Український інвестиційний клімат: складові та потреби.

Незважаючи на всі спроби поліпшити інвестиційний імідж України, нещодавно йому було завдано серйозної шкоди від президента Естонії Керсті Кальюлайд, яка заявила, що не радить своїм громадянам інвестувати в Україну через ризик втратити гроші.

Щоб з’ясувати, чому іноземні партнери досі низько оцінюють інвестиційну привабливість України, розповідає голова Тимчасової спеціальної комісії (ТСК) щодо захисту прав інвесторів при Верховній Раді Галина Янченко.

За її словами, не все так погано – більшість проблем, пов’язаних з порушенням прав інвесторів, дісталися від попередньої влади. У той же час нова влада, в т.ч. силами спецкомісії, поступово допомагає дозволити інвесторам свої суперечки з держорганами.

Паралельно з цим в Україні вже починають роботу іноземні компанії, що роблять не сировинні товари, а товари з високою доданою вартістю. І депутати, і члени спецкомісії пропонують свої напрацювання, які могли б підсилити цю тенденцію.

Серед них як пільги для високотехнологічних виробництв, так і, зізнається Янченко, досить “радикальні” заходи зі створення менш вигідних умов роботи для сировинних підприємств. Мене засмутив меседж президента Естонії. Чи не самим фактом, а тим, що на сьогоднішній день існує лише одне питання, яке наклав негативний відбиток на взаємодію і співробітництво між Україною і Естонією – це кейс SkyMall. Думаю, саме його вона і мала на увазі. Так, він резонансний і великий, але це питання політичної корупції в оточенні Петра Порошенка.

Історія SkyMall тривала роками. Найбільше негативних подій відбулося в період між 2014 і 2018 рр. Не останню роль в ньому зіграли так звані “наглядачі”, які при Порошенко відповідали за правоохоронні органи, прокуратуру і суди. Естонські інвестори пригрозили арбітражем проти України через втрату ТРЦ Sky Mall.

У України і Естонії повинні бути найкращі взаємини – дипломатичні, політичні та економічні. Питання в тому, щоб розв’язати кейс SkyMall. Правоохоронні органи повинні зіграти в цьому ключову роль.

У команди Володимира Зеленського, на мою думку, немає ніяких особистих інтересів в цій справі. Відповідно, є всі передумови до того, щоб довести його до кінця, і таким чином налагодити наші відносини з Естонією, повернути довіру естонських інвесторів в Україну. Скільки для цього буде потрібно часу? Думаю, що буквально за півроку-рік можна було б досягти гарного прогресу. Але необхідні політична воля і зусилля правоохоронних органів.

Як можна судити, зловживання правоохоронців щодо бізнесу тривають і зараз. Наприклад, був випадок з обшуками в одній з компаній, яку звинуватили в Майнінг криптовалюта (IT-компанія ММІ Engineering – ред.). Також можна згадати суперечку “Ашана” по земельній ділянці в Одеській області. На жаль, ми об’єктивно отримали негативний спадок від попередньої влади. Історія з “Ашан” сталася на початку 2019 року за одним Президентові і керівників держструктури, яка порушила закон. Зараз парламентська спецкомісія щодо захисту інвесторів, яку я очолюю, активно займається справою “Ашана”. Ми підключили також інших стейкхолдерів.

Там є позитивні зміни, що визнає і сама компанія. В наступному місяці ми очікуємо рішення Верховного суду. З іншого боку, особисто я зайнялася розслідуванням того, що відбувається в керівництві Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА), який порушив права “Ашана”.

Ми за рік, який займаємося цим кейсом, змінили закон про АРМА, звільнили корумповане керівництво, фігурантам справи були висунуті підозри. Днями Верховна Рада проголосувала за створення конкурсної комісії, щоб відібрати нового керівника Нацагентства вже на конкурсних засадах.

На сьогодні результати роботи спецкомісії навіть перевершили мої очікування. Але важлива не моя оцінка, а конкретні результати і оцінка інших стейкхолдерів. За перший рік роботи нам вдалося вирішити шість великих резонансних справ і розблокувати інвестиційних проектів на суму 5,5 млрд грн. Деякі з дозволених нами справ тривали по 10-12 років – змінилося кілька скликань ВР, генеральних прокурорів.

Роботу комісії вважають ефективною Офіс бізнес-омбудсмена, колеги з уряду і, головне, інвестиційне спільнот і бізнес-асоціації.

Але допомога конкретним інвесторам для нас – не самоціль. Резонансні справи в більшій мірі ми використовуємо як практичні кейси, які дозволяють зрозуміти, чому виникла проблема, і що зробити, щоб в майбутньому з аналогічними проблемами не стикалися інші інвестори.

У цьому плані у нас теж є успіхи – парламентська спецкомісія подала шість законопроектів за перший рік своєї роботи. З них три стали законами (закон про реформування АРМА, а також закони №3476 та №3477 про пільговий імпорт електромобілів і стимулюванні їх виробництва в Україні – ред).

Чи можна сказати, що за рік роботи ТСК інвестиційну привабливість України покращилася?

Необхідно розуміти, що загальна частка прямих іноземних інвестицій через пандемію скоротилася в усьому світі. Для ТСК одним з показників є зворотний зв’язок від інвесторів, яким ми допомагали. Всі вони говорять, що ключову роль у вирішенні їх проблем зіграла парламентська спецкомісія.

