in , , ,

Конференції з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні: що робити з рішеннями по кримінальних справах.

Суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Аркадій Бущенко виступив на Конференції з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини в Україні, яку було організовано 28 жовтня 2021 року Європейською мережею імплементації рішень ЄСПЛ та Нідерландським Гельсінським комітетом. Він поділився практикою Верховного Суду з перегляду рішень національних судів на підставі рішень ЄСПЛ.

На початку виступу Аркадій Бущенко зупинився на причинах відмови Великої Палати ВС у перегляді рішень національних судів після рішення ЄСПЛ. Як свідчать рішення, іноді заявники пропускають строк звернення до ВС. Наприклад, одна з компаній, яка отримала рішення ЄСПЛ на свою користь, звернулася із заявою про перегляд лише після спливу чотирьох років, що навряд чи можна вважати виправданим. Трапляються й випадки, коли заявник подає заяву з певними недоліками, і на вимогу ВС усунути недоліки не відповідає.

Спікер зауважив, що велика кількість заяв до ВС почала надходити після рішення ЄСПЛ від 12 жовтня 2017 року у справі «Бурмич та інші проти України», яке стосувалося невиконання судових рішень. З огляду на характер цього рішення Верховний Суд не міг втрутитися в цю ситуацію, але Суду довелося декілька місяців пояснювати в своїх ухвалах причини відмови у відкритті провадження.

У рішенні від 12 березня 2019 року у справі «Пєтухов проти України (№ 2)» ЄСПЛ констатував порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв’язку з неможливістю скорочення довічного строку ув’язнення. Аркадій Бущенко наголосив, що багато довічно ув’язнених звертається до ВС з проханням переглянути вироки на підставі цього рішення, але вони отримують відмову.

«Існує стійке уявлення: якщо ти отримав будь-яке рішення ЄСПЛ, то можеш звертатися до Верховного Суду і твоє рішення буде переглянуто. Це не так. І роз’яснення таких нюансів забирає значні ресурси ВС», – сказав суддя ККС ВС.

Аркадій Бущенко відзначив, що певною проблемою є відмова в перегляді судових рішень у разі, якщо порушення встановлені не ЄСПЛ, а іншою міжнародною інституцією. В одній зі справ порушення ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (аналог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) було встановлено у міркуваннях Комітету з прав людини ООН. Верховний Суд відмовив у перегляді рішень національних судів на тій підставі, що не вважає міркування Комітету судовим рішенням у значенні процесуального закону. «На мою думку, до цієї проблематики треба буде повернутися», – зауважив спікер.

Також він звернув увагу на те, що відповідно до чинного законодавства рішення ЄСПЛ є фактично єдиною можливістю для людини домогтися перегляду судових рішень. З одного боку, таким чином підвищується роль рішення ЄСПЛ у національній доктрині. Але з другого – ніяк не можна упередити рішення ЄСПЛ та відновити справедливість, не доводячи справу до європейської інституції.

Другу частину доповіді Аркадій Бущенко присвятив справам, у яких відбувся перегляд за рішенням ЄСПЛ.

Справа «Ростовцев проти України» стосувалася порушення права на апеляцію у спрощеному провадженні. Після рішення ЄСПЛ рішення судів України були скасовані Верховним Судом, а справа направлена на новий розгляд. Також були скасовані рішення судів, що стали предметом рішення ЄСПЛ у справі «Лазаренко та інші проти України», у якій ЄСПЛ констатував порушення права на участь у судовому розгляді. Порушення права на допит свідка і принцип безсторонності суду було встановлено ЄСПЛ у рішенні в справі «Рудніченко проти України», ВС скасував рішення у цій справі, а справу направив на новий розгляд.

Окрему увагу спікер зосередив на рішеннях ЄСПЛ у справах «Сітневський та Чайковський проти України» і «Закшевський проти України», які стосуються однієї кримінальної справи в національних судах. Рішення щодо цих осіб були частково скасовані та направлені на новий розгляд, а громадяни Сітневський та Закшевський, раніше засуджені до довічного позбавлення волі, були звільнені з‑під варти у залі засідання Верховного Суду, що викликало резонанс у вітчизняних медіа.

Також Велика Палата ВС скасувала рішення національних судів, які стосувалися учасників протесту в харківському парку ім. Горького, після рішення ЄСПЛ на їхню користь. Ці провадження були закриті за відсутністю складу правопорушення.

За словами Аркадія Бущенка, дискусію не тільки у Верховному Суді, а й у ЄСПЛ викликає питання доказів, зокрема вилучення із судових рішень посилань на певні докази (наприклад, дані явки з повинною, протоколи відтворення обстановки та обставин подій, протоколи допитів, протоколи очних ставок абощо) та залишення рішень судів без змін з огляду на те, що ці докази не впливають на вирок. Чи можна вилучення з вироку посилань на певні докази та залишення цього вироку без змін вважати усуненням несправедливості кримінального провадження? В суді триває внутрішня дискусія з цього приводу. Деякі судді схиляються до думки, що усунути таку несправедливість можна лише шляхом скасування судових рішень з направленням справи на новий судовий розгляд. Інші вважають за можливе обмежитися лише визнанням доказів недопустимими, але залишити в силі судові рішення, взявши до уваги інші докази у справі. Спікер висловив сподівання, що з часом Верховний Суд знайде баланс у цьому питанні.

Резюмуючи, суддя зауважив, що Верховний Суд докладає зусиль, щоб його рішення не ставали предметом критики з боку ЄСПЛ, та запевнив, що практика ЄСПЛ і тлумачення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливим елементом дискусій у Верховному Суді.

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Loading…

0

Кримінальний кодекс майбутнього: що і як з п’яним автопілотом, який збив клона

РІЗНІ РІШЕННЯ СУДУ У АНАЛОГІЧНИХ СПРАВАХ МОЖУТЬ ОЗНАЧАТИ ВІДМОВУ У ПРАВОСУДДІ – ЄСПЛ