Ковальський Віктор
19 жовтня 2021 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у касаційному порядку переглянув справу, у якій фізична – особа підприємець звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви. Ця особа просила зупинити дію рішення виконавчого комітету міської ради про демонтаж конструкції літнього майданчика та зупинити дію вимоги районної адміністрації.
Заявник зазначив, що має намір подати позовну заяву щодо визнання протиправним та скасування згаданих рішень суб’єктів владних повноважень, оскільки вважає їх протиправними.
Суди попередніх інстанцій заяву позивача задовольнили частково. Верховний Суд залишив у силі ці рішення, мотивуючи тим, що рішення чи дії суб’єктів владних повноважень чинять певний вплив на суб’єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.
Суд погодився з тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки дії з демонтажу літнього майданчика кафе призведуть до значних фінансових витрат позивача. Зазначені обставини суттєво ускладнюють відновлення прав позивача та вказують на загрозу унеможливлення захисту його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
(Постанова КАС ВС від 19 жовтня 2021 року у справі № ЗД/380/67/20)
20 жовтня Касаційний господарський суд у складі ВС розглянув справу за позовом Підприємства до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення у зв’язку з необґрунтованим накладенням штрафу.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову. Вони виходили, зокрема, з того, що АМКУ у кожній із двох вимог певними пунктами, згрупованими у три блоки питань, витребував у позивача різну інформацію та встановив кілька окремих строків подання такої інформації за блоками питань.
У зв’язку з цим кожен факт неподання інформації (за кожним блоком) утворює склад самостійного порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Тобто дії позивача містять шість закінчених складів окремих порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а тому АМКУ правомірно наклав на позивача штраф за кожне з цих порушень окремо.
Верховний Суд визнав зазначений висновок судів передчасним, скасував рішення судів попередніх інстанцій та передав справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказавши, що судам належало насамперед з’ясувати причини, які зумовили потребу в групуванні АМКУ запитуваної інформації на блоки зі встановленням у запиті різних строків для подання витребуваних документів та інформації; і встановити, чи мали такі причини об’єктивний характер, тобто не залежали від волі самого органу АМКУ.
Таким чином, Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством КГС ВС уточнив висновок, викладений у постанові КГС ВС 6 березня 2018 року у справі № 915/482/17, зазначивши, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не встановлює певної форми витребування інформації, у зв’язку з чим воно може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону.
(Постанова КГС ВС від 20 жовтня 2021 року у справі № 915/296/20)
Коментарі
Loading…