ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА

Н А К А З

                                                               № 309

                                                                            

30 вересня 2021 року                                                                              м. Київ

                   

Про організацію діяльності прокурорів

у кримінальному провадженні

 

З метою забезпечення ефективної організації діяльності прокурорів прокуратур усіх рівнів у кримінальному провадженні, відповідно до статей 9, 22, 25 Закону України «Про прокуратуру»

Н А К А З У Ю:

1. Першим заступникам та заступникам Генерального прокурора, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних та спеціалізованих на правах обласних прокуратур, окружних та спеціалізованих на правах окружних прокуратур (далі – обласні та окружні прокуратури), їх першим заступникам та заступникам, керівникам самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, їх заступникам у межах повноважень, визначених цим наказом та іншими нормативно-правовими актами, забезпечувати:

єдину систему організації діяльності та взаємодії прокурорів у кримінальному провадженні;

організацію діяльності прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні (далі – прокурор у кримінальному провадженні), на засадах самостійності в процесуальній діяльності, диспозитивності та незалежності;

виконання вимог закону при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, своєчасне внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР);

участь у роботі спільних слідчих груп, передбачених статтею 571                          КПК України, з метою проведення досудового розслідування обставин кримінальних правопорушень, вчинених на територіях декількох держав, або якщо порушуються інтереси цих держав;

своєчасне вжиття заходів до відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди державним інтересам;

обов’язкову участь прокурора (групи прокурорів) у суді, крім випадків, передбачених законом;

реагування на виявлені порушення закону з часу надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення до прийняття остаточного рішення у провадженні;

виконання інших повноважень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру».

2. Організаційне забезпечення виконання повноважень Генеральним прокурором, керівниками обласних прокуратур, їх першими заступниками та заступниками у кримінальному провадженні здійснювати згідно з компетенцією самостійним структурним підрозділам прокуратур відповідного рівня, яким забезпечувати:

щоденний моніторинг ЄРДР, систематичний – Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) та Інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» (далі – ОСОП);

витребування та вивчення інформації про хід і результати досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, матеріалів кримінального провадження та засвідчених копій судових рішень;

підготовку проєктів процесуальних та інших документів із питань діяльності прокурорів у кримінальному провадженні, які подаються на підпис Генеральному прокурору, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам;

вивчення за потреби стану додержання вимог кримінального процесуального законодавства;

інформаційно-аналітичне та методичне забезпечення діяльності прокурорів, вивчення та узагальнення практики застосування законодавства;

підготовку та проведення нарад із питань діяльності прокурорів, залучення до участі в таких нарадах відповідних працівників прокуратур нижчого рівня;

виконання інших доручень Генерального прокурора, керівників обласних прокуратур, їх перших заступників та заступників.

3. Прокурорам при здійсненні повноважень, зазначених в абзаці 2 пункту 2 цього наказу, в обов’язковому порядку проводити моніторинг даних, які можуть свідчити про порушення вимог кримінального процесуального законодавства України при:

затриманні особи у порядку, передбаченому статтями 207, 208                            КПК України;

прийнятті судом рішення про відмову в затвердженні угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості та повернення кримінального провадження для продовження досудового розслідування;

поверненні обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру з підстав їх невідповідності вимогам Кримінального процесуального кодексу України;

закритті кримінального провадження щодо підозрюваного;

винесенні судом ухвали про відмову в застосуванні, зміні або припиненні застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру;

зміні підозри на менш тяжкий злочин;

укладанні угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо учасників організованих груп та злочинних організації;

визначенні підслідності щодо проведення досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків та досудового слідства злочинів уповноваженими органами;

повідомленні про підозру у кримінальних провадженнях на пріоритетних напрямах, визначених Генеральним прокурором.

4. Керівникам органів прокуратури у порядку, встановленому окремим наказом Генерального прокурора, упродовж доби інформувати керівників прокуратур вищого рівня про кримінальні правопорушення та події, які набули суспільного резонансу, і здійснювати за потреби виїзди на місце події для забезпечення якісного проведення невідкладних першочергових слідчих (розшукових) дій.
5. Керівникам органів прокуратури відповідного рівня, їх першим заступникам та заступникам (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері):

5.1. За наявності обґрунтованих підстав вважати, що кримінальне правопорушення вчинено у складі організованої групи чи злочинної організації, або у разі вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255¹, 255², 255³ КК України (крім віднесених до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, а також у військовій та оборонній сфері), а також після отримання інформації про внесення до ЄРДР відомостей або у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні таких кримінальних правопорушень невідкладно визначати групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, до складу якої старшим групи включати прокурора структурного підрозділу, що забезпечує нагляд у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності прокуратури відповідного рівня.

5.2. У разі отримання достатніх доказів для повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у складі організованої групи чи злочинної організації або вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255¹, 255², 255³ КК України, завчасно складати вмотивований висновок, який надсилати до структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, який забезпечує нагляд у кримінальних провадженнях щодо організованої злочинності.

6. У випадках вчинення кримінальних правопорушень організованими групами та злочинними організаціями на території різних регіонів, за межами України, а також у разі особливої складності та багатоепізодності кримінальних проваджень Генеральному прокурору або його першим заступникам чи заступникам згідно з розподілом обов’язків визначати групу прокурорів та старшого прокурора такої групи, включаючи до її складу прокурорів обласних прокуратур, а за потреби – прокурорів Офісу Генерального прокурора.
7. Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати Генеральному прокурору, його першим заступникам та заступникам, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам згідно з розподілом обов’язків, а також:

1) в окружних прокуратурах нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування слідчими та дізнавачами органів Національної поліції України забезпечувати прокурорам окружних прокуратур;

2) в Офісі Генерального прокурора та обласних прокуратурах нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати:

слідчими та дізнавачами органів Національної поліції України – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів Національною поліцією України;

