in

Нові кодекси та електронний суд: чого очікувати?

оооооЗаконопроект № 6232, яким пропонуються фактично нові редакції трьох процесуальних кодексів — ГПК, ЦПК та КАС, уже пройшов перше читання у Верховній Раді. Проекти всіх трьох кодексів передбачають широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням сучасних інформаційних технологій, так званий «електронний суд». Що зміниться й на що очікувати сторонам та іншим учасникам процесу від  таких нововведень? Розглянемо це питання на прикладі ГПК.

По-перше, проект ГПК передбачає створення та функціонування в господарських судах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).  Аналогічне положення міститься і в проектах ЦПК та КАС.  До речі, відповідні зміни пропонуються й до КПК.

ЄСІТС забезпечуватиме обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.  Це —важливо. Всі ми знаємо, що до останнього часу передача паперової справи з суду першої інстанції до апеляційного або касаційного суду могла тривати тижнями. І знайти, хто ж винний у такій ситуації, або як можна фактично прискорити передачу, іноді було дуже важко.

Крім того, позовні та інші процесуальні документи підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄСІТС у день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи також здійснюватиметься цією системою. Будемо сподіватися, що ЄСІТС унеможливить зловживання та «ручне» втручання на цих стадіях, тим більше, що проект ГПК передбачає за несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями відповідальність, установлену законом.

Через ЄСІТС суд зможе направляти судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі.

Цікаво, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки повинні будуть в обов’язковому порядку реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС. Інші особи робитимуть це в добровільному порядку. Особи, які зареєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС зможуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису. Також тим, хто зареєстрував офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручатиме будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі. Проте це не позбавлятиме їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою. Важливо звернути увагу, що згідно законопроекту реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Суд проводитиме розгляд за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи й докази в паперовій формі не пізніше наступного дня з дня їх надходження до суду переводитимуться в електронну форму та долучатимуться до матеріалів електронної судової справи.

Процесуальні та інші документи й докази в паперовій формі зберігатимуться в додатку до справи в суді першої інстанції та в разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

По-друге, проект ГПК вводить таке поняття як «електронні докази» (стаття 97). Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що  мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатись, зокрема на портативних пристроях (картах пам’яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі інтернет).

Проектом ГПК також передбачено, що електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом.  Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Однак паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного  доказу.  Якщо подано копію (електронну копію) електронного доказу, суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

По-третє, завданням ЄСІТС є також фіксування судового процесу й участь учасників судового процесу в судовому засіданні в режимі відео-конференції. Так, проект ГПК прямо передбачає, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. В такому випадку учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису. При цьому ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв’язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Також, слід звернути увагу, що проектом ГПК (стаття 328) передбачено, що накази господарського суду викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС і підписуються електронним цифровим підписом судді.  Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситиметься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилатиметься стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, в разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.  Для відкриття виконавчого провадження стягувану достатньо буде подати органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю відповідну заяву. Виконавець же не пізніше наступного робочого дня з дня надходження заяви отримує в реєстрі е-копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження у справі.

Варті уваги також і зміни до Закону України про «Про судовий збір», які передбачені цим же законопроектом № 6232. Так, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовуватиметься коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Крім цього, також зручною новелою є й можливість сплати судового збору за подання процесуальних документів в електронній формі за допомогою  ЄСІТС та з використанням платіжних систем через мережу інтернет у режимі реального часу.

І наостанок, у Перехідних положеннях законопроекту № 6232 передбачено поступове впровадження «електронного суду», а саме через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України в газеті «Голос України» та веб-порталі судової влади повідомлення про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Тож ще є час все уважно вивчити та підготуватися. Адже сучасний світ вже неможливо уявити без інформаційних технологій, і судова система не повинна бути виключенням із цього правила.

Джерело: ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Судді Чернігівщини навчались запобігати корупції

Депутатська недоторканність: позбавити не можна залишити