Примус до платних підписок і таємне списання грошей.

Примус до платних підписок і таємне списання грошей: як мобільні оператори зберегли “схему” на 3 мільярди. Примусове підключення мільйонів українців до платних послуг і таємні списання коштів з їхніх рахунків триватимуть. Урядовці повернули на доопрацювання документ, який дозволяє це припинити. Що відбувається?
СЕРЕДА, 7 ЛИПНЯ 2021, 10:00 – ВСЕВОЛОД НЕКРАСОВ
Історія питання
ЗМІ не раз розповідали про те, як в абонентів мобільних операторів відбирають гроші за нав’язані контент-послуги. Ця проблема на українському телеком-ринку існує понад десять років, однак найбільших масштабів вона набула з поширенням смартфонів і швидкісного мобільного інтернету приблизно п’ять років тому.
Хто краде гроші із смартфонів українців
На цю проблему звернула увагу Національна комісія регулювання зв’язку та інформатизації, яка, крім забезпечення конкурентного ринку, повинна захищати споживачів. Два роки тому НКРЗІ запропонувала змінити Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг. Ініціатором змін був ексчлен комісії Володимир Гресько.
У чому проблема і як її вирішити?
Контент-послуги – інформаційно-довідкові, розважальні, музичні – надають так звані контент-провайдери через мережі операторів телекомунікацій. Кошти за ці послуги списуються з особових рахунків абонентів. “Послуги надають одні, а гроші списують інші. Це грубе порушення закону “Про захист прав споживачів”. Кожен споживач має право знати надавача послуги”, – пояснює Гресько.
Лише незначна частина абонентів звертається в НКРЗІ із скаргами. Ті, хто звернулися, – лише верхівка айсберга, каже Гресько. За 2020 рік кожна четверта скарга в комісію стосувалася незаконного списання коштів за контент-послуги.
Громадяни скаржаться, що мобільні оператори підписують їх на музичні сервіси, новини, гороскопи, казки і навіть еротичні сайти. Підписують на інтернет-сервіси навіть власників кнопкових телефонів.
Тому у 2019 році НКРЗІ почала розробляти відповідні зміни. “Утім, цю роботу мобільні оператори не сприймали відповідально. Під різними приводами вони не хотіли вирішувати цю проблему”, – наголошує Гресько.
Скільки щороку платять українці за підписки?
На одному із засідань парламентського комітету з питань цифрової трансформації представники мобільних операторів озвучили цю цифру, каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Шелест.
Розмір ринку контент-послуг, за розрахунками операторів, становить близько 3 млрд грн на рік. З цієї суми мобільні оператори отримують 1 млрд грн. Решта розподіляється серед контент-агрегаторів та інших учасників ринку. За оцінками Шелеста, близько 1,5 млрд грн щороку абоненти втрачають через контент-послуги, які вони не замовляли. Тобто насправді такими послугами користується лише половина абонентів. З інших кошти списують без їхньої згоди.
Мінцифри з осені 2020 року спілкується з мобільними операторами щодо врегулювання ринку контент-послуг. У міністерстві бачать, що оператори затягують процес внесення змін.
“Це відбувається не перший рік. Оператори дуже активно протидіють будь-яким змінам у цій сфері”, – зауважує Шелест.
Керівник сектору “ІТ та телеком” офісу ефективного регулювання BRDO Ігор Самоходський понад два роки бере участь у розробці нормативних актів, які б заборонили мобільним операторам торгувати “токсичними” контент-послугами. Для цього уряд має внести зміни у власну постанову.
“Такі проєкти зазвичай погоджуються за два-три місяці, але погодження цього документа триває з осені 2019 року, тобто майже два роки. Це неймовірний строк для документа на чотири сторінки”, – каже він.
Попри спротив операторів, на початку літа 2021 року документ пройшов погодження з іншими державними органами. Візи на ньому поставили Мінцифри, Мінфін, Мінекономрозвитку, Держспецзв’язку, Антимонопольний комітет, Держслужба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державна регуляторна служба, Уповноважена з прав людини.