слідчими та дізнавачами органів безпеки – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів Службою безпеки України;

слідчими та дізнавачами органів Державної фіскальної служби України та Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, що посягають на функціонування економіки держави;

слідчими та дізнавачами органів Державного бюро розслідувань – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань;

детективами Національного антикорупційного бюро України – керівникам та прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

3) з урахуванням спеціалізації, визначеної наказами Генерального прокурора, нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування забезпечувати:

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) кримінальних правопорушень, у яких неповнолітня особа залучена до провадження як потерпілий або є особою, права та інтереси якої порушено чи може бути порушено внаслідок вчинення кримінального правопорушення; стосовно неповнолітньої особи, у тому числі якщо кримінальне провадження здійснюється щодо декількох осіб, хоча б одна з яких є неповнолітньою, стосовно особи, яка не досягла віку кримінальної відповідальності (з урахуванням особливостей, визначених галузевим наказом), – керівникам та прокурорам структурних підрозділів захисту інтересів дітей та протидії насильству Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, а також керівникам окружних прокуратур, їх першим заступникам або заступникам, прокурорам, спеціально уповноваженим керівником на виконання функцій прокуратури щодо захисту інтересів дітей та протидії насильству;

слідчими органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) кримінальних правопорушень, вчинених організованими групами і злочинними організаціями, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255¹, 255², 255³ КК України, – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, що забезпечують нагляд у кримінальних провадженнях щодо організованої та транснаціональної злочинності;

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) кримінальних правопорушень: проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення); вчинених під час виконання  обов’язків військової служби військовослужбовцями (пункт 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»), військовозобов’язаними (у тому числі резервістами, добровольцями Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальної громади) під час проходження військових зборів, а також під час виконання службових обов’язків працівниками військових частин, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства оборони України, Збройних Сил України, інших військових формувань та органів державної влади, які комплектуються  військовослужбовцями; вчинених при виконанні службових обов’язків працівниками оборонно-промислового комплексу України (пункт 13 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»); вчинених на території розташування військових частин, установ, організацій, інших об’єктів постійної і тимчасової дислокації сил оборони (пункт 18 статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»), оборонно-промислового комплексу України та Державного космічного агентства України; у сфері службової діяльності та проти власності, об’єктом посягання яких є військове майно та (або) кошти для потреб оборони; інших кримінальних правопорушень у порядку, визначеному                           КПК України, у тому числі (але не виключно), якщо хоча б один із співучасників кримінального правопорушення є вищезазначеним суб’єктом або хоча б одне правопорушення у кримінальному провадженні відповідає вищевказаним критеріям, – керівникам та підпорядкованим їм прокурорам Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора, спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері на правах обласних та окружних;

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування  у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища (крім кримінальних проваджень, організація і процесуальне керівництво у яких здійснюється Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонні сфері, Департаментом нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту) – керівникам та підпорядкованим їм прокурорам Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, спеціалізованих екологічних прокуратур на правах управлінь та відділів обласних прокуратур;

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) у кримінальних провадженнях про злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, недоторканності державних кордонів та інші кримінальні правопорушення, вчинені в умовах збройного конфлікту на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Донецької і Луганської областей або пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України, – керівникам та прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд у кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені в умовах збройного конфлікту;

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування  (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) кримінальних правопорушень: передбачених статтями 127, 146¹, 365, 371, 373, 374 КК України, вчинених працівниками правоохоронних органів (крім військовослужбовців правоохоронних органів) за фактами порушень прав людини, пов’язаних із катуванням, перевищенням влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, завідомо незаконних затримань, приводів, домашніх арештів або тримань під вартою, примушувань давати показання, порушень права на захист; у кримінальних провадженнях, досудове розслідування в яких здійснюється на виконання рішень Європейського суду з прав людини за фактами порушення статей 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (з урахуванням особливостей, визначених галузевим наказом), – керівникам та підпорядкованим їм прокурорам структурних підрозділів, які забезпечують протидію порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур;

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України та за винятком випадків, передбачених законом) кримінальних правопорушень, вчинених працівниками органів прокуратури, – керівникам та прокурорам Генеральної інспекції, за дорученням Генерального прокурора або уповноваженого ним першого заступника чи заступника Генерального прокурора, керівника Генеральної інспекції, – прокурорам обласних прокуратур (до повідомлення особі про підозру);

слідчими та дізнавачами органів досудового розслідування (крім детективів Національного антикорупційного бюро України) у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, – керівникам та прокурорам структурного підрозділу з питань організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку із масовими протестами у 2013–2014 роках, Офісу Генерального прокурора.

8. За дорученням Генерального прокурора або виконувача його обов’язків нагляд за додержанням законів у конкретному кримінальному провадженні може здійснюватися без урахування положень пункту 7 цього наказу.
9. Керівникам прокуратур усіх рівнів, їх першим заступникам і заступникам відповідно до розподілу обов’язків та у межах повноважень, передбачених КПК України:

9.1. Забезпечувати виконання вимог частин п’ятої та сьомої статті 214             КПК України при розгляді заяв, повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення, що надходять до органів прокуратури, у тому числі на гарячі лінії або після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а якщо такі повідомлення отримано під час особистого прийому, то також ознайомлювати заявників під підпис про кримінальну відповідальність за статтею 383                            КК України за подання завідомо неправдивого повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

9.2. При визначенні місця проведення досудового розслідування відповідно до частин другої, третьої, п’ятої статті 218 КПК України та при дорученні здійснення досудового розслідування кримінальних проваджень іншому органу згідно з частиною п’ятою статті 36 КПК України забезпечувати передачу матеріалів кримінальних проваджень до служби діловодства органу прокуратури для пересилки (доставляння) до іншого органу прокуратури, а також, в окремих випадках, до відповідного органу досудового розслідування, одночасно з прийняттям відповідного рішення, але не пізніше наступного робочого дня.

