Обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.
Про це йдеться в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, який розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Добровеличківської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів № 1 Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області до Добровеличківської районної ради Кіровоградської області.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення оргкомітету щодо визначення опорних шкіл серед загальноосвітніх навчальних закладів Добровеличківського району (у частині визначення опорною школою Добровеличківської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату I–III ступенів Кіровоградської обласної ради). Свої позовні вимоги він обґрунтував чисельними порушеннями, допущеними відповідачем під час організації та проведення конкурсу, зокрема: відсутністю єдиних критеріїв визначення переможця конкурсу, застосовуванням неоднакового та суперечливого підходу до оцінювання проєктів конкурсантів, непроведенням громадських слухань та невивченням громадської думки.
Верховний Суд погодився з рішенням суду першої інстанції, яким частково задоволено позовні вимоги.
Районний суд виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, не взяв до уваги норм Положення про освітній округ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 777 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 2016 р. № 79, що була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), а також Умов проведення конкурсу на визначення опорних шкіл району, затверджених рішенням Добровеличківської районної ради від 22 червня 2012 року № 114, де передбачені єдині критерії для визначення кращих опорних шкіл.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду звернула увагу, що судом першої інстанції встановлені суперечливі дані в додатках до протоколу оргкомітету, в яких проведено аналіз учасників конкурсу, зокрема, щодо присвоєння вищого балу оцінки навчальному закладу, який поступається іншим закладам за необхідними показниками.
Крім цього, Добровеличківська районна рада, приймаючи оскаржуване рішення, не перевірила, за якими критеріями та на якій підставі проводилось оцінювання учасників конкурсу, не виявила наявних суперечностей та невідповідностей у такому оцінюванні. Також у порядку підготовки проєкту рішення від 10 лютого 2017 року не було проведено інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадськості щодо утворення опорних закладів освіти шляхом проведення загальних зборів громадян у смт Добровеличківка за місцем їх проживання як формою їх безпосередньої участі у вирішенні питання щодо утворення освітнього округу для врахування їхньої думки.
Верховний Суд вказав, що відповідно до Положення про освітній округ визначено, що головними завданнями округу (опорного закладу, його філій) є концентрація та ефективне використання наявних ресурсів, їх спрямування на задоволення освітніх потреб учнів (вихованців), створення єдиної системи виховної роботи. Засновники для прийняття рішення про створення освітнього округу, опорного закладу та його філій проводять, у тому числі, аналіз мережі підпорядкованих навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту з урахуванням їх кадрового потенціалу та рівня матеріально-технічного забезпечення.
Також Суд зазначив, що консультації з громадськістю проводяться в обов’язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.
Отже, колегія суддів підтримала висновок суду першої інстанції про те, що непроведення обговорень проєкту рішення про визначення опорних шкіл у Добровеличківському освітньому окрузі та неврахування думки батьків учнів з цього приводу свідчить про те, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що процедура, яка проводиться суб’єктом владних повноважень та має ознаки конкурсу (змагання) учасників, відповідатиме закону лише в разі безумовного дотримання під час проведення відповідної процедури таких критеріїв, як обґрунтованість (з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), безсторонність (неупередженість), та за умови дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 387/168/17(2-а/387/8/17) (адміністративне провадження № К/9901/18614/18) – http://reyestr.court.gov.ua/
Коментарі
Loading…