in

Застереження футбольній мафії

На лаві підсудних спортивний хабар

30 січня Харківський районний суд Харківської області ухвалив другий вирок по справі футболістів футбольного клубу «Металіст», які за гроші влаштовували так, що їхня команда програвала суперникам ту чи іншу гру. Як стверджують знавці даного виду спорту, договірні матчі не є новиною в Україні й скандали з цього приводу виникали давно, але вперше справа була доведена до суду. Правда, покарання вийшло незначним у порівнянні із сумою одержаного хабара, а засуджені спортсмени нині грають в інших клубах, але все ж таки офіційно ухвалений обвинувальний вирок виглядає краще, аніж тишком нишком зам’ятий скандал.

Перед тим, як перейти до суті справи, трохи розповімо про статтю 354 Кримінального кодексу України, яка називається «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації». Вона може бути інкримінована працівнику, який не є службовою особою, або людині, яка взагалі не перебуває в штаті, але якимсь чином працює на користь даного підприємства установи чи організації й має у зв’язку з цим якийсь певний статус чи певні повноваження. Злочином у даному випадку вважається одержання неправомірної вигоди за вчинення або, навпаки, невчинення, дій, пов’язаних із використанням свого особливого становища, на користь того, хто таку вигоду надає. Простіше кажучи, той самий хабар, тільки в полегшеній формі, бо таке покарання, як позбавлення волі даною статтею не передбачене. Вона не часто застосовується в судовій практиці. Так, наприклад, у минулому році було ухвалено близько шестиста вироків стосовно працівників державних підприємств, установ чи організацій, які одержали хабар. Із них лише в 23 випадках підсудним було пред’явлено обвинувачення по статті 354 ККУ – переважно це співробітники освітніх і медичних закладів, зрідка трапляються слюсарі жеків. А тут, бач, послав Бог футболістів.

Отже, десь на початку серпня 2015 р. футболіст-професіонал Публічного акціонерного товариства «Футбольний клуб «Металіст» одержав через систему комп’ютерного спілкування «Вайбер» цікаву пропозицію, яка полягала в тому, щоб організувати за вісім тисяч доларів США програшну гру в матчі з футбольним клубом «Волинь», котрий було заплановано на 6 серпня 2015 р. у Луцьку. За умовами укладеного з ПАТ контракту чоловік мав негайно проінформувати керівництво клубу про надходження такої пропозиції. У вироку розлого викладено перелік умов цієї угоди, оскільки вони мають значення для кримінального процесу. Зокрема, там було зазначено, що футболісту забороняється грати в азартні ігри, пов’язані з прогнозуванням та угадуванням спортивних результатів футбольної команди даного клубу чи інших футбольних команд. Також заборонялося приймати будьякі грошові винагороди чи цінні подарунки, пов’язані з його професійною діяльністю, якщо їх одержання не передбачені регламентом змагань і не санкціоновано клубом. А найголовніше – категорично заборонялося вступати в будь-які угоди, спрямовані на викривлення спортивних результатів, а про надходження таких пропозицій футболіст зобов’язувався одразу ж доповідати кому треба.

Проте наш герой вирішив пропозицію отримати, але розуміючи, що самотужки він ніяк не зможе влаштувати програш усієї команди, запросив увійти в долю ще двох своїх колег – нападника й захисника, які мали вийти на поле луцького стадіону «Підшипник». Зловмисники погодилися поділити гроші порівну, а щоб результат вийшов провальним, домовилися навмисне порушувати правила у штрафному майданчику своєї команди, щоб суддя потім призначив пенальті, а на половині поля противника грати впівсили. Так вони й вийшло: «Металіст» у результаті програв «Волині» з рахунком 6:2, за що замовник заплатив підсудному 8 тис. $. Варто зазначити, що спосіб, у який зловмисник одержав гроші від замовника, був таким же модерним, як і спосіб спілкування з ним. Для цього футболіст попросив свого знайомого оформити на себе картковий рахунок у «Приватбанку», на який потім через платіжну систему «Золота карта» були перераховані обумовлені кошти. Потім, уже в Харкові він їх зняв через банкомат і порівну поділив на трьох.

Наступний епізод стався через два місяці, коли той самий замовник у той же спосіб запропонував уже 20 тис. євро за те, щоби «Металіст» програв матч із футбольним клубом «Говерла», котрий за календарем було заплановано провести 6 жовтня 2015 р. в Ужгороді. Цього разу зловмисник залучив уже не двох, а чотирьох, тільки вже інших футболістів. Ті погодилися й діючи за аналогічним сценарієм, програли гру з рахунком 3:0. Але гроші підсудний поділив не порівну, як обіцяв, а за якимсь дивним принципом: одному із змовників дав 500, другому 1 000, третьому 1 500, а четвертому 5 500 євро. У вироку не сказано, яким чином правоохоронці розкрили цей злочин, але можна здогадатися, що причиною викриття послужив такий от розподіл. Бо якби всі учасники оборудки лишилися задоволеними, якого б дива вона вилізла на світ божий? Відомо лише, що скандал розгорівся у листопаді того ж року, після чого контракт із футболістами було розірвано, а правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження.

Розслідування по першому епізоду частково було завершено в серпні 2016 р., коли нападник і захисник уклали угоду про визнання винуватості з прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Денисом Мирополцем. 15 вересня Луцький міськрайонний суд її затвердив і присудив кожному з підсудних по 8 500 гривень штрафу. Жодних додаткових покарань санкцією ст. 354 ККУ не передбачено, тож один із них нині грає за харківський футбольний клуб «Солі Плюс», інший за маріупольський «Іллічівець». Що ж стосується організатора, то він був засуджений 30 січня до штрафу в сумі 10 200 гривень. Цивільних позовів заявлено не було. Чотирьом футболістам, які навмисне програли «Говерлі» також було пред’явлене звинувачення в підкупності, але досудове розслідування в даному кримінальному провадженні ще триває. Так само, як триває воно й стосовно замовника.

Костянтин ЮРЧЕНКО,
ЮВУ

Рейтинг публікації

Written by admin

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Дискреційні повноваження влади як підстава для «законної відмови»

Інформація про виконання Вищою радою юстиції бюджету за 2016 рік