Фармацевтика і медицина: погляд Антимонопольного комітету України

Медицина та фармацевтика мають велике суспіль-не значення. Відповідно держава регулює цю сферу че-рез різні державні органи та інституції. Одним із таких державних органів є Антимонопольний комітет України. Комітет здійснює аналіз і регулювання ринків фар-мацевтики різними шляхами, зокрема, проводить до-слідження ринків для виокремлення наявних проблем, здійснює розслідування щодо порушень та виносить відповідні рішення, розглядає справи по концентра-ції та скарги з питань державних закупівель у сфері медицини.

«Ринки фармацевтики є одними з найбільш важливих ринків в Україні та пріоритетних у роботі комітету. У 2016 році ми здійснили детальний аналіз фармацевтичних ринків, який було викладено у відповідному звіті, та внесли пропозиції щодо вдосконалення на рівні нормативно-правового регулювання… Головне, що ми маємо зробити, – спільними зусиллями створити прозорі правила гри, передбачувані та дієві і, що важливо, незмінні для можливості існування вільних, конкурентних ринків фармацевтики», — говорить Світлана Панаіотіді, державний уповноважений Антимонопольного комітету.

Днями АМКУ презентував звіт про свою діяльність за 2016 рік, який доступний на сайті комітету. Фармацевтика в ньому виділена як одна з пріоритетних сфер. Звіт також містить детальний огляд проб-лем, проаналізованих комітетом. Що є дуже корисним, це те, що звіт містить і конкретні рекомендації, адресовані АМКУ Президенту та уряду, Верховній Раді, а також міністерствам охорони здоров’я та економічного розвитку.

Пропозиції від АМКУ

Ці пропозиції узгоджені із реформою системи охорони здоров’я та передбачають, зокрема, запровадження референтного ціноутворення на найнеобхідніші лікарські засоби з метою підвищення їх доступності та поступового переходу до такого ціноутворення на всі лікарські засоби, що реалізуються на території України, із відкритими реєстрами цін на них;

Що таке референтне ціноутворення? Це державне регулювання цін на ліки та відшкодування їх вартості. Здійснюється воно державною у вигляді програми «Доступні ліки», завданням якої є забезпечення українців якісними ліками за чесними цінами. Пріоритетними напрямками тут визначені серцево-судинні захворювання, діабет другого типу та бронхіальна астма.

Так Міністерство охорони здоров’я встановлює максимальну референтну ціну виробника лікарського засобу по 21 діючій речовині. Цей крок дозволяє знизити вартість ліків та привести їх до рівня цін Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Латвії (саме ці країни визначені як референтні для України).

Ідеться також про запровадження електронних реєстрів пацієнтів за видами захворювань, які лікуються за кошти державного та місцевих бюджетів; поступовий перехід від існуючої неефективної системи державного регулювання ціни найнеобхідніших лікарських засобів до впровадження системи реімбурсації;

Що таке реімбурсація? Це часткове відшкодування державою витрат на медичні препарати. Таке відшкодування може проводитися як за рахунок коштів бюджету, так і за рахунок добровільних внесків. Слід зазначити, що Україна є єдиною європейською країною, де досі не запроваджено механізму реімбурсації амбулаторного споживання лікарських засобів. Причина – відсутність соціального медичного страхування. Існує два види компенсації: для застрахованих осіб і для аптечних установ, це встановлюється вже кожною окремою державою. Наприклад, у Франції діє механізм відшкодування для застрахованих осіб, а в Німеччині – для аптечних установ. В Україні в системі добровільного медичного страхування частково використовується механізм відшкодування вартості ліків для аптечних установ.

У вказаних пропозиціях вказується запровадження загальнообо’язкового соціального медичного страхування; введення терміну «медична послуга» з метою можливості впровадження медичного страхування; встановлення прозорих відносин у сфері промоції та маркетингу лікарських засобів із врахуванням європейського досвіду тощо.

Окрім цього, комітет заохочує учасників фармацевтичних ринків прийняти загальні правила професійної етики.

Висновки, викладені Антимонопольним комітетом України в річному звіті, а також окремому глибокому й системному звіті по фармацевтиці, який також доступний на сайті комітету, стали результатом багаторічного дослідження Комітету АМКУ вказаних проблем. Для його проведення комітет запитував та аналізував інформацію, отриману як від уповноважених державних органів, так і від учасників ринку – від виробників, до дистриб’юторів та аптек. Треба визначити високу якість цього звіту, напевне, наймаштабнішого дослідження проблем ринку фармацевтики за всі роки.

Рішення комітету по окремих порушеннях

Проводячи дослідження фармацевтичних ринків, АМКУ паралельно проводив розслідування щодо діяльності окремих компаній-виробників та дистриб’юторів. Рішення по двох справах були прийняті в 2016 році. Розслідування проти ще низки компаній триває й слід очікувати результати по них найближчим часом.

Так одне із рішень було прийнято комітетом щодо компаній Серв’є та її дистриб’юторів Оптіма-Фарм, БаДМ, Альба-Україна, А’СТА і Людмила-Фарм. Угоди цих компаній, на думку АМКУ, містили обмеження щодо території продажу, паралельного імпорту, та встановлювали непрозорі механізми надання знижок. Все це в комплексі, на думку комітету, призвело до необґрунтованого росту цін. На компанії загалом було накладено штраф у розмірі 3,5 мільйона гривень. Слід зазначити, що з висновками АМКУ більшість відповідачів не погодилися й рішення наразі оскаржується в судах.

Схоже рішення було прийнято Антимонопольним комітетом і проти іншого виробника компанії Алкон Фармасьютікалз (Швейцарія) та її дистриб’юторів – Альба Украї-на, БаДМ, ВЕНТА і Оптіма-Фарм. Загальний розмір штрафу склав понад півтора мільйона гривень, при цьому більшість відповідачів вже сплатила штрафів на суму, що перевищує мільйон гривень.

Галина ЗАГОРОДНЮК,
партнер DLA Piper Україна,
голова практики конкурентного права,
член Громадської ради при Антимонопольному комітеті України