Новини від Lexinform

Як отримати допомогу 8000 грн у разі втрати заробітку через карантин?

 

15.12.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 р. № 1233.

Затверджений нею Порядок визначає механізм звернення та надання у 2020 р. одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, передбаченої ст. 2 Закону від 4 грудня 2020 р. № 1071-IX (далі – Закон).

Одноразова матеріальна допомога надається застрахованим особам, які є найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та фізичним особам – підприємцям, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів та яка відповідає переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 1 Закону.

Одноразова матеріальна допомога не надається особам, зазначеним у ч. 2 ст. 2 Закону.

Її виплата здійснюється на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги, поданої застрахованою особою у період до 31 грудня 2020 р. включно. Заява формується та подається застрахованою особою, яку ідентифіковано шляхом використання кваліфікованого електронного підпису, електронної системи ідентифікації «Bank ID» чи іншого засобу ідентифікації особи, який дає можливість однозначно ідентифікувати заявника, в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія», у тому числі з використанням мобільного додатка Порталу Дія.

Застрахована особа заповнює заяву, яка формується програмними засобами Порталу Дія, за формою, наведеною у додатку 1.

Пенсійний фонд України передає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги не пізніше 23 грудня 2020 року.

Кошти для виплати одноразової матеріальної допомоги перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в АТ «Ощадбанк».

Пенсійний фонд України здійснює перерахування коштів для виплати одноразової матеріальної допомоги за списками на виплату не пізніше ніж протягом наступного операційного дня після їх надходження.

Перерахування одноразової матеріальної допомоги проводиться АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок, що зазначено у заяві застрахованої особи.

Зарахування одноразової матеріальної допомог здійснюється за умови збігу інформації про банківський рахунок, відкритий на ім’я застрахованої особи, прізвища, імені, по батькові (за наявності) застрахованої особи, реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) та відсутності у банку даних про смерть застрахованої особи, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

У разі виявлення недостовірних відомостей, наданих застрахованою особою, на підставі яких було виплачено одноразову матеріальну допомогу, що впливають на право застрахованої особи на її одержання, сума одноразової матеріальної допомоги підлягає поверненню застрахованою особою.

У такому разі органи Пенсійного фонду України видають рішення про відшкодування одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам за формою згідно з додатком 2. Рішення є виконавчим документом і надсилається застрахованим особам шляхом його розміщення на електронній персональній сторінці користувача послуг на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Одночасно орган Пенсійного фонду України повідомляє застраховану особу про розміщення вказаного рішення смс-повідомленням.

Протягом 10 робочих днів з дня надсилання рішення застрахована особа зобов’язана сплатити зазначену у ньому суму.

У разі коли застрахована особа протягом 10 робочих днів не сплатила зазначену у рішенні суму, орган Пенсійного фонду України надсилає його для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання або роботи такої особи або за місцезнаходженням її майна. Одночасно орган Пенсійного фонду України повідомляє органу державної виконавчої служби про останнє місце роботи застрахованої особи за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

Як відшкодувати витрати на ЄСВ, понесені під час карантину?

 

15.12.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання, Порядку формування і ведення реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. № 302» від 9 грудня 2020 р. № 1234.

Затверджений нею Порядок визначає механізм надання одноразової компенсації суб’єктам господарювання з метою відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та Мінекономіки у процесі перерахування сум компенсації за підтвердженими даними з реєстру набувачів одноразової компенсації суб’єктам господарювання.

Компенсація надається суб’єктам господарювання – юридичним особам, у яких станом на 31 жовтня 2020 р. основний вид економічної діяльності належав до переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому на дату набрання чинності Законом України від 4 грудня 2020 р. № 1071-IX (далі – Закон) за даними зазначеного Єдиного державного реєстру господарська діяльність таких суб’єктів господарювання не припинена.

Для отримання компенсації суб’єкт господарювання до 21 грудня 2020 р. подає до територіального органу ДПС за місцем обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування заяву на отримання одноразової компенсації суб’єктом господарювання за формою згідно з додатком до цього Порядку. Заява подається засобами електронного зв’язку в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому порядку, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису.

