Криміналістика нового тисячоліття

У Києві відкрився перший у світі музей криміналістики імені Ганса Гросса

Відкриття музею, яке відбулося напередодні, було приурочене до 120-річчя заснування науки криміналістики. В його експозиції представлені засоби криміналістичної техніки, знаряддя скоєння злочинів та інші предмети, які становлять освітній, науковий та практичний інтерес, як для слідчих, прокурорів, поліцейських, детективів, суддів, адвокатів, співробітників спецслужб, так і широкого кола громадськості.

Щодо експозиції музею, то вона представляє собою систему світоглядно-освітніх, навчально-методичних, конструкторського-дослідницьких, науково-праксеологічних комплексів, які створені для розвитку й удосконалення правничої освіти, юридичної науки, експертної, слідчої, прокурорської, судової і правозахисної практики, професійної підготовки й перепідготовки правників нового тисячоліття.

А розміщується цей перший у світі музей криміналістики імені Ганса Гросса у Київському університеті права НАН України за сприяння фахівців Інституту держави і права імені В. М. Корецького, НАН України, Державного Науково-дослідницького інституту МВС України, Інституту ядерних досліджень НАНУ, Лабораторії прикладної хімії «Кобра», Державного науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС, Національного університету цивільного захисту України, Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ, Українського комітету по боротьбі з корупцією, Української секції Міжнародної поліцейської асоціації, Міжнародної агенції «BEEZONE», видавничої організації «Юрінком Інтер», Інтелектуального форуму «Єдина Європа», Енциклопедії сучасної України, часопису «Юридичний вісник України» та журналу «Бізнес і безпека».

Даний музей створено з метою проведення навчальної, наукової та освітньої роботи, збереження, вивчення та використання в якості експонатів об’єктів, що були речовими доказами та предметами експертних досліджень. Його архітектоніка складається з трьох основних базових комплексів.

Перший комплекс: це безпосередньо основна базова освітньо-наукова презентаційна частина музею куди входять: кабінет історії розвитку української, європейської і світової криміналістики; навчально-методичний музей криміналістики; науково-дослідницька лабораторія метаантропології, людинознавства, поліграфології, психофізіологічної діагностики і прогнозування, габітознавства, скрінографії, вокалографії, одорології, нейробіоніки, слідознавства і трасології та криміналістичний полігон.

Окрім того, тут є кабінет ресурсного забезпечення навчального процесу, науково-дослідної діяльності та здійснення експертно-криміналістичних досліджень для органів судової влади, досудового розслідування, прокуратури, поліції, митниці, адвокатури та інших державних органів і приватних правозахисних організацій; експериментальна студентська лабораторія здійснення наукових досліджень і забезпечення проведення круглих столів, наукових семінарів і майстер-класів та науково-дослідний центр стратегічних криміналістичних досліджень, спрямованих на розробку двадцяти пріоритетних наукових напрямів. Мова про криміналістичного забезпечення інтелектуального права (права інтелектуальної власності та інноваційного права, забезпечення експертизи об’єктів інтелектуальної власності (у сфері промислової власності та у сфері авторського права і суміжних прав), а також об’єктів культурної спадщини, культурних цінностей і творів мистецтва, забезпечення запобігання і протидії корупції, організованій міжнародній  злочинності (планетарній, транснаціональній, трансконтинентальній, транскордонній);

Другий комплекс — це навчально-методична лабораторія інтелектуального права, права інтелектуальної власності, конкурентного права, запобігання піратства, підробок, контрафактної продукції, економічного, промислового та електронного шпіонажу. Структурно лабораторія представляє собою музей підробок, який створений спільно з Українським альянсом по боротьбі з підробками та піратством для проведення навчальної та освітньої роботи. В його експозиції представлені контрафактні товари, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивіз з неї призводять до порушення прав власника, які охороняються у відповідності до чинного законодавства.

Третій комплекс — це навчально-методична лабораторія комп’ютерних технологій і електронної криміналістики (електронного інтелекту, інноваційного й електронного права, електронної криміналістичної та спеціальної техніки).

У структурі лабораторії також діє музей комп’ютерних технологій та криміналістичної техніки. Створений за сприяння Інституту кібернетики НАНУ імені В. М. Глушкова, що відображає розвиток світової та вітчизняної обчислювальної техніки із середини 40-х років аж до наших днів, а також висвітлює науковий вклад академіка В.М. Глушкова в розвиток кібернетики, робототехніки інформаційних технологій та безпаперової інформатики. В експозиції музею представлена елементна база електронних машин та складові комп’ютерної техніки різних років: транзистори, тригери, «феритова» пам’ять, мікрочіпи, гнучкі магнітні диски різних форматів, пристрої вводу-виводу та багато іншого (1940–2017 роки).

***

 У рамках  офіційного відкриття музею криміналістики відбувся міжнародний круглий стіл на тему: «Ганс Гросс — невичерпне джерело сучасного наукового пошуку й цивілізаційного поступу».

У його роботі взяли участь провідні вчені, викладачі, аспіранти, студенти юридичних вузів України, зарубіжні гості —  фахівці і шанувальники знань у галузі криміналістики, судової експертології, сискознавства, детективознавства, поліцієзнавства, безпекознавства, судового пізнання тощо.

