in ,

Новини від Lexinform

Нові Правила розрахунку споживчого кредиту небанківськими установами

 

15.02.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» від 11 лютого 2021 р. № 16.

Правила встановлюють методику розрахунку загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договорами про споживчий кредит для небанківських фінансових установ України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити (далі – кредитодавець).

Відповідно до Правил кредитодавець:

– розраховує загальну вартість кредиту для споживача у грошовому виразі згідно з методикою розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, наведеною в додатку 1 до цих Правил;

– надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, – за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил;

– має право не надавати споживачу графік платежів у разі кредитування у вигляді кредитної лінії;

– розраховує реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит (далі – реальна річна процентна ставка) у процентах згідно з методикою розрахунку реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, наведеною в додатку 3 до цих Правил;

– обчислює реальну річну процентну ставку, базуючись на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом строку дії, передбаченого умовами договору про споживчий кредит, та що кредитодавець і споживач виконають свої обов’язки на умовах та у строки, визначені в договорі;

– має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки;

– зазначає реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту в колонках 17 і 18 рядка «Усього» (відповідно) таблиці, наведеної в додатку 2 до цих Правил.

Небанківські фінансові установи України, які відповідно до законів України мають право надавати споживчі кредити, протягом трьох місяців із дня набрання чинності цією постановою мають привести свою діяльність у відповідність до вимог Правил.

Водночас визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 липня 2017 р. № 3238 «Про затвердження Методики розрахунку загальної вартості кредиту для споживача, реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит».

 

Банк, який перебуває у процедурі ліквідації, може надавати нерухоме майно в оренду

 

15.02.2021 Набрало чинності рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про пілотний проект щодо надання в оренду нерухомого майна банку, процедура ліквідації якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів)» від 07.12.2020 р. № 2056.

Ним запроваджено на строк один рік пілотний проект щодо надання в оренду нерухомого майна банку, процедура ліквідації якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів).

Дія пілотного проекту поширюється на передачу в оренду нерухомого майна банку, крім нерухомого майна, що:

– передається Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) у користування відповідно до ч. 10 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

– передається в оренду іншому банку, процедура ліквідації якого здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб;

– є місцем розміщення серверів, інших технічних засобів, документів та інформації щодо діяльності такого банку;

– передане третій особі за договором управління майном;

– належить банку, щодо якого повноваження Фонду як ліквідатора здійснюються Фондом безпосередньо.

Об’єктом нерухомого майна банку, що передається в оренду банком в рамках пілотного проекту, може бути нерухоме майно, яке не використовується у поточній діяльності банку та яке не обмежене щодо передачі його в оренду.

Нерухоме майно банку у рамках пілотного проекту передається в оренду шляхом проведення відкритих торгів (аукціону) у формі електронного аукціону методом покрокового зниження стартової ціни (стартової орендної плати) та подальшого подання цінових пропозицій.

У рамках пілотного проекту банк, у разі наміру подальшої здачі в оренду об’єктів нерухомого майна, строки договорів оренди за якими завершуються, звертається до Фонду з пропозицією проведення електронних аукціонів щодо надання в оренду таких об’єктів не пізніше ніж за два місяці до завершення строків діючих договорів оренди.

Визначення орендної плати та умов проведення електронних аукціонів щодо укладання договорів оренди об’єктів нерухомого майна банків у рамках пілотного проекту здійснюється відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або відповідного колегіального органу Фонду у разі делегування йому відповідних повноважень виконавчою дирекцією Фонду.

 

Державна підтримка великим інвесторам – не більше 30% від суми інвестицій

 

15.02.2021 Набрав чинності Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» від 17 грудня 2020 р. № 1116-IX.

Законом уведено нові поняття – інвестор зі значними інвестиціями та інвестиційний проект із значними інвестиціями, передбачено низку пільг для таких інвесторів, визначено форми (інструменти) надання державної підтримки інвестиційним проектам зі значними інвестиціями.