9.3. При визначенні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, ураховувати:

територіальну юрисдикцію прокуратури;

кількість слідчих, які здійснюють досудове розслідування у конкретному кримінальному провадженні, їхній досвід роботи та спеціалізацію;

кількість кримінальних проваджень, у яких відповідний прокурор здійснює повноваження прокурора самостійно та у складі групи прокурорів, досвід роботи, спеціалізацію;

кількість прокурорів у конкретному кримінальному провадженні;

навантаження (складність кримінальних проваджень, у яких прокурором здійснюється процесуальне керівництво, зокрема багатоепізодність, суспільний резонанс, тяжкість кримінального правопорушення, місце скоєння, необхідність проведення першочергових, невідкладних слідчих (розшукових) і негласних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, їх обсяг та участь прокурора в розгляді слідчими суддями клопотань, скарг під час досудового розслідування, строк досудового розслідування та запобіжного заходу стосовно підозрюваного, необхідність підготовки документів для їх продовження, участь у продовженні строків, кількість учасників кримінального провадження тощо).

9.4. Призначати прокурора у конкретному кримінальному провадженні невідкладно, але не пізніше доби з моменту отримання повідомлення слідчого (детектива, дізнавача) про початок досудового розслідування, про що виносити відповідну постанову з додержанням вимог частини шостої статті 110                        КПК України.

9.5. У складному кримінальному провадженні визначати групу прокурорів, зокрема із числа прокурорів прокуратур різних рівнів, а також прокурора для керівництва такою групою (старшого групи прокурорів), якому забезпечувати загальне планування, розподіл обов’язків і навантаження між членами групи, їх доступ до накопиченої інформації, обмін потрібною інформацією, контроль за своєчасністю та повнотою проведення процесуальних і слідчих дій, урахування мотивованих позицій прокурорів групи щодо додержання вимог законодавства, виконання завдань кримінального провадження, реагування на факти порушень вимог кримінального процесуального законодавства.

9.6. Здійснювати контроль за законністю застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

9.7. Забезпечувати систематичне вивчення стану судового розгляду кримінальних проваджень, у тому числі з питань виконання прокурорами обов’язків щодо забезпечення присутності під час судового розгляду свідків обвинувачення та виконання відповідними підрозділами правоохоронних органів ухвал суду про здійснення приводу.

9.8. У межах повноважень, у тому числі передбачених статтею 25 Закону України «Про прокуратуру», вживати заходів, спрямованих на забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень у розумні строки.

9.9. Забезпечувати не рідше одного разу на квартал звірку статистичних та інших даних відповідних слідчих органів (органів дізнання) про направлення кримінальних проваджень до суду з їх фактичним надходженням до судів.

• Забезпечувати вивчення не рідше одного разу на квартал стану додержання прокурорами та слідчими, крім детективів Національного антикорупційного бюро України, вимог статті 214 КПК України щодо невідкладного внесення за заявами та повідомленнями громадян і матеріалами правоохоронних органів до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, їх повноти, а також правильності попередньої правової кваліфікації кримінальних правопорушень.
• Скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови дізнавачів, слідчих і прокурорів, зокрема про закриття кримінальних проваджень, зупинення досудового розслідування, незалежно від їх оскарження учасниками кримінального провадження, та вживати вичерпних заходів реагування до осіб, винних у порушенні вимог Кримінального процесуального кодексу України чи Кримінального кодексу України, наслідком якого стало незаконне притягнення громадян до кримінальної відповідальності чи порушення інтересів держави.
• Організовувати щоквартальні перевірки стану та умов зберігання речових доказів, схоронності вилученого та арештованого майна і документів. При встановленні фактів неналежного зберігання речових доказів, що призвело до їх втрати, незаконного знищення, реалізації, технологічної переробки чи пошкодження, незбереження їх істотних ознак і властивостей, а також у випадках привласнення чи розтрати приймати рішення в порядку, передбаченому статтею 214 КПК України.
• У разі доручення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, зміни прокурора (старшого групи прокурорів) забезпечувати проведення перевірки наявності та належного оформлення речових доказів, інших предметів, грошей, цінностей, документів, вилучених чи наданих у ході досудового розслідування, наявності та належного оформлення матеріалів кримінального провадження, складання акта приймання-передачі, який долучати до наглядового провадження у кримінальному провадженні.

9.14.    У визначених законодавством випадках уживати невідкладних заходів щодо передачі активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

9.15. Вивчати ефективність досудового розслідування та процесуального керівництва у кримінальному провадженні або організовувати таке вивчення.

9.16. Організовувати опрацювання проєктів угод про визнання винуватості, надавати підпорядкованим прокурорам практичну та методичну допомогу з метою забезпечення дотримання законних підстав укладання угод та їх відповідності вимогам закону, про що робити відмітку на копії угоди, яка долучається до наглядового провадження.

9.17. Забезпечувати достовірність і повноту відображених даних у відповідних інформаційних реєстрах та базах з огляду на результати та процесуальні рішення у кримінальному провадженні.

10. Керівникам структурних підрозділів обласних прокуратур з нагляду за додержанням законів органами досудового розслідування відповідно до компетенції, окружних прокуратур:

10.1. Невідкладно інформувати керівника відповідної обласної прокуратури про факти ненадходження матеріалів кримінального провадження до органу досудового розслідування протягом 10 діб з часу внесення до ЄРДР відомостей про їх передачу в межах одного регіону та 20 діб – з іншого регіону.

10.2. У п’ятиденний термін з дня отримання даних про ненадходження матеріалів кримінального провадження від органу досудового розслідування, організація нагляду за додержанням законів яким не належить до його компетенції, інформувати про такі факти керівників обласних прокуратур, якими забезпечується нагляд за додержанням законів цими органами досудового розслідування.

11. Прокурору, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, відповідно до вимог законодавства:

11.1. Здійснювати щоденний моніторинг ЄРДР.

