Про звільнення у воєнний час Україна: останні новини та нові статті для звільнення співробітника

Про звільнення у воєнний час Україна, про останні новини та нові статті для звільнення співробітника:
– які виникли нові підстави припинення трудового договору;
– що таке звільнення під час воєнного стану України у зв’язку зі смертю роботодавця та як його проводити;
– що таке звільнення у воєнний час у зв’язку зі смертю працівника;
– у яких випадках можливе звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад 4 місяці поспіль;
– у яких випадках можливе звільнення у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою через знищення провадження у результаті бойових дій;
– Інші особливості звільнення в період воєнного стану;
– особливості та терміни оскарження незаконного звільнення.
Буквально нещодавно, 01.07.2022р. був прийнятий та набрав законної сили 19.07.2022р. новий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», згідно з яким було внесено суттєві зміни до багатьох норм КЗпП України, Закону України «Про відпустки», до норм інших законів, які торкнулися оплати праці, відпусток, щорічних та власним коштом, а також припинення трудового договору. Додалися нові статті звільнення.
Ми поговоримо про останні новини та нові статті для звільнення в період воєнного стану.
Нові підстави припинення трудового договору
Донедавна, незважаючи на військовий стан в Україні, підстави припинення трудового договору залишалися незмінними.
Фактично, Ви могли звільнитися за власним бажанням, за згодою сторін, скорочення штатів. Вас могли звільнитися у зв’язку із закінченням терміну трудового договору, якщо його було укладено на певний термін. Могли звільнити і за прогул і службову невідповідність, хоча це й украй не рекомендується робити під час воєнного стану, оскільки великі шанси на відновлення працівника через суд. І як я пояснювала у попередніх відео, незаконних погроз роботодавця про звільнення за прогул під час воєнного стану можна не боятися. Могли звільнити через перебування на лікарняному понад 4 місяці поспіль. Були ще й специфічні статті звільнення, пов’язані із протидією корупції та іншими факторами.
При цьому якихось нових підстав для припинення трудових відносин, пов’язаних із війною, не було.
А зараз, після набуття чинності 19.07.2022р. нових законодавчих змін вони з’явилися.
Додатковими підставами для припинення трудових відносин, які додалися нещодавно та пов’язані саме з війною в Україні, є:
– смерть роботодавця або визнання його безвісно відсутнім або померлим;
– Смерть працівника;
– відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності більше 4 місяців поспіль;
руйнування виробничих потужностей та неможливість забезпечення працівника роботою.
Розглянемо докладніше кожну з нових підстав звільнення.
Звільнення під час воєнного стану України у зв’язку зі смертю роботодавця
Ст. 36 КзпПр України було доповнено п. 8.1, у якому передбачено таку нову підставу для припинення трудового договору як смерть роботодавця – фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутнім або про оголошення її померлою.
І справді, на мій погляд, хороші зміни. Адже незрозуміло, що робити працівникові, якщо роботодавець справді помер чи зник безвісти. Як припинити трудові відносини, куди йти та що робити. А тепер що робити чітко прописано в законі.
Для припинення трудового договору на підставі смерті роботодавця працівник подає в електронній або паперовій формі у будь-який районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філію регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини смерті роботодавця ( ). Датою припинення трудового договору вважається день подання заяви.
Відповідний центр зайнятості у день припинення трудового договору повідомляє про це:
– центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;
– центральний орган виконавчої, реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Порядок припинення трудового договору на підставах, передбачених пунктом 8-1 частини першої цієї статті, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Звільнення у воєнний час у зв’язку зі смертю працівника
Ст. 36 КзпПр України було доповнено п. 8-2, у якому передбачено таку нову підставу для припинення трудового договору, як смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим. І нагадаю про те, що говорила у попередньому своєму відео на тему: Останні зміни у виплаті зарплати.