В ТСК, крім допомоги “Ашан”, відзначали свою участь у вирішенні спорів між держорганами і суднобудівним заводом “Океан”, виробником жувальної гумки ТОВ “Ріглі” (входить в “Марс Україна”), девелопера Amstar, а також в ряді інших справ.

Крім того, поліпшення інвестпривабливості сприяли наші колеги, які ініціювали ряд законодавчих змін. У їх числі закон про “інвестиційних нянь”, який дає преференції великим проектам від $ 20 млн.

Інструмент повинен стати “магнітом” для великих інвесторів. Також прийнятий на цьому тижні закон про економічні стимули для індустріальних парків.

Програмою “інвестиційна няня” цікавляться і планують скористатися близько 10-15 компаній
Чи планують будь-які іноземні компанії скористатися інвестиційними стимулами?

Програмою “інвестиційна няня” цікавляться і планують скористатися близько 10-15 компаній. З ними веде активні переговори урядове агентство Ukraine invest.

Приємно, що вже зайшли в Україну компанії вибирають для розміщення своїх виробничих баз регіони, а також створюють високу додану вартість.

Мені, наприклад, дуже імпонує австрійська компанія Kronospan, яка займається переробкою деревини, виробляє OSB-плити. Порівняємо цифри: вартість одного кубічного метра лісу кругляка, який раніше вивозився з України у великих обсягах, становила близько $ 30/куб.

Перероблена в OSB-панелі деревина стоїть, якщо не помиляюся, до $ 150 за куб. м. Таким чином в Україні створюється додатково понад $ 100 доданої вартості на кожному кубометрі сировини – це кошти, в тому числі валютні, які не вивозяться з України і величезна кількість створених в Україні робочих місць. Ця компанія інвестувала у виробництво заводу в Рівненській області близько $ 400 млн, створила близько 1,3 тис. Робочих місць.

Але в основному інвестиції в Україну спрямовані в сировинне виробництво. Так, зараз велика частина українського експорту припадає на сировину, а не на товари з доданою вартістю. Цього року такі компанії були на коні – у зв’язку зі зростанням вартості сировини на світових ринках вони отримали надприбуток.

В Україні потрібно вводити стимули для збільшення частки виробництва з високою доданою вартістю. Хороші приклади – заборона вивозу лісу кругляка, а також соняшникового насіння.

Завдяки останньому були закладені передумови до того, щоб Україна сьогодні стала №1 з експорту соняшникової олії. Це вже краще, ніж експортувати насіння – але, як мені здається, можна створювати продукти з ще більшою доданою вартістю, щоб відправляти на експорт не “біг беги”, а фасовану продукцію.

У нас є законодавчі ідеї, якими можна було б простимулювати переробку сировини – наприклад, скасування відшкодування ПДВ для всіх сировинних продуктів, наприклад, зерна, залізної руди.

У відшкодуванні ПДВ для сировини немає логіки, так як це, з одного боку, не кінцевий продукт. З іншого ж, така ініціатива могла б стимулювати і український бізнес, і іноземні компанії створювати в Україні виробничі майданчики.

Зрозуміло, що поки ця ідея звучить досить радикально. Якщо її реалізовувати, то необхідно зробити певний перехідний період, щоб бізнес встиг побудувати і налагодити переробку. Але в цілому я думаю, що зараз і в Україні, і в світі така економічна ситуація, що настав час для рішучих дій і змін.

Головне провести комунікацію і підготувати бізнес до цих змін.

Ще одна радикальна ідея – допуск іноземних інвесторів на український ринок землі сільгосппризначення. У законі про обіг с / г земель встановлено заборону іноземним громадянам і компаніям купувати ділянки, але частина експертів вважала його зайвим.

Дозвіл іноземним компанія купувати земельні ділянки в цілому могло б дати можливість залучити набагато більше іноземних інвестицій в економіку України. В першу чергу в аграрний сектор. Чисто з економічної точки зору відкриття ринку для іноземних інвесторів було б в інтересах власників паїв. Чим більше ринок, тим більша конкуренція, а, відповідно, можна було б очікувати велику вартість гектара.

Але потрібно розуміти, що це питання було настільки політизованим і поляризованим, були цілі політичні партії, які будували на цьому свої виборчі кампанії з року в рік, з одного політичного циклу до іншого.

Україна змогла покинути ганебний клуб найбільш відсталих країн світу, серед яких Північна Корея і Венесуела
З огляду на поляризації громадської думки, нам довелося піти на певні соціальні поступки. Маємо, що маємо – втратили великий економічний потенціал для зростання ВВП.

Але я рада, що земельна реформа була прийнята. Україна змогла покинути ганебний клуб найбільш відсталих країн світу, серед яких Північна Корея і Венесуела, у яких немає ніякого ринку землі.

Питання: якби ми дозволили іноземним громадянам купувати землю, не створила б це ризики масового викупу ділянок міжнародними агрохолдингами? Це більше міф. Без згоди власника землі її купити неможливо. Власники паїв вже оцінили економічний результат від цієї реформи. З липня відбулося вже більше  7 тисяч операцій з купівлі-продажу землі.

Це непогані показники – угод не багато і не мало. З одного боку, ці дані показують, що ринок створюється. З іншого, вони демонструють, що в Україну не приїхали “інопланетяни” і не скупили всю нашу рідну “неньку-землю”.

За публікаціями у ЗМІ.