Кіберпростір як поле битви

В історії з видворенням декілька тижнів тому Джуліана Ассанжа з еквадорського посольства в Лондоні є певна іронія. Сам Джуліан Ассанж — культова і суперечлива фігура сучасності, що викликає величезний інтерес у світової спільноти. Оцінку цієї персони світові ЗМІ дають занадто виходячи за шкалу позитивних чи негативних цінностей: для одних Ассанж — журналіст-правдолюб, для інших — терорист, а треті називають його кібергероем.

За створення ним інтернет-ресурсу WikiLeaks, діяльність якого полягає в  оприлюдненні «надсекретної інформації», Джуліана Ассанжа вважають однією з найвпливовіших персон в міжнародних ЗМІ. Загалом він є професійним програмистом і хакером. Він так і не закінчив жоден вуз, тому що всі навчальні заклади контролювалися спецслужбами, з якими категорично не хотів пов’язувати власну діяльність програміст. Це не завадило молодій людині стати професіоналом у сфері IT.

Як відомо, першим плодом діяльності Джуліана Ассанжа став злом центрального сервера канадської телекомунікаційної компанії Nortel Networks. Проти хакера порушили кримінальну справу, але журналіст відбувся штрафом, так як збиток компанії було завдано незначний. Після цього Ассанж зайнявся законним програмуванням. Він став адміністратором перших інтернет-хостингів Австралії. Писав програми, пов’язані з системою мережевої безпеки, а також створював програмне забезпечення для поліції. Крім цього, разом з матір’ю Джуліан заснував проект із захисту прав дітей, в рамках якого викривав корумповані організації, пов’язані із псевдо соціальним захистом громадян та охороною здоров’я. Досвід програмної і хакерської діяльності Ассанж виклав у авторській книзі Undergound, в якій детально описав про це «небезпечне» захоплення. Книга мала чималий  якій успіх не лише в  Австралії.

Про те головним проектом для Джуліана Ассанжа став створений ним в 2006 році сайт WikiLeaks, на сторінках якого журналіст почав публікувати відомості, що викривають корупційні схеми у вищих ешелонах влади в усіх країнах світу, включаючи США, Німеччину, Англію, Росію. Інтернет-ресурс надійно захищений, і з нього неможливо видалити вже опублікований матеріал. Майданчиком для розміщення сайту стала шведська компанія PRQ.se, яка дала гарантію в тому, що він ніколи не буде закритий по судовим вимогам.

З сайту «фабрики правди» стали надбанням громадськості десятки публікацій, які викликали міжнародні скандали. Було розкрито сотні секретних документів, пов’язаних з війною в Іраку, Афганістані, Сирії, країнах Африки, Америки.  Так на WikiLeaks викладена секретне листування глави ЦРУ США, факти тотального стеження американських спецслужб за лідерами провідних країн світу. Слава сайту WikiLeaks досягла далеких куточків планети.

Через 2 роки після початку роботи інтернет-майданчику Джуліан Ассанж отримав премію Amnesty International за роботу по викриттю корупційних схем в колах кенійського уряду. Особистість Ассанжа приковувала до себе увагу користувачів, тому хакер в 2010 році став людиною року за версією журналу Time, а видання Guardian помістило ім’я програміста на 58-й рядок рейтингу найвпливовіших медіалічностей.

У 2010 році влада Швеції ініціювала справу проти Ассанжа. Він  звинувачувався в сексуальному насильстві. Адвокат програміста оскаржив рішення судової інстанції, але Інтерпол все одно отримав ордер на арешт австралійця. Перебуваючи в Лондоні, Ассанж здався поліції, а потім за рішенням суду був звільнений під підписку про невиїзд і під заставу в £ 240 тис. Крім судового переслідування, грошові рахунки програміста були заморожені. Обліковий запис WikiLeaks в системі міжнародних розрахунків PayPal також була заблокована. Те ж саме зробили Visa і MasterCard. Переслідування Ассанжа і прихильників почалося з боку соціальних мереж «Фейсбук» і «Твіттер», адміністрація яких закривала підозрілі акаунти і знищувала публічні повідомлення користувачів. У 2011 році британська влада зажадали від програміста екстрадиції до Швеції.

З 2012-го Джуліан Ассанж оселився в посольстві Еквадору в Лондоні, тому що влада латиноамериканської країни пропонували хакеру політичний притулок відразу після початку гучних викриттів. У новому житлі Ассанжу була забезпечена безпека. Тут журналіст працював по 17 годин на добу.

