Верховний Суд розглянув справу щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім’ї військовослужбовця, загиблого під час безпосередньої участі в АТО

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за позовом фізичної особи до Міністерства оборони України про визнання рішення нечинним та зобов’язання виплатити одноразову грошову допомогу у зв’язку зі смертю військовослужбовця.

Суть спору полягає в тому, що позивачка звернулася до Міноборони щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця (її брата), пов’язаною із захистом Батьківщини. Однак їй було відмовлено у виплаті такої допомоги з посиланням на те, що вона не може бути отримувачем одноразової грошової допомоги ні як утриманець, ні як член сім’ї загиблого, оскільки одружена, має чоловіка і не має взаємних прав та обов’язків з рідним братом щодо утримання сім’ї, на відміну від взаємних прав та обов’язків зі своїм чоловіком.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з доведеності того факту, що за життя брат мав взаємні права і обов’язки зі своєю сестрою (спільно проживав, був пов’язаний спільним побутом), тобто був членом її сім’ї. Доказів протилежного, крім своїх суб’єктивних тверджень, сторона відповідача суду не надала.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін з огляду на таке.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби. Право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що військовослужбовець проживав у сім’ї сестри, вони вели спільне господарство. Таким чином, за життя військовослужбовець мав взаємні права і обов’язки зі своєю сестрою – позивачкою, тобто був членом її сім’ї.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста.

Згідно із п. 4 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2013 року № 975, одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного та резервіста, якщо смерть настала: 1) під час виконання військовослужбовцем обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби; 2) у період проходження військовослужбовцем військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби.

Суди встановили, що військовослужбовець проходив службу за контрактом, загинув у результаті вогнепальної вибухової травми під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.

Отже, наявні правові підстави для призначення та виплати сестрі померлого одноразової грошової допомоги.

Постанова Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 735/1417/16-а (адміністративне провадження № К/9901/22247/18) – http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/89459444.