Згідно з Законом державна підтримка інвестиційних проектів із значними інвестиціями може надаватися інвестору із значними інвестиціями у таких формах:

– звільнення від сплати окремих податків та зборів відповідно до Податкового кодексу України;

– звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що ввозяться виключно для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору, відповідно до Митного кодексу України;

– забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями – надання земельної ділянки державної або комунальної власності у користування (оренду) для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями на умовах, визначених з урахуванням зобов’язань, передбачених спеціальним інвестиційним договором, та з переважним правом інвестора із значними інвестиціями придбання такої земельної ділянки у власність після спливу строку дії спеціального інвестиційного договору (крім випадків його дострокового припинення), якщо таке право передбачено спеціальним інвестиційним договором;

– забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законом, будівництва об’єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

Інвестиційний проект із значними інвестиціями, для реалізації якого може надаватися державна підтримка згідно з цим Законом, має відповідати всім таким вимогам:

– інвестиційний проект із значними інвестиціями реалізується на території України у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам’яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, охорони здоров’я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційній сфері;

– інвестиційний проект із значними інвестиціями передбачає будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення об’єктів інвестування у вищезазначених сферах, придбання необхідного устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, а також може передбачати будівництво за рахунок коштів інвестора із значними інвестиціями необхідних для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями об’єктів суміжної інфраструктури;

– створення впродовж строку реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями не менше 80 нових робочих місць із середньою заробітною платою працівників, розмір якої не менш як на 15 відсотків перевищує розмір середньої заробітної плати за відповідним видом діяльності у регіоні, в якому реалізується проект, за попередній календарний рік;

– розмір значних інвестицій в об’єкти інвестування протягом строку реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається заявка, та на дату фактичного здійснення значних інвестицій в об’єкти інвестування на виконання спеціального інвестиційного договору;

– строк реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями не перевищує п’ять років.

Запроваджується інститут спеціального інвестиційного договору, що укладатиметься між інвестором та Урядом в рамках здійснення інвестиційного проекту зі значними інвестиціями.

Загальний обсяг державної підтримки для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями встановлюється у спеціальному інвестиційному договорі та не повинен перевищувати 30 відсотків планового обсягу значних інвестицій за інвестиційним проектом із значними інвестиціями.

Окрім цього, створюється:

– державна установа, уповноважена Кабінетом Міністрів України на здійснення супроводу заявника та інвестора із значними інвестиціями у підготовці та реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, сприяння виконанню спеціального інвестиційного договору тощо;

– реєстр інвестиційних проектів із значними інвестиціями.

 

НБУ спершу перевірятиме банки з більшим ризиком порушення прав споживачів фінансових послуг

 

15.02.2021 Набрала чинності постанова Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про здійснення Національним банком України нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг» від 9 лютого 2021 р. № 15.

Затверджене Положення визначає підстави та порядок здійснення Національним банком нагляду за додержанням банком законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг та оформлення результатів цього нагляду.

Об’єктом нагляду є банки України.

Національний банк здійснює нагляд у таких формах:

– безвиїзний нагляд – не частіше одного разу на місяць;

– інспекційна перевірка – здійснюється відповідно до нормативно-правового акта Національного банку, який регламентує організацію та проведення Національним банком інспекційних перевірок.

Національний банк формує перелік банків, які підлягають першочерговому нагляду щодо захисту прав споживачів фінансових послуг, на підставі встановленого рівня ризику порушення прав споживачів фінансових послуг банків.

Джерелами інформації про можливі порушення є:

– інформація щодо діяльності банку;

– звернення споживачів фінансових послуг, а також скарги та заяви (клопотання) адвокатів в інтересах фізичних та юридичних осіб до Національного банку щодо порушення банком законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг;

– внутрішньобанківські документи щодо захисту прав споживачів фінансових послуг та законодавства про рекламу;

– інформація та документи, наявні у Національного банку, уключаючи отримані в результаті здійснення ним нагляду за діяльністю банку;

– звітність, подана до Національного банку;

– інформація з відкритих джерел або інформація, отримана в іншому встановленому законодавством України порядку.

У разі виявлення порушення складатиметься довідка про це, а також надаватимуться рекомендації для їх усунення. За порушення законодавства щодо захисту прав споживачів фінпослуг Національний банк накладатиме на посадових осіб банку адміністративні стягнення, застосовуватиме до банку штрафні санкції, а також матиме право застосовувати інші заходи впливу.