Датою подання заяви є дата, зафіксована у квитанції про отримання заяви (перша квитанція), яка формується в автоматичному режимі (в електронній формі), надсилається суб’єкту господарювання протягом операційного дня та є підтвердженням отримання такої заяви.

Інформація про прийняття до розгляду заяви зазначається у першій квитанції. У разі коли подана заява не відповідає вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» та формі згідно з додатком до цього Порядку, відсутні або недостовірно заповнені обов’язкові реквізити заяви, у першій квитанції повідомляється про її неприйняття із зазначенням причин та пропонується подати нову заяву.

Заява розглядається територіальним органом ДПС протягом трьох робочих днів з дня її отримання. Перебіг трьох робочих днів розпочинається з дня, що настає за днем отримання такої заяви. У разі коли останній день строку розгляду заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Про результати розгляду заяви суб’єкту господарювання надсилається квитанція про внесення даних заяви до реєстру (друга квитанція), яка формується в автоматичному режимі (в електронній формі) та є підтвердженням внесення даних заяви до реєстру.

Квитанції надсилаються на електронну адресу, з якої надійшла заява, а також розміщуються в електронному кабінеті.

Якщо в заяві недостовірно заповнені обов’язкові реквізити, дані заяви не відповідають відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в заяві відсутні дані про основний вид діяльності відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 Закону, провадження якого дає право на отримання суми компенсації, у другій квитанції повідомляється про неприйняття заяви із зазначенням причин та пропонується подати нову заяву.

Після усунення виявлених недоліків суб’єкт господарювання може подати нову заяву, але не пізніше 21 грудня 2020 р.

Суб’єкт господарювання, який звернувся із заявою на отримання компенсації, вважається таким, що узгодив розмір сплаченої суми єдиного внеску за десять місяців, що передували місяцю набрання чинності Законом, шляхом отримання через електронний кабінет витягу, що підтверджує стан його розрахунку з єдиного внеску на перше число місяця, в якому набрав чинності Закон.

Сума компенсації суб’єкту господарювання розраховується відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону як середнє значення сплачених суб’єктом господарювання сум єдиного внеску за десять місяців, що передували місяцю набрання чинності Законом.

Компенсація суб’єктам господарювання не надається, якщо у суб’єкта господарювання на дату набрання чинності Законом є заборгованість із сплати єдиного внеску.

 

Як отримати допомогу через вимушене скорочення тривалості робочого часу?

 

15.12.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 3 Закону України “Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2″» від 9 грудня 2020 р. № 1231.

Згідно з постановою одноразова матеріальна допомога суб’єктам господарювання виплачується за заявами, отриманими міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості від суб’єктів господарювання, які надійшли до 21 грудня 2020 р. включно. Документи, надані після 21 грудня 2020 р., не розглядаються.

Затверджений нею Порядок визначає механізм надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, які на дату набрання чинності Законом України від 4 грудня 2020 р. № 1071-IX (далі – Закон) вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу найманих працівників, розрахунок розміру зазначеної допомоги, її стягнення, повернення невикористаної суми, а також форму заяви і перелік документів, які подаються суб’єктом господарювання.

Одноразова матеріальна допомога надається суб’єктам господарювання, які вимушено скоротили або можуть скоротити передбачену законодавством тривалість робочого часу працівників, у тому числі через простій, після запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, для виплати найманим працівникам на підставі заяви про надання одноразової матеріальної допомоги згідно з додатком 1 та відомостей про найманих працівників згідно з додатком 2, щодо яких виконуються вимоги ст. 3 Закону.

Одноразова матеріальна допомога виплачується найманому працівникові, який на момент її отримання перебуває у трудових відносинах із суб’єктом господарювання, що подав відомості про такого працівника.

Одноразова матеріальна допомога не надається:

1) за найманих працівників, які:

– на дату звернення працюють у роботодавця та за яких роботодавцем сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування менше ніж за усі місяці III кварталу 2020 р.;

– працюють у роботодавця за сумісництвом;

2) суб’єктам господарювання:

– період від дати державної реєстрації яких до дати набрання чинності Законом становить менше трьох місяців;

– які на дату набрання чинності Законом отримують допомогу по частковому безробіттю та/або допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»;

– діяльність яких на дату набрання чинності Законом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, припинена, перебуває у стані припинення або банкрутства.

