Щотижнева загальнонаціональна правова газета

Щотижнева загальнонаціональна правова газета

in , ,

Музей Революції Гідності в Києві: скандали, обшуки та перспективи.

Музей Революції Гідності в Києві: скандали, обшуки та перспективи

Сотні протестувальників загинули під час трагічних подій Революції Гідності

Музей Революції Гідності в Києві: скандали, обшуки та перспективи

Вулиця Інститутська з висоти Фото: maidanmuseum.org

У 2015 році офіційно створили Музей Революції Гідності, але ще досі не вдалося збудувати ні самої будівлі, ні офіційного меморіалу. Але в Міністерстві культури пообіцяли, що будівництво розпочнеться цьогоріч, а в Бюджеті-2021 закладено на це 50 млн гривень. Новобудова має розташовуватись за адресою Алея Героїв Небесної Сотні, 3-5.

Парламент.UA розповідає про ситуацію, яка склалась навколо довгобуду та які перспективи на нього очікують.

Ідея створення Музею та “перші кроки”

Директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло розповів, що ідея виникла вже наступного року після подій 2013-2014 року. Тоді учасники протестів, родини загиблих та активісти вирішили створити таке місце, де б зберігалась пам’ять.

У перший рік після Майдану ідея створити окремий музей, присвячений подіям Революції Гідності, виходила від самих учасників подій (протестувальників, родин Героїв Небесної сотні) та представників громадянського суспільства, – сказав він у коментарі “Українській правді”.

Тривалий час кілька ініціатив, музейники та громадські активісти самостійно збирали експонати та свідчення учасників Революції Гідності. А в листопаді 2015 року Кабінет міністрів України видав розпорядження про створення Музею, присвяченому Революції гідності. Його підпорядкували Українському інституту національної пам’яті. У квітні 2016 музей отримав статус національного. Попри те, що у Музею немає власного приміщення, заклад щорічно реалізовує низку проєктів з вшанування учасників Революції Гідності.

Революція Гідності

Революція Гідності Фото: maidanmuseum.org

До сьогодні вже було проведено два конкурси на визначення найкращого проєкту – Міжнародний відкритий конкурс “Територія гідності” в 2015 році та архітектурний конкурс під керівництвом Мінкульту в 2017 році.

Щоб поставити конкурсне завдання для будівництва Меморіалу Героїв Небесної Сотні та самого Музею, експертна група та тодішній новообраний директор музею Ігор Пошивайшло переймали досвід інших подібних закладів та об’їздили 35 музеїв. Зокрема були в Польщі, Франції, Німеччині, США та Бельгії.

Один з проєктів – “Спіраль часу” Фото: facebook.com/maidanmuseum.org

За словами директора Пошивайла, сама концепція музею була створена ще в 2014 році, одразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. Це має бути музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, але й майбутнього.

Проєкт, який зайняв третє місце Фото: facebook.com/maidanmuseum.org

Після відвідин та вивчення досвіду, помилок, процесів та архітектурних рішень інших музеїв, було складено конкурсне завдання Музею Майдану.

Конкурсне завдання – це книжка, у якій більш ніш 100 сторінок дрібного шрифту, де прописано все, що тільки можна прописати, починаючи від програми просторового планування, обмежень по висоті і площі, кількості необхідних туалетів, побажання, щоб в головній експозиції можна було встановити Йолку, – розповів історик Олександр Зінченко у своєму блозі на “Історичній правді”.

За його словами, у конкурсному завданні детально йшлося про перебіг подій Євромайдану та Революції Гідності, розповідалось про розвиток міського середовища київського Майдану та його околиць. Це мало дати максимум контекстної інформації учасникам конкурсу, а архітектори мали зрозуміти місію Музею, його головні цінності та завдання.

Мабуть, це найдокладніше і найбільш прискіпливо виписане конкурсне завдання для такого роду конкурсів за всю українську історію. Отже, до другого етапу конкурсу потрапило 6 проєктів з 66, – сказав історик.

Один з конкурсних проєктів

Один з конкурсних проєктів

Архітектурний проєкт Національного музею та Меморіалу

Музей планують побудувати на вершині пагорба на вулиці Інститутській, в центрі Києва. Нова будівля має символізувати вирішальний момент штурму 20 лютого та продовжити цей лейтмотив у концепції “будівлі, якою можна ходити”. Також мають спорудити 100 стел та висадити 100 лип, які наразі Музей вже придбав.

Серед десятків проєктів в архітектурному конкурсі переміг проєкт під назвою “Штурм пагорба” німецького бюро “Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH”, з яким 17 травня 2021 року було підписано угоду про будівництво музею. Відтак, чому саме цей проєкт?