Моніторинг усунення порушень та врахування наданих рекомендацій, установлених за результатами нагляду за додержанням банками законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, здійснює підрозділ нагляду за додержанням законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг.

 

За керування транспортними засобами у стані сп’яніння – до 12 років позбавлення волі

16.02.2021 Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» (законопроект № 2695).

Змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Законів «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», зокрема:

– посилено відповідальність за керування транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;

– змінено механізм притягнення до відповідальності за адміністративні правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, скасувавши нарахування штрафних балів;

– легалізовано використання поліцейськими технічних засобів відеозапису з обов’язковим долученням матеріалів відеофіксації до протоколу про адміністративне правопорушення тощо.

Також новою ст. 286-1 Кримінального кодексу (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння) визначено, що порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, – карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років.

Ті самі діяння, вчинені в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, якщо вони заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, – караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років, а якщо вони спричинили загибель кількох осіб, – караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років.

 

Інспектори праці складатимуть екзамени

 

16.02.2021 Набрав чинності наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку перевірки знань інспекторів праці» від 26 листопада 2020 р. № 2454.

Перевірка знань інспекторів праці – це оцінка кваліфікації посадових осіб Держпраці та виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад, посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Успішне проходження перевірки знань інспектора праці може визначатися окремим завданням під час оцінювання результатів службової діяльності державного службовця.

Перевірка знань проводиться:

– до початку здійснення повноважень інспектора праці (попередня) – не пізніше 15 робочих днів з дня призначення особи на посаду, посадовими обов’язками за якою передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю;

– щороку впродовж здійснення повноважень інспектора праці (періодична) – за рішенням Центральної комісії щороку, але не пізніше 31 жовтня. Інспектори праці, які успішно пройшли попередню перевірку знань, звільняються від проходження періодичної перевірки знань у відповідному році;

– у разі наявності систематичних недоліків у роботі інспектора праці (позапланова) – за рішенням відповідної комісії з перевірки знань у разі наявності систематичних (повторно протягом року) недоліків у роботі інспектора праці щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (обґрунтованих скарг роботодавців та працівників на його дії, скасування вимог, приписів, постанов інспектора праці в судовому порядку з причин неналежної кваліфікації порушень законодавства про працю, порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю).

Для організації та проведення перевірки знань утворюються Центральна та регіональні комісії.

Перевірка знань проводиться шляхом складення іспиту:

– за безпосередньої присутності інспектора праці;

– дистанційно, у тому числі з використанням спеціальних комп’ютерних програм, аудіо-, відеозв’язку.

Результати перевірки знань оформлюються рішенням комісій, які доводяться до відома інспекторів праці впродовж трьох робочих днів з дати їх складення шляхом опублікування на офіційному сайті Держпраці чи відповідного територіального органу Держпраці.

 

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг запрацює з 30 червня 2022 року

 

17.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг» від 27 січня 2021 р. № 99.

Затверджений нею Порядок визначає механізм формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг –  автоматизованої інформаційно-телекомунікаційна системи, призначеної для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством, який складається з трьох розділів:

– надавачі соціальних послуг – юридичні особи та фізичні особи – підприємці;

– надавачі соціальних послуг – фізичні особи;

– отримувачі соціальних послуг.

Підставами для внесення відомостей про отримувача соціальних послуг до Реєстру є:

– надходження звернення/повідомлення про надання соціальних послуг;

– проведення оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах;

– прийняття рішення про надання/відмову у наданні соціальних послуг;

– надання соціальних послуг, у тому числі тих, що надаються одноразово, екстрено (кризово);

– зміна відомостей про надавача/отримувача соціальних послуг.

Документи/відомості, що вносяться до Реєстру, подаються в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або паперовій формі суб’єкту реєстрації або центру надання адміністративних послуг за місцем реєстрації (для юридичних осіб), за місцем проживання (для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності, та фізичних осіб – підприємців). Також документи/відомості до Реєстру можуть вноситися безпосередньо через електронний кабінет з використанням кваліфікованого електронного підпису, сумісного з програмним забезпеченням Реєстру.