11.2. Перевіряти відповідність кваліфікації зареєстрованих кримінальних правопорушень обставинам їх вчинення, звертаючи особливу увагу на можливе штучне дроблення продовжуваних кримінальних правопорушень на декілька окремих діянь.

11.3. Перевіряти дотримання визначених правил підслідності щодо проведення досудового розслідування у формі дізнання кримінальних проступків та досудового слідства злочинів уповноваженими органами.

11.4. Перед погодженням клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій перевіряти наявність правових підстав для прийняття таких процесуальних рішень, відповідність наведених у них даних вимогам законів, матеріалам і фактичним обставинам кримінального провадження.

11.5. Вирішувати питання про погодження таких клопотань або відмову в їх погодженні.

11.6. Вживати заходів до об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування за наявності підстав, передбачених статтею 217 КПК України, якщо це впливає на правильність кваліфікації дій та можливе призначення покарання.

11.7. Перевіряти упродовж 20 днів з моменту отримання копії постанови слідчого (дізнавача) про закриття кримінального провадження законність і обґрунтованість такого рішення, у тому числі повноту проведення досудового розслідування, захист інтересів учасників кримінального провадження, вирішення питань про спеціальну конфіскацію, долю майна та документів, вилучених або наданих під час досудового розслідування, скасування обмежувальних заходів.

11.8. Скасовувати незаконні або необґрунтовані рішення слідчих, дізнавачів.

11.9. У разі згоди з прийнятим рішенням про закриття кримінального провадження робити відмітку про його законність і обґрунтованість на копії відповідної постанови, яку долучати до наглядового провадження.

11.10. У разі здійснення повноважень у складі групи прокурорів перед вчиненням процесуальних дій та прийняттям процесуальних рішень узгоджувати їх зі старшим прокурором групи, рішення якого є остаточним.

11.11. Забезпечувати накопичення документів (копій документів) у наглядовому провадженні у порядку, визначеному відомчим організаційно-розпорядчим актом з питань діловодства.

11.12.  Контролювати виконання доручень і вказівок, наданих слідчому, дізнавачу, органу досудового розслідування, відповідному оперативному підрозділу, щодо проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій.

11.13. Відповідно до закону реагувати на факти невиконання слідчим, дізнавачем письмових вказівок прокурора та за наявності підстав ініціювати притягнення слідчого, дізнавача до відповідальності.

11.14. Перевіряти за потреби своєчасність і повноту розгляду слідчими клопотань сторони захисту, потерпілого та його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій і законність прийнятих рішень за результатами розгляду, забезпечувати виконання вказаних вимог у разі особистого розгляду таких клопотань.

11.15. Ініціювати перед керівником органу досудового розслідування (дізнання) питання про відсторонення слідчого (детектива, дізнавача) від проведення досудового розслідування (дізнання) та призначення іншого слідчого (детектива, дізнавача) за наявності підстав, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для його відводу (самовідводу) або неефективного досудового розслідування (дізнання).

11.16. Вживати заходів, передбачених статтями 96¹, 96² КК України, статтями 100, 170–174 КПК України, щодо забезпечення спеціальної конфіскації, а також вирішення долі вилучених та арештованих речей і документів у разі закриття кримінального провадження.

11.17. У разі закриття кримінального провадження щодо підозрюваного впродовж 3 діб із часу прийняття рішення для перевірки його законності та обґрунтованості надавати матеріали кримінального провадження керівнику прокуратури відповідного рівня або його першому заступнику чи заступнику згідно з компетенцією.

11.18. Під час розгляду слідчим суддею скарг на рішення дії чи бездіяльність прокурора висловлювати мотивовану правову позицію щодо законності та обґрунтованості таких дій і рішень.

11.19. Пред’являти цивільні позови у кримінальному провадженні, за наявності підстав для представництва інтересів держави поза межами кримінального провадження вживати заходів, визначених окремим наказом Генерального прокурора.

11.20. Надавати для вивчення керівнику прокуратури або його першому заступнику чи заступнику згідно з розподілом обов’язків, керівнику відповідного структурного підрозділу проєкт угоди про визнання винуватості, опрацьовувати пропозиції відповідного керівника, після чого за наявності законних підстав укладати угоду.

11.21. Забезпечувати дотримання меж кримінальної відповідальності особи, виданої в Україну.

11.22. Здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

12. Керівникам окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам згідно з розподілом обов’язків, а також старшим прокурорам групи прокурорів після попереднього розгляду на нарадах законності та обґрунтованості клопотань про продовження строку досудового розслідування забезпечувати їх надсилання разом із копіями протоколів нарад не пізніше ніж за десять діб до закінчення визначеного строку досудового розслідування до обласних прокуратур, а їх керівникам – не пізніше ніж за двадцять діб до Офісу Генерального прокурора.
13. Керівникам структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, які забезпечують нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях певної категорії відповідно до компетенції, передбаченої підпунктами 2, 3 пункту 7 цього наказу, надавати Генеральному прокурору, його першому заступнику або заступнику згідно з розподілом обов’язків, заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не пізніше ніж за десять діб до закінчення визначеного строку досудового розслідування клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про продовження строку досудового розслідування.
14. Керівникам структурних підрозділів обласних прокуратур, які забезпечують нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях певної категорії відповідно до компетенції, передбаченої підпунктами 2, 3 пункту 7 цього наказу, надавати керівнику відповідної обласної прокуратури, його першому заступнику або заступнику згідно з розподілом обов’язків не пізніше ніж за сім діб до закінчення визначеного строку досудового розслідування клопотання прокурора цієї прокуратури про продовження строку досудового розслідування.
15. Керівнику прокуратури відповідного рівня або його першому заступнику чи заступнику, які в межах компетенції здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, після надходження матеріалів кримінального провадження, закритого щодо підозрюваного, у межах компетенції та строків, визначених законодавством, вивчати законність і обґрунтованість постанови прокурора та реалізовувати свої повноваження, передбачені частиною шостою статті 36 КПК України, або погоджуватися з прийнятим рішенням.

