Ковальський Віктор
5 100 грн штрафу за недекларування товарів громадянами при переміщенні через кордон
23.06.2022 Державна митна служба роз’яснила основні новації Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил» від 16 лютого 2022 р. № 2058-IX, який набрав чинності 16 червня 2022 р., а саме:
1) змінами до ст. 366 Митного кодексу України встановлено, що початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території;
2) змінено назву та зміст ст. 471 МК України – вона передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, а саме:
– накладення штрафу на осіб, які притягуються до відповідальності за недекларування валютних цінностей, в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил (частина перша);
– накладення штрафу на осіб, які притягуються до відповідальності за недекларування товарів (крім обмежених та/або заборонених до переміщення через митний кордон України, а також валютних цінностей), в розмірі 30 відсотків вартості цих товарів (частина друга);
– накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і альтернативної конфіскації товарів на осіб, які притягуються до відповідальності за недекларування товарів, обмежених та/або заборонених до переміщення через митний кордон України (частина третя);
3) змінами до ст. 472 МК України передбачено адміністративну відповідальність за недекларування товарів, крім тих, які переміщуються через митний кордон України громадянами, тобто можливість притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею лише посадових осіб підприємств;
4) встановлено можливість у разі укладення мирової угоди між особою, що притягується до адміністративної відповідальності, та митним органом відповідно до ст. 521 МК України поміщення товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил у митні режими імпорту або експорту з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, в тому числі сплатою належних митних платежів, та за умови внесення до державного бюджету коштів у розмірі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті, із застосуванням коефіцієнту 1,3.
Скарги у сфері держреєстрації розглядатимуть без участі заінтересованих осіб
23.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» від 17 червня 2022 р. № 696.
Змінами до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1128, зокрема передбачено, що:
1) для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації, територіального органу Мін’юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів, або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін’юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану – за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану – про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел);
2) інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше;
3) розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб;
4) матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину;
5) під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін’юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.
Від мобілізації звільнять осіб, чиї родичі загинули чи зникли під час війни
23.06.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо розширення переліку осіб, які не підлягають призову під час мобілізації» № 7481, яким пропонується надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
Відомості з реєстру підприємств – банкрутів надаватимуть у формі інформаційних листів
23.06.2022 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство» від 16 червня 2022 р. № 2513/5, згідно з яким відомості з Єдиного реєстру підприємств надаються також у формі інформаційних листів.
Відомості з Єдиного реєстру підприємств можуть надаватися міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України або Міністерством юстиції України у формі інформаційних листів за відповідним запитом (письмовим або електронним) у разі обмеження в установлених законодавством випадках доступу до веб-сайту, на якому подається електронний запит на отримання скороченої чи повної інформаційної довідки, або наявності протягом більше як однієї доби технічних проблем із доступом до такого офіційного веб-сайту, за умови, якщо такі технічні проблеми чи обмеження не пов’язані з непрацездатністю Єдиного реєстру підприємств, та якщо встановлені обмеження не містять заборони на надання інформації, яка міститься в Єдиному реєстрі підприємств.
Запит про надання відомостей з Єдиного реєстру підприємств у формі інформаційного листа надсилається до відповідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцезнаходженням суб’єкта, щодо якого запитується інформація, або до Міністерства юстиції України – у разі необхідності в оперативному отриманні відомостей щодо суб’єктів, які зареєстровані в областях, віднесених до сфери повноважень різних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України.
У запиті про надання відомостей з Єдиного реєстру підприємств у формі інформаційного листа вказуються такі параметри:
– найменування і код боржника за ЄДРПОУ (для юридичних осіб);
– дата і номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації (для фізичних осіб – підприємців);
– найменування і код запитувача за ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб), повна адреса місцезнаходження, місця проживання (перебування) запитувача.
У запиті також вказуються підстави для отримання відомостей з Єдиного реєстру підприємств та обґрунтування необхідності в оперативному отриманні таких відомостей. Запит повинен містити особистий підпис запитувача (власноруч у разі направлення письмового запиту або із застосуванням електронного підпису при поданні електронного запиту).
В інформаційному листі вказуються результати пошуку в Єдиному реєстрі підприємств, а саме такі відомості щодо боржника: найменування, код за ЄДРПОУ (для юридичних осіб); прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), номер та дата запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації (для фізичних осіб – підприємців); відомості про дату відкриття провадження у справі про банкрутство та судову процедуру, в якій перебуває боржник, стан провадження у справі про банкрутство, а також дату винесення ухвали суду про закриття провадження (за наявності); або інформація про відсутність у Єдиному реєстрі підприємств відомостей про суб’єкта підприємницької діяльності, щодо якого запитується інформація.
Інформаційний лист з відомостями з Єдиного реєстру підприємств не надається у разі, якщо із вказаної запитувачем адреси місцезнаходження, місця проживання (перебування) вбачається його перебування на території, яка включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 1 квітня 2022 р. № 1307/5.
Інформаційний лист міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надається за підписом заступника керівника міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відповідно до розподілу обов’язків.
Інформаційний лист Міністерства юстиції України надається за підписом керівника структурного підрозділу Мін’юсту або особи, яка виконує його обов’язки.
Відомості з Єдиного реєстру підприємств є актуальними на дату підписання.
Понад 1,5 млрд грн виділено на розвиток системи кіберзахисту
23.06.2022 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для забезпечення розвитку та модернізації системи кіберзахисту, мереж державної системи урядового зв’язку та Національної телекомунікаційної мережі, безперервної роботи, захисту та розвитку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури» від 21 червня 2022 р. № 495-р, яким виділено:
1) Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації 1281661 тис. гривень за програмою «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» для забезпечення розвитку та модернізації системи кіберзахисту, мереж державної системи урядового зв’язку та Національної телекомунікаційної мережі;
2) Міністерству цифрової трансформації 496600 тис. гривень за програмою «Національна програма інформатизації» для забезпечення безперервної роботи, захисту та розвитку об’єктів критичної інформаційної інфраструктури – національних електронних інформаційних ресурсів та державних інформаційно-комунікаційних систем.
Цивільна відповідальність за неналежне виконання кредитних зобов’язань не обмежує права на отримання процентів
24.06.2022 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 6-р(ІІ)/2022, яким визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), припис першого речення частини першої статті 1050 Цивільного кодексу України.
У конституційній скарзі Банк зазначав, що зазначений припис обмежує отримання Банком нарахованих процентів за користування кредитом моментом настання терміну повернення кредиту, а не зарахуванням грошової суми, що її було позичено, на банківський рахунок кредитора. Банк вважав, що внаслідок цього його було протиправно позбавлено права власності, набутого відповідно до закону (стаття 41 Конституції України), обмежено його право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України).
