Про неналежні умови тримання під вартою

Україна повинна забезпечити ефективні превентивні та компенсаційні засоби юридичного захисту у випадку неналежних умов тримання під вартою, адже рішення, в яких Європейський суд з прав людини констатує проблему щодо неналежних умов тримання в місцях позбавлення свободи, є одними із найдавніших та наймасштабніших.

Про це розповіла Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час круглого столу «Обговорення актуальних законодавчих ініціатив».

За її словами, справи цієї категорії є найбільш чисельними серед рішень ЄСПЛ проти України (157 рішень) та з 2005 року перебувають під наглядом КМРЄ – політичного органу, який здійснює нагляд щодо стану виконання рішень ЄСПЛ та виправлення встановлених Судом порушень. Зокрема ЄСПЛ констатує порушення статей 3 (заборона катування і жорстокого поводження) та 13 (відсутність ефективних засобів юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«30.01.2020 ЄСПЛ ухвалив пілотне рішення у справі «Сукачов проти України», у якому дійшов висновку, що порушення прав, гарантованих Конвенцією, свідчать про наявність в Україні триваючої структурної проблеми щодо умов тримання осіб під вартою та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку із цим», – констатувала Маргарита Сокоренко.

Так, більшість справ проти України, в яких Суд встановлював порушення статті 3 Конвенції, стосувалися проблем переповненості та різних інших повторюваних проблем, пов’язаних з побутовими умовами тримання під вартою. Крім того, заявники у справах не мають у своєму розпорядженні ефективних засобів юридичного захисту, які б дозволили їм покращити своє становище.

Як повідомила Маргарита Сокоренко, структурний характер проблем щодо умов тримання під вартою в Україні також постійно визнавали КМРЄ та Комітет заборони катуванням, Національний превентивний механізм.

З огляду на зазначені міркування та повторювану проблему, яка існує протягом багатьох років, значну кількість осіб, на яку вона вплинула або здатна вплинути, та нагальну необхідність забезпечити їм оперативне та належне відшкодування на національному рівні, ЄСПЛ застосував у цій справі процедуру пілотного рішення. Водночас Суд не призупинив розгляд аналогічних заяв до вирішення Україною проблеми.

Зважаючи на вищесказане, наголосила Уповноважена, необхідне створення ефективних засобів юридичного захисту, які б відповідали Конвенції.

«Характер цієї проблеми потребує комплексного вирішення, консолідації та посилення зусиль органів державної влади, оскільки кількість справ цієї категорії зростає, так само як і збитки, завдані Державному бюджету України», – підсумувала Маргарита Сокоренко.