Указані повноваження у кримінальних провадженнях, які перебували (перебувають) у провадженні Національного антикорупційного бюро України, здійснювати заступнику Генерального прокурора – керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а в разі його відсутності – Генеральному прокурору або виконувачу обов’язків Генерального прокурора.

У разі згоди з постановою про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного такому керівнику протягом п’яти  діб забезпечувати направлення до прокуратури вищого рівня матеріалів цього провадження разом зі своїм висновком.

16. Першим заступникам та заступникам Генерального прокурора, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам у межах повноважень вирішувати питання щодо взяття на контроль стану досудового розслідування та судового розгляду у кримінальних провадженнях з огляду на забезпечення повноважень, передбачених частинами 5 та 6 статті 36 КПК України, актуальності та суспільної значимості вчиненого кримінального правопорушення, його резонансу.
17. У кримінальних провадженнях, стан досудового розслідування та судового розгляду в яких взято на контроль Офісом Генерального прокурора, обласною прокуратурою, вести контрольні наглядові провадження, у яких накопичувати копії:

обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та документів, які до них додаються, згідно зі статтею 291 КПК України;

письмових вказівок прокурора;

клопотань про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням, обвинувального акта зі зміненим або додатковим обвинуваченням, постанови про відмову від підтримання публічного обвинувачення;

укладених угод у судовому провадженні;

інформацій про хід і результати досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження;

судових рішень і документів прокурорського реагування на них, заперечень на скарги та заяви інших учасників судового провадження тощо.

18. Першим заступникам та заступникам Генерального прокурора (крім заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), керівникам самостійних структурних підрозділів, підпорядкованих безпосередньо Генеральному прокурору, забезпечувати не пізніше семи днів від дня отримання постанови або прийняття відповідного рішення прокурором інформування підрозділу з питань забезпечення реалізації процесуальних повноважень Генерального прокурора у кримінальному провадженні про кожен факт прийняття слідчими, дізнавачами центральних апаратів правоохоронних органів, а також прокурорами Офісу Генерального прокурора (крім прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) рішень про закриття кримінальних проваджень, у тому числі за окремими кримінальними правопорушеннями у межах об’єднаних кримінальних проваджень, з одночасним наданням копій відповідних постанов.
19. Діяльність прокурорів у судовому провадженні відповідно до компетенції організовувати керівникам прокуратур усіх рівнів, їх першим заступникам та заступникам, керівникам самостійних структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, їх заступникам та підпорядкованим прокурорам, а також прокурорам, яких визначено керівниками груп прокурорів у кримінальних провадженнях.
20. Участь у судовому провадженні з перегляду судових рішень забезпечувати:

1) в апеляційному порядку – керівнику органу прокуратури вищого рівня, який подав апеляційну скаргу, у разі наявності позиції щодо їх особистої участі в апеляційному розгляді; прокурорам підрозділів підтримання обвинувачення у суді обласних прокуратур (крім участі у перегляді рішень слідчих суддів, ухвалених за результатами оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування), а також прокурорам структурних підрозділів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, обласних прокуратур (далі – спеціалізованих наглядових підрозділів), відповідно до спеціалізації; за необхідності прокурорам, які подали апеляційну скаргу;

2) у касаційному порядку – першим заступникам чи заступникам Генерального прокурора, які подали касаційну скаргу у разі наявності позиції щодо їх особистої участі в касаційному розгляді, прокурорам управління підтримання публічного обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора, а також прокурорам спеціалізованих наглядових підрозділів Офісу Генерального прокурора, відповідно до спеціалізації; за необхідності прокурорам, які подали касаційну скаргу;

3) у судовому провадженні з перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами – прокурору у кримінальному провадженні (групі прокурорів), керівнику органу прокуратури вищого рівня, який подав відповідну заяву, за наявності позиції щодо його особистої участі у судовому розгляді; прокурорам, визначеним керівником органу прокуратури відповідного рівня;

4) у судовому провадженні з перегляду судових рішень за виключними обставинами з підстав встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом – прокурорам управління підтримання публічного обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора, а також прокурорам спеціалізованих наглядових підрозділів Офісу Генерального прокурора, відповідно до спеціалізації.

21. Прокурорам у судовому провадженні відповідно до вимог законодавства:

21.1. Заявляти самовідвід за наявності конфлікту інтересів чи інших обставин, які можуть викликати сумнів у процесуальній незалежності.

21.2. Реагувати на порушення закону, що обмежують права учасників судового провадження або можуть вплинути на законність прийнятого рішення.

21.3. Особисто брати участь у судових засіданнях, ініціювати привід обвинуваченого чи зміну запобіжного заходу на більш суворий, порушувати перед судом питання про дисциплінарну відповідальність захисника, накладення грошових стягнень на учасників судового провадження у разі зловживання ними своїми процесуальними правами, ініціювати перед судом вирішення питання про постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.

21.4. Висловлювати мотивовану позицію з приводу клопотань інших учасників судового провадження.

21.5. Забезпечувати своєчасне внесення до відповідної інформаційно-аналітичної системи обліку та статистики органів прокуратури відомостей про ухвалене судове рішення у кримінальному провадженні, а впродовж п’яти діб із дня ухвалення судового рішення  також  зазначати про свою позицію щодо його законності та наявності підстав для апеляційного, касаційного оскарження.

21.6. Здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

22. Старшим прокурорам груп прокурорів відповідно до вимог законодавства:

22.1. Організовувати та координувати діяльність прокурорів групи, узгоджувати їх процесуальні позиції, у тому числі шляхом надання відповідних доручень, які долучати до наглядового провадження.

22.2. Особисто брати участь у судових засіданнях.

