in ,

Завжди правий — не завжди живий

Особливості притягнення до відповідальності пішоходів та водіїв, що перебувають у стані алкогольного сп’яніння

Пішоходи звикли переміщуватися так, наче лише той, хто за кермом, має дотримуватися правил дорожнього руху. Окрему небезпеку для себе та оточення становлять люди, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння як за кермом, так і в пішому порядку.

В Україні багато уваги приділяється питанням порушення ПДР водіями, проте, відповідно до Правил дорожнього руху України, учасником дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в колісному кріслі.

Більшість людей ніколи в житті не чула, що пішохід — учасник дорожнього руху, а тим більше, — що в нього є обов’язки і що він несе відповідальність як учасник дорожнього руху. Хоча кожен, хто виходить з дому, автоматично стає пішоходом, якого можна притягти до відповідальності у разі порушення ПДР відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Відповідно до п. 4.1 ПДР України пішоходи повинні рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, тримаючись правого боку. Проте, досить часто спостерігаємо картину, коли пішохід переміщується так, неначебто водії повинні пропускати його у тому самому місці, де йому заманеться переходити проїзну частину. Незважаючи на забороняючий сигнал світлофора, подвійну суцільну і навіть відбійники, він упевнено крокує з думкою, що тільки водії несуть відповідальність за порушення. Відповідно до підпункту 4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину на пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а в разі їх відсутності — на перехрестях уздовж ліній тротуарів або узбіч. Відповідно до підпункту 4.9 ПДР України в місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора.

Відповідальність передбачена ч.1 ст.127 КУпАП. Непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою попередження або накладення штрафу. Так само і порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин тягнуть за собою штраф, зовсім невеликий, лише 51 гривню, або попередження, враховуючи те, на яку небезпеку наражає людина себе та водія, котрий зовсім не планував ставати вбивцею або калічити когось, коли сідав за кермо. Але проблему занадто низьких штрафів можна розглядати ширше, адже не лише це правопорушення потребує перегляду розміру стягнення, а й багато інших.

Чому неможливо притягти до відповідальності пішохода у стані алкогольного сп’яніння?

Відповідно до ч. 3 ст. 127 КУпАП є відповідальність за вчинення розглянутих вище правопорушень особами, які перебувають у стані сп’яніння. Вони тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 136 грн. Проте, необхідно було б звернутися до інструкції, яка пояснила б процедуру та послідовність дій, але її не існує!  Під час притягнення до відповідальності та оформлення матеріалів справи стосовно водія, що перебуває в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, поліцейський керується двома нормативними актами:

  • Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 11 листопада 2015 р.
  • Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 р.

Окрім пішоходів,  не можна притягти до відповідальності осіб, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, що керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничів тварин через відсутність нормативних актів. Виявляється, що всім учасникам дорожнього руху, окрім водія, можна порушувати ПДР у стані алкогольного сп’яніння скільки заманеться, все одно відповідальність не настане. Єдине, що отримає особа, попередження або штраф у розмірі 51 грн, за ч. 1 ст. 127 КУпАП.

Відповідальність водіїв, які керують транспортним засобом у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння

Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, що перебуває у такому стані, повторне вчинення протягом року, вчинення правопорушення особою, яка двічі протягом року притягалася до відповідальності. Проте багато кого не зупиняє ані позбавлення права керування, ані штрафи в 10 200 грн, 20 400 грн і навіть 40 800 грн. Відбувається це з двох причин. По-перше, водіям відомо, що поліцейський не має повноважень зупиняти транспортний засіб без законної на то причини. Вичерпний перелік причин зупинки вказаний у ст. 35 Закону «Про національну поліцію»:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об’єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Тому думка: «Я собі помалесеньку поїду, без порушень — і ніхто мене не зупинятиме», — гріє душу. Щоправда, іноді, на жаль, зупиняє не поліція, а найближчий стовп, дерево, відбійник тощо.

По-друге, існує думка, що уникнути відповідальності досить легко і навіть якщо не вдається «домовитись» з інспектором патрульної поліції, завжди можна знайти гарного юриста чи «Я в суді все одно все «парішаю», хай пишуть». У пресі постійно обговорюється, як водіям вдалося уникнути відповідальності лише тому, що прилад «драгер» не пройшов належної сертифікації або патрульні порушили процедуру оформлення матеріалів, що унеможливлює притягнення до відповідальності. Така думка громадськості підтверджується рішеннями суду. Наприклад, у справі № 756/1292/18 суд пояснює, що з наданих суду матеріалів справи неможливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення в діях водія, а письмові докази не знайшли свого підтвердження. Тобто посадова особа неналежним чином зібрала докази у справі, через що вина особи в суді не доведена.

У постанові у справі № 760/9040/18 від 25.05.2018 р. через дії працівників поліції та працівників медичного закладу водій фактично був позбавлений можливості пройти обстеження у лікаря-нарколога у зв’язку з незгодою з результатом алкотестера «драгер». Суд не приймає результат, отриманий із застосування приладу «Drager Alcotest 6820» як належний та допустимий доказ у справі. Посадова особа, що склала матеріал та лікар КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ» порушили процедуру, у зв’язку з чим водій не поніс відповідальності.

У постанові у справі № 756/1283/18 від 30.03.2018 р. суд визнав протокол недопустимим доказом у справі, оскільки він отриманий (складений) з порушенням вимог законодавства і в ньому містяться дописки і виправлення. Вчинення таких виправлень (дописок) до змісту протоколу після того, як він підписаний та його копія видана особі, стосовно якої його складено, є суттєвим порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 від 06.11.2015 р.

Відповідно до постанови у справі № 761/17270/18 від 08.06.2018 р. суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в останньому нечітко зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за це правопорушення, а саме; в графі «ч.» містяться окремі виправлення, а тому встановити нормативний акт, відповідно до якого особа підлягає адміністративній відповідальності, неможливо. Звісно, недоліки були усунені Управлінням патрульної поліції у м. Києві, однак строки притягнення до відповідальності пройшли.

Виходить, що поліцейські своїми діями створюють такі умови, за яких правопорушник не може бути притягнутий до відповідальності. Іноді в суспільстві виникають спори щодо корумпованості судової системи. Звичайно, випадки корупції мають місце в Україні, проте є гарна тенденція їх висвітлення в ЗМІ. Нещодавно «Судовий репортер» повідомив, що 30.03.2019 р. було винесено вирок у справі № 352/2020/18, де секретаря Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Ігоря Гаталевича засудили до 2 років обмеження волі через несвоєчасне внесення до автоматизованої системи документообігу дати надходження матеріалів до суду, у зв’язку з чим 11 особам вдалося уникнути відповідальності за ст. 130 КУпАП. Проте, не варто забувати про випадки, коли суд докладає максимальних зусиль, та через безграмотно оформлені матеріали залишається багато простору для уникнення покарання. Таким чином, у справі № 756/3126/18 представник особи, що притягається до відповідальності, подає клопотання про повернення справи до УПП у м. Києві для усунення недоліків, а саме, для зазначення номера будинку Гостомельського шосе, де було вчинено правопорушення. Це дасть змогу визначити юрисдикцію суду, який має розглядати справу. Суд вважає, що клопотання представника не підлягає задоволенню, оскільки це суттєво затягне розгляд справи. Однак, з метою дотримання вимог, передбачених ст. 276 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення направляють за місцем проживання порушника. Тепер постає питання до керівництва патрульної поліції, конкретно у цьому випадку — до керівництва УПП у м. Києві: чому випадки неправильного оформлення протоколів трапляються так часто? Можливо, особовий склад недостатньо вмотивований або занадто втомлений через некоректний графік робочих змін? Чи, може, існують інші чинники впливу, адже такі помилки мають масовий характер і жодних заходів щодо усунення цієї тенденції не вживається.

Список можна продовжувати безкінечно. Навіть якщо є записи з бодікамер поліцейських, суду це не заважає зробити усне зауваження — постанова у справі № 755/9066/18 від 25 липня 2018 р.

Трьох місяців від дня вчинення порушення на практиці виявляється замало. Тим більше, що існують випадки свідомого затягнення строків. Як результат, бачимо: визнати винним у вчиненні правопорушення, закрити провадження у справі у звʼязку із закінченням на момент розгляду адміністративної справи строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Приклади рішень. Постанова  у справі № 757/18402/18-п від 9 липня 2018 р.: драгер показав 1,16%. Постанова у справі № 754/705/18 від 13 квітня 2018 р.: водій перебував у стані наркотичного сп’яніння, що підтверджується висновком КМНКЛ «СОЦІОТЕРАПІЯ».

 Нижче подаємо перелік наслідків уникнення відповідальності:

  • витрачені ресурси: паливно-мастильні матеріали, друк бланків суворої звітності, сплата заробітної платні посадовій особі, що складала протокол та внесла до бази і направила до суду;
  • у суді так само папірець переклали з місця на місце, внесли до бази, кожен отримав відповідну заробітну платню за виконання своїх обов’язків;
  • особа, яка відповідальності за порушення не понесла, вважає, що і надалі сідатиме за кермо у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння і їй це сходитиме з рук.

Шкода коштів та людських зусиль, що витрачені марно. А особа, що змогла уникнути відповідальності за серйозне й небезпечне, з огляду на можливі наслідки її перебування за кермом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, правопорушення, лише упевнилася у своїй безкарності й переконалася, що й надалі може керувати транспортним засобом у такому стані, адже правову систему обдурити легше, ніж здається, чи вона взагалі не працює.

Ніка Мільшина, юрист

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Кодекс про банкрутство: чи перестане банкрутство бути схемою

Кіберпростір як поле битви