Європа висловилася за підтримку України…

Понад 30 країн взяли участь у паризькій зустрічі по Україні
Криза у відносинах із США змушує європейських лідерів все активніше займатися двома питаннями: самостійним опрацюванням планів щодо України та посиленням обороноздатності країн континенту. У вівторок з ініціативи президента Франції Емманюеля Макрона військові представники понад 30 держав обговорили ідею розміщення в Україні міжнародних сил безпеки. На черзі — суботній віртуальний саміт західних союзників під проводом британського прем’єра Кіра Стармера, а також оприлюднення стратегії переозброєння ЄС. Усе це викликає різке неприйняття у Москві. Так, за словами глави МЗС РФ Сергія Лаврова, ініціативи про миротворців в Україні мають спробу «врятувати залишки режиму» Володимира Зеленського.
На зустріч, організовану президентом Франції Емманюелем Макроном, було запрошено представників понад 30 країн — не лише майже всіх членів ЄС та НАТО, а й, наприклад, Японії, Південної Кореї, Австралії та Нової Зеландії. Деякі приїхали до Парижа, інші підключилися відеозв’язком. При цьому представників адміністрації Дональда Трампа не було серед перших, ні серед других. Французьке військове джерело на умовах анонімності розповіло агентству AP, що це невипадково: європейські лідери захотіли продемонструвати, що можуть і готові взяти на себе більшу частину відповідальності за підтримання миру в Україні після припинення вогню.
Спочатку на зустрічі, яка пройшла за зачиненими дверима, було представлено план Франції та Великобританії щодо України. А потім решта учасників висловила думку з приводу того, чи готові вони приєднатися до ініціативи.
Офіційно план Парижа та Лондона ще не оприлюднений, але деякими подробицями поділився на початку березня в інтерв’ю Le Figaro Емманюель Макрон. За його словами, Париж і Лондон бачать першим кроком перемир’я «у повітрі, на морі та щодо енергетичної інфраструктури в Україні терміном на місяць» (див. Ъ від 4 березня). При цьому про припинення вогню на землі на цьому етапі не йтиметься.
Що ж до введення іноземних військових, то це, згідно з задумом Емманюеля Макрона та Кіра Стармера, має відбутися вже після досягнення конкретних домовленостей про мир. Минулого тижня у своєму зверненні до нації президент Макрон розповів, що миротворці “не підуть воювати сьогодні, не підуть воювати на лінію фронту, а будуть там, як тільки світ буде підписано, щоб гарантувати його повне дотримання”. Щоправда, поки що невідомі ні передбачувана чисельність контингенту, ні місце його розміщення, ні конкретні функції, ні термін його перебування в Україні.
Питання про те, яку роль може і має відіграти Європа в українському врегулюванні та що вона має зробити для підвищення своєї стратегічної автономності від США, обговорюється у ці дні у різних форматах.
Так, у вівторок про те, що «світ у Європі не може більше вважатися даністю», розмірковувала на засіданні Європарламенту голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн. Вона попередила європейців, що найближчими тижнями їм «потрібна мужність» і на них чекають «складні рішення», щоб зробити ривок у гонці озброєнь. На думку пані фон дер Ляйєн, це необхідно для «воєнного стримування» Росії. Як пояснив на тому ж засіданні голова Євроради Антоніу Кошта, ці «складні рішення» буде представлено наступного тижня у вигляді Білої книги ЄС з оборони — нової стратегії переозброєння Європи.
Також 11 березня про протидію «російській загрозі» говорив на відкритті Паризького форуму з оборони та стратегії міністр збройних сил Франції Себастьєн Лекорню. За його словами, Європі «слід взяти в свої руки» вирішення питань, пов’язаних із протистоянням у сферах високих технологій, мілітаризації космосу та морських надр.
«Справа навіть не так у російській загрозі, як у непередбачуваності американського партнера»,— визнав міністр збройних сил Франції.
Цю тему Себастьєн Лекорню продовжить обговорювати в середу, 12 березня, на зустрічі в Парижі з колегами з Великобританії, Німеччини, Італії та Польщі. Як заявило агентству AFP джерело в оточенні Лекорню, «через нещодавнє рішення США призупинити військову допомогу Україні» міністри обговорять «координацію дій на підтримку Києва», а також «переозброєння Європи, яке необхідне для гарантії європейської колективної безпеки у довгостроковій перспективі».
Марафон зустрічей триватиме у суботу, 15 березня, на другому саміті західної коаліції, яку формує Кір Стармер. Нагадаємо, що перша зустріч у такому форматі відбулася у Лондоні 2 березня. За її підсумками британський прем’єр розповів, що учасники — представники більш ніж дюжини країн, а також керівництво ЄС і НАТО — погодилися продовжувати військову допомогу Україні та збільшувати економічний тиск на Росію (див. “Ъ” від 3 березня.

Уся ця активність викликає жорстку критику з боку Москви. Так, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначав, що мілітаризація ЄС не залишиться без заходів у відповідь. А глава МЗС РФ Сергій Лавров 11 березня заявив, що плани щодо миротворців в Україні — це запекла спроба «врятувати від народного гніву залишки режиму» Володимира Зеленського. Раніше міністр називав проявом «неоколоніального мислення» ініціативи Макрона та Стармера, пояснюючи, що вони збираються «щось там зліпити на папері, Зеленському пояснити, що він має прийняти», а потім поїхати до Дональда Трампа, «щоб той схвалив». «І все це буде потім пред’явлено Володимиру Путіну»,— обурювався міністр, звинувачуючи європейських лідерів у зневажанні дипломатичного етикету та норм пристойності.

За публікаціями у ЗМІ.