Розмір одноразової матеріальної допомоги визначається пропорційно робочому часу працівника, який скорочено або заплановано скоротити, у тому числі через простій, та не може перевищувати 8 000 гривень на одного працівника.

Для отримання одноразової матеріальної допомоги суб’єкт господарювання може скористатися виключно одним із таких шляхів подачі документів:

1) в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг з використанням кваліфікованого електронного підпису заповнює форми заяви та відомостей згідно з додатками 1 та 2, а також подає копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;

2) подає центру зайнятості за своїм місцезнаходженням відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (особисто або на електронну адресу відповідного центру зайнятості):

– заяву за формою згідно з додатком 1;

– копію наказу про скорочення або можливе скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у період дії обмежувальних протиепідемічних заходів;

– копію відомостей про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги ст. 3 Закону, за формою згідно з додатком 2.

Рішення про виплату або відмову у виплаті одноразової матеріальної допомоги приймається центром зайнятості до 22 грудня 2020 р. включно та оформлюється наказом відповідного центру зайнятості.

У грудні 2020 р. бюджетні кошти спрямовуються для виплати одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, діяльність яких буде тимчасово зупинена у період обмежувальних протиепідемічних заходів у грудні 2020 р. та у січні 2021 р., на виконання рішення Кабінету Міністрів України.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний виплатити одноразову матеріальну допомогу на рахунок найманого працівника у строк не пізніше наступного робочого дня після надходження коштів на його рахунок за окремою платіжною відомістю для виплати одноразової матеріальної допомоги (відомістю на виплату грошей).

У разі встановлення фактів подання недостовірних даних суб’єктом господарювання, на підставі яких надано одноразову виплату матеріальної допомоги, неперерахування ним відповідних коштів найманим працівникам, зазначеним у відомостях про найманих працівників, щодо яких виконуються вимоги ст. 3 Закону, недопущення представників центів зайнятості до проведення перевірки та/або неподання документів для її проведення сума отриманої одноразової матеріальної допомоги стягується центром зайнятості із суб’єкта господарювання.

Центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються суб’єкту господарювання для виплати найманим працівникам одноразової матеріальної допомоги, шляхом проведення відповідної перевірки протягом 180 календарних днів після виплати такої допомоги суб’єкту господарювання. Перевірка може бути проведена за місцем знаходження суб’єкта господарювання або у приміщенні центру зайнятості.

 

Застосування е-посвідчення водія та е-техпаспорта подовжено

 

15.12.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 956» від 9 грудня 2020 р. № 1227.

Новою редакцією п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 956 подовжено до 29 листопада 2021 р. (раніше було визначено строк – впродовж 2019 – 2020 років) реалізацію експериментального проекту щодо застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, які можуть пред’являтися поліцейським замість посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, для підтвердження водієм права керування та права користування транспортним засобом.

 

Збільшено видатки на грошові компенсації «чорнобильцям»

 

16.12.2020 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2020 рік» від 14 грудня 2020 р. № 1566-р.

Уряд збільшив обсяг видатків на суму 180,2 млн грн за програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як повідомляє Міністерство соціальної політики, збільшення забезпечить виплату щомісячної грошової компенсації, а саме:

– компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій І та ІІ;

– компенсацій батькам потерпілих дітей за період відсутності харчування в закладах освіти;

– компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю;

– допомоги на оздоровлення та в разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Посилені вимоги до недержавних пенсійних фондів не забезпечать захисту пенсійних накопичень

 

16.12.2020 Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України звернувся з листом до Комітету Верховної ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів щодо необхідності суттєвого доопрацювання проекту Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи» № 4408.

Як зазначає СПО об’єднань профспілок, у законопроекті допущено звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, гарантованих Конституцією України, що є неприпустимим порушенням.

Зокрема, запропоновані підвищені розміри єдиного внеску на 15% і 7% забезпечують розміри пенсійних виплат у професійній системі лише на рівні 15-18% заробітку працівника, в той час коли у солідарній пенсійній системі розміри пільгових пенсій визначаються на рівні 35-50% заробітку.

