Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення Господарського суду міста Києва, яким частково задоволено позов Міністерства юстиції до Київської міської державної адміністрації. Суть позову — стягнення на користь Державного бюджету понад 5,7 млн гривень збитків, пов’язаних із виконанням рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жура проти України».

Мінʼюст подав позов з регресною вимогою: після того, як держава виплатила компенсацію за рішенням ЄСПЛ, Міністерство юстиції звернулося до субʼєктів, вину яких було встановлено, щоб повернути ці кошти до бюджету. Таким чином вдалося захистити інтереси держави та забезпечити відшкодування збитків місцевою владою.

Детальніше про справу, історія якої бере початок ще на початку 2000-х та про важливість позовів з регресною вимогою — у нашому матеріалі.

Судові спори довжиною у понад 20 років

Суть справи, розглянутої Європейським судом, полягала у порушенні з боку КМДА та КП «Київський метрополітен» прав власника нерухомості. Його будинок і земельну ділянку було вилучено для будівництва нової гілки метрополітену. Натомість столична влада зобов’язалася побудувати нове житло в іншому місці за рахунок місцевого бюджету.

Однак зведене житло не відповідало будівельним нормам і було непридатним для проживання. Так було фактично порушено домовленість про компенсацію за майно. У 2001 році заявник звернувся з цивільним позовом проти місцевих органів влади. Втім, попри численні звернення та судові спори, спочатку заявник, а згодом після його смерті донька, не змогли відновити справедливість на національному рівні. У провадженнях на національному рівні було чітко встановлено, що домовленість про компенсацію у частині стосовно будівництва нового будинку відповідно до застосовних стандартів і норм не було виконано. Водночас, суди різних інстанцій не дійшли згоди, хто з відповідачів ніс відповідальність за шкоду.

У рішеннях від 2022 та 2023 років Європейський суд з прав людини за позовом заявниці встановив порушення за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та зобов’язав державу Україна виплатити заявниці 138 тис євро відшкодування матеріальної шкоди, 1 тис євро відшкодування моральної шкоди та 3 тис євро в якості компенсації судових та інших витрат.

Рішенням Суду було зазначено, що саме КП «Київметрополітен» мало нести відповідальність за шкоду завдану заявниці, а органи місцевого самоврядування, які залишалися співвідповідачами у провадженні та мали повний контроль над цим підприємством, мусили забезпечити належне виконання домовленостей про компенсацію. Зрештою, виплати заявниці було здійснено за рахунок державного бюджету.

 Позов з регресною вимогою: повернення коштів до бюджету

У 2024 році Міністерство юстиції України подало позов до КМДА та КП «Київський метрополітен» про солідарне стягнення 5 752 732 грн — саме стільки було витрачено з держбюджету на виконання рішення ЄСПЛ. Мінʼюст звернувся із регресним позовом до осіб, вину яких фактично було встановлено у вказаному рішенні ЄСПЛ. Тобто держава як сторона, яка виконала зобов’язання перед потерпілою, звернулася до винуватців з позовом про відшкодування цих коштів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25 листопада 2024 року позов було частково задоволено, а саме: стягнуто зазначену суму з КМДА на користь державного бюджету. 24 квітня 2025 року Північний апеляційний господарський суд відхилив апеляцію КМДА і залишив рішення суду першої інстанції без змін. Рішення набрало законної сили.

Позови з регресною вимогою — рідкісна, але надзвичайно важлива судова практика. Вони дозволяють притягти до відповідальності осіб, через неправомірні дії яких держава понесла збитки. Це також демонструє принципову позицію Міністерства юстиції: державні органи, як і будь-які інші суб’єкти, мають нести відповідальність за спричинені збитки.

Міністерство юстиції послідовно захищає інтереси держави в судових спорах. Така практика сприяє зміцненню верховенства права, формуванню сталої судової практики та забезпеченню належної правової відповідальності усіх суб’єктів — як державних, так і недержавних — за порушення закону.