Конституційний Суд України зазначив, що в приписові частини першої статті 41 Конституції України визначено тріаду правомочностей власника: володіння, користування, розпорядження, які він здійснює щодо певного майна, що йому належить на тій чи тій юридичній підставі, тому в розумінні цього припису власність, якою кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, стосується майна. Відповідно, конституційний імператив щодо непорушності права приватної власності скеровано насамперед на убезпечення власника від протиправного втручання в здійснення ним своїх прав щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном вільно та на власний розсуд.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що як на момент укладення кредитного договору, так і протягом строку кредитування Банк мав правомірні очікування на отримання процентів за користування грошовими коштами до дня повернення кредиту, а відтак право вимоги Банку щодо сплати йому таких процентів є майном та відповідно об’єктом права власності, захист якого гарантує стаття 41 Конституції України.
Здійснивши аналіз сфер застосування приписів статей 625 та 1050 Кодексу та статті 1048 Кодексу, Конституційний Суд України зазначив, що приписи статей 625 та 1050 Кодексу унормовують питання відповідальності за порушення грошового зобов’язання позичальником, тоді як приписи статті 1048 Кодексу визначають загальні умови нарахування, сплати процентів за користування грошовими коштами як істотні умови договору позики, кредитного договору.
Приписи частини другої статті 625, першого речення частини першої статті 1050 Кодексу та частини першої статті 1048 Кодексу регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (частина перша статті 622 Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов’язань за договором у натурі.
Отже, застосування припису першого речення частини першої статті 1050 Кодексу як такого, що його скеровано на надання кредитодавцеві права на отримання трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат як заходів цивільної відповідальності за неналежне виконання позичальником грошових зобов’язань, не може впливати на право кредитодавця на отримання процентів як плати за користування кредитом, тобто на право вимагати від боржника виконання зобов’язань за кредитним договором у натурі.
У підсумку встановлено, що в аспекті порушених у конституційній скарзі питань припис першого речення частини першої статті 1050 Кодексу не обмежує права Банку на отримання процентів як плати за користування кредитом, не спричиняє негативних наслідків для права Банку на ведення підприємницької діяльності, а тому є таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).
Премії Верховної Ради у сфері освіти 2022 року не присуджуватимуть
24.06.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Постанови «Про призупинення процедур присудження премій Верховної Ради України у сфері освіти у 2022 році» № 7477, якою пропонується встановити, що у 2022 р. не присуджуються:
1) премія Верховної Ради України педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про встановлення щорічної Премії Верховної Ради України педагогічним працівникам закладів дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти» від 14 вересня 2006 р. № 131-V;
2) премія Верховної Ради України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про Премію Верховної Ради України найкращим учасникам зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти» від 29 січня 2021 р. № 1157-IX.
У разі зміни місця проживання особа не підлягає зняттю з квартирного обліку
24.06.2022 Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2022, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункту 2 частини другої статті 40 Житлового кодексу України, згідно з яким знімають з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов у випадку «виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту».
Суд дійшов висновку, що гарантоване статтею 47 Конституції України право на житло випливає з права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Основного Закону України), оскільки житлом можуть бути визнані лише такі умови для проживання людини, які забезпечують для неї можливість перебувати в безпеці, спокої та гідності.
Реалізація права на житло має ключове значення не лише для реалізації інших економічних та соціальних прав людини, а й для ефективного здійснення кожним прав і свобод особистого й політичного характеру.
Суд наголосив на особливо тісному зв’язкові, що існує між гарантованими Конституцією України правом на житло, з одного боку, і свободою пересування й вільного вибору місця проживання, з другого боку. Європейський суд з прав людини також неодноразово вказував на значенні свободи пересування і вибору місця проживання для демократичного суспільства у взаємозв’язку з іншими людськими правами. Особа, здійснюючи конституційні права і свободи, може мати кілька місць проживання, зокрема водночас у кількох населених пунктах, і це не може призводити до перешкоджання ефективній реалізації інших конституційних прав.
Суд звернув увагу на те, що крім Кодексу, законодавець урегулював питання реалізації конституційного права на житло громадянами, які потребують соціального захисту, Законом України «Про житловий фонд соціального призначення», яким, зокрема визначено житловий фонд соціального призначення, а також запроваджено соціальний квартирний облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло й перебувають у черзі на його отримання.
Водночас, установивши, що однією з підстав для зняття громадянина з обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов, є його виїзд на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, законодавець обумовив наявність зв’язку між реалізацією права на житло в населеному пункті, у якому він перебував на обліку, та дотриманням критерію «постійне місце проживання», а також запровадив різне правове регулювання щодо двох категорій осіб: тих із них, які виїхали на інше постійне місце проживання з населеного пункту, у якому вони перебували на обліку таких, хто потребує поліпшення житлових умов, і тих, які не змінювали місця постійного проживання. Відмінність, яка виражається в покладені обмежень на осіб першої категорії, не може бути визнана об’єктивно виправданою, а відтак, є дискримінаційною.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що законодавець у пункті 2 частини другої статті 40 Кодексу допустив порушення конституційної заборони щодо привілеїв чи обмежень, установлених у частині другій статті 24 Основного Закону України, що також не узгоджується з частиною першою статті 33 Конституції України.
Припис Кодексу, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Судом цього Рішення.
Новий порядок надання допомоги по частковому безробіттю
24.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю» від 21 червня 2022 р. № 702, якою:
1) затверджено Порядок, який визначає умови, механізм виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, строки, розмір та критерії її надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги;
2) визнано такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком.
Зокрема встановлено, що допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (працівникам та фізичним особам – підприємцям) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.
Допомога по частковому безробіттю не надається працівникам органів державної влади, органів місцевого самоврядування або закладів, установ, організацій, утворених ними в установленому порядку, які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Право на допомогу по частковому безробіттю мають застраховані особи, зазначені вище, за яких (які) протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), що призвело до втрати ними частини заробітної плати (доходу), сплачено (сплатили) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. У разі коли протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду.
Критеріями для надання допомоги по частковому безробіттю є:
1) зупинення (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) охопило не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця, в яких рівень скорочення тривалості робочого часу та заробітної плати становить 30 і більше відсотків на місяць;
2) рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, становить 30 і більше відсотків на місяць;
3) відсутність у роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та/або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
4) сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою – підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), а в разі, коли протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами, не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду;
5) роботодавець не є фондом соціального страхування.
Допомога по частковому безробіттю не надається в разі, коли:
1) зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) має сезонний характер або виникає виключно з організаційно-виробничих причин;
2) працівник відмовився від працевлаштування (тимчасового переведення) на підходящу роботу в роботодавця з повним робочим днем (тижнем) або працює в роботодавця за сумісництвом, або проходить альтернативну (невійськову) службу;
3) протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), у роботодавця або фізичної особи – підприємця, яка є застрахованою особою, наявна заборгованість із виплати заробітної плати та/або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
4) роботодавець або фізична особа – підприємець, яка є застрахованою особою, перебуває у процесі припинення юридичної особи, припинення підприємницької діяльності, визнаний (визнана) в установленому порядку банкрутом або стосовно нього (неї) порушено справу про банкрутство, перебуває у процесі санації;
5) роботодавець є органом державної влади, органом місцевого самоврядування або закладом, установою, організацією, що утворені зазначеними органами в установленому порядку та які повністю утримуються за рахунок державного чи місцевого бюджету.
