Звіт Генерального прокурора про реформу ГПУ

На мій подив, від членів Комітету лунали доволі адекватні питання (не розповсюджується на Ківу та Бужанського), які стосувались комунікації Офісу Генпрокурора трагедії в Ірані, заробітної плати прокурорів, деталей атестації тощо. Правда були і класичні питання щодо резонансних кримінальних проваджень. Я ніколи не розумів, чому у Генерального прокурора в голові має бути друга голова процесуального керівника у цих провадження, і він має одразу відповідати на ці питання. Або вони мають адресуватись заздалегідь, щоб процкер надав певний обсяг інформації, що не порушує таємницю досудового розслідування, або це буде “відсебятіна” Генерального.

Загалом Генеральний прокурор розповів про (також надаю подекуди свою оцінку, я ж не новинний портал, вибачте):

– атестацію прокурорів як частину реформи органів прокуратури. Ну тут нічого нового: 55% її не пройшли в Офісі Генерального прокурора (І етап), у березні починається атестація обласних (регіональних прокуратур), а згодом — окружних (місцевих). Детальніше на слайдах нижче;

– прокурори, які пройшли атестацію отримують підвищення заробітної плати, десь на 7-10 тис. гривень (до них застосовується оновлена редакція відповідної постанови КМУ);

– оголошено конкурс на 100 вакантних посад в Офісі Генерального прокурора (ще 100 залишаються вакантними для можливості переведення прокурорів з регіонів, які пройдуть атестацію та забажають працювати в ОГП. Уточню, що це не означає, що звільнили 200 людей, бо таких було майже в чотири рази більше (729 осіб), це означає, що скорочення за рахунок прокурорів, які виконують непрофільні функції, відбулось. Також зазначу, що це і є відповіддю на питання ефективності — кількість процесуальних керівників майже незмінна, а скорочення посад до 10 тисяч відбудеться коштом “роздутих” штатів всіляких методичних відділів та непотрібних адміністративних посад);

– Генеральна інспекція буде перетворена у щось інше, до кінця року можливо відновлять роботу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів у новому вигляді. Повністю підтримую і продовжую наполягати, що зупинення роботи КДКП до вересня 2021 року (фактично ліквідація) була помилкою. Наразі ж перше засідання дисциплінарної комісії при ОГП, яка виконує її функцію, відбудеться 15 лютого. На підзаконному рівні надано можливість оскаржувати відмову члена комісії у відкритті провадження. Правда, про яке скорочення строків притягнення до відповідальності говорив Генеральний прокурор я не зрозумів, а те, що вони могли тривати понад рік раніше — це точно не так, бо Закон про прокуратуру чітко встановлював строк давності притягнення до дисциплінарної відповідальності (1 рік). Чи він мав на увазі, що провадження тривали роками? То ні, середній строк розгляду справи КДКП складав 3 місяці. Можливо, Генеральний прокурор сплутав її з Вищою радою правосуддя, де такі строки дійсно існують;

– ухвалено пріоритети роботи прокуратури, що за своїм змістом є кримінальною політикою для всіх органів досудового розслідування. Звісно, на першому місці антикорупційні злочини. Але усюди не вистачає деталей, бо наприклад пріоритет у вигляді наркозлочинів може означати як відтворення старої практики боротьби з наркоспоживачами, а може означати реальне процесулаьне керівництво поліцією шляхом переходу до боротьби з наркодилерами (писав про це недощавно). Я не очікую їх побачити у інфографіці, але непогано, якби вони були десь зафіксовані на рівні нормативно-правового акта або політики прокуратури (policy level);

– розроблено рекомендації для прокурорів — алгоритми та стандарти дій, наприклад стосовно проведення обшуку. На мій погляд, стандарт це не найкраще слово, бо мова йде про класичні SOP, стандартні операційні процедури, які часто є у агентів правопорядку за кордоном. До того ж є риторичне питання чи можна все процесуальне керівництво так описати, враховуючи ті практики, які існують серед прокурорів, які не узгоджуються з КПК України…;
– планується створення електронної системи управління людськими ресурсами, яка буде пов’язана із системою оцінки навантаження та ефективності роботи прокурора (eCase). Не буду коментувати, скажу лише те, що хто до кінця впровадить таку систему, а тим паче повноцінне електронне кримінальне провадження, заслуговуватиме на пожиттєвий пам’ятник.

Також мова йшла про кримінальні проступки, підготовлені зміни до КПК України та деякі інші речі, про які не говориться вперше, тож я їх пропущу.

Ну і не обійшлось без комічного, наприклад Іллі Ківи, який не знає про те, що таке попередня кваліфікація в ЄРДРі та вважає, що для внесення відомостей до нього потрібний результат судово-медичної експертизи. Або Максима Бужанського, який говорить про якесь “рішення суду про підслідність ДБР”, коли Генеральний прокурор має право доручати здійснення розслідування іншому ОДРу, а підслідність не є чимось жорстко-фіксованим.

І наостанок, пробачте за таке амікошонство у прокурорській реформі, але ми все ще чекаємо на нову Концепцію реформи кримінальної юстиції, яку Генеральний прокурор обіцяв ще у вересні. Саме вона має стати відповіддю на питання куди рухається система органів правопорядку, замість непослідовного “оновлення” органів та нарікання на “реформи попередників”.

Ось таким був виступ Генерального прокурора.