Проблема доступу АРМА до арештованих активів

Механізм огляду арештованого активу з метою його подальшої передачі в управління побудований за відпрацьованим на практиці алгоритмом.

Підставою для здійснення заходів з огляду активів є ухвала суду, що набрала законної сили та була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, а також наявність зареєстрованого права управління АРМА в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Разом з тим, для здійснення фактичної передачі арештованих активів управителю, крім зазначених умов, є укладений з управителем договір управління активами.

Для огляду активу працівниками АРМА забезпечується виїзд за місцезнаходженням активу з метою здійснення його фото- та відеофіксації, а також збору інформації про активи, зокрема тип, вид, кількісні та якісні показники. За підсумками огляду формується звіт, який є важливим джерелом інформації для подальшого управління активом.

Водночас при здійсненні огляду або та під час його фактичної передачі управителю співробітники АРМА нерідко зіштовхуються з опором та відмовою у допуску до активу невстановленими особами, представниками охоронних фірм або адвокатами.

Перешкоди у доступі до активу задля його огляду та/або передачі управителю значною мірою є наслідком відсутності реальних важелів впливу АРМА на суб’єктів, які чинять опір.

В деяких випадках треті особи, які мають фінансовий інтерес до активу та можуть бути пов’язані з його незаконним походженням, створюють різні перешкоди представникам Агентства.

У зв’язку з цим, працівники АРМА при здійсненні повноважень залучають представників правоохоронних органів, які, в свою чергу, додатково повинні здійснити певні процесуальні дії для сприяння роботі фахівцям Нацагентства, а саме: на підставі клопотання отримати ухвалу суду на обшук або доступ до відповідного активу.

Проблеми доступу до арештованих активів мають негативні наслідки. Обмежений або відсутній доступ ускладнює збір інформації, що може унеможливити проведення його адекватної оцінки,  затягує процес передачі його в управління та, як наслідок, не сприяє збереженню вартості активу. Крім того, недостатній контроль над арештованими активами може спричинити ризик їх розкрадання, знищення або провадження іншої незаконної діяльності.

В результаті, постає необхідність удосконалення окремих законодавчих процедур та порядку регламентованих дій працівників АРМА, які здійснюють заходи з огляду та фактичної передачі активів в управління, зокрема уніфікації дій правоохоронних органів у сприянні АРМА без необхідності отримання ухвали суду на обшук або доступ до відповідного активу, з метою запобігання настання негативних наслідків та підвищення ефективності управління активами.