Щодо одного надавача чи отримувача соціальної послуги в Реєстрі створюється одна реєстраційна картка. Кожній реєстраційній картці присвоюється єдиний реєстраційний номер, який формується Реєстром.

Також Міністерство соціальної політики має:

– забезпечити до 1 червня 2022 р. наповнення Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг інформацією з використанням даних, наявних в інших інформаційних системах, що використовуються обласними, Київською міською, районними, районними у м. Києві державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад під час надання соціальних послуг;

– забезпечити функціонування Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Обласним, Київській міській державним адміністраціям доручено сприяти надавачам соціальних послуг у провадженні своєї діяльності за умови їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 р. № 185.

Органам місцевого самоврядування рекомендовано до 30 червня 2022 р. використовувати зведену інформацію про надавачів та отримувачів соціальних послуг, опубліковану на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики, після 30 червня 2022 р. – Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг.

 

Зменшено мінімум щомісячного преміювання завідувачів державних нотаріальних контор, нотаріальних архівів і нотаріусів

 

17.02.2021 Набрав чинності наказ Міністерства юстиції України «Про внесення змін до Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру» від 2 лютого 2021 р. № 393/5.

Змінами до абз. 3 п. 7 Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 4 січня 1998 р. № 3/5, визначено, що плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру, зарахована на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, використовується, серед іншого, на:

– щомісячне преміювання завідувачів державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів, державних нотаріусів в розмірі не менше 20 % (у разі виконання обов’язків інших державних нотаріальних контор – в розмірі не менше 35 %) від суми наданих завідувачами державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів, державними нотаріусами додаткових послуг правового та технічного характеру.

Нагадуємо, що раніше така плата використовувалась на щомісячне преміювання завідувачів державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів, державних нотаріусів в розмірі не менше 30 % (у разі виконання обов’язків інших державних нотаріальних контор – в розмірі не менше 50 %).

 

Заборгованість на оптовому енергоринку погашатимуть через Ощадбанк

 

18.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про визначення уповноваженого банку, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання і додаткові поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників процедури погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» від 13 січня 2021 р. № 98.

Нею визначено акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» уповноваженим банком, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання і додаткові поточні рахунки із спеціальним режимом використання учасників процедури погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії.

 

Якість наданої адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги оцінюватимуть засобами реer review

 

18.02.2021 Кабінет Міністрів схвалив проект Закону щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання.

Ним, зокрема розширюється критерій малозабезпеченості – передбачається право осіб з інвалідністю на БВПД у разі, якщо вони отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі не більше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а не для непрацездатних, як зараз.

Передбачено також право дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на звернення за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою особисто з питань, звернення з якими до суду дозволяється таким особам.

Передбачені й зміни до норм, якими визначено підстави та порядок припинення надання БВПД, зокрема, в частині осіб, які отримують безоплатну вторинну правову допомогу і оголошені в розшук у кримінальному провадженні, оскільки у справах спеціального досудового розслідування або спеціального судового провадження участь захисника є обов’язковою.

Окрім цього, проектом пропонується закріпити на законодавчому рівні:

– механізм надання центрами безоплатної первинної правової допомоги;

– права центру з надання БВПД залучати перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, за рахунок коштів державного бюджету в разі, коли особа, яка бажає отримати безоплатну вторинну правову допомогу, не володіє державною мовою та/або має порушення слуху;

– конкретизацію переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу;

– удосконалення порядку подання, розгляду звернень про надання безоплатної вторинної правової допомоги, а також підстави відмови у наданні такої допомоги;

– врегулювання питання оплати послуг з медіації, відновних практик при виведенні неповнолітніх із кримінального процесу адвокатам, що залучаються центрами;

– визначення прав та обов’язків суб’єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу.

«… Існуючий механізм моніторингу дотримання адвокатами, які надають БВПД, стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги потребує вдосконалення, оскільки вимагає фахової оцінки матеріалів справи клієнта, додатково до наявних способів оцінювання якості, таких як спостереження в суді та інтерв’ю з клієнтами, які проводять працівники центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Тому законопроектом пропонується запровадити новий інструмент забезпечення якості безоплатної правової допомоги шляхом впровадження механізму незалежного оцінювання якості наданої адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги з використанням інструменту рецензування («реer review») комісією незалежного оцінювання якості надання БВПД», – зауважила заступник Міністра юстиції Валерія Коломієць.