22.3. Підписувати, за необхідності, процесуальні документи прокурорів про зміну або відмову від обвинувачення, висунення додаткового обвинувачення, а також погоджувати такі рішення з прокурором вищого рівня, укладати угоди про визнання винуватості тощо.

23. При здійсненні повноважень у судовому розгляді групою прокурорів, до складу якої входять прокурори прокуратур різних рівнів, виконання вимог статті 341 КПК України щодо погодження процесуальних документів про зміну обсягу обвинувачення або відмову від обвинувачення здійснювати керівникам прокуратур вищого рівня або їх першим заступникам та заступникам згідно з розподілом обов’язків.
24. Прокурорам у підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог законодавства:

24.1. Мотивувати позицію щодо можливості призначення судового розгляду.

24.2. Висловлювати мотивовану позицію щодо можливості затвердження або відмови у затвердженні судом угоди про примирення.

24.3. Заявляти клопотання про здійснення судового виклику осіб для допиту.

24.4. За наявності підстав заявляти клопотання про витребування речей чи документів, розгляд судом питання про обрання, зміну, скасування або продовження заходів забезпечення кримінального провадження (у тому числі запобіжного заходу щодо обвинуваченого) тощо.

24.5. У передбачених законом випадках ініціювати надання доручення органу пробації щодо складання досудової доповіді та виклик його представника для участі в судовому засіданні.

24.6. Здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

25. Прокурорам під час судового розгляду відповідно до вимог законодавства:

25.1. Дотримуючись розумних строків, проголошувати короткий виклад обвинувального акта та після виконання судом вимог статті 348 КПК України – вступну промову або мотивовано відмовлятися від її проголошення.

25.2. Вживати заходів щодо забезпечення явки до суду свідків обвинувачення.

25.3. При дослідженні доказів з’ясовувати обставини кримінального правопорушення та інші факти, що мають значення для кримінального провадження.

25.4. Доводити перед судом належність і допустимість доказів, зібраних стороною обвинувачення, об’єктивно оцінювати сукупність доказів щодо їх достатності для доведення винуватості.

25.5. Заперечувати проти долучення до кримінального провадження як доказів матеріалів сторони захисту, до яких не було надано доступ стороні обвинувачення, а у випадку встановлення очевидної недопустимості доказу сторони захисту заявляти клопотання про припинення його дослідження.

25.6. У межах повноважень забезпечувати своєчасне та повне виконання органом досудового розслідування доручень суду про проведення слідчих (розшукових) дій, ухвалених за їх клопотаннями.

25.7. У разі встановлення нових фактичних обставин кримінального правопорушення та переконання щодо необхідності зміни обвинувачення або висунення додаткового обвинувачення погоджувати відповідні процесуальні документи з прокурором вищого рівня та наводити у новому обвинувальному акті мотиви прийнятого рішення, а в разі отримання відомостей про можливе вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення заявляти клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням.

25.8. Після з’ясування всіх обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами відмовлятися від обвинувачення, якщо пред’явлене особі обвинувачення повністю не підтвердилось, про що виносити мотивовану постанову.

25.9. Надавати для вивчення керівнику прокуратури або його першому заступнику чи заступнику згідно з розподілом обов’язків проєкт угоди про визнання винуватості, опрацьовувати пропозиції відповідного керівника, після чого за наявності законних підстав укладати угоду.

25.10. Забезпечувати під час розгляду угоди про визнання винуватості доведення перед судом наявності обставин, які без сумніву вказують на те, що укладення угоди прокурора з обвинуваченим відповідає вимогам закону та інтересам суспільства, не порушує прав учасників кримінального провадження; можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов’язань щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо такі домовленості мали місце).

25.11. У кожному випадку укладення угоди про примирення обвинуваченого з потерпілим з явним порушенням вимог закону орієнтувати суд на відмову в її затвердженні.

25.12. У судових дебатах висловлювати позицію з дотриманням принципу верховенства права, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та правових висновків Верховного Суду.

25.13. Висловлювати позицію щодо призначення покарання з дотриманням принципів справедливості, законності та індивідуалізації, а також відповідності міри покарання ступеню тяжкості та обставинам вчиненого правопорушення, характеру і розміру заподіяної шкоди, особі обвинуваченого.

25.14. Вживати заходів до відшкодування збитків, застосування спеціальної конфіскації та застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

25.15. Забезпечувати дотримання меж кримінальної відповідальності особи, виданої в Україну.

25.16. Здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

26. Прокурорам, які беруть участь в апеляційному провадженні, під час виконання своїх повноважень відповідно до вимог законодавства:

26.1. Висловлювати мотивовану позицію щодо законності оскаржуваного судового рішення в межах вимог, викладених в апеляційних скаргах, а за наявності підстав для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, ініціювати прийняття судом відповідного рішення.

26.2. Ініціювати повторне дослідження обставин кримінального провадження за умови, що вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями, а також ставити питання про дослідження доказів, клопотання про дослідження яких судом першої інстанції відхилені або про які стало відомо після ухвалення судового рішення.

26.3. Здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

27. Прокурорам, які беруть участь у касаційному провадженні, під час виконання своїх повноважень відповідно до вимог законодавства:

27.1. Висловлювати доводи щодо законності оскаржуваного судового рішення з позиції відповідності його вимогам чинного законодавства та правових (позицій) висновків Верховного Суду.

27.2. Встановлювати підстави та за їх наявності заявляти мотивовані письмові клопотання про передачу касаційного провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.