Центри спільного користування обладнанням для науковців
24.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання центрів колективного користування науковим обладнанням» від 21 червня 2022 р. № 703, якою:
1) затверджено Примірне положення, яке визначає основні засади Центру колективного користування науковим обладнанням щодо:
– створення, провадження та припинення діяльності Центру;
– передачі, придбання (в тому числі за договором лізингу), обміну наукового обладнання, інструментів, приладів, інвентаря Центром;
– урегулювання фінансових та матеріально-технічних питань, пов’язаних з діяльністю Центру;
– надання Центром таких видів послуг: надання доступу до наукового обладнання для проведення наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок; проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання;
2) внесено зміни до низки постанов Кабінету Міністрів України.
Зокрема передбачено, що Центр створюється з метою надання доступу до наукового обладнання для проведення досліджень і розробок вітчизняними та іноземними вченими відповідно до умов, визначених у регламенті доступу до наукового обладнання та користування ним.
До суб’єктів наукової та науково-технічної діяльності, яким можуть надаватися послуги Центру, належать наукові та науково-педагогічні працівники, студенти, магістри, аспіранти, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, а також наукові установи, заклади вищої освіти, музеї, інші юридичні особи незалежно від форми власності, що мають відповідні наукові підрозділи, та громадські наукові організації.
Учасниками Центру є наукові установи та заклади вищої освіти, які уклали договір про спільну діяльність без утворення юридичної особи та без об’єднання вкладів з метою оптимального використання наукового обладнання для проведення досліджень і розробок.
Замовниками послуги з проведення досліджень і розробок з використанням наукового обладнання можуть бути суб’єкти наукової та науково-технічної діяльності, які не є учасниками Центру та з якими укладено договір про надання такої послуги.
Атестацію педагогічних працівників освітніх закладів культури перенесено
24.06.2022 Набрав чинності наказ Міністерства культури та інформаційної політики України «Про внесення зміни до пункту 4 наказу Міністерства культури України від 12 липня 2018 року № 628» від 26 травня 2022 р. № 179.
Новим абзацом п. 4 наказу Міністерства культури України від 12 липня 2018 р. № 628 «Питання атестації педагогічних працівників закладів (установ) освіти сфери культури» встановлено, що проведення чергової атестації педагогічних працівників, проходження якої відповідно до строків, встановлених Положенням, затвердженим пунктом 1 цього наказу, припадає на період дії воєнного стану та наступні три місяці після його припинення або скасування, переноситься на наступний рік після завершення зазначеного періоду.
Період дії воєнного стану, а також наступні три місяці після його припинення або скасування не входить до міжатестаційного періоду. При цьому за педагогічними працівниками зберігаються раніше присвоєні (підтверджені) кваліфікаційна категорія (тарифний розряд), педагогічне звання до проходження чергової або позачергової атестації.
Порядок проходження стажування арбітражними керуючими визначатиме їхня саморегулівна організація
17.06.2022 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України з питань банкрутства (щодо стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого)» від 21 червня 2022 р. № 2577/5, яким, зокрема передбачено, що порядок проходження стажування осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, встановлюється саморегулівною організацією арбітражних керуючих.
Інформація про стажування розміщується на офіційному веб-сайті саморегулівної організації арбітражних керуючих в мережі Інтернет та повинна містити відомості про стажиста, керівника стажування та дату початку стажування.
Особи, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого, стажування яких розпочалося до набрання чинності цим наказом, завершують стажування у порядку, що діяв до моменту набрання чинності цим наказом.
Паспорти видаватимуть у спрощеному форматі
24.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виготовлення та оформлення паспорта громадянина України в умовах воєнного стану» від 21 червня 2022 р. № 707, якою встановлено, що:
– у період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування виготовлення бланка паспорта громадянина України, зразок і технічний опис якого затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», здійснюється без внесення засобів кваліфікованого електронного підпису до безконтактного електронного носія, що міститься в паспорті громадянина України;
– видача паспорта громадянина України, оформленого з використанням бланка паспорта громадянина України, виготовленого відповідно до абзацу другого цієї постанови, здійснюється без внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, засобів кваліфікованого електронного підпису та засобів шифрування;
– паспорт громадянина України, оформлений та виданий з використанням бланка паспорта громадянина України, виготовленого відповідно до абзацу другого цієї постанови, є чинним протягом строку, на який його було видано, та не підлягає обов’язковому обміну.
Спрощено порядок фіксування шкоди, завданої житлу збройною агресією РФ
27.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 і від 19 квітня 2022 р. № 473» від 14 червня 2022 р. № 700, якою спрощено порядок фіксації руйнувань та пошкоджень житлових будівель та споруд.
Як пояснив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, змінами, зокрема передбачено:
1) конкретизувати напрями, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ;
2) фіксувати пошкодження, зумовлені збройною агресією РФ, будівель та споруд не лише приватної та комунальної, а також державної форми власності;
3) проводити обстеження пошкоджених об’єктів за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження та/або технічного обстеження;
4) встановити примірну форму акту комісійного обстеження. Надалі передбачено створення функціоналу, який дозволить формувати акт комісійного обстеження в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія).
Україна вийшла із Ради голів судів СНД у галузі економіки
27.06.2022 Набрав чинності Указ Президента України «Про вихід України з Угоди про створення Ради голів вищих арбітражних, господарських, економічних та інших судів, що вирішують справи щодо спорів у галузі економіки» від 15 червня 2022 р. № 410/2022, яким постановлено вийти з вказаної Угоди, вчиненої в м. Кишиневі 7 жовтня 2002 р.
Питання захисту прав депортованих осіб розв’язуватиме Координаційний штаб
27.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 17 червня 2022 р. № 708.
Утворений Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Основними завданнями Координаційного штабу є:
1) сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав депортованих осіб;
2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав депортованих осіб;
3) поширення інформації про свою діяльність.
Затверджено Положення про Єдиний реєстр виконавчих документів
27.06.2022 Державна судова адміністрація України повідомила про офіційне опублікування спільного з Міністерством юстиції наказу «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих документів» від 14 червня 2022 р. № 177/2370/5, що передбачає побудову функціоналу Реєстру, який дає змогу здійснювати:
1) облік електронних виконавчих документів;
2) надання інформації про стан виконання електронного виконавчого документа, в тому числі і про стан виконання рішень Європейського суду з прав людини, ухвалених проти держави, строки виконання судового рішення, суму коштів, що підлягає стягненню, суму вже стягнутих коштів, суму заборгованості боржника;
3) вчасне інформування сторін виконавчого провадження та інших зацікавлених органів про терміни, зміну стану виконання електронних виконавчих документів (рішень Європейського суду з прав людини, ухвалених проти держави) та результати їх виконання;
4) можливість обчислення розміру всієї непогашеної заборгованості держави за невиконаними рішеннями національних судів.
Нова інструкція про ведення касових операцій банками
28.06.2022 Відповідно до вимог нового Закону України «Про платіжні послуги» Національний банк вніс зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні.