Спадкоємці або члени сім’ї померлого працівника мають право отримати від роботодавця належну, але невиплачену працівникові роботодавцем компенсацію відпустки (основної, додаткової) та заборгованість із заробітної плати.
Звільнення у зв’язку з відсутністю працівника на роботі понад 4 місяці поспіль
Ст. 36 КЗпП України було доповнено п. 8-3, у якій передбачено таку нову підставу для припинення трудового договору як відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.
Реалії воєнного часу вносять свої корективи. І справді, частина працівників просто зникла з поля зору роботодавця і досі не вийшли на зв’язок. І що з ними робити, як їм нараховувати зарплату, і чи взагалі живі вони і чи збираються повертатися, невідомо.
І на такий випадок якраз законодавець передбачив звільнення за відсутності працівника на роботі та інформації про причини відсутності більше 4 місяців поспіль.
Однак, цей вид звільнення можна застосовувати лише якщо реально зв’язку з працівником немає. Якщо працівник вийшов на зв’язок і сказав, що, наприклад, перебуває за кордоном і просто нічого писати не хоче і вийти на роботу теж не може, звільняти його з цієї причини не рекомендую. Напевно, у нього в телефоні збереглося листування з Вами, записи про телефонні дзвінки. І всі вони можуть стати причиною його відновлення на роботі.
Що стосується працівників, щоб убезпечити себе від можливих спекуляцій роботодавця та спроб звільнити Вас за даною статтею, напишіть та надішліть хоча б електронним засобом зв’язку роботодавцю або заяву на відпустку за свій рахунок, або про зупинення трудового договору за Вашою ініціативою, або будь-яку іншу заяву з поясненням причин відсутності на роботі. І збережіть скріншот з екрана надсилання цього повідомлення. І вже це буде доказом того, що роботодавець має інформацію про причини Вашої відсутності. І будь-які звільнення після цього за цією статтею будуть неможливі або незаконні.
Звільнення у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою через знищення провадження внаслідок бойових дій
Ст. 41 КзпПр України, якою передбачено додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, було доповнено п. 6 з такою новою підставою для звільнення:
– у зв’язку з неможливістю забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва чи майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Для звільнення за цією статтею попереднього отримання згоди профспілки на таке звільнення не потрібне.
При звільненні з цієї підстави, як і і при звільненні зі скорочення штатів чи у зв’язку з ліквідацією підприємства, працівникові має виплачуватись компенсація у вигляді його середньомісячного заробітку. Але цією основою для звільнення рекомендую користуватися дуже обережно. І лише тим роботодавцям, у кого справді знищено виробничі приміщення чи значну частину обладнання. Просто посилаючись на те, що у регіоні ведуться бойові дії, звільняти за цією статтею не рекомендую. Так як велика ймовірність, якщо роботодавець не має доказів значних руйнувань на підприємстві, що працівник відновиться через суд, з компенсацією середньомісячного заробітку.
Також роботодавцю важливо врахувати, що якщо він вирішив звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва чи майна роботодавця внаслідок бойових дій, тобто певний порядок звільнення, який роботодавець має дотримуватися.
Про подальше звільнення працівників з цієї підстави роботодавець персонально попереджає працівника не пізніше ніж за 10 календарних днів до дати такого звільнення. Нагадаємо, що зараз у період військового стану повідомляти можна і електронною поштою, і будь-яким доступним засобом зв’язку. Але факт повідомлення має бути і рекомендую його зафіксувати на випадок подальших можливих судових спорів.
Згоди співробітника на таке звільнення не потрібно, достатньо просто повідомити за 10 днів. Не пізніше ніж за 10 календарних днів до запланованого звільнення працівників первинним профспілковим організаціям надається інформація про ці заходи, включаючи інформацію про причини звільнення, кількість та категорію працівників, до яких це стосується, про строки проведення звільнення.

У разі якщо звільнення працівників є масовим відповідно до статті 48 Закону України “Про зайнятість населення”, роботодавець за 10 календарних днів до проведення звільнення повідомляє державну службу зайнятості про заплановане звільнення працівників, а також протягом п’яти календарних днів проводить консультації з профспілками щодо заходів щодо запобігання звільненням або зведення їх кількості до мінімуму або пом’якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.
Відповідно, при звільненні за вищезгаданою обставиною, роботодавець повинен:
– повідомити про це працівника за 10 днів;
– повідомити про це профспілку за 10 днів;
– і якщо це масово повідомити про це службу зайнятості за 10 днів та провести протягом 5 днів консультації з профспілками.
Все це рекомендую роботодавцям виконувати чітко, як зазначено у законі. Інакше є великий ризик відновлення працівника через суд із компенсацією середньомісячного заробітку.
Інші особливості звільнення в період воєнного стану
Про інші особливості звільнення в період воєнного стану я детальніше розповідала у своєму відео на тему: «Звільнення у воєнний час». Рекомендую всім його подивитись.
Коротко нагадаю, що працівник отримав право звільнення за власним бажанням без обов’язкового відпрацювання 14 днів, у будь-який зручний для нього термін, хоч одразу.
Роботодавець може звільнити працівника за прогул навіть у період дії воєнного стану, проте це робити навіть Держпраці не рекомендує. Так, майже будь-яка причина неявки під час війни на роботу може бути визнана поважною. І, відповідно, працівника буде відновлено через суд із компенсацією середньомісячного заробітку.
Повний розрахунок із працівником має бути зроблений у день звільнення. І жодних: «Отримайте зарплату після війни». Це незаконно.
Якщо працівника не було в день звільнення на роботі, роботодавець повинен вручити йому копію наказу про звільнення, розрахунок нарахувань із виплати зарплати, відпусток, що підлягають компенсації, та виплатити все це не пізніше дня, наступного за днем ​​пред’явлення працівником вимоги про розрахунок.
Тож якщо роботодавець затримав розрахунок під час звільнення – пред’явіть йому письмову вимогу про це. І вимагайте надання звіту про нарахування.
Оскарження незаконного звільнення, його особливості та строки
Звичайно ж, у період дії військового стану в Україні виникає все більше і більше трудових спорів. Працівники хочуть зберегти свій заробіток, а роботодавці навпаки скоротити свої витрати.
І насамперед виникає багато суперечок про неправильність нарахувань та заборгованість із виплати зарплати, компенсацію відпусток, а також почастішали випадки незаконного звільнення.
Якщо Ви зіткнулися з чимось подібним, не гайте часу відразу йдіть до суду, тому що можна просто пропустити терміни.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України встановлено визначені строки для вирішення трудових спорів.
Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався чи повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (у разі оскарження незаконного звільнення).
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду у місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові під час звільнення, – у тримісячний строк з дня отримання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Тобто. за загальним правилом для спорів щодо розрахунків, оскарження інших незаконних дій роботодавця, наприклад, доган, у Вас є 3 місяці для звернення до суду з дня, коли Ви дізналися про порушення своїх прав. А під час суперечки про незаконне звільнення – 1 місяць.
А якщо пропустите ці терміни – у суді доведеться обґрунтовувати поважні причини їхнього пропуску. І якщо їх у Вас немає – Ви втратите право щось довести і Ваш позов просто не приймуть до розгляду.
Тож усе треба робити вчасно.
Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні6 (стаття 1) , минуло не більше одного року.
Це означає, що так, якщо Ви не знали про незаконне звільнення і дізналися про нього тільки зараз, або не могли з поважних причин подати позов до суду, якщо Ви це зробите протягом року – у Вас є всі шанси відновити терміни. А якщо не зробите – шансів дуже мало.
У цій статті я розповіла про останні новини та законодавчі нововведення зі звільнення у період воєнного часу. Попереду у нас ще багато інформації про нововведення у сфері оплати праці, про відпустки, про зупинення трудового договору та багато іншого.
Віра Тарасенко Адвокат. Юрист