Проєкт Музею Революції Гідності, який переміг

Проєкт Музею Революції Гідності, який переміг. Фото: maidanmuseum.org

Історик Олександр Зінченко вважає, що його автори, Ян Кляйхус та Йоганнес Кресснер, знайшли вдалу архітектурну метафору, навіть дві. Перша – це ідея “штурму пагорба”, коли у 2014 році демонстранти підіймали Інститутською. Відтак, їхній маршрут хресної дороги – це основа архітектурної концепції Меморіалу.

Будівля музею підхоплює траєкторію руху і звиває її спірально в небеса через систему пандусів. Можливо для когось це звучатиме занадто боляче, але Музей і Меморіал, взаємно інтегруючись, дозволяють відвідувачу пройти шляхом тих, хто загинув за Свободу, – вважає експерт.

Друга метафора – це будинок Музею, як Дім Свободи. За словами історика, цей проєкт звертається до античної спадщини: будівля схожа на афінський Акрополь, Агору, на якій вперше на європейському континенті почали формуватись уявлення про особисту свободу і про демократію, як найбільш ефективного державного устрою.

Проєкт Музею Революції Гідності, який переміг. Фото: maidanmuseum.org

При цьому, як вважає експерт, цей проєкт запропонував одне з найбільш продуманих рішень щодо просторового планування. Він є одним з найбільш безпечних проєктів. Так, у випадку пожежі чи задимлення люди зможуть вийти на зовнішні пандуси та швидко спуститись вниз. Крім цього, проєкт німців у порівнянні з іншими проєктами виглядав більш розумно зі сторони витрат.

Концепція "Штурм пагорба"

Концепція “Штурм пагорба” Фото: maidanmuseum.org

Важливо відзначити, що основна мета Музею – створити платформу для розвитку українського суспільства та спільних дій. В першу чергу, це музей про свободу, багатоцільовий культурно-освітній центр, який зберігає пам’ять про боротьбу за права та свободи людини й розкриває особливості цієї боротьби.

Що ж передбачає проєкт Музею?

Проєкт передбачає зигзагоподібний підйом, що веде від Меморіалу Небесної Сотні, продовжується до вершини Музею, і ця дорога вгору огортає споруду ззовні, стає частиною її стін.

Відвідувачі зможуть відвідати низку виставкових приміщень, а після повертатимуть униз, до рівня вулиці. Тут планується і меморіальний сад. Меморіал і Музей взаємопов’язані та спонукатимуть переосмислювати поняття індивідуальної гідності, ушанувати пам’ять загиблих героїв.

Проєкт Меморіалу Фото: maidanmuseum.org

На сайті Музею зазначили, що навколо стін розмістяться пандуси різної ширини, які також символізуватимуть сходження на пагорб. Водночас вони з двох боків ведуть від майдану Незалежності нагору до будівлі Музею та сходяться на терасі, з якої відкривається грандіозний вид на майдан, центр міста, Дніпро й зелені пагорби на сході. Фасади ділитимуться на масивний цоколь і корпус павільйонного типу зі стрункими колонами.

Загальна площа будівлі має становити 24 587 м. кв. Так, найбільше території займуть виставкові зали (31,1%), вхід та фоє (16,9%), Дім Свободи (10,5%), зони циркуляції відвідувачів (10,1%).

Лекторій займе 5%, сховища та майстерні – 5,5%, Дослідницький центр – 2,5%, адміністрація – 3,5%, технічний блок – 8,1%, паркінг – 6,8 %.

Проєкт Музею Революції Гідності, який переміг. Фото: maidanmuseum.org

  • Два входи та різні маршрути. Для відвідування різних зон будівлі передбачено різні маршрути. Вхід веде із нижнього фоє до Дому Свободи, Дитячого музею й на тимчасові виставки. Планується, що основна експозиція розміщуватиметься на верхньому поверсі. Туди ж добратися можна буде трьома шляхами: зовнішня рампа, що огортатиме будівлю, ескалатор або ж ліфт із нижнього фоє.
  • Дім Свободи охопить основну частину лівого крила та буде автономною, з окремим входом та ліфтами. Це місце використовуватиметься для заходів та зустрічей, творчих майстерень, тренінгових залів, навчальних класів тощо. Його принципово розміщено поряд з Дитячим музеєм, заради оптимізації простору для навчальних шкільних програм.
  • Оглядовий майданчик та верхнє фоє. Саме звідси можна буде увійти до основної експозиції, а також буде місце для проведення заходів та виставок. Звідси розгортається дивовижний вид на Хрещатик, майдан Незалежності та довколишні вулиці. При цьому тут можна розмістити невеличке кафе, зону відпочинку та сувенірну крамницю.
  • “Йолка”. Якщо поставити конструкцію на найнижчий поверх будівлі, то її верхівка заввишки близько 5 м опиниться вгорі споруди. Лише з цього рівня можна буде побачити “йолку” на всю її висоту.
  • Атріум, або “колодязь” у центрі споруди. Це буде відкритий простір, довкола якого розгортаються поверхи галерей. Своєю чергою галереї вестимуть у виставкові зони. Вони варіативні, а за допомогою перегородок можна регулювати світло та створювати простір.
  • “Свята святих” кожного музею, або фондосховище. Тут зберігатимуться експонати відповідно до певних вимог, а доступ сюди буде обмеженим. На цьому ж самому поверсі заплановано приміщення дослідницького центру задля зручності роботи вчених із фондовою колекцією.
  • Дитячий музей. Це буде окрема експозиція, розрахована на дітей шкільного віку. Тут простою й цікавою мовою говоритимуть про важливі та складні теми. Разом із частиною приміщень Дому Свободи Дитячий музей становитиме єдиний освітній простір.
  • Підземні рівні. На першому підземному рівні, окрім технічних приміщень та фондосховища, розмістять кімнати дослідницького центру та велику залу-лекторій. Відкрита площа по центру – “амфітеатр”, куди з нижнього фоє вестимуть сходи, буде зручним місцем для зустрічей, відпочинку, а також для певних заходів і церемоній.
  • Кіноконцертна зала-лекторій. Її розраховано на 500–600 місць та буде обладнано для проведення великих конференцій, лекцій, відеопоказів та концертів.
  • Паркінг на 50 місць призначений для працівників, відвідувачів та автобусів з екскурсійними групами. Звідси буде прямий вихід до фоє, а також буде можливість під’їзду вантажного транспорту.

У вересні цього року було оголошено тендер на проєктування Музею Майдану в Києві, однак його визнано таким, що не відбувся, на підставі Закону “Про публічні закупівлі”. Причиною цьому стало розпорядження уряду про перерозподіл і зменшення видатків за програмою 3801280 “Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури” на загальну суму 34 млн гривень вже після оголошення закупівлі щодо проєктування будівлі Музею Революції гідності (очікувана вартість 54 млн грн). Тому Музей як замовник мав право визнати тендер таким, що не відбувся, через скорочення видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

8 листопада Національний музей Революції гідності повторно оголосив тендер на проєктування Музею Майдану.

Обшуки та скандали, пов’язані з довгобудом

У вересні 2017 року Київська міська рада надала 1,22 га землі навпроти готелю “Україна”, вздовж Алеї Героїв Небесної сотні та навпроти верхнього виходу зі ст. м. “Хрещатик” в користування Музею. Загалом ці ділянки в грошовому еквіваленті оцінюють у майже 300 млн гривень.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що ще восени 2018 року Музей пройшов усі необхідні процедури і був готовий споруджувати меморіал. Проте з’явилась інформація від слідчих прокурорів, що на земельній ділянці, відведеній під будівництво, ще необхідно провести слідчі дії. А до того вони спільно з Управлінням спецрозслідувань ГПУ на брифінгу заявили про координацію спільних дій у розслідуванні справ Майдану та спорудженні меморіалу.

За словами директора Музею, Начальник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк заявляв, що потрібно ще 2 тижні для закінчення слідчих дій на місцевості. Тож ці строки лише здвигались. А 20 червня 2018 року Київський апеляційний суд наклав арешт на цю ділянку, де було заплановане будівництво.

На завершення слідчих експериментів на цій території ГПУ відводила до 3 місяців часу. Потім строки постійно відтягувалися. Провівши тим часом усі тендерні процедури щодо визначення генпідрядника з проєктування і підписавши угоду із затвердженим графіком робіт, Музей виконав усі можливі на той час зобов’язання, покладені на нього як замовника проєктування і будівництва меморіалу. Аж раптом виявилося, що ділянка заарештована, – зазначив Пошивайло.

2019 року Верховна Рада внесла зміни до законодавства щодо регулювання містобудівної діяльності. Так, законопроєктом №6659 було відкрито шлях для будівництва меморіально-музейного комплексу Героїв Небесної сотні.

Тогочасний перший заступник голови комітету ВР з будівництва, містобудування і ЖКГ Дмитро Андрієвський пояснив, що цей закон прискорить виділення земельної ділянки для майбутнього музею. Оскільки до закону про регулювання містобудування вноситься зміна, що його норми більше не поширюються на надання земельних ділянок у Києві меморіальному комплексу Героям Небесної сотні.