Зокрема визначено суть платіжної операції як касової операції, яка передбачає будь-яке внесення або зняття готівки на підставі платіжної інструкції, також змінено назви та реквізити окремих касових документів.
Також надавач платіжних послуг зобов’язаний надавати користувачу до укладення договору про надання платіжних послуг на безоплатній основі інформацію про:
1) порядок і умови здійснення платіжної операції або доступ до такої інформації перед ініціюванням платником платіжної операції з використанням емітованих платіжних інструментів;
2) надавача платіжних послуг, платіжну операцію;
3) комісійні винагороди;
4) спосіб комунікації та заходи безпеки;
5) строк дії договору про надання платіжних послуг, порядок унесення змін до цього договору та умови його припинення;
6) механізм захисту прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань, які виникають під час надання платіжних послуг.
Відповідні норми містить постанова від 21 червня 2022 р. № 128, яка набирає чинності з дня введення в дію Закону України «Про платіжні послуги».
Спрощено процедуру отримання ліцензії на валютні операції у сфері клірингу
28.06.2022 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам, операторам поштового зв’язку ліцензій на здійснення валютних операцій» від 24 червня 2022 р. № 132, якою запроваджено можливість отримання ліцензії Національного банку на здійснення валютних операцій професійними учасниками ринків капіталу, що провадять клірингову діяльність центрального контрагента.
«Центральний контрагент може отримати ліцензію на здійснення розрахунків за валютними операціями на умовах «своп» та розрахунків у іноземній валюті за правочинами щодо облігацій внутрішньої державної позики України, номінованих у іноземній валюті. Це дасть змогу збільшити обсяг операцій з облігаціями внутрішньої державної позики, номінованими в іноземній валюті», – зауважили у НБУ.
Отримання ліцензії центральним контрагентом проводитиметься за спрощеною процедурою. У разі видачі ліцензії враховуватиметься інформація від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, що дасть змогу уникнути дублювання процедур ліцензування, які центральний контрагент проходив у НКЦПФР та Національному банку.
Безробітних залучатимуть до суспільно корисних робіт
28.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 і від 20 березня 2013 р. № 175» від 21 червня 2022 р. № 716, якою врегульовано організацію суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану.
Як повідомив Державний центр зайнятості, в кожній області різновид робіт визначатимуть місцева влада та військові адміністрації, але всі вони будуть спрямовуватися на відбудову інфраструктури та економіки країни. З орієнтовним переліком робіт можна ознайомитись за посиланням.
Спочатку пропонуватимуться вакансії, які відповідають умінням, навичкам та кваліфікації безробітних, а у разі, якщо таких пропозицій роботи немає в базі даних, будуть запропоновані громадські роботи.
До громадських та суспільно корисних робіт залучатимуть лише придатних за станом здоров’я. При цьому особа може лише двічі відмовитися від участі в громадських роботах, надалі це буде свідченням її несприяння у власному працевлаштуванні, а тому виплата допомоги по безробіттю припинятиметься.
З усіма, хто долучиться до виконання робіт, укладається строковий трудовий договір. Робота оплачуватиметься у розмірі мінімальної заробітної плати і вище.
Новий розмір виплат за «зеленим тарифом»
28.06.2022 Міністерство енергетики наказом № 206 встановило новий порядок розподілу коштів для виробників електроенергії з альтернативних джерел на період воєнного стану.
Тепер Державне підприємство «Гарантований покупець» розподілятиме між виробниками електроенергії за «зеленим тарифом» усі грошові кошти, отримані від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел.
За результатами продажу електричної енергії розподіл грошових коштів здійснюється відповідно до таких показників:
1) для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання – сума, що дорівнює значенню 18% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 15%);
2) для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії вітру – сума, що дорівнює значенню 18% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 16%);
3) для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з гідроенергії – сума, що дорівнює значенню 35% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік;
4) для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біогазу – сума, що дорівнює значенню 40% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік;
5) для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з біомаси – сума, що дорівнює значенню 75% від середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік (раніше – 60%).
За наявності залишку грошових коштів, що залишився на поточному рахунку після виконання попередніх показників розподілу, цей залишок розподіляється та спрямовується виробникам пропорційно розміру нарахувань для відповідного виробника, здійснених з урахуванням цих же показників, але не більше вартості товарної продукції розрахункового періоду, розрахованої за «зеленим» тарифом для такого виробника.
Заборону переміщення товарів поширено на всі тимчасово окуповані території
29.06.2022 Набрав чинності наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 23 листопада 2021 року № 258» від 13 червня 2022 р. № 117, яким обмеження або заборону переміщення через адміністративну межу ТОТ товарів поширено на всі тимчасово окуповані РФ території України.
Раніше це стосувалось лише тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
Водночас, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 14 липня 2020 р. № 52 «Про затвердження Переліку і обсягів (вартості/ваги/кількості) обмежених або заборонених до переміщення через лінію розмежування та до/з гуманітарно-логістичних центрів товарів, а також товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей».
Збір та охорону військовополонених має забезпечити Міноборони
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період» від 17 червня 2022 р. № 721, яким установлено загальні вимоги до здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період відповідно до норм міжнародного права з моменту потрапляння таких осіб у полон та до моменту передачі їх до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених, а також установлює порядок опитування військовополонених під час поводження з ними.
Зокрема врегульовано:
1) загальні засади поводження з військовополоненими;
2) облік та реєстрація військовополонених;
3) евакуація та прийом-передача військовополонених;
4) супроводження військовополонених;
5) організація заходів передачі військовополонених до табору (дільниці).
Міністерство оборони має:
1) забезпечити організацію збору та охорони військовополонених з моменту потрапляння таких осіб у полон та до моменту передачі їх до таборів або дільниць для тримання військовополонених;
2) організувати разом із Міністерством інфраструктури та Міністерством юстиції супроводження військовополонених із місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон, до таборів або дільниць для тримання військовополонених.
Окрім того, Міністерству оборони та Міністерству інфраструктури доручено забезпечувати фінансування видатків, пов’язаних із здійсненням заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, за рахунок та в межах бюджетних призначень, затверджених для них законом про Державний бюджет України на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.
Рішення про негайне знищення службових документів приймає керівник установи, де вони зберігаються
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію» від 24 червня 2022 р. № 710.
Зокрема доповненням до п. 96 Типової інструкції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 736, установлено, що в умовах особливого періоду, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та у разі виникнення реальної загрози захоплення документів, справ, видань, електронних носіїв інформації з грифом «Для службового користування», а також неможливості забезпечення їх вивезення в безпечні місця вони знищуються способами, установленими абзацами першим та другим цього пункту.
Рішення про негайне знищення таких документів, справ, видань, електронних носіїв інформації приймає керівник установи (особа, яка виконує його обов’язки), де вони зберігаються, а за відсутності з ним екстреного зв’язку – відповідальна за їх зберігання посадова особа.
Факт знищення підтверджується актом про вилучення документів і є підставою для внесення позначки про знищення документів в облікові форми.
