Вирішення питання про припинення членства росії у міжнародній поліцейській організації відкладено як мінімум на рік

Вирішення питання про припинення членства у міжнародній поліцейській організації відкладено як мінімум на рік
Замість кандидата від Росії віце-президентом Інтерполу щодо Європи на виборах у міжнародній поліцейській організації став представник Бельгії. Проте Росія загалом не програла — їй вдалося домогтися того, щоб не було ухвалено пропозицію України щодо внесення до статуту організації можливості призупинення членства у її лавах. Таким чином, Росія залишиться учасником міжнародного розшуку та повернення злочинців та їх активів принаймні ще на рік.

Кандидатами на посаду віце-президента Інтерполу по Європі, який обирається на трирічний термін, виступали представники Бельгії, Туреччини, Північної Македонії та інших країн. Від Росії посаду міг зайняти заступник генерального прокурора Петро Городов, який займається міжнародно-правовим напрямом у наглядовому відомстві. Він уже мав досвід роботи в міжнародній організації: до 2012 року він служив на керівних посадах національного центрального бюро Інтерполу МВС Росії, а відомий став своєю участю у поверненні активів, виведених із країни, а також екстрадиціях до неї обвинувачених.

У підсумку, за результатами таємного голосування перевагу віддали бельгійцю Петеру де Буйшеру, висунутому на цю посаду Бельгією та Нідерландами.

Пан де Буйшер є членом адміністративної ради Європолу, яку очолює бельгійка Катрін де Болль. Крім того, новий віце-президент керує управлінням міжнародної поліцейської співпраці федеральної поліції Бельгії.

Проте російська міжвідомча делегація, до якої, крім представників Генпрокуратури та МВС, входив голова СКР Олександр Бастрикін, який активно проводив переговори, у тому числі з колегами з КНР, залишила Нью-Делі з перемогою.

Україна підготувала до 90-ї Генасамблеї Інтерполу лише одну резолюцію. Як і одразу після початку спеціальної військової операції, українська сторона спробувала домогтися виключення Росії зі складу Інтерполу.

Перша така спроба, зроблена в лютому, не мала успіху. Тоді організація послалася на те, що у її статуті просто немає пунктів про припинення членства чи виключення країни зі складу Інтерполу. Саме цю процедуру Україна і запропонувала негайно зафіксувати у статуті.

На це Росія відповіла одразу двома резолюціями — про «Забезпечення невтручання політичних питань у діяльність організації» та «Вплив добровільного членства в міжнародній організації кримінальної поліції—Інтерполі на цілі організації».

Як Україна запропонувала призупинити членство Росії в Інтерполі
Керівництво Інтерполу пообіцяло розглянути подані Росією та Україною резолюції та доручило робочим групам підготувати доповідь про можливі конкретні заходи до наступної Генеральної асамблеї, яка відбудеться у Відні 2023 року. Однак у випадку з українською заявкою відповідь Інтерполу виявилася більш змістовною. Організація доручила робочій групі «провести огляд правових положень та запропонувати зміни до правових текстів Інтерполу, щоб встановити критерії для виключення чи призупинення членства та відповідну процедуру, яка б відповідала поточній практиці міжнародних організацій та забезпечила б прозорість та послідовність процесу».

Проте пан Городов заявив, що Інтерпол, незважаючи на складну міжнародну обстановку, продовжує залишатися далекою від політики правоохоронною організацією, головною метою якої є боротьба з організованою злочинністю. Зазначимо, що в асамблеї брало участь 166 країн зі 195, що входять до Інтерполу.