Як вважають профспілки, при запровадженні професійної пенсійної системи розміри внесків до цієї системи повинні встановлюватися виходячи з того, що вони мають забезпечити розміри пенсійних виплат на рівні не нижчому від розміру пенсій, які призначаються у солідарній системі згідно з Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Законопроект не передбачає створення ефективного механізму гарантування надійності збереження накопичених у недержавних пенсійних фондах коштів учасників накопичувальної професійної пенсійної системи. Зважаючи на те, що страхові внески до накопичувальної професійної пенсійної програми є обов’язковими, у законі мають бути передбачені належні гарантії збереження цих коштів.

На думку профспілок, передбачені у законопроекті «посилені вимоги до недержавних пенсійних фондів», які повинні пройти авторизацію, а також «посилений нагляд і контроль за їхньою діяльністю», що здійснюватиметься відповідними державними органами, в умовах неефективної державної антикорупційної системи не можуть розглядатися як такі, що спроможні забезпечити надійний захист пенсійних накопичень працівників.

Також профспілки наполягають, що у сучасних умовах запровадження накопичувальної професійної пенсійної системи в Україні є передчасним. Цей процес має розпочинатися лише після стабілізації зростання економіки, створення стійкої і надійної банківської системи, розвиненого і надійного ринку цінних паперів, що дасть можливість ефективного розміщення та використання коштів накопичувальної пенсійної системи.

 

Проект Держбюджету на 2021 р. схвалено в цілому

 

16.12.2020 Верховна Рада прийняла проект Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 14 вересня 2020 р. № 4000 у другому читанні та в цілому.

Дефіцит державного бюджету зменшено з 6% до 5,5% і визначено в сумі 246,6 млрд грн. Різниця між І і ІІ читанням – 23,7 млрд грн.

У бюджеті 2020 року був закладений дефіцит 7,5%. Тобто цей показник зменшено на 2% (на 52 млрд грн).

Окрім  того, у середньостроковій перспективі планується поступове зниження дефіциту бюджету: 4,5% ВВП – у 2022 р. та 3,5% ВВП – у 2023 р.

Порівняно з першим читанням дохідну частина проекту держбюджету-2021 збільшено на 20,9 млрд грн і передбачено у сумі 1 трлн 92 млрд грн – це кошти, які планує отримати держава у наступному році, не підвищуючи податки і не здійснюючи тиску на бізнес.

Видатки держбюджету-2021 передбачено у сумі 1 трлн 347 млрд грн, в якій враховано необхідність фінансування всіх пріоритетних потреб держави, зокрема:

– охорона здоров’я;

– закупівля вакцин від COVID-19;

– підвищення мінімальної заробітної плати;

– індексація пенсій та доплат пенсіонерам віком 75+;

– підвищення зарплат лікарям на 30% та вчителям на 25%;

– розвиток якісної освіти;

– підтримка сфери культури, спорту та цифровізації;

– розвиток програми «Доступні кредити 5-7-9%» та портфельних гарантій;

– підтримка АПК та розвитку регіонів.

 

Складати корупційні протоколи щодо суддів матимуть право лише Голова НАЗК та його заступники

 

16.12.2020 Верховна Рада України прийняла законопроекти «Про внесення змін до Закону України “Про запобігання корупції” щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції» № 4470 та «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення особливостей складення протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4-172-9 та 188-46, 212-15 стосовно судді, судді Конституційного Суду України» № 4471.

Прийняття цього закону було необхідним у зв’язку з ухваленням Конституційним Судом України (КСУ) Рішення № 13-р/2020, яке позбавило Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) більшості повноважень.

НАЗК сформувало три суттєві зауваження до прийнятих законів, пропозиції щодо усунення яких Агентство внесе у ВР невдовзі:

1. Закон зобов’язує НАЗК інформувати Вищу раду правосуддя або КСУ про початок моніторингу способу життя будь-якого судді.

Наслідки: Заходи із моніторингу способу життя суддів не будуть ефективними. Особа, щодо якої здійснюватиметься моніторинг, зможе спеціально не поширювати або видалити з відкритих джерел інформацію про коштовні речі (наприклад, автомобілі), які має в користуванні, або спробує «легалізувати» статки, повідомивши НАЗК про самостійно виявлені помилки в декларації.

