За даними стокгольмського інституту SIPRI, росія продовжує втрачати частку на світовому збройовому ринку

У понеділок SIPRI представила нову доповідь про світову торгівлю зброєю. Він містить дані щодо двох п’ятирічних періодів: 2013–2017 та 2018–2022 років. Росія в другій п’ятирічці залишається одним із найбільших експортерів озброєнь, проте продовжує поступатися конкурентам частку ринку.

У порівнянні з 2013-2017 роками її частка за період з 2018 по 2022 рік зменшилася на 6% – з 22% до 16%.

Це можна назвати тенденцією: порівняно з 2008–2012 роками частка Росії на світовому ринку озброєнь у 2013–2017 роках також зменшилася — на 4% (див. “Ъ” від 12 березня 2018 року). Разом мінус 10% ринку за десять років.

Лідером із продажу зброї залишаються США, які зуміли, навпаки, покращити свої показники. За підрахунками SIPRI, експорт американських озброєнь збільшився на 14% за минулу п’ятирічку (порівняно з попередньою), і сьогодні 40% світового експорту озброєнь припадає на США.
До п’ятірки найбільших експортерів озброєнь крім США та Росії увійшли Франція, Китай та Німеччина. У 2018–2022 роках на ці країни припало 76% світових продажів зброї. Загалом у світі, за підрахунками SIPRI, озброєння експортують 63 країни.

До п’ятірки найбільших імпортерів зброї увійшли Індія, Саудівська Аравія, Катар, Австралія та Китай. У 2018-2022 роках на ці країни припало 36% світових закупівель зброї. Купували озброєння 167 країн. І хоча європейські країни до топ-5 імпортерів не увійшли, за даними SIPRI, Європа як регіон за минулі п’ять років імпортувала значно більше зброї (47%), аніж за попередню п’ятирічку. Для європейських країн, що входять до НАТО, цей показник ще вищий — 65%.
Окрема частина у доповіді присвячена Україні. «Україна імпортувала дуже мало основних видів озброєнь у період з моменту здобуття незалежності 1991 року до кінця 2021 року. Це змінилося після введення російських військ на Україну в лютому 2022 року, коли США і багато європейських держав почали спрямовувати Україні великі обсяги військової допомоги,— зазначається в документі. Індії, а також посіла 14-те місце у рейтингу імпортерів зброї за 2018–2022 роки».

У доповіді наголошується, що поточні цифри ще не повною мірою відбивають ефект від російської військової операції в Україні, оскільки, наприклад, європейські держави продовжують збільшувати замовлення на постачання озброєнь.

Війна матиме значні наслідки для майбутніх відносин між експортерами та імпортерами зброї у глобальному масштабі», – сказано в огляді.

Ключовими імпортерами російської зброї в період з 2018 до 2022 року стали Індія (31%), Китай (23%) та Єгипет (9,3%). Загалом Росія за минулі п’ять років, за підрахунками SIPRI, продала озброєння 47 країнам. Експерти стокгольмського інституту прогнозують, що найближчими роками кількість покупців російської зброї та техніки, як і обсяги продажів, зменшаться. Зміниться і перша трійка імпортерів: Індія стала вже менше замовляти у Росії, ніж у 2013–2017 роках, Китай нарощує власне виробництво основних видів озброєнь, а Єгипет, як сказано у доповіді, у 2022 році через тиск США скасував велике замовлення на бойові. літаки. У документі не уточнюється, про які машини йдеться, але, мабуть, про винищувачі Су-35, які Єгипет законтрактував у 2018 році. У суботу стало відомо, що партію Су-35 у Росії має намір купити Іран.

“Низький обсяг незавершених поставок основних видів озброєнь з Росії – бойових літаків і вертольотів, військових кораблів, зенітних ракетних комплексів, танків, броньованих транспортних засобів, артилерії – вказує на те, що її експорт озброєнь, ймовірно, продовжить скорочуватися в найближчі роки”, – зазначається у документі. Як нагадують укладачі доповіді, бойові літаки та вертольоти входять до основних статей російського експорту озброєнь з 1992 року. У 2018–2022 роках Росія поставила за кордон загалом 328 із них, що становило 40% російського експорту озброєнь за цей період. Проте станом на кінець 2022 року, як підрахували в SIPRI, очікувалося постачання лише 84 російських бойових літаків і вертольотів. На думку експертів SIPRI, конфлікт в Україні, «ймовірно, накладе додаткові обмеження на здатність Росії експортувати зброю, оскільки вона, мабуть, надаватиме пріоритету виробництву озброєнь для своїх збройних сил, а не для експорту».
Вони наводять і другий фактор, який може негативно позначитися на експорті озброєнь з Росії: «Багатосторонні санкції, включаючи широкомасштабні торгові обмеження, введені проти Росії, разом із тиском з боку США та їхніх союзників на держави, зацікавлені у придбанні російської зброї, також перешкоджатимуть зусиллям РФ з експорту озброєнь».

При цьому далеко не вся інформація про російські збройові контракти публікується, а статистика SIPRI формується виключно на підставі даних з відкритих джерел. Так, за оцінкою директора російського Центру аналізу стратегій та технологій, видавця журналу «Експорт озброєнь» Руслана Пухова, російська частка на світовому ринку торгівлі зброєю справді падає. “Причому як відносна, так і абсолютна”, – уточнює експерт.

Основними бенефіціарами розігріву ринку озброєнь на тлі конфлікту навколо України є, за його словами, американці меншою мірою — європейці: Франція, Італія, Бельгія, Польща. “І дуже сильно, особливо у відсотковому співвідношенні, на цьому нагрілися так звані нові постачальники – Туреччина та Південна Корея”, – зазначає він.

Експерт Руслан Пухов згоден із двома наведеними SIPRI причинами, з яких частка Росії на ринку озброєнь падає. Перша — це потреби самої Росії, що різко зросли на тлі війни в Україні, в озброєннях і техніці. Друга — це безпрецедентний тиск санкцій США на Росію і на потенційних покупців російської зброї. У той же час він наводить і третю причину, яка може негативно впливати на експорт російських озброєнь,— іміджеві втрати Росії. “На відміну від ситуації з Грузією в 2008 році або Сирією в 2015 році, зараз Росія виглядає якщо не слабкою, то точно не крутою, що негативно позначається на перевагах покупців у низці країн”, – уточнює експерт.

Агентство ТАРС з посиланням на Федеральну службу з військово-технічного співробітництва (ФСВТС) 24 лютого повідомило, що Росія здійснює постачання продукції військового призначення до більш ніж 50 країн. «Загалом, незважаючи на спроби тиску та дискредитації, попит на російську продукцію військового призначення не знижується, портфель замовлень знаходиться на досить високому рівні, що свідчить про стійкість та ефективність системи ВТС Російської Федерації», – заявили журналістам у ФСВТС.
За словами співрозмовників ТАРС у відомстві, «західні санкції ускладнили умови співпраці, але не зупинили її». “До того ж ми вже досить давно працюємо в умовах антиросійських санкцій, а тому російська система ВТС адаптувалася до всіх нових проявів конкуренції”, – запевнили у ФСВТ. При цьому там додали, що спеціальна військова операція посилила інтерес іноземних замовників до деяких видів продукції військового призначення, які використовуються російськими збройними силами.

Олена Черненко “Ъ”