Збройна агресія росії – виклик для міжнародного права, для того правопорядку, який функціонував усі ці роки

З початку агресії росії проти України, а це лютий 2014 року, наша держава прийняла рішення як один з механізмів притягнення росії до відповідальності використати звернення до Європейського суду з прав людини. З цього моменту починається історія міждержавних справ України в цьому суді. Наразі це безпрецедентний кейс з точки зору масштабу порушень прав людини за географією та тривалістю в часі.

“У ЄСПЛ ми говоримо не про персональні воєнні злочини, а про відповідальність держави за порушення прав людини і основоположних свобод, передбачених відповідною Конвенцією. Воєнні злочини тут не є предметом розгляду, але вони пересікаються із правами людини, які закладені в Конвенції”, – пояснює Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

З моменту повномасштабного вторгнення Мін’юст активно відслідковує ситуацію. У березні цього року в порядку Правила 39 було направлено клопотання до ЄСПЛ щодо тимчасових заходів, де Україна просила Суд вказати російській федерації утриматись від атак на цивільне населення і цивільні об’єкти. На задоволення відповідного клопотання рф надала очікувану відповідь, що “вони проводять спецоперацію, їхніми об’єктами нападу є військові об’єкти, а цивільне населення вони не чіпають”.

“Наразі ми бачимо, що найбільша кількість жертв від дій рф – саме цивільне населення. Саме тому ми продовжуємо роботу по лінії міждержавних справ. 23 червня ми подали черговий повноцінний позов проти росії по цьому етапу агресії. Наразі напрацьовується матеріал щодо доповнень до цього позову новими фактами порушень. Втім, росія була виключена з Ради Європи. Тому, порушення, вчинені після 16 вересня 2022 року, вже не можуть бути розглянуті ЄСПЛ”, – зазначає Маргарита Сокоренко.

Враховуючи, що збройна агресія рф проти України – це підрив правового порядку, закладеного Радою Європи, перед Україною стоїть доволі амбітне завдання: притягнути росію до відповідальності за ті порушення, які ми маємо на окупованих територіях. За словами Уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини, на цьому шляху ми не одні. Тому що вже зараз ми маємо 18 звернень держав-членів Ради Європи, які висловили бажання приєднатись до міждержавної справи України. Серед цих країн – Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва тощо.

“Це ще раз демонструє, що світове співтовариство підтримує Україну в її зусиллях, і розуміє, наскільки важливим є притягнення рф до відповідальності за такі масштабні злочини і за підрив функціонування правової системи в Європі. Процедурні рішення ЄСПЛ щодо розгляду міждержавних справ очікуються у вересні”, – розповідає Маргарита Сокоренко.

Крім того, Мін’юст працює і з індивідуальними справами, які стосуються порушень росією прав людини на окупованих територіях в ході збройної агресії проти України. Це індивідальні справи із клопотаннями про тимчасові заходи, які стосуються полонених, осіб, які вважаються зниклими безвісти. Ці кейси наразі теж активно напрацьовуються.