Привіт всім!

Так, знову я. Сьогодні вранці мені спало на думку кілька додаткових цікавих речей (завжди дивно, до чого може призвести ранкова порція кофеїну та нікотину)… і, ну: «навіть» мені цікаво, як так, що хтось досі читає «повінь» моїх дописів за останні кілька днів (дякую за увагу, тому хто читає!). Але, оскільки ви це робите: гаразд, давайте сядемо і запишемо це теж на папері…

***

ПОВІТРЯНА ВІЙНА

Я почну з повітряної війни… «знову»… тому що це не лише щось на кшталт моєї «спеціальності», а й тому, що останнім часом (і на відміну від більшості випадків за останні два роки) повітряна війна сильно впливає на події на земля.

Вчора український аналітик написав , що ВКС тим часом розгортає більше «КАБ» (тобто плануючих бомб МПК/УМПК), ніж будь-коли. За його словами, 29 лютого ВКС розгорнули 152 плануючі бомби (проти 151 16-17 лютого). Таких в районі Авдіївки маса: за один день, каже, лише село Тоненьке потрапило 30, Орлівка – 10.

Тепер той самий аналітик оцінює, що росіяни штовхають екіпажі та літаки атакувати незалежно від втрат, оскільки КАБ є єдиним засобом, яким вони можуть прорвати українські лінії фронту. У цьому відношенні я частково згоден. За умови достатньої точності та наявності достатньої кількості КАБ/МПК/УМПК вагою 250-500 кг є засобом для нанесення масованих ударів по українських сухопутних військах.

Однак я думаю, що це не єдиний важливий фактор. Справа в тому, що причиною такого швидкого зростання розгортання MPK/UMPK є “також”:

a) значне збільшення кількості доступних комплектів MPK/UMPK, що дозволяє переробляти не тільки зростаючу кількість авіабомб FAB-250M-62 і FAB-500M-62, а й CBU (блоки касетних бомб), такі як RBK-500 і OFAB-500, як показано на фото нижче. Тобто масове виробництво МПК/УМПК-комплектів.

Крім того,

б) при цьому МПК/УМПК розгортаються не лише на Су-34, а й на більш старих Су-24. Тобто в даний час існує багато додаткових «платформ» (літаків), які можуть розгортати плануючі бомби MPK/UMPK, ніж це було 2-3 місяці тому (на жаль, у ВКС все ще повинно бути близько 80 оперативних Су-34 і принаймні аналогічна кількість Су-24).

До речі,

c) На даний момент немає жодних доказів розгортання MPK/UMPK з Су-25 або Су-35 (хоча Су-35 розгортають іншу керовану зброю), і,

г) основним ударним порядком, який зараз використовує ВКС, є «тріо»: пара Су-24 або Су-34 у супроводі одного Су-35. Кожен з Су-24 і Су-34 озброєний 4 МПК/УМПК (тобто «КАБ»); Су-35 озброєний 1-2 протирадіолокаційними ракетами Х-31, 1-2 ракетами «повітря-повітря» великої дальності Р-37М, 2 ракетами «повітря-повітря» середньої дальності РВВ-АЕ/Р-77-1. – ракети «повітря» та 2 ракети «повітря-повітря» малої дальності Р-73М (як на фото нижче). Означає: єдине таке формування розгортає близько 8 МПК/УМПК, а також має можливість націлити два українські радари та захищатися від будь-яких українських перехоплювачів – усе це одночасно. Досить деякий ‘удар’ загалом….

А тепер трохи додаткових думок про українську протиповітряну оборону та «секрети її (заявленого) успіху»…

Як зазначалося раніше, протягом останніх двох тижнів росіяни заявили про знищення «двох систем Patriot». Проте надані ними відеодокази показують «тільки» знищення двох українських РЛС П-18 (одного 24 лютого, іншого 26 лютого, однієї пускової установки NASAMS і — що важливо — також двох українських 30Н6Е). радари (на Заході позначаються як «Flap Lid»): один 24 лютого, інший 29 лютого.

(«Відмова від відповідальності»: це лише вбивства, зафіксовані камерами російських БПЛА, а потім оприлюднені росіянами. Ми не знаємо, чи були якісь додаткові українські радари збиті, наприклад, протирадіолокаційними ракетами Х-31.)

Справа ось у чому: на даний момент я думаю, що мені доведеться нагадати всім про доставку в Україну таких «речей» (тобто програмного забезпечення), як Інтегрована система бойового управління ППО (AIAMD, псевдонім IBCS BN Gateway). ), як повідомлялося ще в березні 2023 року . Суть цієї системи полягає в забезпеченні можливості інтеграції всіх типів діючих ЗРК, незалежно від їх походження, в єдину централізовану «інтегровану» систему ППО.

Будьте впевнені: існує інше, схоже програмне забезпечення для інтеграції. Деякі з них дозволяють інтегрувати дві різні SAM-системи. Або ракети з однієї системи на іншу. Наприклад: програмне забезпечення, що дозволяє ЗРК С-300 керувати роботою ракет В-880 системи С-200/СА-5. Зокрема: 30Н6Е РЛС наведення ракет В-880.

Два дні тому я згадував про варіант додавання другого ECS до одного з українських ЗРК MIM-104 PAC-2 або PAC-3. Тепер, як щодо… замість того, щоб чекати, поки США, чи Німеччина, чи будь-хто схаменуться і нададуть додаткову ECS – як щодо інтеграції радара 30N6E/Flap Lid з ракетами MIM-104/PAC?