Як пропонувалося вирішити проблему. Зміни до правил надання телеком-послуг скасовують нав’язування “токсичних” контент-послуг абонентам мобільних операторів. Документ передбачає такі норми.
✔ Впровадження двокрокової згоди абонента на отримання платної контент-послуги. Перший клік – абонент отримує інформацію про послугу та умови її оплати, другий – замовляє послугу.
✔ Згода споживача повинна надаватися письмово або діями, що можуть бути зафіксовані обладнанням оператора (голосове повідомлення, текстове повідомлення, використання сигналів тонового набору).
✔ Заборона операторам надавати контент-послуги, якщо на особовому рахунку абонента немає коштів або він досягнув граничної суми коштів, визначеної договором.
✔ Зобов’язання для операторів одночасно із замовленням контент-послуги надавати абоненту інформацію, яким чином можна відмовитися від послуги.
На збережені принципу так званої мовчазної згоди для отримання контент-послуг наполягали представники компанії “Київстар”, розповідає Гресько.
“Приходить вам повідомлення, ви випадково натиснули на посилання в ньому – і гроші списані. Або ви за певний час не відповіли. Наприклад, треба було відправити оператору якусь комбінацію цифр, а ви не відправили, і все – гроші списали”, – пояснює принцип мовчазної згоди ексспівробітник НКРЗІ.
Інші співрозмовники підтверджують, що найбільш агресивно налаштовані проти скасування контент-послуг компанії “Київстар” та Vodafone. lifecell зайняла нейтральну позицію, оскільки “це не їхній ринок, прибутків від цього у них небагато”.
У вересні 2020 року було публікувано матеріал про те, як держава планує зупинити списання грошей з рахунків абонентів.
Питання на 500 мільйонів: як держава планує зупинити таємне списання грошей із смартфонів
“Неформально висловлювалися думки, що треба звільнити Греська, бо він, мовляв, убиває ринок контенту”, – додає співрозмовник видання.
Строк повноважень трьох членів НКРЗІ, у тому числі Греська, завершився у 2020 році. У червні 2021 року, коли зміни вже були погоджені, і їх потрібно було обговорити на урядовому комітеті та винести на засідання Кабміну, Володимир Зеленський звільнив з НКРЗІ трьох членів, у тому числі Греська.
Іншим указом президент призначив п’ятьох членів комісії, у тому числі ексдиректора департаменту адміністрації Держспецзв’язку Миколу Ткаченка.
1 липня останній виступив на закритому урядовому комітеті, який проходив по відеозв’язку. Новопризначений член НКРЗІ відмовився підтримати зміни, які його колеги розробляли два роки, і запропонував відкликати документ на доопрацювання.
Віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який головував на урядовому комітеті, підтримав пропозицію Ткаченка. “Це було досить несподівано, коли на засіданні урядового комітету колега з НКРЗІ зняв це питання. Я був дуже неприємно здивований, оскільки ми з осені дуже активно підтримували колег і розраховували на те, що зміни будуть схвалені і запрацюють”, – зазначає Шелест.
Чому голова урядового комітету не наполіг на схваленні документа? На це питання Шелест відповів так: якщо розробник знімає своє питання з розгляду, то він не може змушувати його чи тиснути на нього.
Чому представник НКРЗІ відкликав документ? На засіданні урядового комітету, обґрунтовуючи свою ініціативу, Ткаченко заявив, що отримав лист з комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації, у якому голова комітету Михайло Крячко (“Слуга народу”) просить відкликати документ.
Цікаво, що лист отримав лише Ткаченко, до НКРЗІ він не надходив. Його направили і Федорову. Лист є в розпорядженні ЕП.