Таким чином ми закріпляємо тільки одну можливість побудувати там цей музейний комплекс, який вшанує пам’ять героїв, що загинули за Україну, – сказав він.

Тобто після ухвалення цього закону передача майбутнього меморіального та музейного комплексу в оренду чи його купівля для комерційних цілей ставали неможливими.

Будівництво Музею Революції Гідності

У січні 2019 року Музей зареєстрував в Державній архітектурній будівельній інспекції повідомлення про початок підготовчих робіт та було відкрито картку на тимчасове порушення благоустрою. А в лютому Печерський районний суд зняв арешт із ділянок. У цей час генпідрядник здійснював підготовчі роботи та закуповував матеріали, зокрема граніт для пам’ятних стел і липи для алеї.

13 травня 2019 року музей розпочав на алеї підготовчі роботи, але через кілька годин музей зупинив дії – як тільки отримав листа від Спецуправління ГПУ з інформацією, що на цій ділянці ще плануються слідчі експерименти. У червні 2019 року ухвалою Апеляційного суду Києва накладено арешт на земельні ділянки під меморіал “на невизначений термін” і з забороною вчиняти там будь-які дії. Це заблокувало будівництво меморіалу, зробивши заручниками і музей, і генпідрядника, і громадськість країни.

Будівництво Музею Революції Гідності Фото: Парламент.UA

Ігор Пошивайло вважає, що ця криза виникла не з вини музею, але стала приводом для інформаційних атак і політичних маніпуляцій з боку антиукраїнських сил. Правоохоронці приходили з обшуками до керівництва музею та в офіс, обґрунтувавши це начебто розкраданням коштів.

Так, 10 листопада 2020 року силовики увірвалися у Національний музей Революції Гідності та до Ігоря Пошивайла, аби провести обшуки. Згодом слідчі поліції Києва пояснили обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії-генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб.

За даними слідства, керівництво Музею уклало договори на майже 150 мільйонів гривень на реконструкцію та благоустрій меморіального комплексу. Підрядникам перерахували аванс у розмірі 80% від суми договору, який склав 111 млн грн.

Згідно з актом ревізії, на казначейському рахунку підрядника залишок коштів по об’єкту, станом на березень 2020 року, складав 9 878 517 гривень. Також виявлено фінансові порушення і в музеї Революції Гідності, що призвело до збитків на суму майже 4 мільйони гривень, – зазначається у повідомленні.

Вже через чотири дні, 23 листопада 2020 року, в Національний музей Революції гідності прийшли з перевіркою. Причиною стала експертиза будівництва музею, а не меморіалу, якого стосується слідство.

Правоохоронці вбачають правопорушення за такими статтями Кримінального кодексу України: ухилення від сплати податків (част. 1 та 3 ст. 212) та зловживання владою або службовим становищем (част. 2 ст. 364)

Перевірка на місці будівництва Музею Фото: facebook.com/maidanmuseum.org

На сьогодні жодних обвинувачень нам не висунуто, тривають економічні експертизи. Ми зацікавлені в об’єктивному і швидкому розслідуванні в межах цього кримінального провадження, адже ця ситуація нас обурює – ми діяли винятково у межах закону, всі закуплені генпідрядником матеріали – наявні та дбайливо зберігаються. На одну з таких локацій ми сьогодні і запросили журналістів, сподіваючись, що ця ситуація набуде ширшого розголосу та швидкого врегулювання, – заявив директор Музею.

Юрист Національного музею Революції Гідності Дмитро Цвітненко вважає, що арешт території породив кілька практичних проблем:

  • Перша – авансові кошти. Відповідно до постанови Кабміну, Музею дозволено сплачувати аванс на термін до 36 місяців. Строк минає. У грудні потрібно підтвердити прийняття в експлуатацію меморіалу, на якому розташовані липи та граніт, або ці 111,5 млн грн можуть бути розцінені як збитки державі. Але через накладений арешт будівництво навіть не розпочали.
  • Друга проблема – закуплені матеріали. Основні витрати – кошти на липи та гранітні стели. Цвітенко зазначив, що ні кошторис будівництва, ні бюджет Музею не передбачають витрат на їх утримання. “Граніт зберігається уже майже 2 роки. Це багато матеріалів і великі площі. 100 лип – теж, ви бачите, скільки займають місця. І затратна не лише територія зберігання. За деревами постійно доглядають – це теж витрати”, – сказав він.