 

Доступ до іпотеки під 7% річних спрощено

 

18.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів» від 15 лютого 2021 р. № 103.

Змінами до Порядку здешевлення вартості іпотечних кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28, спрощено критерії для учасників програми «Доступна іпотека» під 7%.

Зокрема виключено категорії для осіб, які можуть бути позичальниками – тепер не обов’язково:

– перебувати на квартирному обліку;

– бути забезпеченим за місцем проживання, зареєстрованим в установленому порядку, житловою площею, що не перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім’ї, або проживати у гуртожитку;

– бути мешканцем аварійних та ветхих будинків;

– бути молодою сім’єю; внутрішньо переміщеною особою; науково-педагогічним, медичним або працівником бюджетної сфери.

Також визначено, що позичальник та члени його сім’ї не повинні мати у власності об’єктів житлової нерухомості та/або чинних договорів з фінансування (інвестування) будівництва житлової нерухомості та/або майнових прав на об’єкти незавершеного будівництва житлової нерухомості, якщо їх площа перевищує нормативну площу предмета іпотеки. При цьому не враховуються розташовані на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя об’єкти житлової нерухомості, що перебувають у власності позичальника та членів його сім’ї.

Розмір середньомісячного сукупного чистого доходу позичальника та членів його сім’ї за останні шість місяців не повинен перевищувати десятикратного (раніше – п’ятикратного) розміру місячної середньої заробітної плати у відповідному регіоні, де розташований предмет іпотеки, розрахованого згідно з офіційними даними Держстату.

Нагадаємо, що віднедавна діє програма «Доступна іпотека» під 7%.

 

До академічного плагіату додадуть фабрикацію та фальсифікацію

 

18.02.2021 Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо присудження наукових ступенів» № 4667-1, який передбачає упорядкування рівнів освіти, правове регламентування атестації здобувачів вищої освіти; процедури присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань.

Як роз’яснює МОН, ним передбачається:

– відвернення правового вакууму в процедурі присудження наукових ступенів для здобувачів ступеня кандидата та доктора наук, який міг би настати після 1 липня 2021 р. через втрату чинності Порядком присудження наукових ступенів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 567;

– упорядкування рівнів вищої освіти шляхом винесення ступеня доктора наук зі сфери вищої освіти до сфери науки та науково-технічної діяльності;

– розширення автономії закладів вищої освіти та наукових установ шляхом передачі повноважень щодо утворення разових спеціалізованих вчених рад та затвердження рішень про присудження ступеня доктора філософії та видачі відповідного диплому (повноваження МОН залишаються лише в частині погодження (за замовчуванням) складу разових рад, утворених закладами та установами);

– розширення видів академічної недоброчесності (крім академічного плагіату додається фабрикація та фальсифікація), за виявлення яких учасники атестаційного процесу позбавляються права участі у підготовці та атестації здобувачів відповідних ступенів.

Формування та реалізація державної політики щодо присудження наукового ступеня доктора наук покладається на центральний орган виконавчої влади у сфері наукової та науково-технічної діяльності.

Відповідні зміни вносяться до Законів «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту».

 

КМУ ухвалив заходи із вшанування подвигу героїв Революції Гідності

 

18.02.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів із вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні на 2021 – 2025 роки» від 17 лютого 2021 р. № 112-р.