2. Складати протоколи щодо суддів мають право лише Голова НАЗК та його заступники.

Наслідки: Така практика може створити небезпечний прецедент – встановлення окремих процедур щодо певної категорії правопорушників, що може дати підставу іншим категоріям – депутатам, поліцейським і ін. – також претендувати на окремі процедури щодо них.

До того ж така процедура грубо суперечить чинній практиці складання протоколів іншими органами. Загалом орієнтовно 60 інших органів складають на суддів адміністративні протоколи без будь-яких спеціальних процедур. Наприклад, міністр внутрішніх справ та голова податкової не складають щодо суддів протоколи за порушення правил дорожнього руху або несплату податків.

3. Закон зобов’язує НАЗК створити за допомогою програмних засобів «чергу» декларацій та інформувати декларанта про включення до цієї черги.

Наслідки: Програмні засоби в цьому випадку не зможуть зробити процес ефективнішим. Наприклад, сьогодні в Реєстрі є понад 300 декларацій так званих «президентів». Якщо формувати таку чергу електронними засобами, НАЗК повинне буде перевіряти ці несправжні декларації.

В цілому ж НАЗК розпочинає відновлювати роботу за всіма основними напрямками, керуючись положеннями прийнятих змін до Закону України «Про запобігання корупції».

 

 

 

Визначено графік роботи банківської системи в кінці року

 

17.12.2020 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про регламент роботи системи електронних платежів Національного банку України та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року» від 16 грудня 2020 р. № 159.

Національний банк України установив регламент роботи системи електронних платежів НБУ та порядок роботи банківської системи України в період завершення звітного року, а саме:

– 30 грудня 2020 р. СЕП працює до 24:00. Валютний ринок України, депозитарій Національного банку та інші системи Національного банку працюють у звичайному режимі;

– 31 грудня 2020 р. до 13:00 через СЕП здійснюються лише платежі між банківськими установами, підпорядкованими одній юридичній особі, а також платежі від учасників СЕП до Національного банку та органів Державної казначейської служби і платежі від Національного банку та органів Державної казначейської служби на адресу усіх учасників СЕП. Валютний ринок України працює з урахуванням особливостей роботи СЕП, викладених у регламенті. Банківський день у СЕП закінчується о 13:00;

– 1 січня 2021 р. банківський день у СЕП починається о 9.00 з датою банківського дня 4 січня 2021 р.;

– 1 – 3 січня 2021 р. включно учасники СЕП самостійно приймають рішення про дату початку роботи в системі відповідно до власних потреб та потреб своїх клієнтів. Міжбанківські перекази через СЕП у цей період здійснюються з датою банківського дня 4 січня 2021 р. У цей період Депозитарій Національного банку не працює, а банки не здійснюють операції з купівлі та продажу безготівкової іноземної валюти на валютному ринку України, у тому числі зі своїми клієнтами;

– 4 – 6 січня 2021 р. СЕП і банківська система України працюють у звичайному режимі;

– день роботи банківської системи України переноситься з п’ятниці 8 січня 2021 р. на суботу 16 січня 2021 р.;

– 16 січня 2021 р. міжбанківські перекази через СЕП здійснюються з датою банківського дня 16 січня 2021 р.;

– 17 січня 2021 р. міжбанківські перекази через СЕП здійснюються з датою банківського дня 18 січня 2021 р.;

У період з 31 грудня 2020 р. до 4 січня 2021 р. включно діє офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, розраховані Національним банком України 30 грудня 2020 р.

1 – 3 та 7 – 10 січня 2021 р. банки у разі потреби можуть здійснювати касові операції. Водночас банки у цей період мають забезпечити безперебійну роботу банкоматів, підкріплення їх готівкою різних номіналів для обслуговування клієнтів.

Також НБУ установив строки подання статистичної звітності в період завершення звітного року.

 

490 млн грн на придбання шкільних автобусів

 

18.12.2020 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про розподіл резерву коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2020 році та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік» від 16 грудня 2020 р. № 1570-р.

Уряд спрямував місцевим бюджетам 490 млн грн на придбання шкільних автобусів у 2021 р.

Кошти на придбання автобусів спрямовано, зокрема, за рахунок розподілу 161,9 млн грн резерву освітньої субвенції та перерозподілу залишків за окремими бюджетними програмами МОН у сумі 328,1 млн грн.

