in , ,

Україна має створити переконливу позицію перед голосуванням у Європарламенті.  

Минуло два місяці, як не відбувся візіт німецького лідера до України. Як тоді потестувала громадськість та німецькі ЗМІ. Але наразі Німеччина не просто погодилася на відмову від нафти, а ще й стала локомотивом рішення про ембарго. Постачання важкої зброї вдалося розблокувати, хоча й у невеликій кількості. А питанням до Шольца було його небажання бачити Україну статусу кандидата у ЄС.

Тому Банкова погодилася на спільний візит лідерів Італії, Франції та Німеччини. Цього разу без жодних вимог чи передумов. “Не було чіткої ясності, чи почуємо ми (від Шольца) чітку позицію щодо статусу кандидата”, – зізналася у четвер ввечері Ольга Стефанішина, віцепрем’єрка з питань євроінтеграції.

Але результат є результат. Четвер видався для Київ відвідинами сильної європейської делегації. Лідери трьох найбільших економік ЄС – Німеччини, Франції та Італії – прибули сюди разом, а згодом до них долучився президент Румунії.

Всі четверо європейських політиків вийшли до преси разом з президентом Зеленським, щоби повідомити: вони усі підтримують рух України до ЄС та виступають за надання Україні статусу кандидата.

Дипломатичну перемогу, тобто кандидатський статус, Київ має отримати. А до останніх днів проти членства заперечував не тільки Берлін.

Інформація з кількох європейських столиць, яку мають наші ЗМІ, дає підстави для впевненості: у нас все вийде. Кількох скептиків, які лишилися, тепер цілком реально переконати. Вирішальною стала зміна публічної позиції німецького канцлера.

Також і Франція перетворилася зі скептика на активного прибічника кандидатства для України.

Наразі дві держави, від яких Україна чекала підтримки. Це Данія та Швеція. Вони є давніми друзями України, активно надають Києву допомогу під час агресії РФ, допомагають зброєю, а раніше інвестували багато зусиль у те, щоби підтримати реформи в Україні і не завжди задоволені тим, як Київ виконує найскладніші з них – антикорупційні. Останнє виявилося перепоною.

Копенгаген та Стокгольм вирішили, що вони “допоможуть” Україні, якщо виставлять вимогу: провести кілька системних реформ як умову надання статусу кандидата. В останній тиждень-два зусилля усіх (активістів, влади, опозиції, друзів України в ЄС) були спрямовані на те, щоби переконати їх, що вони роблять велику помилку. Це подіяло – днями з цих столиць почали надходити обережні сигнали про те, що вони зрозуміли помилку та поступляться.

У п’ятницю Данія публічно заявила, що готова підтримати надання Україні статусу кандидата. Швеція наразі мовчить, але схоже, що діятиме так само – бо досі вона узгоджувала позицію з данцями.

Але є “проблемна” Австрія. Головним австрійським застереженням було те, що пришвидшений рух України до членства, мовляв, образить держави Західних Балкан, які не завжди успішно у своєму русі до ЄС. Про те 15 червня у Києві керівники трьох балканських держав – Північної Македонії, Албанії та Чорногорії – офіційно підтримали надання статусу кандидата Україні. Після цього Відень просто не може не погодитися на вступ УКраїни до ЄС.

Про те лишається держава Нідерланди. Для цієї держави потрібно наводити особливі аргумента щодо прагнення України до ЄС шляхом реформ. Тому у рішенні Єврокомісії має бути прописано, де Україна має показати прогрес для початку переговорів про вступ. Це – вимога кількох держав, включно із Нідерландами.

Сталося так, що під час візіту Єврокомісія опублікувала документ, який підтвердив: йдеться про амбітні завдання, значна частина з них – у частині верховенства права, боротьби з корупцією, продовження судової реформи та реформи правоохоронної системи. Зокрема, Україна має створити нову систему відбору суддів КСУ, завершити реформу Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів, призначити визначеного конкурсом керівника САП та провести чесний конкурс нового керівника НАБУ тощо

А тому вже на початку наступного тижня Україна планує довести західним партнерам, що Київ планує закривати старі борги. Для цього на черговому засіданні ВРУ, як чекають, будуть ухвалені/ратифіковані кілька документів. Так, у черзі на ухвалення стоїть оновлений законопроєкт “Про засади державної антикорупційної політики на 2020-2024 роки”, щодо рівності та правозахисту тощо. Їх ухвалення має створити сильну позицію нашої держави перед голосуванням у Європарламенті.

Точної дати, до настання якої Україні потрібно буде довести свою здатність виконувати взяті на себе зобов’язання, поки немає; хоча Єврокомісія в документі вказала, що перша оцінка пройде в кінці 2022 року, але в Україні йдуть бойові дії, а коли вони закінчаться – невідомо. Так що, швидше за все, термін першої оцінки буде перенесений.

Нагадаємо, 17 червня колегія Європейської комісії рекомендувала надати Україні та Молдові статус кандидата в члени Євросоюзу. Президент України назвав рішення Єврокомісії першим кроком України до членства в Євросоюзі.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Протягом січня – травня 2022 року за результатами фактичних перевірок встановлено порушень на 126,3 млн грн при продажу підакцизних товарів

Пентагон оприлюднив повний перелік наданого Україні озброєння