Затверджений План передбачає, зокрема:

– проведення меморіальних, урочистих, культурно-мистецьких, науково-просвітницьких, музейних та інших тематичних заходів у День Героїв Небесної Сотні та у День Гідності та Свободи;

– облаштування скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, пов’язаних з подіями Революції Гідності та увічненням пам’яті Героїв Небесної Сотні;

– проведення національно-патріотичних заходів у закладах освіти, військових частинах, закладах культури;

– проектування, будівництво та функціонування Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності;

– проведення наукових мультидисциплінарних досліджень, науково-дослідницьких експедицій, форумів, конференцій, дискусій, засідань за круглим столом, лекцій про події Революції Гідності;

– показ художніх та документальних фільмів, присвячених подвигу Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності;

– презентацію книг спогадів, наукових, художніх, мистецьких, освітніх та інших видань, присвячених подіям Революції Гідності;

– створення відеоматеріалів, відеороликів, відеофільмів промоційного, документального, художнього та навчального характеру, тематичних теле- та радіопрограм, присвячених подіям Революції Гідності, Героям Небесної Сотні;

– установлення пам’ятників, пам’ятних знаків, меморіальних дощок, найменуванню (перейменуванню) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, закладів освіти, культури та інших об’єктів на честь загиблих Героїв Небесної Сотні, подій Революції Гідності тощо.

 

Новий порядок надання субвенції на соціально-економічний розвиток деяких територій

 

18.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» від 3 лютого 2021 р. № 102.

Міністерство фінансів України роз’яснило, що зважаючи на положення Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Мінфін є головним розпорядником субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Отже, новою редакцією Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 6 лютого 2012 р. № 106, не лише змінено головного розпорядника субвенції (Мінфін замість Мінрегіону), а й визначено:

– напрями спрямування субвенції;

– умови надання субвенції;

– порядок функціонування Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами);

– суб’єктів подання пропозицій щодо розподілу субвенції на розгляд Комісії;

– порядок фінансування видатків за рахунок коштів субвенції та звітування місцевими органами виконавчої влади про використання субвенції.

 

До реформи середньої освіти долучиться нова президентська рада 

 

18.02.2021 Набрав чинності Указ Президента України «Про Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти» від 16 лютого 2021 р. № 55/2021.

Ним утворено Консультативну раду з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти як консультативно-дорадчий орган при Президентові України.

Основними завданнями Консультативної ради є моніторинг сучасного освітнього простору, стану реформування системи загальної середньої освіти, аналіз законодавства України у цій сфері та підготовка пропозицій щодо:

– забезпечення гарантій доступності та якості загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу;

– удосконалення законодавства України про загальну середню освіту та актуалізації його основних завдань;

– упровадження шляхів інноваційного розвитку загальної середньої освіти, вирішення актуальних питань стосовно формування компетентностей здобувачів освіти, необхідних для їх успішної самореалізації, оцінювання результатів навчання учнів, належного кадрового забезпечення освітнього процесу та професійного розвитку вчителів, додержання визначених державних гарантій, зокрема щодо оплати праці, соціального і пенсійного забезпечення, а також стосовно розвитку державно-приватного партнерства у сфері освіти;

– сприяння взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, закладів освіти з розвитку сучасного та безпечного освітнього середовища, забезпечення доступності та якості загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу.

 

Порядок подання звітності в розрізі країн затверджено

 

19.02.2021 Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній» від 14 грудня 2020 р. № 764.

Відповідно до затвердженого Порядку Звіт подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 мільйонів євро та за наявності однієї із обставин, визначених пп. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 розд. I Кодексу:

а) платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;

б) материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;

в) відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання Звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання Звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;

г) між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії міжнародної групи компаній або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку.

Звіт складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком (звітний рік).

Розрахунок сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній здійснюється відповідно до офіційного курсу гривні щодо євро (середній за період) за календарний рік, що передує звітному року.

Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається платниками податків до контролюючого органу засобами електронного кабінету в електронній формі протягом дванадцяти місяців після закінчення фінансового року. У разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік Звіт подається протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року.

Подання платниками податків Звіту вперше застосовується щодо фінансового року, який закінчується у 2021 р., але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).

Також затверджено форму Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній.

 

Пільгова ставка розмитнення євроблях – не вище 1 000 євро

 

19.02.2021 Верховна Рада України прийняла за основу проекти Законів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби» № 4643-д та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України» № 4644-д, якими передбачено пільгове митне оформлення автомобілів з європейською реєстрацією.

Ними встановлюється пільгова ставку розмитнення автомобілів, які в’їхали на територію України до кінця 2020 р., на рівні не вище 1 000 євро.

На пільгове митне оформлення надаватиметься 180 днів з моменту набрання чинності Законами, дія яких поширюється на всі транспортні засоби з європейською реєстрацією, що вироблені після 1995 року, відповідають екологічним стандартам не нижче Євро-2. Може бути розмитнене одне авто однієї категорії на одну людину, наприклад, одне легкове, одне вантажне, один причеп.

«Процедура проста й зрозуміла, а формула розмитнення не залежить від вартості автівки, до уваги береться її вік, об’єм та тип двигуна. Базова ставка коливатиметься від нуля до 150 євро. А для двох третин випадків вартість розмитнення не перевищуватиме однієї тисячі євро», – прокоментував Міністр інфраструктури Владислав Криклій.

 

Визначено особливості держреєстрації правових актів розвідувальних органів

 

19.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про особливості державної реєстрації нормативно-правових актів розвідувальних органів» від 17 лютого 2021 р. № 112, якою затверджено Положення про особливості державної реєстрації нормативно-правових актів розвідувальних органів, що містять таємну інформацію.

Положення визначає особливості державної реєстрації нормативно-правових актів розвідувальних органів, що містять таємну інформацію та мають грифи секретності «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» та інші, зокрема актів, що містять розвідувальну таємницю (акти розвідувальних органів).

Державну реєстрацію актів розвідувальних органів здійснюють уповноважені посадові особи Мін’юсту, перелік яких затверджується Міністром юстиції за погодженням з керівниками розвідувальних органів.

Уповноважені особи здійснюють державну реєстрацію актів розвідувальних органів після отримання в установленому законодавством порядку допуску та доступу до державної таємниці і доступу до розвідувальної таємниці.

Акти розвідувальних органів подаються для державної реєстрації виключно в паперовій формі у кількості, що відповідає кількості суб’єктів нормотворення.

Оригінали актів розвідувальних органів та інші документи, які подаються для державної реєстрації, надсилаються на ім’я Міністра юстиції, у конверті з поміткою «Особисто», оформленому із дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.

У разі коли акт розвідувального органу відповідає вимогам законодавства, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію. До Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів вносяться виключно відомості про вид зареєстрованого акта розвідувального органу, його дату і номер акта, гриф секретності, дату реєстрації в Мін’юсті, реєстраційний номер.

Якщо під час державної реєстрації встановлено, що акт розвідувального органу не відповідає вимогам законодавства, орган державної реєстрації на прохання розвідувального органу повертає такий акт для доопрацювання або відмовляє в його державній реєстрації відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.

Оригінал акта розвідувального органу та документи, які були подані разом з ним для державної реєстрації, повертаються розвідувальному органу листом за підписом Міністра юстиції.

 

Свідоцтво про реєстрацію ТЗ та номерні знаки можна отримати в автосалоні

 

19.02.2021 Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» від 17 лютого 2021 р. № 115.

Новими абзацами п. 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, визначено, що суб’єкти господарювання, які виявили бажання взяти участь у державній реєстрації нових транспортних засобів, подають особисто або через уповноваженого представника чи надсилають поштою до Головного сервісного центру МВС у паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти Головного сервісного центру МВС заяву, наведену в додатку 7.

Головний сервісний центр МВС розглядає подану заяву у строк до 20 робочих днів з моменту її надходження та за результатами розгляду укладає із суб’єктом господарювання відповідний договір або повертає її заявнику не пізніше ніж через п’ять робочих днів у визначений суб’єктом господарювання спосіб. Суб’єкт господарювання має право усунути недоліки та надіслати відповідну заяву повторно.

Суб’єкт господарювання, який уклав з Головним сервісним центром МВС відповідний договір, здійснює:

– підготовку документів для передачі до сервісного центру МВС відповідно до типових інформаційних карток адміністративних послуг з реєстрації транспортних засобів, які надаються сервісним центрам МВС;

– установлення особи відповідно до наданих документів, що посвідчують особу;

– установлення особи уповноваженого представника відповідно до наданих документів (у разі звернення власника транспортного засобу через уповноваженого представника) та проведення перевірки його повноважень;

– передачу відповідних документів до сервісного центру МВС через функціональну підсистему єдиної інформаційної системи МВС з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту інформації;

– друк та видачу власнику транспортного засобу або уповноваженому представнику свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, видачу номерних знаків, які відповідають установленим вимогам, на підставі оформленого рішення сервісного центру МВС про державну реєстрацію транспортного засобу;

– видачу власнику транспортного засобу або уповноваженому представнику належним чином оформленого рішення сервісного центру МВС про відмову в здійсненні державної реєстрації транспортного засобу із зазначенням підстави (підстав) для такої відмови.