Використання субвенції здійснюється на засадах співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів:

– не менш як 30% – для закладів, що фінансуються з обласних бюджетів та бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила понад 40 тис. осіб;

– не менш як 10% – для закладів, що фінансуються з бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила менш як 40 тис. осіб, селищних територіальних громад, сільських територіальних громад;

– не менш як 5% – для закладів, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.

Придбання шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами, здійснюється для комунальних закладів загальної середньої освіти у такій черговості:

– опорні заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти (без урахування їх кількості у філіях) не менш як 200 осіб, які будуть утворені протягом 2021 р.;

– інші опорні заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти (без урахування їх кількості у філіях) не менш як 200 осіб;

– інші заклади загальної середньої освіти з кількістю учнів 100 та більше, які оптимізовані/об’єднані/реорганізовані або будуть оптимізовані/об’єднані/реорганізовані протягом 2021 р. та мають здобувачів освіти, які відповідно до законодавства потребують підвезення.

 

У «Бабиному Яру» створять Меморіал Голокосту

 

18.12.2020 Набрав чинності Указ Президента України «Про заходи у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та додаткові заходи щодо подальшого розвитку Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”» від 15 грудня 2020 р. № 567/2020.

Президент підтримав ініціативу громадськості та благодійників щодо створення в м. Києві (урочище Бабин Яр) Меморіалу Голокосту «Бабин Яр».

Також Кабінету Міністрів, зокрема доручено:

1) розробити з урахуванням пропозицій Організаційного комітету з питань перспективного розвитку Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» та затвердити план заходів у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру.

2) забезпечити широке висвітлення заходів у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру;

3) ужити в межах компетенції заходів із забезпечення порядку, безпеки та дотримання прав громадян під час проведення заходів у зв’язку з 80-ми роковинами трагедії Бабиного Яру;

4) забезпечити в установленому порядку фінансування видатків на організацію та проведення заходів, передбачених цим Указом.

 

Проекти ліцензійних умов для товарних бірж можна обговорити

 

21.12.2020 В рамках реалізації норм Закону України від 19 червня 2020 р. № 738-IX щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) схвалила проект Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах і проект Порядку видачі, зупинення дії та анулювання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.

Законодавством передбачено, що з 1 липня 2021 р. товарні біржі мають право провадити свою діяльність виключно за умови отримання ліцензії на провадження професійної діяльності на організованих товарних ринках – діяльності з організації торгівлі продукцією на товарних біржах. Також встановлено, що слова «товарна біржа» та похідні від них дозволяється використовувати у назві лише юридичним особам, які провадять професійну діяльність на організованих товарних ринках.

В проектах документів встановлено вимоги, обов’язкові для виконання при отриманні ліцензії, перелік документів, які подаються заявником для видачі вищезазначеної ліцензії, особливості поєднання такої діяльності з окремими видами професійної діяльності на ринках капіталу, перелік відомостей, які ліцензіат подає до НКЦПФР під час провадження діяльності з організації торгівлі продукцією, та порядок реєстрації правил товарної біржі.

Зокрема, Комісією визначено перелік вимог, яким повинен відповідати заявник для отримання ліцензії та ліцензіат під час провадження діяльності з організації торгівлі продукцією, щодо:

– структури власності;

– власників істотної участі;

– ділової репутації;

– розміру початкового, статутного та власного капіталу, порядку його визначення;

– технічного та програмного забезпечення;

– внутрішніх документів;

– розкриття інформації ліцензіатом;

– приміщення тощо.

Пропозиції та зауваження до проектів рішень, які оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії, можна надсилати на e-mail: iryna.shapoval@nssmc.gov.ua.

 

Медзакладам дозволено закуповувати ліки, що не входять до Національного переліку основних лікарських засобів

 

21.12.2020 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення зміни до пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333» від 16 грудня 2020 р. № 1253.

Новим абзацом п. 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» визначено, що вимоги цієї постанови не поширюються на закупівлю лікарських засобів для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що включені до:

– переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224;

– переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України»;

– протоколу Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19), затвердженого Міністерством охорони здоров’я.