in ,

Справа щодо реалізації житлових прав мешканців гуртожитку шляхом приватизації

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом фізичних осіб, які просили визнати протиправною бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо неприйняття рішення про передачу спірного будинку (гуртожитку), зобов’язати Мінекономрозвитку прийняти рішення про безоплатну передачу до комунальної власності територіальної громади м. Одеси об’єкта державного житлового фонду, а також зобов’язати Одеську міську раду та виконавчий комітет цієї ради винести на голосування питання щодо прийняття в комунальну власність відповідного житлового будинку.

Позивачі та члени їхніх сімей ­– мешканці гуртожитку, який належить на праві державної власності Міністерству аграрної політики та продовольства, що на момент розгляду справи перебувало у стадії ліквідації, а його правонаступником визначено Мінекономрозвитку. Балансоутримувачем об’єкта нерухомого майна є державне підприємство. Протягом останніх років позивачі неодноразово зверталися до Фонду державного майна України з письмовими заявами про надання інформації стосовно житлового будинку, а також до Мінагрополітики та згодом до Мінекономрозвитку щодо ініціювання безоплатної передачі житлового будинку в комунальну власність територіальної громади м. Одеси для його подальшої приватизації. На всі звернення та заяви позивачі отримували відповіді з безпідставними доводами, що тільки відтермінувало початок дій субʼєктів владних повноважень та реалізацію прав позивачів на приватизацію будинку. Вважаючи тривалу бездіяльність відповідачів протиправною, позивачі звернулися до суду.

Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову, та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково. Апеляційний суд виходив із того, що на час звернення до суду всі повноваження щодо розпорядження спірним гуртожитком отримало Мінекономрозвитку, а отже позивачі в цій частині позовних вимог правильно визначили відповідача, оскільки саме це Міністерство є правонаступником Мінагрополітики у спірних правовідносинах. Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що протиправною бездіяльністю відповідачів порушено права позивачів на приватизацію державного житлового фонду.

Верховний Суд погодився з таким висновком суду апеляційної інстанції та залишив касаційну скаргу відповідачів без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

Колегія суддів урахувала, що відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Аналогічне право закріплене ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

З урахуванням наведеного, а також положень Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», статей 1, 3, 7, 11 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» колегія суддів зазначила, що житлові права позивачів тривалий час не можуть бути реалізовані через протиправну бездіяльність з боку відповідачів.

Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалення остаточного рішення, спрямованого на забезпечення права особи на житло, – результат певної правової процедури. Вчинені суб’єктами владних повноважень у межах цієї процедури дії взаємопов’язані, послідовні і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання особою житла. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов’язковим. При цьому органи місцевого самоврядування – відповідні ради та виконавчі комітети у зазначеній процедурі також мають здійснити певні дії, спрямовані на прийняття відповідного об’єкта нерухомого майна до комунальної власності з подальшою передачею у визначених законом випадках у власність фізичних осіб.

Постанова Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 420/6019/19 (адміністративне провадження № К/9901/33248/20) – https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076116.

 

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

ЕСПЧ признал родительские права трансгендерной россиянки Судьи встали на сторону человека, лишенного общения с детьми после смены пола

Про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень