Порядок оскарження рішень ВЛК

Відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, постанови центральної ВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

І Досудовий порядок

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Законодавством передбачений порядок оскарження рішень ВЛК і здійснюється він таким чином:

• ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону;
• переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК мають право ВЛК регіонів (постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право переглядати тільки ЦВЛК);
• ЦВЛК мають право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати постанови будь-якої ВЛК.

Також в заяві необхідно вказати причини ініціювання перегляду.

За результатами розгляду заяви ВЛК вищого рівня може призначити:

– повторний медичний огляд;

– контрольний медичний огляд.

ІІ Судовий порядок

Оскарження рішення ВЛК в суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

На оскарження висновку ВЛК у судовому порядку надається строк:

– 3 місяці – якщо спочатку застосовано досудовий порядок. Відлік починається із дня вручення рішення щодо розгляду заяви про оскарження постанови;

– 6 місяців із дня винесення відповідної постанови ВЛК.

У позовній заяві зазначаються:

– найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява;

– повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

– зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

– виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

– відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

– перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

– обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

– власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

За подання адміністративного позову потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ( на 1 січня 2023 року – 1 073,60 грн) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Заступник директора Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Ольга Яковлєва

Джерело