Відкрила дискусію проректор з наукової та навчально-педагогічної роботи Київського університету права НАН України, доцент О. Чернецька. Як було зазначено, актуальність даної теми заслуговує особливої уваги, оскільки Ганс Гросс є не просто видатним вченим-криміналістом, але й фундатором криміналістичної науки, який написав перший у світі підручник з криміналістики, а також підручник з кримінальної психології. Саме тому, подальший розвиток криміналістичної науки, судової експертології і судової психології на сучасному етапі безпосередньо пов’язаний із необхідністю вдосконалення наукових пошуків і створення навчальної бази для проведення практичних занять із курсу криміналістики, кібер-криміналістики, детективознавства, поліцієзнавства, сискознавства, експертознавства, правничої конфліктології та юридичної психології. Для реалізації цієї мети і створений Музей криміналістики імені Ганса Гросса.

У подальшій дискусії взяли участь співробітники органів державної судової влади (Н. Кісіль), правоохоронних органів (О. Кравчук, Л. Сидоренко), міжнародних правозахисних організацій (В. Чаюк, І. Куричка), Інтерполу (А. Терещук), Міжнародної поліцейської асоціації (В. Крошко), вчені (В. Бояров, Н. Громчевська, А. Кофанов, О. Кобилянський, Г. Стрілець, О. Попов), докторанти (В. Юсупов), аспіранти (Т. Обіход) та студенти вищих навчальних закладів України. У наукових доповідях порушувалися актуальні питання історіографії й сучасного стану та перспектив розвитку криміналістичної науки, зокрема, наукові засади експертології (Р. Шишка, професор), Ганс Гросс — видатний вчений-криміналіст, засновник криміналістики та кримінальної психології (Чисніков В., доцент ), Ганс Гросс-фундатор криміналістичної науки (Біленчук П., професор), Інформаційна безпека (Беленький С., головний редактор журналу «Бізнес і безпека») та інші важливі проблеми.

Окрім того, під час круглого столу відбулася презентація унікального підручника з криміналістики відомого дослідника, доктора права Степана Пилиповича Гика, який продовжував у ХХ столітті розвиток ідей Ганса Гросса і який, працюючи в Українському вільному університеті в місті Мюнхені й Українському технічно-господарському інституті в місті Регенсбурзі (1947 – 1950 рр.), вперше видав підручник з курсу криміналістики українською мовою Німеччині ще в 1948 році.

Наостанок зазначимо, що сам факт створення в Україні першого в світі музею криміналістики імені Ганса Гросса є знаковою для нашої держави подією, оскільки творча й життєва діяльність Ганса Гросса, цього видатного вченого і громадського діяча, тісно пов’язана не лише з Австрією і Боснією (Грацом, Віднем), Чехією (Прагою), але й безпосередньо з Україною, а точніше з Буковиною (Чернівцями). Саме сюди в серпні 1898 року він був направлений на роботу до місцевого університету. А вже в грудні того ж року Ганса Гросса було призначено ординарним професором кримінального права Чернівецького університету. Із березня 1899-го по липень 1902-го він викладав курси кримінального процесу, матеріального кримінального права і пенітенціарного права, проводив семінари з кримінального права. Нагадаємо також, що в 1892 р. Ганс Гросс випустив у світ «Порадник для судових слідчих, чинів загальної і жандармської поліції». Цю працю справедливо називають першим підручником наукової криміналістики, що прославив автора на цілий світ. Через сім років, вже працюючи в Чернівецькому університеті, він опублікував третє видання цієї книги під новою назвою: «Порадник для судових слідчих як система криміналістики».

Окрім того, там же в Чернівцях Ганс Гросс заснував науковий журнал «Архів кримінальної антропології і криміналістики2, який того часу був першим і єдиним редагованим науковим виданням такого високого дослідницького рангу в місцевому університеті.

А оскільки ім’я Ганса Гросса як засновника криміналістичної науки тривалий час було маловідоме українським правникам, тому й було прийнято рішення створити в Україні музей криміналістики імені цього видатного вченого. Цьому передувала величезна творча пошукова робота, яку провели вчені-криміналісти України щодо дослідження основних історичних віх, витоків життя і наукової діяльності Ганса Гросса. На основі цих досліджень була опублікована велика кількість наукових праць, результати досліджень оприлюднювалися на міжнародних наукових конференціях, круглих столах, наукових семінарах (Києві, Львові, Рівному, Івано-франківську, Одесі, Ужгороді, Острозі, Кам’янець-Подільському, Вінниці, Харкові, Чернівцях, тощо). Результати творчих пошуків також знайшли відображення в опублікованому фундаментальному історико-правовому дослідженні відомого правника-історіографа В. М. Чиснікова «Видатні вчені криміналісти: друга половина ХІХ – початок ХХ ст.», в якому яскраво і всебічно висвітлена постать цього вченого.

Крім того, в 2007–2009 роках наукова громадськість України гідно відзначила сто років науки криміналістики і 160-річчя засновника цієї галузі знань Ганса Гросса в навчальних закладах і наукових установах. Зокрема, наприкінці січня 2009 року українські правники вшанували пам’ять засновника науки криміналістики великого вченого і з цією метою в приміщенні книгарні «Є» в Києві був презентований фільм «Ганс Гросс — визначний діяч світової криміналістики»,  створений українськими криміналістами.

Тож вважаємо, що відкриття музею криміналістки імені Ганса Гросса в Києві сприятиме плідному пізнанню витоків історіографії розвитку української, європейської і світової криміналістики, дослідженню найбільш актуальних проблем криміналістичного забезпечення безпеки людини, суспільства, держави і цивілізації, які є надзвичайно актуальними для формування сьогоднішнього стабільного розвитку світу.

Петро Біленчук, професор Київського університету права Національної академії наук України, спеціально для ЮВУ

Джерело: ЮВУ