За е-комунікації та радіочастоти під час воєнного стану відповідатиме Держспецзв’язку
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 9 лютого 2022 р. № 107» від 24 червня 2022 р. № 718, якою встановлено, що виконання повноважень центрального органу виконавчої влади у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра забезпечує:
– до 30 червня 2022 р. та протягом періоду дії правового режиму воєнного стану в Україні та шести місяців після його припинення чи скасування Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації;
– з дня, наступного за днем закінчення шести місяців після припинення чи скасування правового режиму воєнного стану в Україні Міністерство цифрової трансформації.
Недієздатним переміщеним особам, які не мають опікунів, пенсії платитимуть на рахунки закладів їх перебування
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269 і від 27 березня 2022 р. № 385» від 24 червня 2022 р. № 715, якою забезпечено виплату пенсій та державної соціальної допомоги особам, визнаним судом недієздатними та переміщеним у зв’язку зі збройною агресією з регіонів, де тривають активні бойові дії, до більш безпечних регіонів.
Закордонний та внутрішній паспорти можна оформити за кордоном
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України» від 10 червня 2022 р. № 678, який проводитиметься протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою.
Прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам України, які перебувають за межами України, здійснює розміщений за межами України відокремлений підрозділ (філія, представництво) державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби та є адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру.
Перелік держав, у яких здійснюється прийняття відокремленим підрозділом документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, визначається ДМС за погодженням з МЗС.
Перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану» від 24 червня 2022 р. № 719.
Як пояснили у Міністерстві юстиції, документом внесено низку змін щодо вчинення нотаріальних дій в умовах воєнного стану, зокрема:
1) заборонено вчинення нотаріусами, робоче місце (контора) яких розташовано в межах адміністративно-територіальної одиниці, що входить до затвердженого Міністерством юстиції переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану, нотаріальних дій, крім:
– посвідчення довіреностей на право розпорядження коштами на рахунках у банках та небанківських фінансових установах (викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів) та інших довіреностей, які відповідно до вказаної постанови можуть бути викладені на білих аркушах паперу;
– засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон (вчиняється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів);
– засвідчення вірності копій документів;
– інших нотаріальних дій, які відповідно до законодавства можуть бути вчинені без використання спеціальних бланків нотаріальних документів;
2) заборонено нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації права власності відчужувача нерухомого майна, якщо таке право набуто відчужувачем під час дії в Україні воєнного стану на підставі договору або у зв’язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), або у зв’язку з виходом із складу засновників (учасників) юридичної особи;
3) передбачено можливість нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, цінних паперів, корпоративних прав, іпотеки, про задоволення вимог іпотекодержателя, встановлення довірчої власності на нерухоме майно, у тому числі договорів про внесення змін до таких договорів або їх розірвання (припинення), а також нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи – відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності:
– якщо з дня посвідчення нотаріусом довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) не сплинуло одного місяця (двох місяців, якщо її посвідчено консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави);
– якщо з дня посвідчення довіреності до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта) сплинуло більше вищевказаного строку, за умови отримання нотаріусом заяви довірителя про підтвердження дії довіреності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом (не раніше ніж за сім календарних днів), консульською установою (дипломатичним представництвом) України або відповідно до законодавства іноземної держави (не раніше ніж за один місяць) до дня укладення (підписання) відповідного договору (акта); також якщо така довіреність посвідчена нотаріусом без використання спеціальних бланків нотаріальних документів – за умови її реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей з внесенням до нього відомостей про наявність повноважень, необхідних представникові для укладення (підписання) відповідного договору (акта);
4) нотаріальне посвідчення договору щодо відчуження нерухомого майна, іпотеки, про встановлення довірчої власності на нерухоме майно здійснюється за загальним правилом: за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи – однієї із сторін відповідного договору;
5) виключено заборону щодо нотаріального засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку»;
6) визначено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. В умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
7) врегульовано деякі питання щодо передачі невикористаних спеціальних бланків нотаріальних документів у разі припинення нотаріальної діяльності під час дії воєнного або надзвичайного стану. Збільшено термін такої передачі до 30 календарних днів, а також надано можливість передавати такі бланки не лише постачальнику, але й іншому нотаріусу. Нотаріус, який припинив нотаріальну діяльність під час дії воєнного або надзвичайного стану, та протягом 30 календарних днів після такого припинення зареєстрував нотаріальну діяльність в іншому нотаріальному окрузі, має право не передавати такі бланки та використовувати їх як нотаріус нового нотаріального округу.
Чисельність безпритульних тварин регулюватимуть гуманними методами
29.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку регулювання чисельності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, та безпритульних тварин, а також їх розміщення на відповідних підприємствах, в установах та організаціях чи повернення до ареалу перебування (місць вилову)» від 24 червня 2022 р. № 720.
Затвердженим нею Порядком, зокрема передбачено, що з метою ефективного, дієвого, економічно доцільного та суспільно прийнятного механізму регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують місцеві програми регулювання чисельності безпритульних тварин у населених пунктах. Під час розроблення відповідних програм місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування керуються законодавством про захист тварин від жорстокого поводження.
Послуги з вилову безпритульних тварин в разі відсутності в населеному пункті або на території відповідної територіальної громади комунальної служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами можуть надавати юридичні особи, фізичні особи – підприємці, працівники яких відповідають вимогам професії ловець бездоглядних тварин, визначених Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів»), затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 17 червня 1999 р. № 144.
Послуги з біостерилізації безпритульних тварин надають комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами, створені органами місцевого самоврядування відповідно до місцевих програм регулювання чисельності тварин у населених пунктах, а в разі їх відсутності в населеному пункті або на території відповідної територіальної громади такі послуги можуть надавати юридичні особи, фізичні особи – підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, що видається відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності».
Забороняється використовувати методи вилову, технічні пристрої і препарати, що травмують безпритульних тварин або небезпечні для їх життя і здоров’я.
Комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами в населених пунктах, а також юридичні особи, фізичні особи – підприємці, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики, що видається відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», після вилову проводять ветеринарний огляд безпритульної тварини (в день вилову), дегельмінтизацію та інсектоакарицидну обробку, вакцинацію, в тому числі від сказу, біостерилізацію, післяопераційну перетримку, ідентифікацію безпритульної тварини, надання ветеринарної допомоги (за необхідності) та внесення даних (з фото тварини) до муніципального реєстру тварин (у разі його створення).
Органи місцевого самоврядування зобов’язані оприлюднювати на власному веб-сайті дані про планові заходи з вилову безпритульних тварин не пізніше ніж за сім календарних днів до їх початку, місцезнаходження карантинних майданчиків з тимчасового утримання тварин, які будуть виловлені, а також щокварталу оприлюднювати дані щодо кількості виловлених, біостерилізованих, вакцинованих, ідентифікованих, повернутих безпритульних тварин та безпритульних тварин, які загинули, із зазначенням причин смерті.
В разі банкрутства через бойові дії винагорода арбітражному керуючому не авансуватиметеся
30.06.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану» № 7442.
«Законопроектом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою», – прокоментував директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов.
