Створення єдиної державної бази даних ДНК на часі.

9 липня Верховна Рада України прийняла важливий закон «Про державну реєстрацію геномної інформації людини» (реєстр. №4265). В ньому регулюються діяльність зі створення і функціонування обліку геномної інформації людини, зазначається робота правоохоронних органів із розслідування злочинів та встановлення осіб, які їх вчинили, вимагається покращити роботу з розшуку зниклих безвісти та ідентифікації невпізнаних осіб.

У МВС пояснили, що цей закон є важливим саме зараз. Адже наразі фахівці Експертної служби МВС проводять молекулярно-генетичні дослідження, пов’язані із воєнними злочинами військових рф на території України.  Так, за чотири місяці війни призначено  вже понад 6 тисяч експертиз  щодо встановлення особи, з яких близько 40 відсотків вже виконані. Саме тому надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації даної інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України», — зазначив заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.

На своїй сторінці у фейсбуці він розповів, що світовий досвід з ведення подібних обліків  свідчить про доцільність створення єдиної державної бази даних ДНК. За таким принципом ведуться бази даних ДНК низка держав, зокрема США, Великобританія, Польща, Німеччина, Італія, Іспанія, Франція, в яких визначено одного держателя та адміністратора  бази даних ДНК.

«В усіх державах світу, де проводиться державна реєстрація ДНК,  існує лише одна єдина державна база даних ДНК, в якій акумулюється знеособлена геномна інформація усіх категорій, визначених в законі. Саме тому прийнятий закон передбачає створення державної бази даних ДНК, яка повинна бути єдиною, щоб бути ефективною. Доступ до неї з метою перевірки може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності у встановленому порядку», – пояснив Ігор Бондаренко.

Мета створення бази даних ДНК – це ідентифікація осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та невпізнаних тіл (останків). На сьогодні до бази даних ДНК вноситься геномна інформація, отримана лише при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз. Близько 95 відсотків молекулярно-генетичних експертиз у нашій країні проводяться установами Експертної служби МВС.

Заступник міністра також повідомив, що усього в базі даних зараз знаходиться на обліку близько 45 тисяч ДНК-профілів, понад половину з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта ДНК-профілів у базі даних, – це зразки підозрюваних осіб.

У МВС переконані, що даний закон дозволить експертам-криміналістам отримати дієвий інструмент із вдосконалення роботи з ідентифікації осіб, значно підвищить ефективність розкриття злочинів та скоординує зусилля правоохоронних органів у сфері боротьби із злочинністю”.

За публікацією у ЗМІ.