Вважайте, що своєрідне «підтвердження» було надано ніким іншим, як росіянами: не лише через знищення ними двох 30N6E, але й 14 січня, коли їхній перший А-50 було збито. Тоді були повідомлення про те, що приблизно в той же час один із екіпажів Су-30 рухався поблизу А-50, повідомляючи, що його спорядження RHAW попередило його про викиди від ЗРК С-300. Ймовірно, від РЛС 30Н6Е.

Навіщо українцям це робити?

Кілька причин.

• а) не вистачало ракет для С-300 ще на березень-квітень минулого року (незважаючи на допостачання зі складів НАТО);
• б) створювати додаткові вогневі блоки Patriot, NASAMS, IRIS-T та інші, без необхідності отримання додаткової їх ECS та інших систем керування вогнем;
• в) без необхідності перекваліфіковувати додаткові екіпажі на західні системи
• d) таке розгортання також дозволить їм охопити більші сектори лінії фронту.

Дивіться: цілком можливо, що такі підрозділи, як 138-а бригада ППО, отримали «одну» систему ЗРК Patriot (один « дивізіон »), включаючи один ECS і вісім пускових установок, але потім розробили спосіб «розбити» цей один дивізіон / батальйону в будь-яке від двох до восьми різних вогневих підрозділів. Дивіться: 1x ECS + LS, а потім 7x 30N6E + 7 інших LS’. Це також (і суттєво) зменшить необхідність пересування окремих підрозділів на більш довгих ділянках лінії фронту.

(…і ще є якась інша бригада ППО України, яка використовує 1, 2 або більше 36Н6Е в поєднанні з 1,2, 4 або більше пусковими установками 5П72 для ракет В-880 системи С-200/СА-5 …)

Так: це «проблема» сучасних ЗРК. З точки зору екіпажів російських Су-24 та Су-34, цифровізація та інтеграція апаратного та програмного забезпечення українських ЗРК перетворює їх на «лотерею» – і, як вони кажуть, «у лотерея, все можливо».

***

У цьому сенсі, схоже, один із двох Су-34, заявлених ГПУ 29 лютого, підтверджено цим відео .

***

БИТВА НА ДОНБАСІ

Питання на кшталт «чи всі українські претензії щодо знищених російських винищувачів-бомбардувальників правильні, чи російські претензії щодо знищених українських патріотів», або «скільки УМПК розгорнуто ВКС вчора, скільки сьогодні» – настільки ж важливі через наступне.

Ще 26-27 лютого ситуація була «ясною»: у районі на захід від Авдіївки і майже до Вугледара на півдні росіяни наступали. Дійсно, здавалося, що українці швидко відступатимуть до своєї нової лінії оборони (яка, принаймні судячи з усіх нарікань і сварок в українських соцмережах, була ще неповною).

На півночі цього сектора російські штурмові групи вже входили в Бердичі; далі на південь вони були на найкращому шляху входу до Орлівки (до певної міри обговорювали положення цього села ще 28-го); далі на південь, вони були в Тоненьке….і потім, ще 20км на південь, у Красногорівці, і в Побєді, і в Новомихайлівці… і їхня остання тактика була гарно описана тут .

Тоді потік повідомлень про додаткові російські штурми припинився, щоб – починаючи з ночі з 29 лютого на 1 березня – на зміну прийшли дедалі нові повідомлення про українські контратаки та новини на зразок того, що росіян вигнано з усіх цих сіл. Наприклад:

• у Бердичі росіяни використовували Степове як плацдарм для штурму Бердича, але кілька їхніх штурмових груп було розсічено. Один із них від цього М2 Бредлі з 47-го меха , який обнімав принаймні дюжину орків. Між Степовим і Бердичами росіяни залишили за собою слід знищених БТР-80/82 і подібних речей; у Степовому вони залишили десятки обійнятих орків , але вони також продовжували приходити протягом останніх двох днів і, між іншим, зуміли вбити стрільця того Бредлі, згаданого вище (справді, думаю, бачили докази знищеного M2, десь у соціальних мережах);
• Орлівку сильно бомбили російські плануючі бомби, але 25-й повітряно-десантний підрозділ підбив багато російських БМП, а також принаймні один Т-80, а потім, учора вранці, 3-й штурмовий підрозділ повідомив, що витіснив росіян із села. ;
• Тоненке також був сильно вражений плануючими бомбами, але 53-й мех вдалося відбити штурм 1-ї мотострілецької бригади (ДНР, але включаючи принаймні російські мобіки 1439 -го мотострілецького полку), і росіяни відступили до Сіверного;
• Красногорівка: здається, вже повідомляли, що дислокований там батальйон 3-го штурмового вигнав усіх росіян із села, два-три дні тому;
• Побієда: більшість військових картографів все ще показують усе село під контролем Росії, але вони тримають лише його східну сторону (тобто 33-й мех знаходиться на західній стороні);
• Новомихалівка: 79-та ВДВ вибила з села «морпіхів» (читай: матросів з різних бойових кораблів ВМФ РФ, перепрофільованих на піхоту) невдалої 155-ї окремої морської піхотної бригади РФ, навіть якщо у відповідь втратила один Т-64 .

На додаток до невдачі 98-ї дивізії ВДВ і 11-ї бригади ВДВ Богданівка та Іванівське, що на захід від Бахмута, а також невдачі 42-ї мотострілецької дивізії (і кількох інших підрозділів) витіснити українців з «Роботинської дуги», минулого тижня… ну, схоже, що росіяни вичерпалися.

Принаймні на деякий час… Тепер давайте зробимо перерву, почекаємо та побачимо, що буде далі.

 

© 2024 Том Купер