27.3. Інформувати про результати касаційного розгляду керівника відповідного спеціалізованого наглядового підрозділу Офісу Генерального прокурора, а прокурорам Офісу Генерального прокурора – керівника структурного підрозділу, в якому він працює. Керівнику відповідного підрозділу Офісу Генерального прокурора за необхідності інформувати Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника згідно з розподілом обов’язків, заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

28. Прокурорам органу прокуратури вищого рівня, які беруть участь у судовому провадженні в судах апеляційної та касаційної інстанцій, готуючись до судових процесів, вивчати матеріали кримінального провадження, досліджені в суді, за результатами складати мотивовані висновки із зазначенням своєї позиції щодо законності оскаржуваного судового рішення та підстав для його перегляду.
29. Структурним підрозділам, визначеним у підпунктах 2, 3 пункту 7 цього наказу, підрозділам підтримання обвинувачення в суді обласних прокуратур та Офісу Генерального прокурора в межах компетенції забезпечувати реалізацію передбаченого частиною четвертою статті 36 КПК України повноваження Генерального прокурора, керівника прокуратури обласного рівня, їх перших заступників та заступників згідно з розподілом обов’язків на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
30. Прокурорам у кримінальному провадженні (старшим групи прокурорів) надавати керівнику прокуратури відповідного рівня, його першому заступнику та заступнику згідно з розподілом обов’язків у всіх провадженнях:

копію угоди про визнання винуватості – не пізніше п’яти діб після її укладення;

копії апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими,  виключними обставинами,  у тому числі повторно поданої, змін і доповнень до таких скарг і заяв, заперечень на апеляційні та касаційні скарги інших учасників провадження – не пізніше п’яти діб після її подання;

копію судового рішення про залишення апеляційної, касаційної скарги прокурора без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження, повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими,  виключними обставинами – не пізніше п’яти діб після його надходження;

рішення про відмову від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими, виключними обставинами – не пізніше п’яти діб після його прийняття;

копію ухвали суду касаційної інстанції про відкриття судового провадження за скаргами сторони захисту та відомості щодо часу судових засідань у ньому – не пізніше п’яти діб після отримання зазначених документів.

31. Прокурору у провадженні (старшому групи прокурорів), прокурору, який брав участь у суді апеляційної інстанції при перегляді судового рішення, упродовж доби з дня проголошення судового рішення складати довідку з правовою позицією про законність рішення суду першої (апеляційної) інстанції і наявність підстав для подальшого оскарження таких рішень в апеляційному чи касаційному порядку, яку упродовж п’яти діб погоджувати у керівника відповідного структурного підрозділу та керівника прокуратури відповідного рівня, його першого заступника або заступника згідно з розподілом обов’язків.
32. Керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам надсилати до відповідних спеціалізованих наглядових підрозділів, прокуратур вищого рівня через систему електронного документообігу:

копію процесуального документа про зміну обвинувачення, висунення нового обвинувачення, відмову від підтримання обвинувачення – не пізніше п’яти діб після його погодження або відмови в погодженні;

інформацію про реабілітуючі судові рішення з наданням не пізніше п’яти  діб з дати постановлення судового рішення копій обвинувального акта, обвинувального акта, в якому сформульоване змінене обвинувачення, клопотання про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченням та/або провадження щодо юридичної особи, постанови про відмову від обвинувачення, вироку або ухвали суду з одночасним скеруванням такої інформації та копій зазначених рішень до підрозділів підтримання обвинувачення в суді.

32.1. Одночасно зазначеним керівникам забезпечувати надсилання до підрозділів підтримання обвинувачення в суді прокуратури вищого рівня через систему електронного документообігу:

інформації про підготовку проєктів апеляційних (касаційних) скарг на незаконні судові рішення у кримінальних провадженнях, ухвалені за участі прокурорів окружних та обласних прокуратур;

копії апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими,  виключними обставинами,  у тому числі повторно поданої, змін і доповнень до таких скарг і заяв, заперечень на апеляційні та касаційні скарги інших учасників провадження – не пізніше п’яти діб після її подання;

копії судового рішення про залишення апеляційної, касаційної скарги прокурора без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження, повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими,  виключними обставинами – не пізніше наступної доби після його надходження;

рішення про відмову від апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими, виключними обставинами – невідкладно після його прийняття;

копії ухвали суду касаційної інстанції про відкриття судового провадження за скаргами сторони захисту та відомості щодо часу судових засідань у ньому – не пізніше наступної доби після отримання зазначених документів.

33. Структурним підрозділам нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування обласних прокуратур відповідно до статті 36 КПК України, а також підрозділам підтримання обвинувачення забезпечувати перевірку довідок з висновками керівників окружних прокуратур про законність рішень суду першої інстанції та відсутність підстав для їх оскарження в апеляційному порядку.

У разі встановлення підрозділами підтримання обвинувачення в суді обласних прокуратур та Офісу Генерального прокурора підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, доповнення, зміни або відмови від скарги, заяви, внесених ними або прокурорами нижчого рівня,  письмово повідомляти про це заступника керівника прокуратури відповідного рівня, відповідального за стан організації  наглядової роботи згідно з розподілом обов’язків.

За наявності різних позицій щодо оскарження судових рішень питання вирішувати відповідно керівнику обласної прокуратури чи Генеральному прокурору.

34. Керівникам обласних прокуратур особисто забезпечувати:

інформування у триденний строк із дня ухвалення виправдувального вироку або ухвали про закриття провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 284, частиною другою статті 501, частиною третьою статті 513 КПК України (далі – реабілітуюче судове рішення), про прийняття такого рішення, а надалі про його скасування чи набрання законної сили – спеціалізованих наглядових підрозділів Офісу Генерального прокурора та підрозділу підтримання обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора;

складання після набрання реабілітуючим судовим рішенням законної сили спеціалізованими наглядовими підрозділами та підрозділом підтримання обвинувачення в суді обласних прокуратур із залученням прокурора у кримінальному провадженні (старшого прокурора групи прокурорів) мотивованого висновку щодо належного виконання процесуальних обов’язків прокурором (прокурорами) у кримінальному провадженні та законності судового рішення, а також визначення осіб, винних у порушенні конституційних прав громадян під час здійснення провадження;

вирішення питання про притягнення до передбаченої законом відповідальності службових осіб, винних у порушенні конституційних прав громадян та невжитті заходів щодо відновлення їхніх прав;

затвердження та направлення у місячний строк із дня набрання реабілітуючим судовим рішенням законної сили такого висновку разом із копіями судових рішень і документами прокурорського реагування до відповідних спеціалізованих наглядових підрозділів та підрозділу підтримання обвинувачення в суді Офісу Генерального прокурора.

