В Україні спростять порядок викупу землі у громадян для громадських потреб.

В Україні спростять порядок викупу землі у громадян, які можуть знадобитися державі, наприклад, для будівництва автомагістралі або мосту. Так, повідомляти про викуп земельної ділянки не за три, а за два місяці.

Вирішити всі питання, пов’язані зі способом і розміром компенсації від держави, власник такої ділянки повинен буде не за півроку, як це відбувається зараз, а лише за місяць.

Якщо компромісу у цьому питанні сторони не досягнуто, то власникові доведеться обстоювати свої інтереси вже у суді.

Такі новації пропонується внести згідно з поданим до парламенту законопроектом.

Поява цієї ініціативи обумовлена ​​вирішенням однієї із проблем, визначених у Національній транспортній стратегії України на період до 2030 року.

Її розробка та схвалення пов’язані з впровадженням євроінтеграційного курсу та імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, ратифікованою 16 вересня 2014 року.

На сьогоднішній день, якщо з власником ділянки не досягається згоди про викуп, то орган місцевої виконавчої влади протягом місяця звертається до апеляційного адміністративного суду (першої інстанції) за місцем розміщення об’єкта з позовом про платне примусове його відчуження.

Такі справи розглядатимуться за правилами спрощеного позовного провадження протягом місяця.

“Згідно з новим законопроектом, апеляції при таких спорах розгляне відразу Верховний Суд України протягом двох місяців з дня надходження апеляційної скарги і при цьому рішення вищої Феміди країни набиратимуть чинності з моменту їх оголошення”, – зауважив у розмові з UBR.ua глава київської Асоціації. малого та середнього бізнесу Максим Тютюнников.

Найголовніше – такі рішення не можуть бути оскаржені лише хіба що в Європейському суді з прав людини. А на це може піти не один рік.

Таким чином, у разі прийняття новацій примусове відчуження нерухомого майна відбуватиметься лише протягом чотирьох місяців.

Виходячи із змісту поданого проекту видно, зазначають юристи, що запропоновані зміни якраз і викликані повільністю вирішення питання вилучення ділянок у судовому порядку.

Специфіка суперечок та кількість справ, що розглядаються адміністративними судами, а також недостатня кількість суддів, істотно впливають як на рівень доступності правосуддя в Україні, так і на строки розгляду справ.

“Замість задекларованих у Кодексі адміністративного судочинства термінів розгляду таких справ у три місяці, на практиці часто стикаємося з випадками, коли такі справи можуть розглядатися за рік-півтора”, – зауважив у розмові з UBR.ua Артур Кіян, асоційований партнер ЮФ Lavrynovych & Partners. .

Адвокат Дмитро Гутгарц вважає, що у випадку, якщо йдеться про стратегічне будівництво, наприклад, про прокладання доріг або будівництво іншої інфраструктури – що не може чекати роками – то законопроект є дуже актуальним і може хоча б частково вирішити все ці проблеми.

І це справді так. Досить згадати будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, яке триває вже майже 30 років. За цей час люди освоїли деякі ділянки, збудували свої об’єкти нерухомості навколо мосту. Але, згідно з проектом, міст фактично проходить їх дільницями, тому доводиться викуповувати ці об’єкти, що не може не призводити до масових конфліктів та позовів до судів.

“Однак цей метод негативно позначиться на власниках земельних ділянок, зважаючи на дуже вузькі тимчасові рамки. Громадянам, які мають на своїй землі нерухомість або навіть проживають у місці такого будівництва, буде дуже складно і навіть нереально лише за місяць вирішити свою житлову проблему” , – каже Максим Тютюнников.

На думку експертів, нюансом у цій ситуації є те, що для будівництва такої дороги може знадобитися не вся ділянка, а лише її частина. І відповідно компенсація також виплачуватиметься не за всю землю.

Такий розвиток подій призведе до масового невдоволення, оскільки після закінчення будівництва рівень вихлопних газів та шуму від автомобілів суттєво підвищиться, і на такій ділянці не можна вже буде спокійно жити та господарювати.

Водночас юристи відзначають і іншу дуже суттєву деталь: законодавством не передбачено порядку та терміну виплати компенсації, а це означає, що відсутні будь-які гарантії того, що гроші взагалі надійдуть власнику землі.

“Розмір компенсацій та порядок їх призначення визначено спеціальним законом, який набув чинності у грудні 2009 року. Зазначений законопроект не ініціює зміни до законодавства, які спрямовані на захист інтересів власників, швидше, навпаки, посилюють позиції держави, скорочують час для ухвалення рішень власниками, а отже – прийдеться погоджуватися на найгірші умови”, – каже Дмитро Гутгарц.

За його словами, захистити свої права в суді власники земельних ділянок зможуть лише за умови їхньої неупередженості при прийнятті рішень.

Згідно з ініціативою, на суму компенсації також можуть впливати:

цільове призначення;
ринкова та кадастрова вартість землі;
вартість оцінки документів зі зняття з реєстраційного обліку та постановки на облік;
вартість об’єктів нерухомості на ділянці;
збитки, які зазнав власник після відчуження.
Доведеться також обґрунтовувати розмір доходів, які міг би отримати власник, якби майно, як і раніше, залишилося у його власності. Вартість землі та об’єкта нерухомості має визначається їхньою експертною грошовою оцінкою, яка проводитиметься за рахунок органу виконавчої влади, який і оцінить таке відчуження. Але процедура оцінки може мати корупційні ризики.

“Експерти можуть, наприклад, навмисно написати, що земля коштує 10 тис. грн, хоча, насправді, її вартість буде не меншою за $10 тис. У такому разі, щоб уникнути судових розглядів, власник земельної ділянки буде змушений дати хабар. Тому законопроект слід значно доопрацювати у частині прозорої та відкритої процедури оцінки нерухомості”, – каже Максим Тютюнников.

Артур Кіян взагалі вважає, що поданий до Ради документ суперечить загальній системі та принципам судоустрою, і такі питання варто вирішувати не законодавчим шляхом, а збільшенням кількості суддів та належним матеріальним забезпеченням судової системи в цілому

Юристи у зв’язку з цим вважають за необхідне навести за приклад і запозичити для України практику Швеції, де на державному рівні забезпечено прозорий процес визначення компенсації за вилучення земельної ділянки, зокрема, визначено методи оцінки земельних ділянок.

Крім того, як зазначає Максим Тютюнников, у Швеції, наприклад, при визначенні компенсації враховуються збитки, пов’язані з погіршенням навколишнього середовища, та запроваджено стандартну надбавку у розмірі не менше 25% вартості ділянки, що безумовно є позитивним моментом для власників землі.

За публікаціями у ЗМІ.