in , ,

ЗАРПЛАТА “У КОНВЕРТАХ” – ДЛЯ ПОКАРАННЯ ПОЯСНЕНЬ СВІДКІВ НЕДОСТАТНЬО

Постанова Верховного Суду України від 09 листопада 2021 року

справа № 808/337/17

ТОВ “…” звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення…  , визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску…

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, наголошує, що під час проведення перевірки отримано інформацію в частині виплати ТОВ “…” заробітної плати “у конверті”, отримано письмові пояснення від громадян, які працювали на підприємстві та отримували заробітну плату “у конвертах”, заробітна плата (офіційна та неофіційна) виплачувалась на карту “Приват Банк”, згідно інформаційної системи “Приват 24” офіційна заробітна плата надходила з призначенням платежу “Заробітна плата ТОВ “…”, неофіційна – з призначенням “поповнення рахунку”.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, з огляду на наступне.

У цій справі суди встановили, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази отримання неофіційної заробітної плати ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 від ТОВ “…”. Також, в самих поясненнях зазначених осіб відсутнє посилання на те, що неофіційну заробітну плату вони отримували від позивача на свої карткові рахунки з призначенням платежу “поповнення рахунку”.

Крім того, в матеріалах справи наявні відомості розподілення заробітної плати за відповідні періоди з відмітками банку про оброблення платежу, розрахункові відомості за листопад 2015 року – грудень 2016 року, табелі обліку використання робочого часу, податкова звітність за перевіряємий період.

Також в матеріалах справи наявні документи стосовно трудової діяльності ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 у позивача. З вищенаведених документів не вбачається розбіжностей між отриманими вищезазначеними особами доходами та відомостями нарахування заробітної плати.

Відтак, судами з`ясовано, що єдиним джерелом інформації, на підставі якого встановлено отримання неофіційного доходу ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та не виконання ТОВ “…” своїх зобов`язань як податкового агенту, є пояснення цих осіб. Проте, такі пояснення не підтверджують факт виплати позивачем доходу, вказаним особам.

Суди вказали, що як зазначили у судовому засіданні представники сторін, кримінального провадження за вказаним фактом не порушено, директора, бухгалтера ТОВ “…” до адміністративної відповідальності не притягнуто.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суди встановили, що пояснення громадян не можуть бути  безумовним  підтвердженням  факту порушення позивачем податкового законодавства, з урахуванням аналізу документів податкового, бухгалтерського та кадрового обліку на предмет їх відповідності та повноти відображення усіх показників на підприємстві, а відтак і не можуть довести факту несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та здійснити достовірно чіткий розрахунок правильності обчислення сум податку з доходів фізичних осіб, а також чіткий розрахунок правильності обчислення сум єдиного соціального внеску.

Пояснення громадян в акті перевірки не були підтвердженні первинними бухгалтерськими або іншими документами, які зафіксовані в обліку та могли підтверджувати вказаними громадянами факти, не зазначено інших доказів, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.07.2021 у справі №819/62/16.

Касаційну скаргу податківців ВСУ залишив без задоволення.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/101009980

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Зловживання правом – реєстрація знаку для товарів та послуг з метою перешкоджання іншому суб’єкту у використанні певного позначення

СБУ розслідує причетність російських спецслужб до кібератаки на органи державної влади України