Генеральна асамблея ООН готується до історично значущого голосування: Україна та її західні партнери винесли на розгляд цього органу проект резолюції з різким засудженням рішення Росії щодо приєднання ЛНР та ДНР, а також Запорізької та Херсонської областей

Генеральна асамблея ООН готується до історично значущого голосування: Україна та її західні партнери винесли на розгляд цього органу проект резолюції з різким засудженням рішення Росії щодо приєднання ЛНР та ДНР, а також Запорізької та Херсонської областей. Автори документа хотіли б заручитися підтримкою якомога більшої кількості держав.

Російська делегація придумала спосіб, як завадити цьому, спробувати переконати країни члени ООН зробити голосування таємним.

Російські дипломати сподіваються, що голосування в Генасамблеї ООН цього разу буде анонімним і, отже, безпечним для «колег із держав, що розвиваються».
У понеділок у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відновилася надзвичайна спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН щодо України. Вона була запущена невдовзі після початку російського вторгнення. Рада безпеки ООН тоді не змогла ухвалити резолюцію, яка засуджує дії РФ,— Москва заблокувала її, скориставшись своїм правом вето. У відповідь західні країни запропонували винести цей документ на розгляд Генасамблеї ООН, у рамках якої всі держави рівні та одна не має права вето. Запущена тоді спецсесія Генеральної асамблеї вже призвела до ухвалення двох антиросійських резолюцій.
Обговорення третьої, підготовленої Європейським союзом, розпочалося в ООН у понеділок.
У документі, під назвою «Територіальна цілісність України: Захист принципів Статуту ООН», референдуми «у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях України» названі «незаконними», які «суперечать міжнародному праву» та «несумісними зі Статутом ООН».
Рішення Росії приєднати ці території розцінюється авторами резолюції як анексія. Вони закликають владу РФ «вивести всі свої збройні сили з території України».
Схожий за змістом документ 30 вересня було внесено на розгляд Ради Безпеки ООН. Росія його заблокувала. Бразилія, Габон, Індія та Китай утрималися. Тепер, згідно з рішенням про запуск спецсесії, своє слово має сказати Генасамблея.
За словами співрозмовників брюссельського видання EUobserver, у Євросоюзі визнали б 130 голосів за дуже добрим результатом.
Вашингтонське видання Politico, у свою чергу, повідомляє з посиланням на американських та європейських дипломатів, що «золотим стандартом» вважається 141 голос за.
Нагадаємо, за першу резолюцію (під назвою «Про агресію проти України») у рамках спецсесії Генасамблеї 2 березня проголосувала 141 країна. П’ять держав виступили «проти» (крім власне Росії це Білорусь, КНДР, Сирія та Еритрея). 35 утрималися, 12 були відсутні. За другу резолюцію («Про гуманітарні наслідки агресії проти України») 24 березня проголосували 140 країн, за п’ять проти (тих же), 38 утриманих і десяти відсутні. Автори обох документів — Україна та її західні партнери — визнали такі результати доказом міжнародної ізоляції Росії. Москва це заперечувала, наголошуючи на тому, що серед тих, що утрималися, були такі великі країни, як Індія і Китай.
Голосування щодо третьої резолюції відбудеться найближчим часом. Документ вважатиметься прийнятим, якщо його підтримають не менше двох третин від тих, хто голосував (без урахування тих, хто утримався і відсутні).

При цьому авторам резолюції і тим, хто її активно просуває, важливо не просто домогтися формального проходження документа, а саме прийняття з великою перевагою за мінімальної кількості тих, хто не визначився, і вирішили не голосувати зовсім.

Для цього європейські, американські та українські дипломати, як пише Politico, останніми днями влаштували в кулуарах ООН справжнє «полювання за голосами».

Керівництво ЄС, у свою чергу, запропонувало переконати тих, хто сумнівається, за допомогою їх безпосереднього залучення до роботи над текстом резолюції, для чого він був направлений десяткам країн-членів ООН з проханням надіслати коментарі. Багато хто дійсно відгукнувся, через що, як пише EUobserver, підсумкова версія документа стала значно м’якшою за вихідну.

Серед іншого у ній з’явився пасаж щодо необхідності діалогу сторін. Дослівно він звучить так: «Закликаємо країни-члени та міжнародні організації, у тому числі Організацію з безпеки та співробітництва в Європі та інші міжнародні та регіональні організації, підтримати деескалацію нинішньої ситуації та мирне вирішення конфлікту шляхом політичного діалогу, переговорів, посередництва та інших мирних заходів , поважаючи суверенітет України та її територіальну цілісність у міжнародно визнаних кордонах відповідно до принципів Статуту ООН».

Заклик до діалогу EUobserver називає «спірним», нагадуючи про те, що президент України Володимир Зеленський нещодавно виключив можливість мирних переговорів із нинішнім керівництвом РФ. Крім того, за даними видання, з підсумкової версії тексту було викреслено згадку про «анексію Криму». Не увійшов до нього і запропонований Україною абзац про «військові злочини Росії».

Усі ці правки покликані зробити резолюцію не так антиросійської, скільки спрямованої загалом захист принципів суверенітету і територіальної цілісності держав.

За задумом ЄС, це робить її більш прийнятною для тих, хто скоріше хотів би не займати нічий бік. Автори документа побоюються, що таких може бути більше ніж навесні: особливо серед невеликих держав Африки, Азії та Латинської Америки. За підрахунками International Crisis Group, у ході виступів на тижні високого рівня Генасамблеї ООН наприкінці вересня представники 92 країн взагалі не згадували про український конфлікт чи не називали Росію його стороною.

Голосування по документу буде двічі: спочатку за те, голосувати відкрито чи таємно, а потім уже безпосередньо за або проти резолюції. За відкрите голосування Генасамблея вже висловилася. Також Зазначимо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш раніше вже засудив референдуми у ЛНР, ДНР, Херсонській та Запорізькій областях, а також приєднання цих територій до РФ. За його словами, Росія як один із п’яти постійних членів Ради безпеки ООН несе особливу відповідальність за дотримання статуту організації, але при цьому вона «порушує все, за що виступає міжнародне співтовариство».

За публікаціями у ЗМІ.