Земля як драйвер швидкого росту

Запуск ринку ріллі — не панацея, але це неминучий фактор зростання економіки

В умовах тиску з боку зовнішніх донорів в Україні розгорнулася справжня інформаційна війна за землю. Так чимало українців каже про земельну реформу й скасування мораторію на продаж землі.

Їх позиція не ґрунтується на ретельному аналізі всіх «за» і «проти». Раціонального в ній мало, зате багато досвіду. Тут і патологічна схильність українських урядів нагрівати руки на всьому, до чого вони торкаються, і їх нездатність навести лад у будь-якій царині життя, і звичка ініціювати зміни тільки там, де можна знайти власний інтерес.

Весь негативний суспільний досвід періоду незалежності — проти земельної реформи, цілковито перекреслюючи будь-які найправильніші аргументи на її користь. Таку позицію поділяють, мабуть, мільйони українців. Вони становлять інертну, зате численну суспільну групу, яка пасивно виступає проти будь-яких змін у цій сфері.

Оскільки за такими судженнями часто стоять нераціональні аргументи, позицією мільйонів легко маніпулювати, лякаючи людей реформами. Що і роблять ті, у чиїх інтересах продовження мораторію на продаж землі.

У таких умовах реформатори стають заручниками ситуації. Вони не можуть ігнорувати переконання мільйонів, які становлять значну частину електорату, бо втратять шанс провести реформу. Змінити ці переконання вони теж не можуть, бо їх постійно підживлюють зацікавлені у збереженні статус-кво.

Зважене реформування аграрних відносин перетворюється на mission impossible. Ключовою є земельна реформ. Від її успіху залежатиме вектор розвитку.

У 2017 році наша компанія вирішила спроектувати майбутнє галузі на 15 років. Ми спробували спрогнозувати, яким може бути аграрний сектор, якщо аналізувати глобальні зміни та локальні тренди. Працювати над цим питанням, ігноруючи земельну реформу, неможливо, тому ми зібрали велику команду експертів.

Дискусія між експертами часто ведеться не про сценарії майбутнього сектора, а в площині «відкрити ринок землі» або «продовжити мораторій» на невизначений термін.

Зібравши команду експертів та фундаторів-однодумців, ми створили проект «Земельна відповідь». У проект увійшло дослідження майбутнього — форсайт, робота з художниками та комунікація з медіа. Що ми побачили?

Численною групою прихильників статус-кво є малі та середні фермери. Вони керуються не бажанням зберегти надприбутки, яких просто не мають через низьку продуктивність власного бізнесу, а страхом.

Боятися їм є чого: після запровадження ринку землі ціни на неї та орендна плата поступово зростатимуть. Якщо фермер не збільшить продуктивності, то збанкрутує.

У контексті державотворення це дуже важлива група. Україна потребує потужного класу заможних малих та середніх фермерів. Їх інтереси перетинатимуться з інтересами країни, тож вони повинні стати impact-фактором країни в соціальному, економічному, а згодом — і політичному вимірах.

Україна не може дозволити собі низьку продуктивність у сільськогосподарському виробництві. Тобто нинішній малий та середній аграрний виробник повинен буде або більше заробляти на землі, і тоді земельна реформа йому не страшна, або покинути свою справу й звільнити землю для тих, хто оброблятиме її ефективно.

Реформа змусить малих та середніх фермерів рухатися та еволюціонувати. Цього вони й остерігаються, бояться не встигнути за ринком.

У процесі чотиримісячної роботи, кількох сесій форсайту та опитування за методом Делфі, у якому взяло участь майже 200 осіб, у нас вийшли чотири найбільш ймовірні сценарії: «Україна на злеті», «Колонізація», «Перший сніг» та «В очікуванні джокера».

Перший сценарій показує зростання інвестицій та ефективності агросектору, зростання експорту, поліпшення демографічної ситуації. Ідеальні умови для його реалізації — сильні громади і прозорі суди.

Сценарій «Колонізація» імовірний при слабких громадах і судах. Від нього виграють місцеві олігархи і великі холдинги, а інвестицій надійде недостатньо. Багато хто з учасників визначив цей сценарій як той, що реалізується зараз.

Сценарій «Перший сніг» реалізується при сильних громадах, але за відсутності змін у судовій системі. Фермери і пайовики виграють при відкритті ринку землі, але корупція в судах зменшить їх шанси на нормальну і довгострокову роботу.

Сценарій «В очікуванні джокера» реалізується, якщо не буде чесних судів, а децентралізація пройде недемократичним шляхом, в результаті чого не буде сформована сильна громада,. У цьому випадку зняття мораторію посилить владу місцевих князьків та холдингів і не створить умов для появи нових фермерів.

У чому унікальність нашої роботи? Ми подивилися на проблему запуску ринку землі з точки зору пайовиків, фермерів, холдингів і навіть Землі. Прийшли до висновку, що запуск ринку — не панацея, але це неминучий фактор зростання економіки.

Усі реформи взаємозалежні і працюють в комплексі над поліпшенням економічної ситуації. Нам однозначно слід відкривати ринок і запускати «свіжу кров» — гроші, ідеї, іноземний менеджмент — і формувати довгострокові стратегії розвитку. Кожен місяць відкладеного рішення — це втрата інвестицій і технологічного зростання.

Дві сесії форсайту, опитування та дискусії показали, що більшість аграріїв не хочуть змін. Багато хто з них непогано влаштувалися у нинішніх умовах, але така позиція — це «вузьке горло» для розвитку цих компаній.

В аграрному секторі у найближчі роки успіх буде визначатися не кількістю земель, а ефективністю їх використання. Якщо зараз продовження мораторію виглядає як більш вигідна перспектива, то з точки зору стратегічного вибору це програшна позиція, це недоотримані інвестиції і невикористані технологічні можливості.

Форсайт чітко показав, що успіх окремих учасників ринку заганяє інших в глухий кут. Ми побачили чіткий зв’язок не тільки між реформами, а й між соціальними групами. Ми чітко зрозуміли, в чиїх інтересах може формуватися та чи інша конфігурація. Іноді заради успіху однієї групи доводиться поступатися інтересами інших груп.

Джерело: ЕП