ВІсник Європейських цінностей

Нещодавно Президент Франції Еммануель Макрон в інтерв’ю французькому телеканалу TF1 заявив, що «Заходу слід подумати, як задовольнити потребу Росії в гарантіях безпеки, якщо президент Володимир Путін погодиться на переговори про припинення війни в Україні».

Ця ініціатива викликала різку критику в Україні та країнах ЄС. У МЗС Польщі наголосили, що сьогодні саме Росія є загрозою безпеці, від якої потрібні гарантії, а не навпаки. Таку ж позицію озвучив МЗС Фінляндії. Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов поставив під сумнів надання таких гарантій «державі-терористу і вбивці». Посилаючись на трибунали після Другої світової війни, він додав: «Замість Нюрнберга — підписати угоду з Росією і потиснути руку?… Дивна логіка підкилимної дипломатії, час якої скінчився». Глава правлячої фракції «Слуга народу» й головний переговірник України з Росією Давид Арахамія заявив, що Київ готовий надати Росії гарантії безпеки після того, як вона виведе свої війська з України, виплатить репарації, притягне всіх військових злочинців до відповідальності й добровільно здасть ядерну зброю. Тим часом у МЗС РФ кажуть, що готові говорити про гарантії безпеки для Росії.

Аналіз

Перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну тема «гарантій безпеки» для Росії була головною умовою Кремля перед колективним Заходом. Тоді Москва шантажувала НАТО щодо загроз її безпеці і використала цю маніпуляцію, як привід для війни в Україні. Наратив про те, що Захід і Україна відповідальні за цю війну, бо не підтримали умов РФ перед повномасштабним вторгненням, — є одним із центральних в арсеналі російської пропаганди. Висловлювання Макрона про «гарантій безпеки» для Росії легітимізує проросійський наратив і може бути використаним, як аргумент в інформаційних операціях Кремля проти України та НАТО. Такі ідеї — це фактично посилення позицій путінського режиму, водночас ілюстрація слабкості європейських політиків.

Свідомо чи несвідомо французький президент став ретранслятором проросійського меседжа, через що й накликав на себе різку критику в Києві та низці європейських столиць. Наразі тема переговорів із Росією, тим більше надання гарантій безпеки державі-агресору є дуже чутливою в українському суспільстві. Більшість українців проти переговорів із РФ і вважають за необхідне продовжувати збройну боротьбу до повної перемоги над окупантами. Так само ця тема небезпечна і для Євросоюзу, адже поляризує європейське суспільство, розколює єдність держав членів ЄС, загострює внутрішні конфлікти, даючи сигнал Кремлю, що «Європа готова до компромісів».

На думку віцепрезидентки Світового банку Анни Б’єрде, відбудова України може коштувати щонайменше 500 мільярдів євро. Це колосальна сума, яка буде збільшуватися і партнери України не зможуть надати гранти чи кредити на цю суму. Очевидним виходом із ситуації є стягнення з Росії цих коштів, адже саме її дії призвели до втрат такого масштабу. Проте є обґрунтовані підозри, що країна терорист проігнорує свої зобов’язання щодо покриття втрат України, навіть коли це буде визнано на рівні міжнародних інституцій.

Аналіз

Після початку повномасштабного вторгнення в Україну, Росія зазнала впливу санкцій безпрецедентного масштабу, включно із замороженням активів. Тільки станом на травень за підрахунками Національного агентства запобігання корупції, країни Європи, США, Японія та інші партнери заморозили російського майна на понад $1 трлн. Хоча в Канаді та Україні вже прийнято законодавство щодо конфіскації приватних активів, то в Канаді ще не було таких прецедентів, а український суд із травня виніс лише одне таке рішення. У випадку України існує кілька механізмів розшуку та конфіскації таких активів, які працюють із різною активністю. При використанні відповідного законодавства та подальшого розгляду справи у ВАКС існує необхідність тісної співпраці з розвідкою для встановлення фігурантів та всіх їх активів. Оскільки розвідка України наразі зосереджена переважно на воєнних цілях, саме тому цей процес йде повільніше, аніж усім хотілося б. У будь-якому випадку, ці два законодавчих кейси можуть бути використані іншими країнами партнерами як приклад для розробки власної законодавчої бази.

