in ,

Щодо ліквідації ОАСК.

Щодо ліквідації ОАСК.
Президентський законопроєкт про ліквідацію Окружного адмінсуду Києва точно буде розглянуто, але швидко ліквідувати суд не можна, заявив міністр юстиції України Денис Малюська.
Журналісти зазначили, що президентський законопроєкт про ліквідацію скандального суду вже майже пів року лежить у парламенті без руху, і є думка, що влада вже відмовилася від ідеї ліквідації ОАСК.
“Ні, точно не відмовилася, і законопроєкт точно буде розглянутий. Він президентський і забути про нього – не варіант. Поясню, чому тут немає тієї швидкості, яку, можливо, суспільство очікувало. Справа в тому, що цей законопроєкт не простий, його імплементація є дуже непростою”, – сказав міністр.
Мністр юстиції зазначив, що всі справи, які зараз розглядає ОАСК, мають перейти в інший суд – Київський окружний адмінсуд. У ньому набагато менше суддів і в них є свої справи, але їм потрібно буде додатково до них почати розглядати справи від ОАСК. Потім, коли замість ОАСК буде створено новий суд, справи знову потрібно передати туди – і почати розглядати від самого початку вже втретє. Окрім того, додав міністр, суддів у новий суд можна буде призначити лише після того, як запрацює Вища кваліфікаційна комісія суддів.
“За приблизними оцінками, оперативна ліквідація ОАСК призведе до того, що 50–70 тис. справ будуть дуже довго шукати свого вирішення. На це підуть роки. Це буде сильний удар по системі розгляду адміністративних спорів. Я нагадаю, що адмінсуди якраз створювалися, щоб бути оперативнішими за звичайні. З одного боку, з ОАСК щось робити потрібно, а з іншого – ціна такого “щось” може бути дуже велика”, – сказав Малюська.
Він зазначив, що “якби всю цю історію зі створенням нового суду синхронізувати зі створенням ВККС”, то часовий лаг із переданням справ був би меншим і удар по адміністративному правосуддю був би менш відчутним.
За матеріалами “РБК-Україна”

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Український інвестиційний клімат: складові та потреби.

Телефонні “гарячі лінії” центральних органів виконавчої влади