Кредит під тиском РФ: у чому виграла Україна в справі про «борг Януковича»

Україна домоглася скасування рішення Високого суду Лондона щодо виплати РФ 3 млрд доларів «боргу Януковича». І хоча остаточний результат спору з РФ ще невідомий, це рішення стало безумовною перемогою Києва.

Нагадаємо, що бонди на цю суму були розміщені в грудні 2013 року — в розпал політичного протистояння в країні. Хоча розміщення мало вигляд комерційного, фактично ці папери в України купила Російська Федерація. Саме тому Кремль вважає цей борг державним боргом України перед Росією й вимагає його повного погашення.

У лютому 2016 року Міністерство фінансів РФ подало до Високого суду Лондона позов до України за цим боргом і виграло його. Щоб пояснити причину перемоги РФ, потрібно нагадати: англійське право відоме тим, що зобов’язання за бондами стягуються, по суті, в автоматичному режимі. Водночас Україна намагалася домогтися того, аби слухання проводилося не в скороченому режимі, а за повною процедурою — із заслуховуванням усіх аргументів української сторони, свідків й експертів.

Однак суд першої інстанції (а конкретно — суддя Блер, брат британського екс-прем’єра) ухвалив, що підстав для розгляду цієї справи в повномасштабному процесі немає. Як наслідок, суд ухвалив рішення розглянути цю справу за скороченою процедурою, де Київ фактично не мав шансів на успіх — в Британії зобов’язання платити за боргами майже священне.

Однак Україна подала скаргу до Апеляційного суду Англії та домоглася скасування цього рішення й перегляду справи по «другому колу». Тож кілька слів про суть цього рішення за апеляцією. Англійський суд розглядав кілька аргументів української сторони щодо того, чому таке рішення повинно бути скасоване. При цьому Україна виграла апеляцію лише за одним аргументом: угода, можливо, була проведена під тиском, і тому необхідно розглянути всі аргументи щодо цього ймовірного факту.

Дійсно, одним із факторів, які суд може взяти до уваги щодо боргу за бондами, є тиск сторони під час укладання угоди. Ця доктрина напрацьована, звісно, не щодо держав, а щодо фізичних та юридичних осіб та їхніх угод між собою. Але в даному конкретному випадку Апеляційний суд визнав, що є підстави розглянути цю історію більш докладно. І зрештою апеляційна інстанція зобов’язала суд першої інстанції переглянути справу з урахуванням аспекту про можливий тиск. Усі інші аргументи, на думку апеляції, немає необхідності заслуховувати в повному обсязі.

У РФ тепер можуть бути два шляхи дій. Перший – звернутися до Верховного суду Англії з проханням скасувати рішення апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції. При цьому Верховний суд Англії розглядає невелику кількість справ, зазвичай коли йдеться про складні правові питання, і тому шанси на позитивне рішення в Росії невисокі.

Другий шлях — змиритися з повторним слуханням справи в суді першої інстанції, але вже за повною процедурою. У РФ вже заявили, що все ж готують скаргу до Верховного суду.

Хочу підкреслити: однозначно рішення апеляційної інстанції — це перемога української сторони. Так, дійсно, всім очевидно (і навіть Апеляційний суд зазначив це в своєму рішенні), що борги за бондами треба сплачувати беззаперечно, але при цьому суд зазначив, що аргумент про тиск все ж слід оцінити в повному обсязі.

Тож Україна, як мінімум, домоглася відтермінування, притому досить суттєвого — принаймні на рік-два.

Чи є шанс добитися повного перегляду рішення на користь України? Відповісти на це питання поки вкрай складно, особливо не маючи доступу до документів. Однак у будь-якому разі Україна може спробувати за час розгляду справи за повною процедурою отримати перемогу за рішеннями проти Російської Федерації в інших судових інстанціях (у першу чергу з кримського питання) і, в разі повторного програшу по суті в Англії, відмовитися від сплати тримільярдного боргу шляхом зарахування за іншими вимогами проти РФ.

Роман Марченко, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери»

Джерело: ЄП