in

Суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України.

Абз. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9.07.2003 № 1058-IV.
Відповідно обмеження виплати пенсії, нарахованої особі за Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою КМУ.
Отже, з урахуванням вимог ст. 7 КАС, а також того, що ВС постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови КМУ повинні застосовувати Закон № 2262ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Виходячи з такої правової позиції ВПВС в постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/104942716 не погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в разі коли спеціальним Законом №2262-ХІІ передбачено право, форми і види пенсійного забезпечення, але не унормовано розміру й видів складових перерахунку пенсії та віднесено визначення підстав для такого перерахунку до повноважень Кабінету Мністрів України, то підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідним категоріям військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовляє для уповноваженого органу обов`язку вчининяти дії, спрямовані на видачу довідки для проведення перерахунку пенсії.
Висновок: суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів,
які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними.
Закони мусять мати для всіх однаковий сенс.
Шарль Луї де Монтеск’є

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Подання відомостей для створення електронних трудових книжок.

Створення єдиної державної бази даних ДНК на часі.