Найбільше російських активів знаходяться саме в державах ЄС, тому й рішення від цих країн із приводу процесу конфіскації є найбільш очікуваним. За умови створення відповідних правових механізмів, Україна може розраховувати на стягнення у свою користь суверенних активів Росії, що оцінюють у $300 млрд, що заморожені в ЄС. Активи приватних осіб там захищені різними юридичними документами. За відсутності прямого вторгнення на території цих країн, то механічними, які використовує Україна в процесі конфіскації, є юридично необґрунтованими. Основною задачею тих, хто або вже розробив, або розробляє механізми конфіскації, є детальне опрацювання всіх юридичних моментів. Адже мінімальна неточність чи помилка може призвести до міжнародних судів та рішень на користь держави агресора.

На реформу містобудування українці чекають давно, адже всім набридли корупційні скандали та незаконне будівництво, що шкодить довкіллю, культурній спадщині та добробуту мешканців. Також реформа містобудування є однією з вимог громадян та міжнародних партнерів у процесі післявоєнної відбудови.

Законопроект № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» має створити основу для реформи містобудування. Цей закон також матиме вирішальне значення для відбудови України, оскільки він визначатиме ролі різних зацікавлених сторін (забудовників, реєстраторів, наглядових органів, архітекторів, органів місцевого самоврядування та громад) у процесі відбудови міст. Законопроект був зареєстрований у Верховній Раді України в червні 2021 року та пройшов перше читання. За словами авторки законопроекту, депутатки «Слуги народу» Олени Шуляк, законопроект незабаром буде розглянутий у другому читанні, проте фінальний текст законопроекту після останніх правок на сайті парламенту відсутній.

У громадськості є вагомі зауваження як щодо процесу ухвалення законопроекту, так і щодо його змісту. Рух «Чесно» отримав текст законопроекту від депутатів та надав зауваження щодо нього. Представники органів місцевого самоврядування (ОМС) та Архітектурної палати розкритикували запропонований законопроект. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) також надало висновок щодо корупційних ризиків законопроекту.

Аналіз

Запропонований законопроект чітко передбачає забудовників переможцями реформи містобудування, а громади — виключеними із цього процесу. Проект обмежує контроль громадян за процесом планування та будівництва шляхом надання функцій нагляду приватним фірмам, які можуть бути створені забудовниками або пов’язані з ними. Забудовники, відповідно до проекту, також матимуть нові права щодо архітекторів, наприклад, вони зможуть легко їх звільняти. Ще один переможець реформи — Мінрегіон, який створить «містобудівну палату», котра буде реєструвати, штрафувати та видавати сертифікати, але без жодних передбачених законом процедур. НАЗК рекомендує вирішити корупційні ризики, пов’язані із цією правовою невизначеністю.

Найгірше в цьому законопроекті те, що він обмежує права громад та ОМС впливати на процес містобудування. З одного боку, завдяки цифровим інструментам Державної електронної системи у сфері будівництва (ДЕССБ) весь процес будівництва нібито стане прозорішим. З іншого боку, громади матимуть дуже обмежені правові підстави впливати на нього. Приватні інспектори не будуть нести відповідальність перед громадою та зокрема не матимуть обов’язку розглядати звернення громадян. Громадяни матимуть право лише звернутися до суду. Враховуючи, що судова система залишається корумпованою, шанси припинити незаконне будівництво зусиллями громади будуть низькими. Крім того, закон сприятиме хаотичному будівництву, оскільки не вимагає узгодженості проекту забудови з містобудівною документацією.

Представники місцевої влади також зазначають, що законопроект обмежує роль місцевого самоврядування в процесі розвитку міст. Наприклад, місцева влада повинна буде здійснювати моніторинг процесу будівництва без доступу до будівельної ділянки.