Крячко у листі просить повернути розробнику (НКРЗІ) проєкт змін до “Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг” для його додаткового опрацювання з метою приведення у відповідність із законом “Про електронні комунікації” та “додаткового доопрацювання з урахуванням пропозицій учасників ринку”.
Фрагмент листа Михайла Крячка до Михайла Федорова
За два дні до цих подій на урядовому комітеті парламентський комітет отримав листа з подібним проханням. Написав його голова Ради української асоціації операторів зв’язку “Телас” Леонід Ошеров.
Головним завданням “Теласу” є “захист прав та інтересів членів асоціації в різноманітних організаціях, у тому числі міжнародних”. Членами асоціації, зокрема, є “Київстар”, Vodafonе та lifecell. Цей лист теж є в розпорядженні ЕП.
Фрагмент листа голови “Теласу” Леоніда Ошерова до Михайла Крячка
До листа Ошеров додає порівняльну таблицю, у якій “пропозиції учасників “Теласу” узгоджені та консолідовані”. Ними пропонується прибрати погоджені з усіма державними органами норми, які стосуються “токсичних” контент-послуг.
Як видно з порівняльної таблиці, учасники ринку телекомунікацій пропонують скасувати двофакторну згоду абонентів мобільних операторів на отримання контент-послуг.
При цьому саме двофакторна згода є ключовою умовою знищення “токсичних” контент-послуг.
Чи мав право член НКРЗІ відкликати документ? Нацкомісія регулювання зв’язку та інформатизації – це колегіальний орган, який складається з шести членів і голови. Усі важливі рішення комісія ухвалює більшістю під час голосування. Рішення вносити зміни НКРЗІ ухвалювала колегіально.
“Рішення виносити цей проєкт було колективним, як цього вимагає законодавство, а от як від проєкту вирішили відмовитися – нам невідомо. Жодні рішення регулятора з цього питання не оприлюднювалися, як і протокол урядового комітету.

Необхідно побачити офіційну інформацію. Якщо проєкт будуть доопрацьовувати, то його зобов’язані повторно винести протягом десяти днів. Якщо ж проєкт відкликав один з членів регулятора, ми наразі не розуміємо, яка можлива правова підстава для цього”, – каже Самоходський.
“На яких підставах Ткаченко заявив у Кабміні про відкликання, мені невідомо. Можливо, він отримав такі повноваження від інших членів комісії, але для цього повинно бути засідання. Його, наскільки я знаю, не було”, – зазначає Гресько.
Натомість Ткаченко повідомив,  що заява про відкликання документа з урядового комітету – його власна ініціатива. Жодних рішень щодо уповноваження його на такий крок НКРЗІ не ухвалювала.
“Ми робили запит у Національну поліцію, скільки було звернень з приводу контент-послуг. Відсоток, який дало Міністерство внутрішніх справ, мізерний. В НКРЗІ так, цей процент більший, але я думаю, що не дуже багато в процентному відношенні тих порушень у частці контент-послуг”, – так пояснив ЕП своє рішення Ткаченко.
За словами Шелеста, Мінцифри чекає до 10 липня рішення НКРЗІ щодо подальших дій з проєктом змін до правил надання телеком-послуг у контексті контент-послуг.
“Якщо найближчим часом не буде жодного прогресу з боку комісії, то ми будемо подавати аналогічний проєкт змін, щоб його точно ніхто не відкликав і він був схвалений. Чекаємо на відповідь регулятора протягом цього тижня”, – каже Шелест.
Якщо рішення комісії не буде, подання і схвалення аналогічного проєкту Мінцифрою займе близько трьох місяців. Проте цей процес теж може затягнутися.
“Думаю, НКРЗІ й адміністрація Держспецзв’язку працюватимуть з комітетом, щоб зробити постанову у найкоротший термін. У нас часу не так багато. Ми повинні опрацювати цю постанову до нового року і внести її на розгляд уряду”, – заявив Ткаченко.
За матеріалами “Економічна правда”