in ,

Про практику у справах щодо визнання правочинів недійсними

Судді Верховного Суду розповіли про практику у справах щодо визнання правочинів недійсними
Про це судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Погрібний, Ірина Воробйова, Ольга Ступак і суддя Великої Палати ВС Victor Prorok говорили на онлайн-семінарі для суддів місцевих загальних судів «Визнання правочинів недійсними: актуальна судова практика». Захід, організований Харківським регіональним відділенням Національної школи суддів України, відбувся 1 жовтня 2021 року.
Сергій Погрібний виступив із лекцією «Недійсність, нікчемність, неукладеність правочинів: проблеми розмежування».
Він звернув увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі від 4 червня 2019 року № 916/3156/17, яка змінила судову практику. ВП ВС дійшла висновку, що коли недійсність правочину встановлена законом, то визнання його судом недійсним не вимагається. Отже, такий спосіб захисту, як визнання недійсним нікчемного правочину, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. У цій постанові вказано, що вимога про визнання нікчемного правочину недійсним є неправомірним (не передбаченим законом) та неефективним способом захисту.
Також доповідач навів постанову Об’єднаної палати КЦС від 9 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц, в якій зроблено висновок, що в разі встановлення судом під час розгляду справи нікчемності правочину, навіть якщо жодна зі сторін на це не посилається, суд за власною ініціативою зобов’язаний зробити висновок про нікчемність правочину.
Ірина Воробйова ознайомила слухачів із судовою практикою щодо поширених підстав визнання недійсними договорів споживчого кредиту на прикладі конкретних справ.
Ольга Ступак прочитала лекцію «Угоди подружжя, найпоширеніші підстави недійсності у практиці Верховного Суду». Вона зупинилася на таких питаннях:
– шлюбний договір та його особливості;
– підстави недійсності шлюбного договору;
– підстави недійсності аліментних договорів;
– визнання недійсними угод, укладених з метою уникнення стягнення;
– недійсність договору за відсутності згоди одного з подружжя.
Доповідачка звернула увагу на суб’єктний склад шлюбного договору та предмет його регулювання. Вона навела постанову КЦС ВС від 17 червня 2020 року у справі № 761/46925/18. У цій справі сторони домовилися, що в разі розлучення з будь-чиєї ініціативи після трьох років шлюбу чоловік повинен сплатити дружині 250 тис. дол. США. КЦС ВС погодився з висновком апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки грошової компенсації.
Особливу увагу Ольга Ступак звернула на постанову ВП ВС від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18, якою змінена правова позиція. Велика Палата відступила від попереднього висновку шляхом уточнення та вказала, що можливість визнання недійсним договору щодо розпорядження майном, яке перебуває в спільній власності, залежить від встановлення недобросовісності третьої особи – контрагента за таким договором.
Віктор Пророк виступив із доповіддю на тему «Правові підстави оспорювання заповіту: практика Верховного Суду».
Він зауважив, що право на оскарження заповіту випливає з права на спадщину, та навів постанову КЦС ВС від 15 січня 2020 року у справі № 343/800/17. У цій справі суд дійшов висновку, що позивач не скористався своїм правом на спадщину (не прийняв спадщину), а відповідач успадкував майно у порядку спадкування за законом, тому позивач не довів факту порушення його прав та інтересів.
Крім того, Віктор Пророк навів постанову ОП КЦС від 1 березня 2021 року у справі № 473/1878/19, в якій змінено правову позицію щодо наслідків нікчемності наступного заповіту. Суд вказав, що нікчемний заповіт не породжує настання правових наслідків, тому не впливає на попередній заповіт і не може його відновлювати чи скасовувати.
Доповідач порушив питання, чи можна вважати нікчемним заповіт, який посвідчений нотаріусом поза межами власного нотаріального округу. Відповідь на нього дала Велика Палата ВС у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17. ВП ВС відступила від висновку Верховного Суду України та визнала необґрунтованим визнання заповіту нікчемним лише в разі його посвідчення нотаріусом за межами нотаріального округу.
Більш докладно – за посиланням bit.ly/3izxdkO.
Презентація Сергія Погрібного – bit.ly/3Aev0l5.
Презентація Ольги Ступак – bit.ly/3uJWNIX.
Презентація Віктора Пророка – bit.ly/3msyxY8.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Україна посідає друге місце серед країн світу за загальною площею земель, яку контролюють іноземні інвестори.

Тренінговий Центр прокурорів України оголосив про початок Всеукраїнського конкурсу студентських творчих робіт на тему : “Прокурор майбутнього”