Передбачено також компенсаторні та додаткові механізми, які дадуть змогу більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства, зокрема щодо часу розгляду справи і розміру отриманих кредиторами коштів. Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів.
Систему оплати праці держслужбовців реформують
30.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Міжвідомчої робочої групи з питань реформування системи оплати праці державних службовців» від 24 червня 2022 р. № 725.
Утворена Міжвідомча робоча група є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, який утворюється з метою вироблення узгоджених пропозицій щодо нової моделі оплати праці державних службовців.
Основними завданнями Міжвідомчої робочої групи є:
1) сприяння забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань реформування системи оплати праці державних службовців;
2) визначення шляхів, механізмів та способів вирішення проблемних питань щодо реформування системи оплати праці державних службовців;
3) підготовка пропозицій щодо подальшого реформування системи оплати праці державних службовців;
4) підготовка пропозицій щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань оплати праці державних службовців.
Україна приєднується до Конвенції про екстрадицію
30.06.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про приєднання України до Конвенції про екстрадицію» № 0158.
Документом пропонується приєднатись до зазначеної Конвенції, укладеної в Монтевідео, Республіка Уругвай, 26 грудня 1933 р., яка набере чинності для України через тридцять днів після здачі на зберігання Україною її документа про приєднання, з такими заявою і застереженнями:
1) Україна не видаватиме іншій державі громадян України;
2) Україна може відмовити у видачі особи у випадку, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що екстрадиція суперечить інтересам національної безпеки України;
3) в Україні запити про екстрадицію складає та отримує Офіс Генерального прокурора (під час досудового розслідування) та Міністерство юстиції України (під час судового провадження або виконання вироку).
Моніторинг пошкоджень та руйнувань внаслідок війни – на основі геоінформаційної системи
30.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи» від 24 червня 2022 р. № 726, який проводитиметься у 2022 році.
«За допомогою такого інформаційного ресурсу як ГІС, буде створена база даних, яка допоможе здійснювати кроки з ліквідації наслідків війни та відбудувати Україну. Зокрема щодо визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для відновлення об’єктів інфраструктури в розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів, які постраждали від збройної агресії рф. А також визначення завданих державі збитків для підготовки у майбутньому відповідних позовів проти агресора», – зауважив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.
Моніторинг пошкоджень та руйнувань на основі ГІС здійснюватиметься, зокрема за об’єктами житлового фонду та благоустрою, громадськими будівлями та спорудами у сфері освіти, охорони здоров’я, а також об’єктів житлово-комунального господарства. Надалі він може бути розширений завдяки доповненню шарів геоінформаційної системи щодо інших сфер, зокрема об’єктів транспортно-логістичної інфраструктури, бізнесу тощо.
Крім того, зупинено дію деяких постанов щодо проведення інших моніторингів на період реалізації експериментального проекту.
Новий порядок закупівель в умовах воєнного стану
30.06.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 28 лютого 2022 р. № 169» від 24 червня 2022 р. № 723.
Як зауважили у Міністерстві економіки, постанова змінює порядок закупівель в умовах воєнного стану, запроваджуючи обов’язковість використання електронної системи закупівель шляхом застосування порядку проведення спрощених закупівель, визначеного Законом України «Про публічні закупівлі», та/або електронного каталогу, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», для закупівель, вартість яких дорівнює або перевищує 50 000 грн.
Водночас конкретизовано способи здійснення відповідних закупівель в умовах воєнного стану у залежності від різновиду замовників.
При цьому Мінекономіки звернуло увагу на низку відмінностей щодо застосування спрощеної закупівлі та електронного каталогу згідно з постановою № 169.
По-перше, закупівлі із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель та/або електронних каталогів, вартість яких дорівнює або перевищує 50 000 гривень, здійснюються без граничних обмежень щодо очікуваної вартості предмета закупівлі.
По-друге, у разі, коли у профілі товару електронного каталогу розміщено дві або більше пропозиції товару від постачальників, замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників, якщо вартість товару дорівнює або перевищує 200 000 гривень.
По-третє, зміни, внесені до постанови № 169, містять перелік виключень, що дозволяє за потреби у разі наявності особливих обставин здійснити закупівлю без застосування спрощеної закупівлі та/або електронного каталогу.
Замовники, здійснюючи закупівлі без використання електронної системи закупівель, мають дотримуватися таких принципів здійснення публічних закупівель, як максимальна економія, ефективність та запобігання корупційним діям і зловживанням.
Поряд з цим змінами визначено, що під час здійснення закупівель, передбачених підпунктом 1 пункту 1 постанови № 169, без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 000 грн, замовник/державний замовник в електронній системі закупівель оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Тарифи на залізничні вантажоперевезення підвищено на 70%
30.06.2022 Набрав чинності наказ Міністерства інфраструктури України «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов’язані з ними послуги» від 22 червня 2022 р. № 441, яким підвищено на 70% тарифи на вантажні перевезення.
«Міністерство інфраструктури підтримало пропозицію залізничників провести індексацію тарифів, підвищивши їх на 70% на всі групи вантажів. Цей крок продиктований падінням об’ємів вантажоперевезень, спровокованим повномасштабним вторгненням росії, здорожчанням паливно-мастильних матеріалів та зростаючою потребою УЗ в фінансових ресурсах на відновлення зруйнованої агресором інфраструктури» – зауважив Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков, додавши, що незважаючи на підвищення, тарифи на вантажоперевезення залишаться нижчими, ніж в перевізників держав-членів ЄС.
Новий Перелік територій, де припинено доступ до реєстрів Мін’юсту
01.07.2022 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану» від 27 червня 2022 р. № 2668/5, яким вказаний Перелік викладено у новій редакції, а саме:
1) Донецька область:
– Бахмутський район (крім міст Бахмут, Соледар, Торецьк, Часів Яр);
– Волноваський район;
– Горлівський район;
– Донецький район;
– Кальміуський район;
– Краматорський район (крім міст Дружківка, Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ, смт Олександрівка);
– Маріупольський район;
– Покровський район (крім міст Гірник, Добропілля, Красногорівка, Курахове, Мирноград, Новогродівка, Покровськ, Селидове);
2) Запорізька область:
– Бердянський район;
– Василівський район;
– Мелітопольський район;
– Пологівський район;
3) Луганська область;
4) Миколаївська область:
– Баштанський район (крім міста Баштанка, смт Березнегувате, Казанка, міста Новий Буг);
– Миколаївський район (крім смт Березанка, сіл Коблеве, Костянтинівка, міст Миколаїв, Нова Одеса, Очаків);
5) Харківська область:
– Ізюмський район;
– Куп’янський район;
– Харківський район (крім смт Безлюдівка, міст Люботин, Мерефа, смт Нова Водолага, Пересічне, міста Південне, смт Пісочин, Покотилівка, Солоницівка, міста Харків);
– Чугуївський район (крім міста Зміїв, смт Слобожанське, міста Чугуїв);
6) Херсонська область;
7) Автономна Республіка Крим;
8) місто Севастополь.
