Новини від Forbes

Писати цей ньюз-летер по-приємному складно – неможливо відірватися від новин зі східного фронту.  ЗСУ дуже вдало наступають, і, здається, що вони повертають українські міста зі швидкістю «важливий населений пункт за годину». Дякую нашим чоловікам і жінкам, які зараз здобувають українську перемогу.

Що цікавого написали журналісти Forbes цього тижня.

1. Українські «Байрактари». Поки я не почав редагувати цю статтю, я не знав, що в нас така крута індустрія безпілотників. Ми розібрались, якими вітчизняними БПЛА активно користуються наші військові. Хто їх виробляє, яка історія компаній-розробників і чи є в них перспектива успішної експансії за межами України після війни. Це може прозвучати трохи цинічно, але війна стала дуже ефективним полігоном і майданчиком для видовищних презентацій наших БПЛА. І українські виробники використовують можливості на 100%. Майже всі провідні гравці збільшили в рази штат і в десятки разів виробництво. Але попит усе одно вищий. Думаю, що на наших очах дорослішає провідна експортна галузь.

Народжені літати. З 2014 року в Україні виросла ціла галузь безпілотників. Чи допоможе війна їй стати глобальним гравцем

2. У минулу п’ятницю не дуже гучно пройшла новина, що НАБУ (за погодження САП) вручили підозри екстопменеджменту «Укрнафти», звинувачуючи їх у виведенні 13,3 млрд грн на користь групи «Приват». Ця справа тягнеться з 2015 року, коли держава намагалась взяти під операційний контроль «Укрнафту» (групі «Приват» належить  42% акцій, але керівництво «Укрнафти» було лояльним до групи Ігоря Коломойського і Ко.). Влітку 2015-го керівництво, на думку слідства, уклало низку сумнівних контрактів.

Важливість справи в тому, що вона роками не рухалася з місця, і тільки після призначення нового керівника САП детективи НАБУ змогли підписати підозру й продовжити слідчі дії. Головне питання: чи дотягнуться правоохоронці до акціонерів групи «Приват»

Час повертати борги. Чи зможуть САП і НАБУ змусити Коломойського відповісти за виведення мільярдів з «Укрнафти»

3. Ви, мабуть, чули про довжелезні черги вантажівок на українсько-польському кордоні: 15–25–40 км. Водії стоять по декілька тижнів. Ми розібрались, у чому причина. Якщо коротко, то польська влада дослухалась до протестів власних аграріїв, які вважають, що через український експорт падають ціни на зернові в Польщі, і штучно гальмує проходження фітосанітарного контролю на кордоні. Чи вдасться вирішити це критичне для експорту й платіжного балансу питання?

Українсько-польський клінч. Фури з України тижнями чекають проїзду на кордоні з Польщею. Хто в цьому винен

4. Цього тижня в піарників Бюро економічної безпеки було багато роботи: чи не щодня вони звітували про арешти активів, підозри в несплаті податків тощо. Найгучніший кейс – із Київським картонно-паперовим комбінатом (ККПК). Спочатку БЕБ звинуватило компанію в несплаті податків на 132 млн грн, а на наступний день арештувало активи на 1 млрд грн. За канцеляритом пресрелізів не складно побачити, що справжньою причиною «приходу» до найбільшого виробника паперових виробів у країні є наявність російського власника Володимира Крупчака. Але це нетиповий кейс. Крупчак утік із Росії 18 років тому, проти нього там порушено не одну кримінальну справу, у 2007-му став громадянином України (потім, начебто, позбувся громадянства), його навіть намагалися викрасти та вивезти до РФ. Переслідування Крупчака порушує питання: де закінчується питання нацбезпеки й санкційна політика стосовно російського бізнесу та починається полювання на «відьом» – чи то через завзятість «бебівців», чи з інших причин (бізнес, який стикається з правоохоронцями з БЕБ, навідріз відмовляється коментувати ситуацію, зазвичай це означає, що йдуть переговори і підприємці вирішують проблему поза межами законодавчого поля).

У народного туалетного паперу – проблеми. Виробництво «Обухова» заарештували через російський слід. До чого тут ексдепутат РФ

5. Ще один кейс, який яскраво характеризує сучасний український інвестклімат. З квітня в українського Brocard проблеми, через те що серед акціонерів були росіяни. У травні компанія оголосила, що на цю частку знайшовся покупець –  французький парфумерний холдинг  Philippe Benacin Holding. Але Антимонопольний комітет не погодив угоду, зважаючи на військовий стан. І у Brocard знову проблеми через російських власників. Правоохоронці хочуть передати активи в управління АРМА. Найімовірніше, передавати особливо вже не буде чого. Наразі працює тільки чверть магазинів Brocard, і з кожним тижнем усе більше орендодавців відмовляють «парфумеру» в оренді, мало охочих ризикувати й доводити потім співпрацю з «російським» бізнесом.

Російський аромат із Brocard. Чому в найбільшого продавця люксової косметики в Україні – проблеми

6. Королева Єлизавета II померла. З нею пішла 70-річна епоха її правління. До нового короля Карла ІІІ (Чарльза) від його матері перейде не лише престол Великої Британії, а й активи, які до нього додаються. Тепер король очолить «Фірму», яка утримує членів королівської родини, а також сприяє економіці країни. Як влаштований дійсно королівський бізнес та що входить у $28-мільярдні статки родини Єлизавети.