Візит Сі Цзінпіна в росію. Хроніка події

Перший закордонний візит Сі Цзіньпіна після його переобрання на третій термін на березневій сесії Всекитайських зборів народних представників став найбільш обговорюваною темою у світі ще до того, як літак китайського лідера приземлився в аеропорту Внуково-2.

“Китай і Росія – добрі сусіди і надійні партнери, пов’язані горами і річками”, – нагадав китайський лідер, пообіцявши, що Пекін разом з Москвою стоятиме на сторожі світопорядку, заснованого на міжнародному праві.

Про програму триденного візиту Сі Цзіньпіна до Москви раніше розповів помічник президента РФ Юрій Ушаков, який повідомив: перший пункт порядку денного – це переговори на найвищому рівні у форматі тет-а-тет. Після цього лідери двох країн у понеділок увечері мали продовжити спілкування за вечерею. Офіційні переговори заплановані на 15.00 вівторка.

«Ми надаємо цій неформальній закритій бесіді дуже велике значення, оскільки під час неї будуть розглянуті найважливіші, ключові, найчутливіші питання, що стосуються взаємовідносин двох країн, у тому числі ведення справ на міжнародній арені»,— заявив Юрій Ушаков, говорячи про перший день перебування голови Сі у Москві. Як випливало з його роз’яснень, ключова тема – українська криза.

За словами пана Ушакова, Пекін демонструє «розуміння справжніх причин кризи, що виникла», тоді як Москва «високо цінує стриману, вивірену позицію китайського керівництва», викладену в китайському мирному плані. “Більшість оцінок китайських друзів збігається з нашим баченням поточної ситуації”, – додав представник Кремля. Однак при цьому він не став коментувати повідомлення ЗМІ про те, що після переговорів із Володимиром Путіним та відльоту з Москви 22 березня Сі Цзіньпін має намір поспілкуватися з відеозв’язку з президентом України Володимиром Зеленським.

Напередодні зустрічі Сі Цзіньпін та Володимир Путін докладно виклали своє бачення російсько-китайського стратегічного партнерства на тлі ситуації у світі, а також окреслили шляхи врегулювання українського конфлікту, як їх представляють у Москві та Пекіні.

Китайський лідер написав статтю для «РІА Новини» та «Російської газети» із заголовком «Наполегливо рухатися вперед, до нових перспектив дружби, співпраці та спільного розвитку Китаю та Росії». У свою чергу Володимир Путін того ж дня опублікував у статусній «Женьмінь Жібао» статтю «Росія та Китай — партнерство, спрямоване в майбутнє».

Статтю китайського лідера, опубліковану на першій шпальті офіційного друкованого органу уряду РФ, відрізняє особлива східна багатозначність та поліфонія смислів, що дозволяє кожному читати та інтерпретувати її по-своєму.

В одному абзаці він називає Росію та Китай «найбільшими сусідами, стратегічними партнерами всеосяжної взаємодії», в іншому — «попутниками у розвитку та відродженні, які будуть робити більший внесок у справу прогресу людської цивілізації». При цьому слово «союзники», що визначає у міжнародній практиці найбільшу близькість держав, у статті жодного разу не використовується навіть у переносному значенні.

«Дедалі більше країн об’єднує спільне прагнення до побудови чистого і прекрасного світу, де запанують міцний світ, загальна безпека, спільне процвітання, відкритість і толерантність»,— бере оптимістичну ноту Сі Цзіньпін, але відразу обриває її нагадуванням про те, що «з початку минулого року спостерігається тотальне загострення української кризи».

На тлі цих різноспрямованих тенденцій китайський лідер переконує російських читачів у тому, що «Пекін незмінно займає об’єктивну та неупереджену позицію, докладає активних зусиль у сприянні примиренню та мирним переговорам».

У свою чергу Володимир Путін у своїй статті на третій смузі «Женьмінь Жибао», розмірковуючи про візит голови Сі, апелює до мудрості Конфуція, який вигукував: «Хіба це не радість, коли здалеку приїжджає друг!». «Ми в Росії також високо цінуємо ці якості, для нас справжній друг як рідний брат. У цьому наші народи дуже схожі», – описує генезис сучасного російсько-китайського братства Володимир Путін.

«Серед “хвиль і вітрів” на планеті ми тісно взаємодіємо в міжнародних справах і, стоячи пліч-о-пліч, “як скеля посеред бурхливого потоку”, ефективно координуємо зовнішньополітичні позиції, боремося із спільними загрозами, реагуємо на сучасні виклики»,— не приховує задоволення партнерством із Пекіном російський президент.

Значну частину його статті займає аналіз українського конфлікту та тієї ролі, яку у врегулюванні може зіграти Китай.

«Вдячні за виважену лінію КНР у зв’язку з подіями, що відбуваються в Україні, за розуміння їх передісторії та справжніх причин. Вітаємо готовність Китаю відіграти конструктивну роль у врегулюванні кризи»,— пише Володимир Путін.

Найбільш цитованою ЗМІ частиною статті Володимира Путіна стало його нагадування про те, що «Росія відкрита до політико-дипломатичного врегулювання української кризи». Проте, за його словами, «ще у квітні 2022 року мирні переговори було припинено» аж ніяк не Росією. «Майбутнє мирного процесу залежить виключно від готовності до серйозної розмови з урахуванням геополітичних реалій, що склалися. На жаль, ультимативні вимоги на адресу Росії говорять лише про відірваність від таких реалій та незацікавленість у пошуку виходу із ситуації», — резюмує російський президент.

На цьому тлі ще до прибуття Сі Цзіньпіна до Москви світові політики, експерти та ЗМІ вже активно обговорювали, про що говоритимуть лідери Китаю та Росії.

Одну з гучних заяв зробив координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки Білого дому Джон Кірбі, який одразу попередив: у Вашингтоні відкинуть будь-які пропозиції Москви та Пекіна, в яких пролунають заклики до перемир’я в Україні. «Ми глибоко стурбовані тим, що це може принести вигоду Росії за рахунок України. Ми висловлюємо це занепокоєння ще до візиту, тому що це була б класична частина методички Китаю — прийти на зустріч такого роду і за підсумками оголосити: дивіться, це ми закликаємо до завершення бойових дій ніхто більше», — заявив Джон Кірбі. Після цього він пояснив, чому вважає китайський план неприйнятним.

“Причина, через яку решта світу не закликає зараз до цього, полягає в тому, що, як я сказав, це б, по суті, узаконило географічні придбання Росії в Україні і поставило б Зеленського в явно невигідне становище”.

Тези Джона Кірбі в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Sera повторив радник голови офісу Володимира Зеленського Михайло Подоляк, який заявив про те, що «мирний план не може будуватися на задоволенні інтересів Росії і має починатися з обов’язкового виведення російських військ із території України».

На цьому тлі відверте визнання, яке проливає світло на причини неприйнятності китайського мирного плану Заходу та України, зробив президент Чехії Петро Павло. Він ясно дав зрозуміти, що Америка та європейські країни сподіваються на успіх українського контрнаступу, який розпочнеться «найближчими місяцями». Однак, за словами президента (а минулого — голови Військового комітету НАТО), Києву дається «тільки одна спроба» переламати становище на фронті — наступного року «цікавість Америки до України та рівень допомоги» можуть знизитися. Тоді, на думку США та їхніх союзників, настане час для переговорів. Поки що будь-які мирні ініціативи, тим більше висунуті таким геополітичним суперником Заходу, як Китай, бачаться там невчасними та недоречними.

За публікаціями у ЗМІ.