ШЛЯХИ КІОТО: XIV-й КОНГРЕС ООН З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ КРИМІНОЛОГІЇ

Вячеслав Олексійович ТУЛЯКОВ, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент НАПрНУ, проректор Національного університету «Одеська юридична академія», суддя ad hoc ЄСПЛ, заслужений діяч науки і техніки України, індивідуальний експерт XIV Конгреса ООН з попередження злочинності та кримінального правосуддя

ORCID : https://orcid.org/ 0000-0002-2716-7244

ШЛЯХИ КІОТО: XIV-й КОНГРЕС ООН З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ТА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОСУДДЯ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАВДАННЯ СУЧАСНОЇ КРИМІНОЛОГІЇ

Минулого року Генеральна Асамблея ООН вирішила, що XIV-й Конгрес ООН з питань запобігання злочинності та кримінальному правосуддю відбудеться з 7 по 12 березня 2021 р. після відстрочки, пов’язаної з COVID-19, з початкових дат у квітні 2020 р. Тоді мені пощастило бути обраним у склад 600 індивідуальних експертів Конгресу, проте квітки сакури привезти не вдалося. Пандемія COVID-19 зробила цей форум в більшій частині віртуальним. Лише представники держав-членів ООН та акредитовані науковці, які вже знаходилися особисто у Японії, мали змогу відвідати приміщення цієї Мекки кримінологів. Основна мета Конгресу – виступити як «форум для обміну» між урядами, міжнародними організаціями та громадянським суспільством з питань запобігання злочинності та питань кримінального правосуддя.

Кожні п’ять років Конгреси ООН з попередження злочинності збирають представників правоохоронних органів, дипломатів та академічну спільноту з метою визначення перспективних напрямків поводження з правопорушниками та попередження злочинності. З часів першого Конгресу у 1955 році було розроблено значну кількість рекомендацій, резолюцій та стандартів з питань запобігання злочинності, включаючи Мінімальні стандартні правила поводження з ув’язненими (Правила Мандели), Декларацію основних принципів правосуддя для жертв злочинів та жертв зловживання владою, Конвенцію ООН про боротьбу з транснаціональною (організованою) злочинністю та відповідні протоколи до неї (UNTOC), Конвенцію ООН проти корупції (UNCAC).  Крім того, в останні роки Конгеси, як правило, приймають підсумковий документ у формі політичної декларації.

Минулий ХІІІ конгрес проходив у Катарі у 2015 році. Результатом його стало прийняття Дохінської декларації  щодо розгляду питань попередження злочинності та кримінального правосуддя у порядок денний Організації Об’єднаних Націй, питань взаємозв’язку діяльності щодо попередження злочинності з реалізацією цілей сталого розвитку ООН. Центральним результатом ХІV конгресу стало прийняття  Кіотської декларації «Активізація заходів попередження злочинності, кримінального правосуддя і забезпечення верховенства права: назустріч здійсненню Порядку денного в області сталого розвитку на період до 2030 року» (Doc.A/CONF.234/L.6)

Кіотська Декларація, прийнята у перший день Конгресу, деталізувала не тільки виклики та цілі, що стоять перед міжнародним співтовариством, але й конкретні дії, необхідні для вирішення питань міжнародного співробітництва у галузі запобігання злочинності та кримінального судочинства.

Держави-члени ООН, констатуючи занепокоєність станом та динамікою злочинності у світі, її транснаціональним характером, використанням новітніх технологій зосередились у Кіотській декларації на важливості культури верховенства права та законності на шляху до досягнення Порядку денного для сталого розвитку на 2030 рік, враховуючи сучасні характеристики кіберзлочинності, екологічної злочинністості та тероризму, необхідність активізації заходів попередження злочинності.

Серед завдань Декларації визиває зацікавленість концепт усунення причин злочинності, включаючи її корінні причини, пов’язаний із послідовною реалізацією цілей сталого розвитку у галузі боротьби з бідністю, дисфункцій економічного розвитку, освіти, інших криміногенних факторів ризику, що підвищують уразливість різних верств суспільства до злочинності.

Вживання заходів щодо економічної складової злочинності відстоює ідеологію позбавлення злочинців і злочинні організації будь-яких незаконних доходів, в тому числі шляхом ідентифікації, відслідковування, арешту, конфіскації, стягнення і повернення доходів здобутих злочинним шляхом, атакож створення міцної національної бази для фінансових розслідувань, і розробляти стратегії попередження відмивання грошових коштів та незаконного руху фінансових коштів і боротьби з ними.

Програма розвитку системи кримінального правосуддя приділяє особливу увагу гарантуванню прав потерпілих, захисту прав і інтересів жертв злочинів отримання компенсації та відшкодування шкоди і захисту свідків і осіб, які повідомляють інформацію.

Завдання поліпшення умов утримання у в’язницях, зниження рецидивізму за допомогою реабілітації та реінтеграціі, впровадження гендерного підходу в роботу систем кримінального правосуддя, рішення проблеми вразливості дітей і молодих людей, які стикаються з системою кримінального правосуддя спрямовуються на на причини, в тому числі корінні, протиправної поведінки і пов’язані з ним фактори ризику, з метою забезпечення реабілітації та реінтеграції злочинців у суспільство.

Ефективна антикорупційна діяльність повинна використовувати існуючі інструменти міжнародної антикорупційної архітектури. Сприяння міжнародному співробітництву й технічній допомозі в попередженні всіх форм злочинності та боротьбі з ними визнає повернення активів важливим елементом попередження злочинності та кримінального правосуддя, особливо стосовно справ про корупцію.