Юрист наголосив, що всі закуплені матеріали (за кошти авансу) зберігаються в генпідрядника, а липи зберігають у третіх осіб, в розсаднику “Біосфера-Л” на Київщині.

Липи, куплені для Музею Революції Гідності Фото: maidanmuseum.org

Політолог Юрій Олійник вважає, що один з головних аргументів затримування будівництва – потреба збереження ландшафту до завершення усіх можливих слідчих дій щодо подій на місці загибелі Небесної Сотні.

Але тут постає питання, чому вже за 8 років не було зроблено усіх можливих слідчих дій у справі державної ваги. Очевидно, тут роль або шкідництва у Генеральній прокуратурі та слідчих органах, або й незрозуміла інертність вищих осіб держави. Починаючи з 2014 року.

Зрозуміло, що монументальне вшанування Героїв Революції в центрі Києва – критично важливе для впливу на громадську думку, молоде покоління, навіть імідж і розуміння України за кордоном. Бо залишається загроза нівеляції та глумління на місці трагедії (згадаймо інсталяції із совєцкого життя для зйомок напередодні Дня Незалежності), а також повзучі спроби антиукраїнських сил затерти та викривити події лютого 2014 року. Чому ці спроби толерувались попередньої та нинішньої владою – велике питання, що ставить на порядок денний інфільтрацію владних та особливо силових органів ворожою агентурою, через незавершеність процесу люстрації. На це накладаються меркантильні бажання окремих осіб з київської влади, що розуміють величезну цінність землі в центрі Києва, і дбають передусім про власне матеріальне збагачення, – сказав Олійник у коментарі Парламент.UA.

Які перспективи у Музею Революції Гідності

Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович висловив сподівання, що проєкт будівництва Музею Революції гідності буде готовий уже наступного року. Наразі оголошено тендер на проєктування Музею Майдану. Взяти участь у змаганні запрошують професійні архітектурні команди. Про це йдеться на сайті ProZorro.

 

Як відомо, на територію меморіалу допоки накладені арешти, що пов’язано з розслідуванням убивств на Майдані, і поки тривають суди, прокуратури ці арешти не зняла. Однак, що стосується будівництва на земельній ділянці під музей, то це можливо робити, – заявив голова УІНП під час пресконференції в Укрінформі.

За його словами, підготовку технічних завдань нині здійснює колектив музею, не маючи окремого будівельного підрозділу, профільного заступника, фактично виконуючи функції замовника.

Своєю чергою генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло повідомив, що завершення торгів по повторному тендеру очікується 24 листопада. За його словами, проєктування проводиться впродовж року, після чого відбуваються експертизи.

Це стандартна процедура на шляху до музею, який досить тривалий. Відбувся конкурс на визначення проєктної пропозиції. Ми маємо пропозицію німецької команди, концептуальну ідею, як має виглядати музей, що має бути всередині. Наступний крок — це проєктування самого музею, що передбачає три стадії. І зазвичай це триває близько року. Саме з тим, аби відібрати проєктувальника відповідно до чинного законодавства України, до закону про публічні закупівлі, нами оголошено тендер. Вартість проєктування, яку визначила державна експертиза, – це майже 55 мільйонів гривень. Зараз ми очікуємо на успішне завершення тендера, тобто на отримання якісного, фахового проєктувальника, який спроєктує музей, – сказав Пошивайло.

Пошивайло сподівається, що проєкт, затверджений експертизою, може бути вже на кінець наступного року. А наприкінці 2022 року, або на початку 2023-го року можуть розпочатись будівельні роботи. Він уточнив, що зазвичай будівництво музеїв з такими об’ємами і такою просторовою програмою триває в середньому від 3-х до 5-ти років.

Політолог Юрій Олійник у коментарі Парламент.UA розповів, що очікує на те, що держава під тиском суспільства таки запустить створення Музею відповідних масштабів фізичних (бо ж за активністю вже нині Музей Революції Гідності на високому рівні).

Рейтинг публікації

Коментарі

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Loading…

0

Україна v+s Польша

Василь Бурба підтвердив Тимчасовій слідчій комісії (ТСК) Верховної Ради у справі бойовиків ПВК «Вагнера», що витік інформації стався з Офісу президента. 

Back to Top
закрити

Авторизація

Забули пароль?

Немає акканту? Зареєструватись

Забули пароль?

Введіть дані свого облікового запису, і ми надішлемо вам посилання для скидання пароля.

Your password reset link appears to be invalid or expired.

Log in

Privacy Policy

To use social login you have to agree with the storage and handling of your data by this website. %privacy_policy%

Add to Collection

No Collections

Here you'll find all collections you've created before.