Наразі відомо, що він поміщений у найбільш сувору англійську установу Бельморш. Ассандж, якій вважав себе борцем за правду на просторах безмежного інтернету, потребує безпечного кордону, доброзичливого судді і юридичного захисту. Він переховувався від уряду США, якій мріяв помститися йому за викладення декілька мільйонів секретних документів. Шведи відкликали ордер Інтерполу і призупинили розслідування. Після зміни влади в Еквадорі почалися переговори про його виселення з посольства. Британському урядові зроблена пропозиція Вашингтоном про його екстрадицію в США. Британія зазвичай задовольняє такі запити. З точки зору британців, гріх Ассанджа полягає в тому, що він намагався розширити межі журналістики, збираючи секрети, які Вашингтон не зміг захистити.

Найпростішим рішенням стала б його якнайшвидша депортація на батьківщину — в Австралію. Але діяльність Ассанжа вказує на те, що в даний момент немає правил для приборкання інтернет-анархії. Величезні державні ресурси виділяються на ті ж завдання, якими Ассанж займався в якості фрілансера. У порівнянні з передбачуваною активністю в кіберпросторі урядів Китаю та Росії і, ймовірно, Британії, Ассанж — просто дрібна сошка. Ассанж вважає, що 10 років тому WikiLeaks став предтечею нової ери демократичної свідомості — кіберсвідомості. Він вважає, що діяльність урядів, що проводиться від імені своїх громадян, повинна бути публічною. Це було нереально тоді і небезпечно зараз. У урядів повинні бути секрети, і у них є право максимально їх захищати. Але і громадськості потрібні запевнення, що секрети простих людей не опиняться в чиїхось руках.

Загроза свободі виходить не від Ассанжа або американського Агентства національної безпеки. Їй загрожують могутні корпорації світу. Чи наважиться колись Вашингтон відправити за ґрати ділків із Силіконової долини? Так, виступ Марка Цукерберга перед комітетом американського Конгресу не є демонстрацією його відповідальності перед усім світом. Так чи інакше, демократичним державам необхідно ввести нові методи для редагування, встановлення автентичності та розпізнавання матеріалів, що розміщуються в інтернеті. Їм не потрібно боятися цензури. Що стали звичними закони про наклеп та поширення неправдивої інформації, які не відповідають необхідним вимогам. Аналогічні проблеми виникали й на зорі становлення друкованих ЗМІ. Зараз все працює, як годинник. І одного разу гріхи Джуліана Ассанжа будуть здаватися дрібницею.

Вельми запізнілий арешт Джуліана Ассанжа за порушення умов звільнення під заставу тепер підвищує ймовірність того, що йому будуть пред’явлені серйозні звинувачення. Активіста, якому подобається позиціонувати себе в якості борця за права людини, можуть звинуватити в чомусь більшому. Поки Ассанжу пред’явлено звинувачення лише в співучасті у викраденні секретних документів. Однак цим справа не обмежиться. Можливою є його причетністю до витоку електронних листів Хілларі Клінтон під час американської президентської кампанії 2016 року. Влада США впевнена, що ці матеріали підірвали шанси Клінтон на перемогу над Дональдом Трампом, адже вони були здобуті російськими хакерами, які потім передали їх для публікації WikiLeaks. Головним мотивом, яким він керувався сім років тому, звертаючись за притулком в посольство Еквадору, був страх, що його екстрадують в США за звинуваченням у сприянні Бредлі Меннінг, визнаному винним в крадіжці секретних документів, що стосувалися військових дій в Іраку і Афганістані. Меннінга засудили до 35 років в’язниці. Багато з цих документів були опубліковані WikiLeaks, через що у американського правосуддя з’явилися питання до Ассанжу. Як тепер стало відомо, його побоювання були марними. Поліція підтвердила, що його заарештували на прохання американської влади, які хотіли б домогтися його екстрадиції в США, де йому доведеться відповісти на численні інші звинувачення. Зрозуміло, що поки Вашингтон схиблений на підозрах про причетність Росії до перемоги Трампа, Ассанжу доведеться відповідати на дуже серйозні питання, якщо американській владі вдасться домогтися його екстрадиції.

 Лесь Курінний, за матеріалами англомовних ЗМІ

Джерело: ЮВУ