 

ЦНАПи надаватимуть соціальні послуги

 

19.02.2021 Набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523» від 17 лютого 2021 р. № 123-р.

Змінами до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523 «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП, доповнено адміністративними послугами соціального характеру, а саме:

– призначення пільг на оплату житла, комунальних послуг;

– призначення державної допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;

– призначення (перерахунку) пенсій та надбавок;

– надання інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;

– видачі довідок про набутий страховий стаж, розмір пенсії, перебування на обліку як одержувача пенсії;

– призначення соціальної допомоги непрацюючій особі.

 

Постачання електронних послуги в Україні нерезидентами оподаткують ПДВ

 

19.02.2021 Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» № 4184, згідно з яким нерезидентні компанії сплачуватимуть ПДВ за надання електронних послуг в Україні.

Ним передбачається:

– виключити норму, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 % суми таких виплат за власний рахунок;

– визначити, що для документів, що засвідчують факт постачання послуг складених в електронній формі, датою оформлення такого документа, вважається дата складення такого електронного документа;

– визначити перелік електронних послуг;

– звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання електронних послуг шляхом надання доступу до електронних освітніх (навчальних) ресурсів в рамках надання освітніх послуг;

– включити нерезидентів до переліку осіб, які реєструються платниками податку на додану вартість;

– встановити правила визначення місця постачання електронних послуг (B2C);

– встановити форму та визначити порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на таке рішення;

– визначити правила податкового обліку з податку на додану вартість для нерезидентів, що надають фізичним особам електронні послуги на митній території України.

Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Данило Гетманцев зазначив, що оподатковуватимуться такі послуги:

– постачання зображень або текстів, в тому числі фотографій, електронних книжок та журналів;

– постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в них;

– надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів;

– надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;

– постачання (передача прав на використання) програмного забезпечення та оновлень до нього, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення і електронного обладнання;

– надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та в інших електронних ресурсах.

Оподатковуватись будуть міжнародні компанії, які постачають послуги в Україну, для українських користувачів цих послуг – жодних податків не буде.

Зареєструватися платники ПДВ з інших країн зможуть в електронній формі на спеціальному веб-порталі.

 

Зобов’язання аграріїв перед банками гарантуватиме новий Фонд

 

19.02.2021 Верховна Рада України прийняла за основу проект Закону «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» № 3205-2.

Ним передбачено створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві – спеціалізовану небанківську фінансову установу, яка виконуватиме функції забезпечення підтримки малих і середніх суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сільському господарстві, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

«Фонд гарантування кредитів – це ще один інструмент, який спростить доступ аграріям, в тому числі і малим фермерам, до фінансування. Господарства, які обробляють землю до 500 гектарів, матимуть більше можливостей отримати кредити на розвиток свого бізнесу, адже виконання їх зобов’язань перед банками будуть гарантуватися Фондом», – зауважив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.

Для забезпечення прозорості та підвищення ефективності діяльності Фонду передбачено такі запобіжники:

– Фонд надає гарантії в обсязі до 50% непогашеної суми основного боргу;

– Фонд надає гарантії на строк дії кредитного договору, але не більше 10 років;

– кредитний леверидж 1:4. Таким чином, кожна виділена державою гривня перетвориться на 8 грн для аграріїв.

Позичальники, які зможуть скористатися послугами Фонду – дрібні фермери, які обробляють до 500 гектарів та відповідають вимогам, що висуваються до мікропідприємств, малих та середніх Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (граничний показник розраховується сумарно щодо всієї групи пов’язаних із суб’єктом підприємництва контрагентів).

 

 

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Дніпровський металургійний завод: Верховний Суд вирішив, що Антимонопольний комітет «переборщив» із сумою штрафу

Київмісьбуд – лідер будівельної галузі