Міжнародне співробітництво з метою позбавлення злочинців доходів від злочинів потребує відповідно активізації допомоги в питаннях ідентифікації, відстеження, заморожування, арешту та конфіскації доходів від злочинів або іншого майна злочинного походження та засобів вчинення злочинів та розпорядження ними, включаючи їх повернення, в тому числі у відповідності з усіма застосовними положеннями та принципами Конвенції про організовану злочинність і Конвенції проти корупції, і в належних випадках особливого розгляду можливості укладання відповідних договорів або взаємоприйнятних домовленостей щодо повернення та остаточного розпорядження конфіскованим майном відповідно до пункту 5 статті 57 Конвенції проти корупції, а також можливості узгодження заходів для підвищення ступеня прозорості і відповідальності, пам’ятаючи про те, що, згідно зі статтею 4 Конвенції, держави-учасниці не можуть в односторонньому порядку встановлювати умови в цьому питанні.

Зрозуміло, що проблема фінансування кримінальних інституцій є центральним для світової спільноти, з урахуванням можливостей використання повернутих коштів на цілі сталого розвитку.

Питання тероризму у всіх його формах і проявах також було однією із центральних проблем, висвітлених у документах Конгресу. Сторони домовились зміцнювати співробітництво на міжнародному, регіональному та субрегіональному рівнях з метою попередження всіх актів, методів і практики тероризму у всіх його формах і проявах і протидії їм, в тому числі зміцнюючи верховенство права на всіх рівнях, забезпечуючи виконання сторонами положень відповідних міжнародних конвенцій і протоколів по боротьбі з тероризмом, і розробляючи стратегії, спрямовані на реальне усунення умов, що сприяють поширенню тероризму, в тому числі насильницького екстремізму в усіх випадках, коли він сприяє тероризму, визнаючи при цьому, що ніщо не може служити виправданням терористичних актів. Рекомендовано державам-членам здійснювати Глобальну контртерористичну стратегію Організації Об’єднаних Націй у всіх її аспектах на міжнародному, субрегіональному та національному рівнях в невідкладному порядку, в тому числі шляхом мобілізації ресурсів і фахівців

Звертаючись до нових форм злочинності Сторони домовились розвивати співробітництво для боротьби з  комп’ютерною злочинністю, товарною контрабандою, погрозами, пов’язаними з технічними досягненнями і зміною методів незаконного виготовлення та обігу вогнепальної зброї, її складових частин і компонентів, а також боєприпасів до неї; ефективно вирішувати світову проблему наркотиків і боротися з нею, роблячи узгоджені і послідовні дії на національному, регіональному та міжнародному рівнях, в тому числі активізуючи роботу по виконання наявних зобов’язань в сфері наркополітики, і застосовуючи комплексний і збалансований підхід і принцип загальної та спільної відповідальності.

Рекомендовано державам-членам вжити більш ефективних заходів для попередження і припинення наруги, експлуатації, торгівлі і всіх форм насильства та катувань щодо дітей, включаючи сексуальну експлуатацію дітей і сексуальні наруги над ними в інтернеті і в звичайному житті, шляхом встановлення кримінальної відповідальності за ці діяння, надання підтримки потерпілим і налагодження міжнародного співробітництва для боротьби з цими злочинами.

Визиває зацікавленість вживання ефективних заходів для попередження таких екологічних злочинів, як незаконний обіг об’єктів дикої живої природи, включаючи, крім іншого, флору і фауну, що охороняється згідно Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, незаконний обіг деревини та деревних продуктів, небезпечних відходів та інших відходів, незаконне поводження із дорогоцінними металами, каменями і іншими мінералами.

Враховуючи значне розповсюдження у період пандемії фальсифікованих ліків, державам-членам рекомендовано заохочувати збір даних і дослідницьку роботу з проблеми виготовлення та обігу фальсифікованої медичної продукції, визнаючи при цьому визначення фальсифікованої медичної продукції, схвалене Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я в 2017 році, в межах сфери його застосування і з урахуванням цього підсилювати відповідно до обставин заходи протидії виготовленню та обігу фальсифікованій медичній продукції.

Є нагальна потреба  посилення національних та міжнародних заходів протидії незаконному обігу культурних цінностей та іншим злочинам проти культурних цінностей, а також будь-яким зв’язків з фінансуванням організованої злочинності і тероризму і розвивати міжнародне співробітництво в цій галузі, в тому числі повернення або реституцію таких незаконно вивезених культурних цінностей в країни походження з урахуванням існуючих правових документів.

Таким чином, Кіотська декларація підкреслила значущість інтеграції проблематики запобігання злочинності в систему ООН на різних інституціональних рівнях; необхідність сприяння верховенству права, міжнародному співробітництву у кримінальних справах, розбудові нових спроможностей правоохоронних органів у кримінальному судочинстві; розробці факторно зорієнтованих доказових стратегій запобігання злочинності; забезпеченню гендерної рівності, інтеграції молоді та жертв злочинів як потенційних агентів потенційних змін; розвиток новітніх антикорупційних стратегій пов’язаних із поверненням заморожених активів; ширшою пропагандою правил Нельсона Мандели щодо поводження з ув’язненими; реалізацію стратегій реінтеграції засуджених в суспільство. Більшість цих напрямків потребує свого аналізу та опрацювання в кримінологічних дослідженнях.