Окрім того, встановлено, що в межах населених пунктів Донецької області, де доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, не припиняється, доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно забезпечується виключно в режимі перегляду відомостей/інформації, що міститься в цих реєстрах, та надання таких відомостей/інформації за зверненнями фізичних та юридичних осіб.
Адміністратору єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, доручено:
– вжити відповідних заходів, необхідних для реалізації цього наказу;
– забезпечити за зверненням користувачів єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, у порядку та з урахуванням обмежень, визначених законодавством, доступ до відповідних реєстрів у зв’язку зі змінами в Переліку.
Навчальний рік триватиме з 1 вересня 2022 р. до 30 червня 2023 р.
01.07.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про початок навчального року під час дії правового режиму воєнного стану в Україні» від 24 червня 2022 р. № 711, якою встановлено тривалість 2022/23 навчального року з 1 вересня 2022 р. по 30 червня 2023 р.
Обласним та Київській міській військовим адміністраціям разом із засновниками закладів освіти доручено забезпечити організацію початку навчального року залежно від безпекової ситуації в кожній окремій адміністративно-територіальній одиниці.
Постанова застосовується виключно під час дії правового режиму воєнного стану.
Товари для освіти та науки звільнено від ввізного мита
01.07.2022 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 282 Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності» від 17 лютого 2022 р. № 2083-IX.
Новим п. 21 ч. 1 ст. 282 Митного кодексу України звільнено від оподаткування митом наукові прилади, обладнання, запасні частини і витратні матеріали до них, реактиви, зразки, наукова література, що ввозяться в Україну державними науковими установами, державними закладами вищої освіти для забезпечення власної освітньої, наукової та науково-технічної діяльності.
Обсяги, порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення цього пункту не поширюються на підакцизні товари, а також товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Реєстру олігархів запрацює у 2 етапи
01.07.2022 Набрав чинності Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2022 року «Про затвердження Положення про Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), порядок його формування і ведення» від 29 червня 2022 р. № 459/2022.
Затвердженим Положенням врегульовано:
1) формування і ведення Реєстру;
2) внесення до Реєстру відомостей про олігархів;
3) внесення до Реєстру відомостей про декларантів;
4) одержання інформації з Реєстру.
Зокрема передбачено, що публічний інтерфейс Реєстру забезпечує вільний та безкоштовний доступ до відомостей Реєстру шляхом публікації:
1) переліку включених до (виключених з) Реєстру осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), форми пошуку таких осіб і декларантів, що забезпечує можливість перегляду внесених до Реєстру відомостей про олігархів (зокрема у вигляді відповідних рішень Ради національної безпеки і оборони України) та відомостей з декларацій про контакти (зокрема у вигляді декларацій про контакти), а також копіювання та роздруковування зазначених відомостей;
2) наборів даних (електронних документів) із відомостями про олігархів та відомостей з декларацій про контакти, організованих у форматі, що дає можливість їх автоматизованого оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання, а також інформації про структуру таких наборів даних.
Окрім того, встановлено, що передбачений Положенням обсяг функціональних можливостей Реєстру, реалізується у два етапи:
1) забезпечення функціонування Реєстру – реалізація базового набору функціональних можливостей Реєстру для забезпечення виконання передбачених законом вимог;
2) забезпечення розвитку Реєстру, подальше розширення функціональних можливостей Реєстру до повного передбаченого Положенням обсягу.
До технічної реалізації функціональних можливостей Реєстру в частині формування та внесення подання про визнання певної особи такою, яка має значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархом), або про виключення такої особи з Реєстру через електронний кабінет подання формуються та вносяться з дотриманням вимог Положення до змісту та форми таких документів, а також застосування електронних довірчих послуг кваліфікованих електронних підпису та печатки через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади чи у паперовій формі з дотриманням вимог Положення до змісту документів та їх підписання власноручним підписом, застосування печаток та завірення копій відповідно до вимог законодавства, із подальшою обробкою реєстраторами.
Звільнено від ПДВ увезення товарів для освітньої, наукової та науково-технічної діяльності
01.07.2022 Набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності» від 17 лютого 2022 р. № 2082-IX.
Новим п. 197.28 ст. 197 Податкового кодексу України звільнено від оподаткування операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, що ввозяться державними науковими установами, державними закладами вищої освіти для забезпечення власної освітньої, наукової та науково-технічної діяльності.
Обсяги, порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.
У разі порушення вимог щодо цільового використання товарів, визначених пунктом 21 частини першої статті 282 Митного кодексу України, платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу, та несе фінансову, адміністративну та іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом та законодавством України.
Звільнення від оподаткування, встановлене цим пунктом, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.
180 гривень – базовий страховий платіж за договором «автоцивілки»
01.07.2022 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 30 травня 2022 р. № 108, якою:
1) затверджено за поданням Моторного (транспортного) страхового бюро України:
– розмір базового страхового платежу за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у розмірі 180 гривень;
– максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України в розмірі 80000 гривень на потерпілого;
2) визнано такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, згідно з наведеним переліком.
Утворено два центральні державні архіви
01.07.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про оптимізацію системи центральних державних архівів» від 28 червня 2022 р. № 732, якою утворено:
– Центральний державний архів громадських об’єднань та україніки у результаті злиття Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Центрального державного архіву зарубіжної україніки;
– Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів у результаті злиття Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного та Центрального державного електронного архіву України.
Кабінет Міністрів надаватиме тарифні преференції у відповідь на дружні дії інших держав
01.07.2022 Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 р. № 2325-IX.
Зокрема новою частиною ст. 281 Митного кодексу України встановлено, що у відповідь на дружні дії держав щодо реалізації законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про вільну торгівлю, як захід з національної безпеки, що запроваджується відповідно до статті XXI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, Кабінет Міністрів України відповідно до статті 29-1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» може прийняти рішення про тимчасове застосування аналогічних заходів – встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот – до товарів, що походять з держав, які здійснили дружні дії щодо реалізації законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України, держав, з якими Україною укладено міжнародні договори про вільну торгівлю, та які в односторонньому порядку застосували тарифні пільги (тарифні преференції) до товарів, що походять з України.
Окрім того, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» доповнено ст. 29-1 та викладено в новій редакції ст. 3-3 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів».
Спеціальна конфіскація не порушує конституційних гарантій захисту права власності
04.07.2022 Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 1-р/2022 у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України, яким визнав такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), ст.ст. 96-1, 96-2 Кримінального кодексу України (щодо спеціальної конфіскації).
Зокрема заявники зазначали, що «за своєю правовою суттю інститут спеціальної конфіскації, хоча і відноситься до інших заходів кримінально-правового характеру, фактично, поряд з конфіскацією, є ще одним видом покарання за злочин».
Суд з’ясував співвідношення конфіскації майна зі спеціальною конфіскацією та вказав, що конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні майна, що є власністю засудженого. Унаслідок чого конфіскація майна є видом покарання, застосування якого має на меті покарання винного, його виправлення й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень цією та іншими особами. Натомість спеціальна конфіскація застосовується у разі, коли майно вилучається в особи, яка не є власником або добросовісним володільцем такого майна, а тому цей захід впливу на особу має некаральний характер.