35. Першим заступникам та заступникам Генерального прокурора, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам за необхідності реалізовувати право на подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, на доповнення, зміну або відмову від апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, внесених ними або прокурорами нижчого рівня, незалежно від їх участі у судовому провадженні.
36. За результатами вивчення матеріалів проваджень працівникам спеціалізованих наглядових підрозділів та підтримання обвинувачення в суді ініціювати відмову від указаних документів, їх зміну та доповнення до початку апеляційного, касаційного чи судового розгляду.
37. Контроль за виконанням засудженим угоди про визнання винуватості у разі покладеного обов’язку щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, здійснювати прокурору, який укладав угоду, прокурору у кримінальному провадженні щодо відповідного кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, керівникам відповідних прокуратур, їх першим заступникам або заступникам згідно з розподілом обов’язків.
38. Про невиконання засудженим узятих за угодою зобов’язань прокурору у кримінальному провадженні щодо відповідного кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, який не є стороною угоди, невідкладно письмово доповідати керівнику відповідної прокуратури, його першому заступнику або заступнику згідно з розподілом обов’язків і складати мотивоване повідомлення, яке з підтвердними документами (за їх наявності) надсилати керівнику прокуратури, прокурор якої укладав угоду, для вирішення питання щодо звернення до суду з клопотанням про скасування вироку.
39. Першим заступникам, заступникам Генерального прокурора, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, керівникам структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, які здійснюють функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян (відповідно до вимог пункту 9 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України), забезпечувати участь прокурора у судовому засіданні при продовженні, зміні або припиненні застосування примусових заходів медичного характеру; застосуванні до засуджених акта амністії; у судовому провадженні при вирішенні судом питань, пов’язаних із виконанням вироку, та у судовому провадженні з перегляду судових рішень зазначених категорій.

39.1. В окружних прокуратурах участь у таких засіданнях брати прокурорам, визначеним керівником прокуратури.

39.2. Участь у судовому провадженні з перегляду вказаних судових рішень брати:

1) у суді апеляційної інстанції:

прокурору обласної прокуратури, на якого покладено обов’язок здійснювати функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

прокурору окружної прокуратури, керівнику прокуратури вищого рівня, який подав апеляційну скаргу, у разі наявності позиції щодо їх особистої участі в апеляційному розгляді;

2) у суді касаційної інстанції:

керівнику прокуратури вищого рівня, який подав касаційну скаргу, за наявності позиції щодо його особистої участі у касаційному розгляді;

прокурорам, які брали участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, за наявності позиції щодо їх особистої участі у касаційному розгляді;

прокурору структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на якого покладено обов’язок здійснювати функцію нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

39.3. У судовому засіданні з розгляду питань, передбачених пунктами 12, 14 частини першої статті 537 КПК України, в частині, не пов’язаній з виконанням кримінальних покарань, а також із перегляду судових рішень визначених категорій брати участь прокурору у кримінальному провадженні, а за неможливості його участі – іншому прокурору, визначеному керівником прокуратури відповідного рівня.

40. Прокурору, який брав участь у судовому засіданні при продовженні, зміні або припиненні застосування примусових заходів медичного характеру, застосуванні до засуджених акта амністії, у судовому провадженні при вирішенні судом питань, пов’язаних із виконанням вироку (крім питань, передбачених пунктами 12, 14 частини першої статті 537 КПК України, у частині, не пов’язаній з виконанням кримінальних покарань), а також у судовому провадженні з перегляду судових рішень зазначених категорій після ухвалення судом рішення складати висновок з правовою позицією щодо його законності і наявності підстав для подальшого оскарження цього рішення, який упродовж трьох діб після ухвалення рішення суду погоджувати керівнику відповідного структурного підрозділу та керівнику прокуратури відповідного рівня, його першому заступнику або заступнику згідно з розподілом обов’язків.

40.1. Погоджений висновок із правовою позицією щодо законності ухваленого судом рішення і наявності підстав для його перегляду не пізніше наступної доби після його погодження надсилати до прокуратури вищого рівня разом з копією такого судового рішення або витягом з нього, у тому числі засобами електронного зв’язку.

41. Відповідним структурним підрозділам прокуратур вищого рівня забезпечувати перевірку висновків про законність ухвалених судами рішень та відсутність чи наявність підстав для їх оскарження.
42. У разі наявності різних позицій щодо оскарження судових рішень указане питання вирішувати відповідно керівнику обласної прокуратури, Генеральному прокурору або їх заступникам згідно з розподілом обов’язків.
43. Участь у судових засіданнях при вирішенні питань, визначених пунктом 39 цього наказу, що стосуються захисту інтересів неповнолітнього, а також при розгляді судом питання щодо продовження або дострокового звільнення від примусового заходу виховного характеру в порядку статті 502 КПК України забезпечувати у порядку та строки визначені пунктами 39.2 – 42 цього наказу структурним підрозділам захисту інтересів дітей та протидії насильству, в окружних прокуратурах – ювенальним прокурорам.
44. Контроль за виконанням наказу покласти на перших заступників та заступників Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, керівників обласних, окружних, спеціалізованих на правах обласних та окружних прокуратур.
45. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Генерального прокурора України від 28.03.2019 № 51 «Про затвердження Порядку організації діяльності прокурорів і слідчих органів прокуратури у кримінальному провадженні», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.04.2019 за № 363/33334, та вказівку Генерального прокурора України «Про порядок передачі матеріалів кримінальних проваджень до органів досудового розслідування» від 04.12.2014 № 435.

Генеральний прокурор                                                                     І. Венедіктова