Авторка законопроекту, заступниця голови комітету ВРУ та народна депутатка фракції «Слуга народу» Олена Шуляк також визнає, що закон не покращує процес участі громадськості в містобудівному процесі, але не пропонує правок, аби включити громадськість.

Рада ЄС 10 грудня досягла домовленості про виділення фінансової допомоги Україні в розмірі 18 мільярдів євро у 2023 році. Завдяки цьому Європа вперше обігнала США за загальним обсягом допомоги, виділеної Україні. Муніципалітети ЄС також активно співпрацюють з українськими містами та громадами, передаючи їм гуманітарну допомогу, найкращі практики та долучаючись до відновлення.

На початку жовтня 2022 року Région Sud надав фінансову підтримку, включаючи 200 000 євро неурядовій організації ACTED, 50 000 євро через Фонд реагування на надзвичайні ситуації, яким керує Міністерство закордонних справ Франції (FACECO) та 130 000 євро для підтримки пожежників та цивільного захисту в Україні. Регіон Сконе долучився до надсилання ліків в Україну.

Станом на грудень 2022 року, регіони Португалії, Латвії та Естонії планують підтримку Житомирській, Чернігівській та Київській областям електрогенераторами та павербанками, Німеччина постачає генератори Укренерго, а також підтримує Одеську, Миколаївську та Херсонську області. Італія відправила нову партію гуманітарних вантажів зі складу ООН у Бріндізі до Чернівців. Це дозволило перевезти та доставити 9 тонн гуманітарної допомоги (включаючи, зокрема, зимові набори, намети, печі та ковдри), у відповідь на зростаючі потреби, що виникли через майбутню зиму.

Аналіз

Станом на 20 листопада, країни-члени та інституції ЄС надали близько 52 мільярдів євро військової, фінансової та гуманітарної допомоги, а зобов’язання, взяті США, складають майже 48 мільярдів євро.

Відбуваються глобальні зміни в бізнес-потоках і формування нових експортних напрямків і шляхів, де головну роль відіграють регіони та громади. Тому співпраця європейських регіонів і муніципалітетів з українськими муніципалітетами є ефективним механізмом для задоволення потреб України у відновленні. Цей механізм досі не повністю інтегровано до платформи швидкої оцінки збитків і потреб України під егідою ЄС. Водночас європейські регіональні органи влади мобілізують кошти з власних бюджетів, які завжди досить обмежені. Вони допомагають організаціям, які працюють на місцях як в Україні, так і в прикордонних країнах, подолати наслідки гуманітарної кризи. Європейські регіони також збирають кошти, а також надають підтримку Україні в контексті викликів «зимових» потреб.

Найцікавіше те, що італійські регіони Сицилія та Абруццо стали чемпіонами як у наданні гуманітарної допомоги, так і в співпраці з різними українськими місцевими громадами (Вінницька, Харківська, Чернівецька, Сумська, Херсонська області). Частково таке явище можна пояснити українською діаспорою, яка проживає в цих та сусідніх регіонах Італії.

Проте місцеві громади України не хочуть лише отримувати таку підтримку. Вони закликають своїх партнерів із ЄС розвивати думку про Україну як про переможця. Тому основними вимогами є орієнтир на покращенні адміністративних послуг, залученні нових інвесторів, спільних грантових заявках.

Такий рівень співпраці більш ніж важливий для найближчих місяців відновлення діяльності та розвитку бізнесу в Україні як основних тем конференцій у Відні та Парижі, запланованих на 13 та 15 грудня.

Ретельна оцінка потреб територій України обов’язково повинна включати більше залучення місцевих муніципалітетів до розуміння того, що насправді потрібно Україні та українцям. Таким чином, Платформа відновлення України та її ініціативи повинні об’єднати зусилля регіональних мереж, двостороннє та багатостороннє партнерство та спільні інвестиційні проекти на місцевому та регіональному рівнях.