Тому, твердження заявників про застосування до особи одночасно двох видів однакових покарань (конфіскації майна та спеціальної конфіскації) є безпідставними.
Також Суд вказав, що спеціальна конфіскація не є видом кримінального покарання, тому її застосування, зокрема примусове безоплатне вилучення майна у недобросовісної третьої особи, на підставі судового рішення (вирок, ухвала), не є притягненням до кримінальної відповідальності.
Отже, доводи суб’єкта права на конституційне подання щодо обмеження ст.ст. 96-1, 96-2 КК України прав та свобод людини і громадянина, визначених ч. 2 ст. 58, ч. 2 ст. 61, ч. 1 ст. 62 Конституції України, є безпідставними.
Судове рішення (вирок, ухвала) про застосування спеціальної конфіскації є, по-перше, юридичним актом індивідуальної дії, що встановлює факт незаконності та недобросовісності набуття певною особою конкретного майна, по-друге, спростовує презумпцію правомірності набуття права власності, встановлену в ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України. Унаслідок цього це судове рішення є підставою для вилучення такого майна в особи, стосовно якої може бути застосовано спеціальну конфіскацію.
Суд дійшов висновку, що застосування спеціальної конфіскації припиняє не право власності або право добросовісного володіння майном, а незаконне та недобросовісне володіння, тимчасово набуте внаслідок вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, визначеного Особливою частиною КК України.
Отже, ст.ст. 96-1, 96-2 КК України не порушують конституційних гарантій захисту права власності, а тому не суперечать ст. 21, ч.ч. 1, 4, 6 ст. 41 Конституції України.
Особливості встановлення фактів народження або смерті під час воєнного стану
04.07.2022 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей встановлення юридичних фактів в умовах воєнного чи надзвичайного стану» (проект № 7310).
Зокрема новою редакцією ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що заява про встановлення факту народження особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана батьками або одним з них, їхніми представниками, членами сім’ї, опікуном, піклувальником, особою, яка утримує та виховує дитину, або іншими законними представниками дитини до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Заяву може бути подано членами сім’ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню, його може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Також змінами до п. 8 ч. 1 ст. 430 ЦПК України передбачено негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
Окрім того, змінами до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях заявників – у таких справах.
Новий порядок надання допомоги по безробіттю
04.07.2022 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про особливості реалізації державної політики у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час воєнного стану та після його припинення або скасування» від 21 червня 2022 р. № 735, якою, зокрема:
1) затверджено Порядок надання допомоги по безробіттю;
2) установлено, що на час воєнного стану:
– особам та суб’єктам господарювання, яким на день набрання чинності Законом України від 21 квітня 2022 р. № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» призначено відповідно виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття або допомоги по частковому безробіттю, або компенсацій, визначених Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», такі виплати здійснюються з дотриманням умов, передбачених законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України від 21 квітня 2022 р. № 2220-IX;
– виплата допомоги по безробіттю на період участі у суспільно корисних роботах, громадських та інших роботах тимчасового характеру припиняється. Безробітним, які брали участь у суспільно корисних роботах, громадських або інших роботах тимчасового характеру, після виконання таких робіт продовжується виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, що встановлені законодавством.
Згідно з затвердженим Порядком допомога по безробіттю призначатиметься з восьмого дня після реєстрації безробітного за його заявою, а під час воєнного стану, у період проведення заходів, спрямованих на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, – з першого дня надання статусу безробітного.
Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам не може перевищувати 360 календарних днів (особам передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) протягом двох років з дня її призначення.
Розмір допомоги по безробіттю визначається на підставі відомостей реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а в разі відсутності цих відомостей – довідок про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором), виданих особі роботодавцем, центром комплектування та соціальної підтримки, де така особа перебувала на обліку, військовою частиною, органом, де особа проходила службу.
Пільги в розмитненні авто отримають учасники бойових дій
04.07.2022 У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб» № 7499, яким пропонується звільнити від податку на додану вартість та акцизу авто, які ввозять учасники бойових дій, а також особи, чий транспорт був знищений через бойові дії (авто, які ввозяться з території держави-агресора не підпадають під це виключення).
Ввезене авто не можна продавати чи передавати у володіння іншим особам протягом трьох років з дня реєстрації.
Посилено вимоги до е–платіжних систем в частині фінмоніторингу
04.07.2022 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Змін до Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» від 29 червня 2022 р. № 133.
«Зміни посилюють вимоги до еквайрів щодо виконання ними вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також правил платіжних систем під час здійснення операцій із використанням електронних платіжних засобів», – зауважили у Національному банку.
Тепер еквайри зобов’язані:
1) розробити порядок призначення торговцю коду категорії торговця та порядок розгляду звернень щодо міскодингу;
2) здійснювати перевірку фактичної діяльності торговця;
3) вживати заходи щодо розслідування повідомлень інших учасників платіжної системи стосовно випадків міскодингу.
Окрім того, емітенти зобов’язані фіксувати звернення користувачів щодо міскодингу, надавати платіжній організації платіжної системи інформацію про отримані звернення та інформувати користувачів про результати розгляду звернень.
Нові підстави звільнення працівників під час воєнного стану
04.07.2022 Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» (проект № 7251).
Як повідомляє Інформаційне управління Верховної Ради, Законом, зокрема:
1) встановлено, що на час оголошення воєнного або надзвичайного стану усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ, відповідно до законодавства у сфері електронного документообігу;
2) передбачено порядок припинення трудового договору з працівником або фізичною особою, яка використовує найману працю у разі їх смерті, визнання судом безвісно відсутніми або оголошення померлими;
3) введено додаткову підставу для розірвання трудового договору – відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці;
4) запроваджено додаткову підставу для звільнення працівника – неможливість забезпечувати працівникові умови праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій, а також ввести особливу процедуру вивільнення таких працівників;
5) залишено за учасниками бойових дій, постраждалими учасниками Революції Гідності, особами з інвалідністю внаслідок війни право на щорічну додаткову відпустку тривалістю 14 днів;
6) передбачено відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії за окремим механізмом;
7) дозволено здійснювати позапланові заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю в період воєнного стану;
8) встановлено строк, коли має бути виплачена заробітна плата за час відпустки, а саме не пізніше останнього дня, що передує дню початку відпустки;
9) конкретизовано порядок регламентації робочого часу та часу відпочинку у період дії воєнного часу, зокрема відносно категорій працівників, яким може бути збільшено тривалість роботи впродовж тижня, уточнено порядок надання щорічної основної відпустки;
10) визначено поняття сумісництва – виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи;
11) визначено особливості проходження служби державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану;
12) уточнено порядок вивільнення працівників, в тому числі масового вивільнення;
13) передбачено збільшення оплати праці у розмірі, збільшеному пропорційно збільшенню норми праці, на період дії воєнного стану;
14) уточнено норму про повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та умов оплати праці у період дії воєнного стану;
15) передбачено надання протягом періоду дії воєнного стану в обов’язковому порядку працівнику, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, відпустку без збереження заробітної плати тривалістю не більше 90 календарних днів.
Коментарі
Loading…