Минає вже третій тиждень блокади польсько-українського кордону.

Заблоковано кордон з основним торговельним партнером України, через який відбувається до половини пропускних операцій. Точніше – відбувалося до блокади.

Можна скільки завгодно говорити про маргінальність і невелику кількість блокувальників, але факт у тому, що тактика блокади виявилася успішною для її організаторів (поки що). Кордон стоїть.

Про організаторів акції пишуть усі польські, українські та подекуди світові медіа – раніше вони й мріяти не могли про такий піар.

Польська влада дезорієнтована після виборів і не робить нічого, щоб зупинити блокаду, хоча вона напряму суперечить стратегічним пріоритетам польської держави та Європейського Союзу.

Проте це триватиме не вічно. Час працює проти блокувальників.

Невдовзі у Польщі буде сформовано стабільний легітимний уряд. Ефект свіжості минув, натомість відбувається поступове накопичення і артикуляція критики блокади як у Польщі, так і в Україні. Незадоволених цією акцією стає все більше.

Організатори блокади відчувають, що успіх (яким би вони його не бачили) вислизає з рук, і тому йдуть на ескалацію, залучаючи усі можливі ресурси.

Тільки за останні кілька днів було заблоковано рух на останньому з чотирьох вантажних пунктів пропуску для фур – Шегині – Медика, а словацькі перевізники погрожують влаштувати аналогічну блокаду, ще й спільно з угорцями.

Таке ставлення з боку союзників дуже ранить і нервує багатьох українців. У соціальних мережах трапляються навіть заклики до вирішення проблеми методом насильства.

Чим довше триває блокада, тим вища імовірність насильницьких інцидентів, особливо враховуючи провокативну поведінку деяких польських радикалів на місці протесту, на зразок демонстративного носіння з собою сокири.

Є й інші прямі та непрямі небезпеки, пов’язані з перебуванням у чергах небезпечних вантажів та поведінкою ринку.

В Україні вже відбувся пов’язаний з блокадою стрибок цін на автогаз. А це особливо небезпечно напередодні зими та можливих ударів по енергетичній інфраструктурі.

У підсумку можна констатувати факт, що на кордоні зусиллями польських перевізників, пов’язаних з партією “Конфедерація”, зараз створена ситуація високого ступеня невизначеності. Ситуація, яка будь-якої миті може вибухово почати розвиватися у будь-якому, абсолютно непередбачуваному напрямку.

Це становить дуже серйозний ризик на кількох рівнях – від безпеки людей, які перебувають на місці блокади, до стратегічних загроз для польської та української держави через порушення нормальної взаємодії та взаємне ослаблення перед загрозою з боку Росії.

Логічно саме з боку Польщі очікувати дій зі взяття під контроль ситуації на власних кордонах.

Оскільки ж польська влада переживає певну фрустрацію після виборів – на рівні уряду, який ось-ось піде, та парламенту, який тільки починає роботу, – єдиним потенційно дієвим інститутом в країні зараз лишається президент Польщі.

Саме тому наша організація спільно з партнерами з України та Польщі ініціювала звернення до президента Анджея Дуди із закликом негайно вжити заходів для розблокування кордону, який, як він сам колись сказав, має об’єднувати, а не розділяти.

Публікації в рубриці “Експертна думка” не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів