Війна на порозі. Військові фактори протидії війні. 

Війна на порозі. Військові фактори протидії війні.

Значна кількість політиків та оглядачів повідомляли про велику ймовірність суттєвої ескалації воєнної агресії з боку РФ. Повномасштабне вторгнення для захоплення більшої чи всієї частини України в найближчій перспективі видавалося малоймовірним, але є низка інших загрозливих сценаріїв, що можуть реалізуватися. Тому Україна зберігає спокій та готова захищати країну в будь-якому випадку.

Воєнну загрозу, яку зараз створюють близько 140 тисяч військовослужбовців Росії вздовж кордонів, на окупованих територіях Сходу України та Криму. Такої кількості військ замало для повномасштабного наступу. Але він розпочатий.

Перш за все, кількості військ, яка спроможна виконувати військові дії, повинна обраховуватись сотнями тисяч підготовлених військовослужбовців-контрактників, здатних брати участь в активних бойових діях проти України. Друге – підготовка та злагодженість нещодавно сформованих угруповань військ має бути забезпечена надійною системи управління ними. Третє – забезпечення військ озброєнням та військовою технікою, включно з паливно-мастильними матеріалами та боєприпасами. Це передбачає стратегічні резерви та надійну логістику, в тому числі на окупованій території. Четверте – сумнівна здатність Росії утримувати окуповану територію в умовах національного спротиву, що у рази переважатиме досвід російських військ у Сирії або під час інших збройних конфліктів останніх десятиліть.

Про те враховуючи динаміку, вбачається можливість розвитку таких сценаріїв, котрі можуть реалізовуватися як окремо, так і в кількох комбінаціях:

– гібридна навала. Її компонентами є кібератаки, що вже відбуваються і прогноз такий, що вони посилюватимуться ще більше. Це, так само, психологічні операції, як-от активна дезінформація, або те ж саме масове “мінування” шкіл, метро, адміністративних установ та інших об’єктів, інформаційне розхитування ситуації тощо. Така ескалація, на жаль, продовжуватиметься з дуже високою ймовірністю.

– реальна масштабна збройна ескалація на Сході України, яка почалася з офіційним введенням на окуповану територію збройних сил РФ. Можливі спроби прориву лінії з’єднання та загальна активізація бойових дій.

– загострення безпекової ситуації в Азовсько-Чорноморському регіоні із блокуванням Керченської протоки та морських шляхів для України, що перешкоджатиме в першу чергу економічній активності регіону.

– використання території Білорусі для розміщення, в тому числі і на постійній основі, угруповань військ РФ.

Сил РФ достатньо щоби захопити окремі міста України. Проте захоплення збройними силами РФ ключових міст вважається малоймовірним через високу складність їх утримання, обмеженість логістичного забезпечення, та можливість оточення таких міст ЗС України, а також активний рух опору зі знищенням чи значним ураженням противника.

Дипломатичний фронт. Тут йдуть запеклі “бої”. Українська дипломатія наполегливо працює над суттєвим збільшенням термінової допомоги, яка зміцнюватиме наші спроможності. На нашому боці – колишні західні військові та дипломати, аналітичні центри, що скеровують свої зусилля на консолідацію підтримки. Ключовий партнер – Сполучені Штати – надали минулого року рекордну безпекову допомогу вартістю 650 млн. доларів та мають намір суттєво збільшити її розмір вже в цьому році. Велика Британія активно допомагає розбудовувати ВМС України та нещодавно надала протитанкові засоби. Канада, Польща, Естонія, Литва, Латвія та Туреччина також є безцінними у зміцненні оборонних спроможностей України.

Україна має значний внутрішній потенціал для самозахисту за всіма реалістичними сценаріями нападу РФ. Перш за все – це Збройні Сили, посилені у тилу підрозділами територіальної оборони та іншими складовими Сил оборони та безпеки. За умови злагоджених та швидких дій вони здатні зупинити ворога та завдати йому суттєвих втрат включно до повного його знищення.

Наша країна готова до війни. Це головне. Готовність є абсолютно і критично важливою. Але підготовка – це не лише про Збройні сили та інші сили оборони та безпеки. Це і про громадян, територіальні громади, про бізнес тощо.

Час – невідновлюваний ресурс, і ми маємо використати його якомога ефективніше. Для цього слід вже зараз виконати заходи, на реалізацію котрих з початком активних дій банально не вистачить часу. До таких заходів експерти відносять в тому числі:

розгортання сил територіальної оборони у необхідних регіонах;

розгортання резервів Збройних Сил, Національної Гвардії та Державної прикордонної служби України;

посилення контролю за об’єктами критичної інфраструктури, насамперед таких, що забезпечують життєдіяльність населення в зимових умовах;

припинити не лише дипломатичні відносини з Росією, а будь-які відносини;

запровадити візовий режим з країною-агресором;

провести мобілізацію військовослужбовців оперативного резерву 1-ї черги та добровольців інших категорій для доукомплектування бойових з’єднань;

виділити додаткових коштів бюджету на посилення сил оборони та безпеки;

звернутися до країн-членів НАТО з проханням про надання Україні негайної військово-технічної та фінансової допомоги.

Підготувати:

підготувати проекти резолюцій для винесення їх на ГА ООН на основі резолюції ООН № 3314 «Визначення агресії», зокрема а) «Про визнання військового вторгнення Росії біля ОРДЛО»; б) «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим, м. Севастополь, та в окремих районах Донецької та Луганської областей, Україна», якою визнати Росію в ОРДЛО державою, що окупує;

проект звернення до членів ООН на підставі статті 51 Статуту ООН про намір України реалізувати право на колективну самооборону та запропонувати приєднатися до неї інших країн-членів ООН;

до слухання в парламенті законопроект пор колабораціонізм.

І залишається відкритим питання щодо створення ефективної системи протиракетної оборони України.

Сильна, рішуча, зосереджена країна із спокійним та проінформованим населенням, згуртованим суспільством, міцними силами оборони та безпеки, що системно та впевнено готується до відбиття ворога – непереможна.

Віктор Ковальський. За матеріалами Центру оборонних стратегій.