Варшава готується до головування у Євросоюзі

У Польщі справ безліч

У Будапешті відбулася церемонія передачі головування в Євросоюзі від Угорщини до Польщі. Півроку, на які з 1 січня Варшава отримує кермо влади в об’єднанні, припадає на початок правління в США Дональда Трампа, який обіцяв Європі нові торгові тарифи, а Україні — як мінімум скорочення американської допомоги. На цьому тлі пріоритетом польського головування було оголошено безпеку у всіх її можливих вимірах.

На тлі скандалів, що передували переходу піврічного головування в ЄС, що нині завершується, до Угорщини (деякі країни навіть всерйоз намагалися його скасувати), передачу командних функцій від Будапешта до Варшави цілком можна було б визнати рядовою подією. Якби не контекст.

З одного боку, великою підмогою для польського головування стало те, що до грудня загальноєвропейський «уряд», сформований за червневими виборами до Європарламенту, нарешті приступив до виконання обов’язків. Це уможливило висування Варшавою нових ініціатив без побоювань, що вони можуть надовго зависнути без руху — як було весь період угорського головування, протягом якого в Брюсселі ще лише судомно вирішували, хто і за що відповідатиме.

З іншого боку, саме на польське головування приходить вступ на посаду обраного президента США Дональда Трампа (інавгурація відбудеться 20 січня). Від наступного глави Білого дому в Європі, виходячи з його дій у перший термін, не чекають нічого доброго.

Крім того, у період польського головування світ відзначить вже третю річницю з моменту початку повномасштабного конфлікту в Україні, допомога якої помітно виснажила фінансові та військові ресурси країн-членів ЄС, посиливши втому від української теми як у європейських виборців, так і у низці європейських урядів.

На такому тлі закономірним стало те, що пріоритетом свого головування Польща зробила питання безпеки у всіх її аспектах — чи то енергетика, чи оборона, чи економічна безпека. «Чого хочуть люди? Чого шукають люди? Вони шукають безпеки, і це буде ключовим мотивом головування», – зазначила минулого тижня посол Польщі в ЄС Агнешка Бартол.

Як очікується, Польща виступить із пропозиціями щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також з ідеями щодо зміцнення оборонної промисловості блоку. 2023 року витрати на оборону в ЄС досягли рекордних €279 млрд. Однак після багатьох років недофінансування оборонної промисловості, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проекти, на кшталт європейського щита ППО, блоку потрібні додаткові кошти.

Як підрахував у своїй доповіді «Майбутнє європейської конкурентоспроможності» колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі (документ, підготовлений на запит голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, був представлений у вересні), протягом наступного десятиліття ЄС необхідно мобілізувати додатково €500 щоб не відставати від таких конкурентів, як США та Китай. І тут Польщі доведеться не лише виступати з ідеями, а й активно вмовляти не скупитися на оборонні потреби тих країн ЄС, які завжди були схильні до більшої економії.

Другим не менш значним фронтом робіт стане вироблення загальної захисної стратегії у відповідь на можливі додаткові мита з боку США.

Причому європейців лякає навіть анонсоване Дональдом Трампом підвищення тарифів на весь китайський експорт до Штатів, оскільки торговельна війна двох провідних економік світу неминуче вплине і на торговельні справи в ЄС.

У найближчі місяці Брюсселю належить вирішити свою власну двосторонню суперечку з Вашингтоном. 2018 року у свій перший термін Дональд Трамп запровадив мита на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції з ЄС — 25% та 10% відповідно. У відповідь Брюссель ініціював тарифи, що «ребалансують», на ввезення різних товарів зі Штатів. Вже за Джо Байдена сторони домовилися взаємно призупинити дію цих заходів до пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши дію такого припинення до 31 березня 2025 року. Таким чином, саме на Польщу ляже тягар домовлятися з новим президентом США про те, що робити після закінчення терміну цього торговельного перемир’я.

Ще одним непростим завданням стане узгодження загальноєвропейської системи перевірки прямих іноземних інвестицій.

Завдання полягає у викленні можливості переходу під контроль третіх країн (насамперед Китаю) таких чутливих галузей європейської економіки, як напівпровідники та технології штучного інтелекту. Ідея звести до єдиного загальноєвропейського знаменника ці правила стала центральною у стратегії економічної безпеки, яку Урсула фон дер Ляйєн представила понад рік тому. Але на тлі явного небажання низки членів ЄС віддавати національні повноваження у сфері інвестицій у руки Брюсселя процес зупинився. Представлений угорським головуванням новий компромісний варіант, який помітно звузив список критичних секторів, угоди в яких мають перевірятися Єврокомісією, поки що також залишився без особливої ​​реакції. Щоправда, скоріше з тієї причини, що Європарламент, який має висловити свою думку з цього питання, тільки-но приступив до роботи в новому складі.

Правляча партія та опозиція Польщі визначилися з кандидатами у президенти
Зважаючи на те, що на час головування Польщі припаде третя річниця з моменту початку повномасштабного конфлікту в Україні, до списку завдань Варшави потрапляє і підготовка до лютого нового пакету санкцій проти Росії. На відміну від Угорщини, чий прем’єр Віктор Орбан послідовно виступав проти санкційної політики щодо Москви, глава уряду Польщі Дональд Туск завжди ставився до головних антиросійських «яструбів» та найзатятіших прихильників допомоги Україні. Відповідно до низки витоків у ЗМІ, у Варшаві вже розглядають такі опції, як обмеження свободи пересування російських дипломатів у шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.

Прагнучи морально підтримати Київ у його протистоянні з Москвою санкціями, Варшава повинна буде вирішити і ще одне дуже педантичне питання, пов’язане із сприянням Україні. Як відомо, після початку бойових дій Київ отримав право на безмитне ввезення своїх товарів до ЄС. В результаті дешева українська сільгосппродукція наповнила ринки країн ЄС, найсильніше вдаривши країнами Східної Європи і спровокувавши масові протести місцевих фермерів, включаючи польських. На початку червня, якраз до фінішу польського головування в ЄС, термін таких спеціальних торгових заходів ЄС щодо України спливає. Отже, саме владі Польщі (яку, до речі, у травні чекають президентські вибори) доведеться шукати тендітний баланс між прагненням не підвести Київ і власними економічними інтересами.

Вл. інформ.