in , , ,

Москва не буде виконувати рішення ЄСПЛ, ухвалені після 16 березня 2022 року

16 травня, рівно через два місяці після виключення Росії з Ради Європи, російські парламентарії запропонували законодавчо оформити розлучення РФ з Європейським судом з прав людини (ЄСПЛ). Згідно з внесеними до Держдуми поправками, Росія, всупереч раніше взятим на себе міжнародним зобов’язанням, не виконуватиме рішення Страсбурзького суду, винесені після 16 березня 2022 року, хоча сам ЄСПЛ пообіцяв приймати від росіян скарги на порушення, що мали місце протягом півроку після виключення. Фактично влада РФ вже перестала реагувати на рішення суду, зазначає експерт.

Голови комітетів Держдуми та Ради федерації з конституційного законодавства Павло Крашенінников та Андрій Клішас, а також депутат Данило Бессарабов та сенатор Володимир Полєтаєв внесли до Думи два законопроекти, згідно з якими Росія не буде виконувати постанови ЄСПЛ, прийняті після 16 березня 2022 року, тобто з моменту виключення її з Ради Європи (РЄ). «Наше розлучення з ЄСПЛ має отримати законодавче оформлення»,— пояснив у своєму Telegram-каналі пан Клішас. Розглянути поправки у першому читанні депутати мають намір вже 18 травня, повідомив пан Крашенінніков.

Формально Росія перестане бути стороною Європейської конвенції з прав людини з 16 вересня 2022 року, через півроку після її виключення з РЄ. Виходячи з цього, ЄСПЛ раніше ухвалив, що росіяни можуть продовжувати скаржитися в Страсбург на факти порушень конвенції, що мали місце до цього дня. Крім того, розгляду на той момент чекали ще близько 18 тис. скарг, що надійшли з Росії, та в силу ст. 46 Конвенції рішення щодо них залишаються обов’язковими для РФ.

Проте, як мовиться в пояснювальній записці до поправок до КПК, «застосувавши в односторонньому порядку щодо РФ формально-примусовий механізм припинення членства на підставі нібито недотримання цінностей РЄ, відповідне співтовариство країн не може вимагати дотримання умов документів, що належать до права РЄ».

Автори нагадують, що РЄ проігнорувала заяву РФ про добровільний вихід з Ради Європи, віддавши перевагу примусовому вигнанню. І це «значною мірою підвищило свободу розсуду федерального законодавця у питанні визначення термінів подальшого виконання у РФ постанов ЄСПЛ», зазначається у документі.

Відповідно до внесених законопроектів, рішення ЄСПЛ перестають бути підставою для скасування рішень у кримінальних, цивільних, арбітражних та адміністративних справах. У пояснювальній записці зазначається, що до 1 січня 2023 року Генпрокуратура продовжить виплату грошової компенсації заявникам, але лише за ухвалами суду, винесеними до 16 березня 2022 року. Альтернативним інструментом захисту прав росіян має стати Конституційний суд (КС): поправками пропонується включити до переліку підстав для скасування судових рішень, що набрали чинності, тлумачення, дане КС, якщо воно розходиться з трактуванням нижчестоящого суду.

Альтернативу ЄСПЛ для росіян пропонується створити у рамках євразійського співробітництва, СНД чи ШОС
«Я вважаю, що членство Росії в Раді Європи і можливість для громадян звернутися до ЄСПЛ мали позитивний характер, – зізнався Павло Крашенінников. – Але поступово ця ситуація стала політизуватися. І після припинення членства у Раді Європи нам потрібно було ухвалювати юридичне рішення».

Глава міжнародної практики «Агори» Кирило Коротєєв вважає, що законопроект пропонує «очевидно неконституційну» норму, що порушує Європейську конвенцію, і навіть у пояснювальній записці автори посилаються не на норми права, а на взаємини з Радою Європи. Втім, де-факто російська влада вже не комунікує з ЄСПЛ і перестала виплачувати компенсації за винесеними раніше рішеннями, зазначає експерт, причому не лише за прийнятими після 16 березня (за ними терміни виконання починаються через три місяці), а й за винесеними до цієї дати . На всі питання про долю виплат Генпрокуратура або не відповідає, або обіцяє заплатити, але не платить, не відповідає російській владі і на запити суду, каже юрист. А 27 квітня, за його словами, Великій палаті ЄСПЛ довелося скасувати слухання у справі «Федотова проти Росії» — зважаючи на все, через відмову РФ брати участь у засіданні.

На думку Коротєєва, Конституційний суд, принаймні в його нинішньому вигляді, не зможе стати повноцінною заміною ЄСПЛ, адже він займається зовсім іншим: вирішує питання абстрактної конституційності закону, а не визначає факт шкоди правам людини у конкретній справі. Це приблизно як змусити суд щодо інтелектуальних прав розглядати справи про крадіжки, розмірковує експерт.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

КОНСУЛЬТАЦІЙНІ ПУНКТИ СИСТЕМИ БПД ПІД ЧАС ВІЙНИ