in , ,

Колишні міністри уряду Швейцарії виступили проти рішення швейцарського Кабміну не приймати на лікування поранених українців

Колишні міністри уряду Швейцарії виступили проти рішення швейцарського Кабміну не приймати на лікування поранених українців. Це рішення було прийнято офіційним Берном із посиланнями на політику нейтралітету.

Этот контент был опубликован 19 июля 2022 года – 18:37

Газета Bote der Urschweiz / портал SWI

Два колишні, проте авторитетні члени швейцарського федерального Кабінету міністрів, Рут Дрейфус і Дідьє Буркхальтер, розкритикували рішення чинного уряду країни не приймати на лікування поранених українських військовослужбовців. Нагадаємо, в понеділок, 18 липня 2022 року, стало відомо, що Міністерство закордонних справ (EDA) відхилило цю ідею, посилаючись на юридичні та практичні причини, пов’язані, перш за все, з нейтральним статусом Швейцарії.

Спочатку із запитом щодо можливості прийняти на лікування у Швейцарії поранених військовослужбовців ЗСУ до Федерації звернувся підрозділ НАТО під назвою Євроатлантичний координаційний центр реагування на стихійні лиха. У вівторок, 19 липня, Рут Дрейфус вказала в інтерв’ю місцевій пресі, що хоча Швейцарія не є членом НАТО, вона все одно залишається учасником програми Альянсу «Партнерство заради миру». Саме під егідою гуманітарної діяльності країна доєдналася до програми у 1996 році.

Рут Дрейфус також додала, що Швейцарія зовсім не зобов’язана, у відповідності до Женевських конвенцій, формально інтернувати українських військових. Чинне законодавство припускає певну свободу дій у розгляді й інших варіантів вирішення цієї проблеми. Наприклад, можна було б попросити таких пацієнтів підписати згоду про невиїзд і зобов’язати їх регулярно реєструватися в місцевій поліцейській дільниці.

«Обов’язок піклуватися про хворих і поранених — військових чи цивільних осіб — повинен превалювати над усіма іншими міркуваннями. Хіба не про це говорив Анрі Дюнан на полі бою в Сольферіно?», — риторично питає в інтерв’ю Рут Дрейфус. Дідьє Буркхальтер був більш стриманий у своїй реакції, але він також підкреслив гуманітарні традиції Швейцарії, які поважають у всьому світі. Він би волів, аби його країна приймала всіх людей, які потребують допомоги, незалежно від того, на чиєму боці вони знаходяться у цій чи іншій війні.

18 июля 2022 годаУряд Швейцарії виступив проти прийому на лікування у швейцарських клініках поранених українських військовослужбовців.

Колишній чиновник порівняв прийом поранених на лікування з прийомом біженців і сказав, що «все це не має прямого відношення до політики нейтралітету. Вирішення таких питань має ґрунтуватися на принципах, що лежать в основі надання загальноприйнятої гуманітарної допомоги. Я переконаний, що швейцарський уряд має розділяти ці міркування, і я виходжу з того, що свої наступні рішення він буде засновувати саме на гуманітарних засадах», — сказав колишній міністр закордонних справ Швейцарії Дідьє Буркхальтер.

Громадський швейцарський телеканал SRFВнешняя ссылка та газета Neue Zürcher Zeitung (NZZ) наголошують: у запиті НАТО йшлося про те, що Україна могла б самостійно та одноосібно приймати рішення стосовно деталей потенційних евакуації поранених з фронту та їх розміщення з метою лікування. Крім того, запит не виключав повернення солдатів на передову, а це не допустимо міжнародним правом і суперечить традиційному швейцарському нейтралітету.

Високопосадовець міністерства закордонних справ Швейцарії також повідомив газеті NZZ, що Швейцарія є однією з небагатьох країн, які мають в Україні представництво з надання гуманітарної допомоги, забезпечуючи Україну не лише медичними матеріалами та обладнанням, а й підтримуючи програми реабілітації поранених та навчання медперсоналу.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

НАТО не ідеальний, але найкращий з існуючих форматів забезпечення безпеки України

відповідальність за порушення законів та звичаїв війни: жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