На саміті ЄС пролунали застереження щодо фатальних наслідків розколу з «російського питання»

Лідери країн Євросоюзу доручили Єврокомісії розробити механізми використання як допомоги Україні заморожених російських активів, сукупна вартість яких на території Євросоюзу оцінюється не менш як €17,4 млрд. Ця тема обговорювалася на дводенному саміті ЄС, який завершився в п’ятницю в Брюсселі. Тим часом повної єдності позицій на зустрічі не було. За даними джерел європейських ЗМІ, там навіть звучали застереження щодо того, що посилення розколу між країнами ЄС стало б тріумфом Москви. А цього, як стверджують у Брюсселі, допустити не можна.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан намагався переконати своїх колег на саміті, що вчинення Євросоюзом «економічного самогубства» не допоможе Україні, але почули його не всі.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан намагався переконати своїх колег на саміті, що вчинення Євросоюзом «економічного самогубства» не допоможе Україні, але почули його не всі

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан намагався переконати своїх колег на саміті, що вчинення Євросоюзом «економічного самогубства» не допоможе Україні, але почули його не всі

Одним із ключових підсумків саміту стало узгодження заяви про заходи щодо контролю за цінами на газ. «Саміт ухвалив рішення, що в умовах кризи необхідно прискорити та активізувати вжиття заходів, щоб знизити попит на енергоресурси, забезпечити безпеку поставок, не допустити нормування споживання та забезпечити зниження цін для приватних споживачів та бізнесу», – йдеться у поширеному документі. «Конкретний набір дій щодо додаткових енергетичних заходів», як повідомляється, тепер мають надати Рада ЄС (тобто профільні міністри країн Євросоюзу) та Єврокомісія.

Єврокомісія свої ідеї вже висловила. Європейський регулятор запропонував запустити новий бенчмарк для зрідженого природного газу, динамічну стелю цін на хабі TTF та обов’язкові спільні закупівлі палива для європейських компаній. У п’ятницю прем’єр-міністр Бельгії Олександр Де Кроо розповів, що для «доопрацювання та уточнення заходів буде потрібно ще як мінімум кілька тижнів». Зокрема, деталі обговорюватимуть міністри енергетики країн союзу на зустрічі 25 жовтня.

У заяві учасників саміту також міститься заклик до Єврокомісії «взяти до уваги різні умови та різні енергетичні баланси країн ЄС».

Теза про відмінності (і не тільки стосовно енергетики) дійсно в ці два дні була вкрай актуальною. Канцлер ФРН Олаф Шольц за підсумками саміту заявив: Європа «виступає єдиним фронтом» проти президента РФ Володимира Путіна та високих цін на енергоносії. Але до повної єдності зі стратегічних та тактичних питань таки далеко.
Так, на тлі саміту прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан дав зрозуміти, що Будапешт ніколи не погодиться з ідеєю, що активно обговорювалася, запровадження стелі цін на російський газ. «Пропозиція Єврокомісії — це все одно, що зайти в бар і сказати бармену, що ви хочете заплатити за своє пиво половину вартості. Такого не буває», – написав він у Twitter. За словами політика, “брюссельський план рівнозначний повному газовому ембарго для Угорщини”. «Вчинення економічного самогубства не допоможе Україні»,— резюмував Орбан перед початком саміту, пообіцявши «серйозні дебати» на цій зустрічі на найвищому рівні. Втім, зазначимо, що у згаданому пакеті заходів, поданому Єврокомісією, тези про негайне обмеження цін на газ немає.

Відбулися на саміті та дискусії щодо можливості запровадження нових санкцій проти РФ. За даними видання Politico, Литва, Латвія, Естонія та Польща підготували до зустрічі пропозиції щодо чергових обмежувальних заходів. Зокрема, вони виступили за заборону співпраці у сфері ядерної енергетики, подальші обмеження імпорту російських алмазів, і навіть деякі нові обмеження у сфері технологій.

Тим часом неназвані європейські дипломати зізналися у розмові з Politico, що новий пакет санкцій проти РФ «у найближчій перспективі не очікується».

Ймовірно, знову ж таки через Угорщину, влада якої неодноразово висловлювалася проти безмежного посилення санкційного тиску на РФ.

Так чи інакше, у резолюції за підсумками саміту йдеться, що ЄС готовий і надалі вводити обмежувальні заходи проти РФ, а також закликає інші країни проводити схожу політику санкцій. Крім того, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн розповіла, що в ЄС, ймовірно, скоро з’явиться нова посада — спецпредставника щодо санкцій. Цей чиновник стежитиме за тим, щоб треті країни не брали участі у схемах обходу антиросійських санкцій.

Про РФ згадували і стосовно перспектив відновлення України. Як заявив за підсумками зустрічі голова Євроради Шарль Мішель, для надання Києву Євросоюзом військової, гуманітарної та фінансової допомоги можуть використовуватися заморожені на території ЄС активи російського бізнесу. Минулого тижня європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс оцінював їх у €17,4 млрд. При цьому, за його словами, 90% із цієї суми розподілено лише між сімома країнами ЄС — Австрією, Бельгією, Францією, Німеччиною, Ірландією, Італією. та Люксембургом. За підсумками саміту лідери європейських держав дали Єврокомісії вказівку опрацювати всі деталі можливого використання цих грошей «відповідно до права ЄС та міжнародного права».

Росія шукає спосіб змусити ЄС купувати її газ
Про які саме масштаби допомоги Києву з боку Брюсселя може йтися, розповіла після саміту Урсула фон дер Ляйєн. «Дискусії сконцентрувалися навколо наступного року. Для України важливо мати передбачуваний та стабільний дохід. Україна каже нам, що вони потребують приблизно €3–4 млрд на місяць, щоб мати достатньо ресурсів на базові потреби. Ці гроші мають бути забезпечені Євросоюзом, США та фінансовими інститутами. Дискусії велися приблизно €1,5 млрд на місяць», – сказала вона.

Таким чином, за підсумками наступного року загальна сума підтримки Києва з боку ЄС може становити близько €18 млрд.

Ця сума практично збігається із сумою заморожених у ЄС активів російського бізнесу. Втім, канцлер Австрії Карл Нехаммер у п’ятницю нагадав про необхідність дотримання принципу верховенства права. «Одна справа – конфіскація, а інша – застосування конфіскованих активів. Для цього буде потрібно рішення суду в певній формі.

Саміт, як завжди, проходив у закритому режимі. Однак європейські ЗМІ повідомили низку деталей щодо того, що відбувалося за зачиненими дверима. Так, поінформовані співрозмовники агентства Bloomberg розповіли: прем’єр-міністра Італії Маріо Драгі, який йде з посади (у п’ятницю президент республіки Серджо Маттарелла запропонував цю посаду іншому політику — лідеру партії «Брати Італії» Джордже Мелоні) попередив про можливі катастрофічні наслідки розбіжностей у . Повідомляється, що Драгі стверджував: створення розколу між країнами ЄС — це частина стратегії Москви, і вона виграє, «якщо Євросоюз не продемонструє єдність». За словами джерел агентства, виступ Маріо Драгі був витриманий «у відвертому та похмурому тоні».