Питання додержання позивачем строку звернення до суду із позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення було, серед іншого, спірним у справі, яку переглянув у касаційному порядку Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів.
Суди попередніх інстанцій залишили без розгляду позовну заяву фізичної особи – підприємця до Головного управління Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень щодо податкових повідомлень-рішень, якими збільшено суму грошового зобов’язання за платежем та застосовано штрафні санкції. Свої висновки суди мотивували тим, що позивач пропустив строк звернення до суду та не навів поважних для цього причин.
Верховний Суд залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, відмовивши позивачеві у задоволенні касаційної скарги.
Судова палата КАС ВС відступила від позиції про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеної в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у якій визначено, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, яке оскаржено.
Суд вказав, що право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання об’єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.
Верховний Суд сформулював такий правовий висновок. Норма п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас положення п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальними щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин – оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов’язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.
Більш скорочені строки звернення до суду у разі попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов’язані з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Із текстом постанови Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19 (адміністративне провадження № К/9901/19455/20) можна буде ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Коментарі
Loading…